Рішення

від 27.05.2019 по справі 640/21313/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 640/21313/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії -

Прийняв до уваги таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сета Декор звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України в якому просить :

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964775/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №11 від 18.08.2018 р.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964777/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №10 від 17.08.2018 р.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964778/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №9 від 17.08.2018 р.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964776/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №8 від 16.08.2018 р.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964779/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №6 від 15.08.2018 р.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964780/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №5 від 14.08.2018 р.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №964781/32111235 від 24.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної TOB Сета Декор №4 від 14.08.2018 р.

8. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 30.08.2018 р.

9. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 14.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 31.08.2018 р.

10. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових закладних податкову накладну №6 від 15.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 31.08.2018 р.

11. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових -накладних податкову накладну №8 від 16.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 13.09.2018 р.

12. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 17.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 13.09.2018 р.

13. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 17.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 13.09.2018 р.

14. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 18.08.2018 р., подану TOB Сета Декор , днем її подання - 13.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну, реєстрація якої необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній були надані. Однак, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкової накладної. За результатом адміністративного оскарження у задоволенні скарги позивача було також необґрунтовано відмовлено попри надання усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції. Оскаржуване рішення позивач вважає необґрунтованими, прийнятим з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачі отримали позовні матеріали та ухвалу про відкриття провадження 21.12.2018. Відповідач 1 та 2 подали відзиви в яких заперечували проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

TOB Сета Декор (надалі - Позивач ) як юридична особа зареєстроване 02.08.2002 p., основними видами діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90), покриття підлоги й облицювання стін (код КВЕД 43.33), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19), діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11).

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах, а також платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом із реєстру платників ПДВ

В матеріалах справи наявна копія Договору поставки від 13.08.2018 укладеного між ТОВ Сета Декор та TOB Ясенсвіт №ЯС- 13/08/18-9, згідно із п.1.1 якого ТОВ Сета Декор зобов`язався передати покупцю (TOB Ясенсвіт ) у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу. Кількість товару (+/- 10%), що поставляється за цим договором, ціна товару, вимоги до якості товару, місце доставки, умови поставки сторони погодили у Специфікаціях №1 від 13.08.2018 p., №2 від 13.08.2018 p., №3 від 17.08.2018 p., №4 від 20.08.2018 p., №5 від 28.08.2018 p., як і було передбачено п.2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 4.1 договору. Відповідно до положень п. 4.1 договору поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP (Інкотермс 2010) на один із двох вказаних у договорі складів покупця, а оплата партії товару здійснюється покупцем постачальнику за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 3 банківські дні з дати поставки товару, з урахуванням положень п. 3.4 договору (копія договору з додатками додається).

На виконання своїх зобов`язань ТОВ Сета Декор поставив покупцю зерно кукурудзи згідно із договором поставки та за правилом першої події відповідно до ст.ст. 187, 201 ПК України виписав податкові накладні та подав їх на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних до органів ДФС. Частина податкових накладних була зареєстрована, а щодо інших - реєстрація була зупинена.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснив поставку зерна кукурудзи покупцю, що підтверджується: видатковою накладною №СД-64 від 16.08.2018 р. на суму 356620,00 грн. з ПДВ у кількості 64,84 тони, податковою накладною №7 від 16.08.2018 р. на суму 356620,00 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-68 від 19.08.2018 р. на суму 902385,00 грн. з ПДВ у кількості 164,07 тони, податковою накладною №12 від 19.08.2018 р. на суму 902384,99 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-71 від 20.08.2018 р. на суму 1366475,00 грн. з ПДВ у кількості 248,45 тони,податковою накладною №13 від 20.08.2018 р. на суму 1366474,99 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-73 від 22.08.2018 р. на суму 1334520,00 грн. з ГІДВ у кількості 242,64 тони, податковою накладною №15 від 22.08.2018 р. на суму 1334519,99 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-74 від 28.08.2018 р. на суму 644490,00 грн. з ПДВ у кількості 117,18 тони, податковою накладною №16 від 28.08.2018 р. на суму 644490,00 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-75 від 30.08.2018 р. на суму 1334520,00 грн. з ПДВ у кількості 242,64 тони, податковою накладною №17 від 30.08.2018 р. на суму 1334519,99 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; видатковою накладною СД-72 від 21.08.2018 р. на суму 1326545,00 грн. з ПДВ у кількості 241,19 тони, податковою накладною №14 від 21.08.2018 р. на суму 1326544,99 грн. з ПДВ, квитанцією про реєстрацію податкової накладної; а також

