Рішення

від 24.05.2019 по справі 540/861/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/861/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши за правилами спрощеного в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Муніципальна охорона Новокаховської міської ради (відповідач), в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 52600,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 284,04 грн. на банківські реквізити (одержувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/50070000, код 37959779, МФО 899998, р/р 31219230021002; банк: Казначейство України (ЕАП)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції від 06.10.2005 Закон № 2960 - IV) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, відповідно до Закону, виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Позивач вказує, що за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в 2018 році, відповідач до 16.04.2019 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 52600,00 грн., у відповідності до звіту за формою 10-ПІ № 2617 від 28.02.2019 р. за 2018 рік та розрахунку заборгованості по сплаті вищезгаданих санкцій. Крім того, нарахована пеня у сумі 284,04 грн. У зв`язку із несплатою вказаних сум, утворилась заборгованість у розмірі 52884,04 грн. Позивач зазначає, що несплата вказаних санкцій завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.05.2019 на адресу суду надійшов відзив від Комунального підприємства Муніципальна охорона Новокаховської міської ради, яким останнє позов не визнає та просить відмовити в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує, зокрема, тим, що в силу п.6 ст. 11 Закону України Про охоронну діяльність № 4616-VI працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони. Згідно штатного розкладу середньооблікова кількість штатних працівників особового складу за 2018 рік складала 15 осіб, з них 12 охоронників (які безпосередньо задіяні у виконанні заходів охорони). Враховуючи вимоги ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні № 875-ХІІ, середньооблікова чисельність штатних працівників для розрахунку чисельності квоти для осіб з інвалідністю складає 3 особи, таким чином, підприємство не зобов`язано працевлаштовувати осіб з інвалідністю. В зв`язку з чим вважає що до підприємства не може бути застосовано адміністративно-фінансова санкція, згідно ст. 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Представник позивача у судове засідання з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, справу просив розглядати за правилами письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив: відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно із ч. 2 та 3 статті 18-1 Закону № 875-ХІІ, рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда, на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради є суб`єктом охоронної діяльності (КВЕД 2010 Клас 80.10), яке здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з охорони власності та громадян на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Відповідно до штатного розкладу, затвердженого печаткою, середньооблікова кількість штатних працівників особового складу за 2018 рік складала 15 осіб, з них 12 охоронників (які безпосередньо задіяні у виконанні заходів охорони).

Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України Про охоронну діяльність № 4616-VI Працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Згідно зі ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

З наведеного слідує, що в Комунальному підприємстві Муніципальна охорона Новокаховської міської ради середньооблікова чисельності штатних працівників для розрахунку чисельності квоти для осіб з інвалідністю складає 3 особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано нараховані відповідачу адміністративно-господарські санкції та пеню.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", одним з основних елементів вказаного правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

У зв`язку з тим, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, при розгляді справи встановлено, що вини відповідача по невиконанню нормативу створення робочого місця для інвалідів за 2018 рік немає, в його діях відсутні порушення статей 18, 19, 20 Закону № 875-ХІІ, суд приходить до висновку, що вимога позивача про застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача є необґрунтованою, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволені адміністративного позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м. Херсон, пров. Інженера Корсакова, 5а, код ЄДРПОУ 37959779) про стягнення з Комунального підприємства Муніципальна охорона Новокаховської міської ради (74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул. М.Букіна, 58, код ЄДРПОУ 40978173) 52884 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири )грн. 04 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 112040201