Рішення

від 21.05.2019 по справі 520/1644/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21.05.2019 р. справа №520/1644/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - Мальцевої Г.Ю., представника відповідача - Білоконь С.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Ухвалою суду від 25.02.2019р. прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. 17.04.2019р. продовжено проведення підготовчого провадження до 24.05.2019 року. Ухвалою від 21.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" (далі за текстом - заявник, СТОВ, Товариство, платник) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 23.11.2018р. №0000341417 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 175.667,00 грн.

Аргументуючи позов зазначав, що оскаржене рішення ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення. Платник стверджував, що у взаємовідносинах з контрагентам ПП Пайола правильно обраховував податок на додану вартість, вимог закону не порушував.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначав, що проведена перевірка показала на нереальність господарських операцій платника з ПП Пайола у період квітень 2016 року. Контролюючий орган наголошував, що за цими господарськими операціями платник не має права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи сторін зібраними у справі доказами, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Головним управлінням як контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ "Старт" з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом- постачальником ПП Пайола (код за ЄДРПОУ 40027892) за квітень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт/послуг).

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.11.2018р. №4677/20-40-14-17-19/31003808 (далі за текстом - Акт).

У даному Акті відображені судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення, а саме: п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу за рахунок прийняття до обліку з податку на додану вартість показників документів, складених за нереальними господарськими операціями у межах нікчемного правочину. (а.с.12-20).

23.11.2018р. контролюючий орган з посиланням на даний Акт видав податкове повідомлення - рішення від 23.11.2018р. №0000341417 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 175.667,00грн. (а.с.29).

Як з`ясовано судом, фактичними підставами для винесення оскарженого рішення послугувало судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення шляхом відображення в обліку нереальних господарських операцій по взаємовідносинам з ПП Пайола .

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

З 01.01.2011р. правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Відтак, до предмету доказування по спорів про законність рішення контролюючого органу з приводу самостійного визначення грошового зобов`язання платника з ПДВ входять перелічені вище обставини, а також обставини обґрунтованості, належності та достатності добутих контролюючим органом фактичних даних для доведення події скоєння податкових правопорушень - заниження грошового зобов`язання з ПДВ.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій позивачем надано до суду: 1) договір поставки від 04.04.16 № 17/11 (а.с.32-34; далі за текстом - Договір); 2) специфікація від 04.04.20016 року; 3) рахунок на оплату №17/11 від 04.04.2016р. (а.с.36); 4) платіжне доручення від 08.04.2016 р. №162 (а.с.37); 5) видаткові накладні, складені від імені ПП Пайола №18 від 08.08.2016 року на суму 489688,38 грн. та №20 від 08.08.2016 року на суму 564311,62 грн. (а.с.38,39); 6) податкові накладні №18 від 04.04.2016р. та №20 від 04.04.2016р.

Оцінюючи форму, зміст та джерела походження перелічених документів, суд відзначає, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ПП "Пайола" з 16.12.2015р. є гр. ОСОБА_1 .

Натомість гр. ОСОБА_2 значиться лише у якості засновника ПП "Пайола".

Водночас із цим, Договір від імені ПП "Пайола" підписаний саме ОСОБА_2 у якості Генерального директора ПП (а.с.33-34).

При цьому, специфікація до цього Договору підписана від імені ПП "Пайола" в цей же день ОСОБА_2 , але вже у якості Директора ПП.

Підписи від імені ОСОБА_2 на Договорі і Специфікації до Договору навіть візуально суттєво відрізняються від підписів ОСОБА_2 та рахункові про оплату №17/11 від 04.04.2016р., видатковій накладній №18 від 08.04.2016р., видатковій накладній №20 від 08.04.2016р.

Місцезнаходженням ПП "Пайола" указано м.Херсон. Місцезнаходженням заявника указано Сільрада Вернопільська, Ізюмський район, Харківська область.

У той же час, видаткова накладна №18 від 08.04.2016р. та видаткова накладна №20 від 08.04.2016р. складені у м.Києві, де не знаходились ані сторони правочину, ані товар як предмет правочину.

Ані до податкової перевірки, ані до суду заявником не подано доказів вибуття директора СТОВ "Старт" до м.Києва для проставлення особистого підпису в перелічених вище видаткових накладних.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що відповідно до абз.9 ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Однак, недоліки у Договорі та видатковій накладній №18 від 08.04.2016р. і видатковій накладній №20 від 08.04.2016р. є суттєвими дефектами і позбавляють ці документи юридичної сили і доказовості.

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У силу п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З поданих заявником документів, а саме: платіжного доручення №162 від 08.04.2016р., видаткової накладної №18 від 08.04.2016р., видаткової накладної №20 від 08.04.2016р. вбачається, що і подія оплати товару, і подія відвантаження товару припадали на один календарний день - 08.04.2016р.

У той же час, податкові накладні №18 від 04.04.2016р. та №20 від 04.04.2016р. були виписані раніше від цієї дати, тобто за відсутності першої із подій, визначених Податковим кодексом України.

Тому, саме такі податкові накладні на призводять до виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Цим одразу та поза будь-яким розумним сумнівом спростовуються усі доводи заявника стосовно відсутності факту вчинення податкового правопорушення.

Окремо суд звертає увагу на недоведеності у ході розгляду справи обставин об"єктивної спроможності здійснити одночасне перевезення усього вантажу (4 одиниці) легковим автомобілем Тойота Ландкрузер державний номерний знак - НОМЕР_1 згідно з подорожнім листом службового легкового автомобіля № 419 від 08.04.2016 р. (а.с.42-44).

Фізичні параметри таких речей матеріального світу як: 1 одиниця трансмісії комбайна Джон Дір , 1 одиниця редуктора контрпривода комбайна Джон Дір , 2 одиниці головного редуктора комбайна Джон Дір (а саме: вага, розміри, зовнішня конфігурація конструкції) на переконання суду виключають можливість їх одночасного розміщення у салоні легкового автомобіля.

Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що заявник включив до обліку податкові накладні, котрі були виписані за відсутності першої із подій станом на 04.04.2016р., за первинними документами з дефектами форми, змісту та походження такого ступеня, що виключає їх юридичну значимість і достовірність, за умови недоведеності фізичного переміщення товару.

Решта доводів контролюючого органу на увагу суду не заслуговує, з огляду на зміст та характер спірних правовідносин юридичного значення для правильного вирішення спору не має, а тому судом окремо не оцінюється.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт повністю забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України саме при винесенні оскаржених рішень.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови в заявлені вимог про скасування оскарженого рішення владного суб`єкта про визначення податкових зобов`язань платника податків.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Роз`яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено 27.05.2019 року у порядку ч.3 ст.243 КАС України.

Суддя О.В. Старосєльцева