видатковою накладною №СД-62 від 14.08.2018 р. на суму 897710,00 грн. з ПДВ у кількості 163,22 тони, податковою накладною №5 від 14.08.2018 р. на суму 897710,00 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-61 від 14.08.2018 р. на суму 381370,00 грн. з ПДВ у кількості 69,34 тони, податковою накладною №4 від 14.08.2018 р. на суму 381370,00 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-63 від 15.08.2018 р. на суму 851180,00 грн. з ПДВ у кількості 154,76 тони, податковою накладною №6 від 15.08.2018 р. на суму 851180,00 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-65 від 16.08.2018 р. на суму 912450,00 грн. з ПДВ у кількості 165,90 тони, податковою накладною №8 від 16.08.2018 р. на суму 912450,00 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-66 від 17.08.2018 р. на суму 1129370,00 грн. з ПДВ у кількості 205,34 тони, податковою накладною №9 від 17.08.2018 р. на суму 1129369,99 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-70 від 17.08.2018 р. на суму 880440,00 грн. з ПДВ у кількості 160,08 тони, податковою накладною №10 від 17.08.2018 р. на суму 880439,99 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної; видатковою накладною №СД-67 від 18.08.2018 р. на суму 914320,00 грн. з ПДВ у кількості 166,24 тони, податковою накладною №11 від 18.08.2018 р. на суму 914320,00 грн. з ПДВ, квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної (копії додаються).

Поставка також підтверджується виставленими Позивачем рахунками на оплату поставленої кукурудзи покупцю: №СД-37к від 14.08.2018 р. на суму 897710,00 грн. з ПДВ; №СД- 36к від 14.08.2018 р. на суму 381370,00 грн. з ПДВ; №СД-38к від 15.08.2018 р. на суму 851180,00 грн. з ПДВ; №СД-39к від 16.08.2018 р. на суму 356620,00 грн. з ПДВ; №СД-40к від 16.08.2018 р. на суму 912450,00 грн. з ПДВ; №СД-42к від 17.08.2018 р. на суму 1129370,00 грн. з ПДВ; №СД- 46к від 17.08.2018 р. на суму 880440,00 грн. з ПДВ; №СД-43к від 18.08.2018 р. на суму 914320,00 грн. з ПДВ; №СД-44к від 19.08.2018 р. на суму 902385,00 грн. з ПДВ; №СД-45к від 20.08.2018 р. на суму 1366475,00 грн. з ПДВ; №СД-47к від 21.08.2018 р. на суму 1326545,00 грн. з ПДВ; №СД- 48к від 22.08.2018 р. на суму 1334520,00 грн. з ПДВ; №СД-49к від 28.08.2018 р. на суму 644490,00 грн. з ПДВ; №СД-50к від 30.08.2018 р. на суму 1334520,00 грн. з ПДВ (копії додаються), а також банківськими виписками Позивача від 21.08.2018 p., від 22.08.2018 p., від 29.08.2018 p., від 30.08.2018 p., від 14.09.2018 p., від 17.09.2018 p., від 19.09.2018 p., від 20.09.2018 р. про оплату зерна кукурудзи покупцем (копії додаються).

Крім того, поставка зерна кукурудзи покупцю підтверджується: договором №АК-1504 перевезення вантажу від 08.06.2017 р. між Позивачем та TOB Автокар-777 (перевізник), додатковими угодами №1 від 08.06.2018 р. та №3 від 27.08.2018 р. до нього, договором №20 від 10.08.2018 р. про перевезення вантажів територією України, укладеним між Позивачем та ГІГІ Кастор-17 (перевізник) і товарно-транспортними накладними №8533986, №8533987, №8533978, №8533980, №8533981, №8533982,№8533983, №8533992, №8533888, №8533886, №8533885, №8533998, №8533997, №8533994, №8533891, №8533892, №853393, №8533894, №8533995, №8533996, №8533900, 8533897, №8533898, №8533899, №490976, №490977, №490978, №490979, №490980, №490981, №490982, №490983, №490984, №490986, №490994, №490987, №490988, №490989, №490985, №490992, №490995, №490996, №490997, №-490991, №490990, №490993, №8533999, №8534000, №116612, №116615, №116616, №116617, №116618, №116619, №116613, №116614, а також платіжними дорученнями Позивача №1298 від 30.08.2018 р. і №1315 від 05.09.2018 р. про оплату послуг перевізника (копії додаються).

Позивач придбав зерно кукурудзи згідно із договором поставки кукурудзи №16 від 01.12.2017 і специфікації №2 до договору, а також згідно із договором поставки кукурудзи №17 від 02.12.2017 р. із специфікацією №1, що були укладені Позивачем (який виступав покупцем за цими договорами) із СТОВ Деренківець (постачальником за договорами). Придбання кукурудзи підтверджується, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними (копії додаються).

Як вже зазначалось вище, на виконання вимог ст. 187 ПК України за правилом першої події Позивач виписав податкову накладну №4 від 14.08.2018 р. і подав її 30.08.2018 р. на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р. і подав їх 31.08.2018 р. на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р. і подав їх 13.09.2018 р. на реєстрацію у ЄРПН та отримав квитанції про прийняття податкових накладних, однак зупинення їх реєстрації, що вбачається з квитанцій.

Згідно із даними квитанціями, підставою для зупинення реєстрації кожної із вказаних податкових накладних Позивача був п. 201.16 ст. 201 ПК України, так як на думку контролюючого органу податкові накладні Позивача відповідають вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач через електронний кабінет надав 23.10.2018 р. органам ДФЄ письмові пояснення та первинні документи.

Рішеннями Комісії регіонального рівня (ГУ ДФЄ у м. Києві), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/ 32111235 , №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 у реєстрації Податкових накладних Позивача №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р. було відмовлено .

Причиною відмови у кожному із рішень Комісії було вказано ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

09.11.2018 р. ТОВ Сета Декор на кожне із рішень Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних подав Скарги до Комісії центрального рівня (ДФЄ України) з питань розгляду скарг на рішення комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Рішеннями Комісії ДФЄ України від 19.11.2018 р. №44819/32111235/2, №44810/32111235/2, №44806/32111235/2, №44809/32111235/2, №44818/32111235/2, №44813/32111235/2, №44814/32111235/2 скарги Позивача були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін у зв`язку із пропуском Позивачем строку на їх оскарження (копії додаються). Ці рішення Позивачем не оскаржуються

Вважаючи протиправними вказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Як передбачено пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (пункт 10 Порядку №117).

Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку та з урахуванням листа ДФС України від 05.11.2018 Критерії ризиковості платника податку , комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби";

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Пунктом 2 листа ДФС України від 05.11.2018 Критерії ризиковості платника податку визначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

2.4. Розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.5. сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

Дослідивши зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р., поданих ТОВ Сета Декор , суд встановив, що відповідачем встановлено не відповідність цих податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 та підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: обсяг постачання товару/послуги 0401 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом пункту 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ Сета Декор надавалася відповідачу первинна документація, яка підтверджувала взаємовідносини з контрагентами СТОВ Деренківець , ТОВ Ясенсвіт на підставі, яких виписано податкові накладні №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішеннях Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/32111235, №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: надання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої\специфіки, накладні (документи, не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Суд зазначає, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісії ГУ ДФС у м. Києві не підкреслено у відповідних графах яких саме документів не надано позивачем.

Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із ТОВ Ясенсвіт , копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання ТОВ Сета Декор та його контрагентом господарських зобов`язань.

В свою чергу відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р.

Суд вважає, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/32111235, №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 є необґрунтованим, не мотивованим та не відповідає положенням законодавства.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/32111235, №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частин 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р. подані позивачем датою їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/32111235, №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 14.08.2018 р., №5 від 14.08.2018 р., №6 від 15.08.2018 р., №8 від 16.08.2018 р., №9 від 17.08.2018 р., №10 від 17.08.2018 р., №11 від 18.08.2018 р. датою їх фактичного надходження.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та поштових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 3, 4, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом норми частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат береться: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються з іншої сторони лише у тому випадку, якщо професійна правнича допомога реально надавалася в справі тією особою або особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно достатті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15 травня 2018 року по справі №821/1594/17, належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу, по якій таку допомогу надано.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 14-АБ від 04.12.2018, Завдання(доручення) № 2 від 10.12.2018, Рахунок №20 від 10.12.2018, Виписка по рахунку про оплату ТОВ Сета Декор витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн.

Відповідно Детального опису робіт позивачу надано наступні послуги: правовий аналіз первинних документів ТОВ Сета Декор , підготовка позовної заяви, оформлення додатків до позову, підготовка заяви про відсутність спору, подання такої заяви до суду, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, подача такого клопотання до суду, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка клопотання про прискорення розгляду справи, підготовка заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Суд зауважує, що надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу містять посилання на справу, в якій надано таку правничу допомогу.

Стосовно посилань відповідача на обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, суд їх не приймає, оскільки предметом вирішення заяви про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) є фактичне понесення витрат на правову допомогу позивачем та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування в даному випадку не є предметом спору.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання правничої допомоги та обсягом наданих послуг.

З огляду на вищевикладене, оскільки позов ТОВ Сета Декор задоволено повністю, суд приходить до висновку щодо пропорційного розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ Сета Декор витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі - 5000 грн. з кожного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.10.2018 р. за №964775/32111235, №964777/32111235, №964778/32111235, №964776/32111235, №964779/32111235, №964780/32111235, №964781/32111235 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 30.08.2018.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 14.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 31.08.2018.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 15.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 31.08.2018.

6. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 16.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 13.09.2018.

7. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 17.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 13.09.2018.

8. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 17.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 13.09.2018.

9. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 18.08.2018 р., подану ТОВ Сета Декор днем її подання 13.09.2018.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор (01103, м. Київ, вул. Чорногірська .17/14, код ЄДРПОУ: 32111235) сплачений ним судовий збір у розмірі 12 334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) та Державної фіскальної служби України ( 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) з кожного.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор (01103, м. Київ, вул. Чорногірська .17/14, код ЄДРПОУ: 32111235) з Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) та Державної фіскальної служби України ( 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) з кожного.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій