Постанова

від 22.05.2019 по справі 233/2189/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/2189/18 Номер провадження 22-ц/804/871/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М.,Соломахи Л.І.,

за участю секретаря Розпутько Я.О.,

представника відповідача Макарова І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року у цивільній справі № 233/2189/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Товарної біржі Мегаполіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про визнання недійсними земельних торгів та договорів оренди земельних ділянок, (суддя першої інстанції Щербак Юлія Василівна), -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Товарної біржі Мегаполіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про визнання недійсними земельних торгів та договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2018 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Товарної біржі Мегаполіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про визнання недійсними земельних торгів передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Олександрівського районного суду Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона з 13 вересня 2011 року на підставі розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 13 вересня 2011 року № 302 зі змінами, внесеним розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації від 27 вересня 2012 року № 34, вчиняє певні законні дії щодо отримання в довгострокову оренду наступні земельні ділянки: площею 25,0315 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ); площею 35,5568 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ); площею 5,1270 га (кадастровий номер НОМЕР_7 ); площею 48,1206 га (кадастровий номер НОМЕР_8 ); площею 20,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_9 ); площею 13,3580 га (кадастровий номер НОМЕР_10 ); площею 23,6800 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ); площею 12,5500 га. (кадастровий номер НОМЕР_11 ).

З метою затвердження проектів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок, вона звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із відповідними клопотаннями, за наслідком розгляду яких, листами від 06 червня 2016 року їй відмовлено у передачі в оренду вказаних вище земельних ділянок.

Не погоджуючись із цими відмовами, позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із вісьмома відповідними позовними заявами, в яких просила суд: визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у передачі їй в оренду відповідних земельних ділянок та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути її клопотання про затвердження проектів землеустрою та надання відповідних земельних ділянок в оренду.

Так, всі вісім вищевказаних адміністративних позовів судом задоволено в повному обсязі.

Під час розгляду однієї з вказаних вище справ, позивачу стало відомо про існування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Вважаючи цей наказ протиправним, 20 жовтня 2016 року вона звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просила суд скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ в частині включення вищевказаних земельних ділянок до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. В ході розгляду справи вона дізналась, що торги по вищевказаним земельним ділянкам відбудуться 25 листопада 2016 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 2213-СГ від 20 жовтня 2016 року. Враховуючи наведене, вона збільшила позовні вимоги, а саме просила суд також скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 2213-СГ від 20 жовтня 2016 року про проведення земельних торгів у формі аукціону.

Разом із цим, нею до суду подане клопотання про забезпечення адміністративного позову, за наслідком розгляду якого судом вирішено наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року по справі № 805/3885/16-а про забезпечення адміністративного позову клопотання позивача та його представника щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі № 805/3885/16-а задоволено.

Зупинено дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20 жовтня 2016 року № 2213-СГ Про проведення земельних торгів у формі аукціону .

Зупинено дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 23-СГ від 29 січня 2016 року Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги в частині, що стосується земельних ділянок: (кадастровий номер НОМЕР_1 ); (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_8 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 );. (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ), розташованих за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області та Товарній біржі Мегаполіс вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельними ділянками: (кадастровий номер НОМЕР_1 ); (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_8 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 );. (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ), розташованих за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області.

В ухвалі також зазначено, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Отже, Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області та Товарній біржі Мегаполіс з 10 листопада 2016 року заборонено вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження спірними земельними ділянками: (кадастровий номер НОМЕР_1 ); (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_8 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 );. (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ), та також зупинено дію наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Крім цього організатор земельних торгів був обізнаний про заборону проведення земельних торгів, оскільки вони подали апеляційну скаргу на ухвалу суду про забезпечення позову 21 листопада 2016 року.

Проте, як стало відомо позивачу, 25 листопада 2016 року не зважаючи на вказане вище, організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів проведено земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки: (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 ).; (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ). За наслідками проведення торгів Товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром отримало право оренди на вказані вище земельні ділянки.

Спірні земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року по справі 233/3927/17, яке набрало законної сили за наслідком апеляційного оскарження, скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ в частині земельних ділянок: (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 ).; (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ).

Позивач вважає, що враховуючи, що наказ Головного управління Держгеокадастру від 29 січня 2016 року № 23-СГ, на підставі якого проведені земельні торги, скасований, то наслідки проведених земельних торгів є недійсними, а отже її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач просила суд першої інстанції визнати недійсними земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 ); (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ), організатором яких є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, а виконавцем - Товарна біржа Мегаполіс , що відбулись 25 листопада 2016 року в м. Краматорську. Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 25 листопада 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агромакспром про оренду земельних ділянок (кадастровий номер НОМЕР_3 ); (кадастровий номер НОМЕР_7 ); (кадастровий номер НОМЕР_9 ); (кадастровий номер НОМЕР_10 ).; (кадастровий номер НОМЕР_2 ); (кадастровий номер НОМЕР_11 ). Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Товарної біржі Мегаполіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про визнання недійсними земельних торгів та договорів оренди земельних ділянок задоволені повністю.

Визнано недійсними земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровими номерами: НОМЕР_7 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_2 , НОМЕР_9 , НОМЕР_3 , організатором яких було Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, а виконавцем - Товарна біржа Мегаполіс , що відбулися 25 листопада 2016 року у м. Краматорську Донецької області.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених 25 листопада 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агромакспром про оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_7 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_2 , НОМЕР_9 , НОМЕР_3 .

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 1409,60 грн.

Із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду 07 лютого 2019 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що вважає оскаржуване рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

По-перше, щодо права позивачки на звернення до суду з позовом.

Головною умовою, яку повинен встановити суд при розгляді позову про визнання недійсними земельних торгів, є не тільки дотримання або недотримання закону при проведенні торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оскаржує, способом захисту яких є саме визнання торгів та укладених в результаті їх проведення договорів недійсними.

В даному випадку під час прийняття рішення 10 грудня 2018 року Олександрівський районний суд Донецької області взагалі не вдавався до оцінки наявності або відсутності порушень прав та інтересів ОСОБА_1 проведеними земельними торгами, однак це потребує окремого аналізу та має важливе значення для визначення наявності права на звернення до суду позивачки.

Так, з метою отримання спірних земельних ділянок в користування на умовах оренди, позивачка розробляла проекти землеустрою щодо них протягом п`яти років (з 2011 по 2016 рік) з моменту отримання відповідного дозволу. В цей період нею не вчинялось дій, спрямованих на якомога найшвидше затвердження землевпорядної документації та оформлення прав на землю. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що виникали складнощі або створювались перепони для отримання нею права користування земельною ділянкою.

І тільки після включення на початку 2016 року земельних ділянок до переліку земель, які виставляються на торги, позивачка звернулась в середині 2016 року до Управління Держгеокадастру для його затвердження.

Таким чином, ОСОБА_1 , не скориставшись в розумні строки наданим їй правом на отримання землі без поважних причин, позбавила себе законних обгрунтованих сподівань на майно у вигляді права користування земельною ділянкою, а держава в той же час несла збитки у вигляді недоотриманої орендної плати в цей період.

Ні на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Донецькій області спірного наказу, ні навіть на теперішній час ОСОБА_1 не тільки не має затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а й не надала жодного доказу, що нею вживаються заходи з примусового виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду про зобов`язання повторно розглянути клопотання позивачки про затвердження таких проектів, на яке посилається в своєму рішенні суд першої інстанції.

Надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди лише за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром вважає, що суд прийняв рішення за відсутності підстав вважати, що проведеними 25 листопада 2016 року земельними торгами порушені будь-які права ОСОБА_1 , адже не може бути порушеним право, яке ще не виникло, оскільки позивачка не отримувала рішення про передачу землі в оренду та не укладала відповідних договорів.

Визнаючи недійсними земельні торги з продажу прав на земельні ділянки та укладені за результатами торгів договори оренди землі, суд послався на те, що вони були проведені за наявності заборони органам Держгеокадастру та товарній біржі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження зазначеними ділянками, встановленої ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2016 року при вирішенні питання про забезпечення позову під час розгляду адміністративної справи № 805/3885/16-а.

Разом з тим, суд чомусь не звернув увагу на ту обставину, що 06.12.2016 року Донецьким апеляційним адміністративним судом повністю скасовано вказану ухвалу Донецького ОАС про забезпечення позову.

Що стосується посилання суду на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року по справі № 233/3927/17, котрими скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23- СГ в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, то відповідач вказує, що до Верховного Суду подана касаційна скарг і до суду першої інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 233/3927/17 та клопотання про перенесення судового засідання з 10 грудня 2018 року на іншу дату через неможливість присутності представника товариства з поважних причин в судовому засіданні.

Однак, суд у встановленому процесуальному порядку (з прийняттям вмотивованої ухвали про задоволення або відхилення відповідного клопотання) не розглянув жодне з клопотань, прийняв рішення за відсутності представника товариства, порушивши принцип змагальності судочинства та незаконно позбавивши останнє можливості брати участь у судових засіданнях.

Щодо пропорційності втручання держави в особі судових органів в право на мирне володіння майном, то в результаті укладення 25 листопада 2016 року договорів оренди ТОВ Агромакспром набуло право користування землею, яке в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає захисту як право на мирне володіння майном.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення Земельного кодексу щодо підстав припинення прав на землю (статті 141, 143 ЗК України), та порушив норми процесуального права, а саме, статті 12 та 43 Цивільного процесуального кодексу України, не звернув уваги на те, що ТОВ Агромакспром є добросовісним набувачем, не знало і не повинно було знати про наявність або відсутність у ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проектів земелеустрою щодо спірних земельних ділянок. Рішення суду прийнято без врахування гарантій, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо захисту власності, а також за відсутності підстав вважати, що укладеними договорами оренди порушені будь-які права позивачки.

Відповідач просив Донецький апеляційний суд скасувати рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року в цивільній справі № 233/2189/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Товарної біржі Мегаполіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про визнання недійсними земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та визнання недійсними договорів оренди, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром було залишено без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору та відсутністю копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

21 лютого 2019 року на адресу Донецького апеляційного суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про усунення недоліків.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано позивачу та відповідачам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 04 березня 2019 року.

Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (том 2, а.с. 44,45,46,47), копія апеляційної скарги відповідача позивачем та іншими відповідачами отримана (том 2, а.с. 44,45,47). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від позивача ОСОБА_1 (том 2, а.с. 51-53). Також надійшов відзив від відповідача Товарної біржі Мегаполіс (том 2, а.с. 48-49) проте, відзив не відповідає вимогам п. 4 ст. 360 ЦПК України, оскільки до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутність (том № 2, а.с. 83).

В судове засідання апеляційного суду представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 85).

В судове засідання апеляційного суду представник Товарної біржи Мегаполіс не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (том № 2, а.с. 88).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації від 13 вересня 2011 року № 302 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 119,38 га, із земель сільськогосподарського призначення ( запасу та резервного фонду), розташованих за межами населених пунктів Петрівської Другої сільської ради Олександрівського району Донецької області в довгострокову оренду, строком на 50 років, для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації від 27 січня 2012 року № 34 Про внесення змін до розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 13 вересня 2011 року № 302 ОСОБА_1 . надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 195,58 га .

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК (в редакції, що діяла на час прийняття розпорядження), особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Як вбачається із ч. 3 вказаної вище статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, строки розроблення проектів землеустрою законодавчо не обмежено.

Рішенням Олександрівської районної ради Донецької області № 7/6-71 від 20 квітня 2016 року затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки спірних земельних ділянок.

16 травня 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за кадастровими номерами:

НОМЕР_7 , площею 5,1270 га,

НОМЕР_8 , площею 48,1206 га,

НОМЕР_10 , площею 13,3580 га,

НОМЕР_11 , площею 12,5500 га

НОМЕР_2 , площею 23,6800 га

НОМЕР_9 , площею 20,6000 га

НОМЕР_3 , площею 35,5568 га,

НОМЕР_1 , площею 25,0315 га.

Листами від 6 червня 2016 року №№ Т-1811/0-1436/6-16, Т-1811/0-1438/6-16, Т-1811/0-1440/6-16, Т-1811/0-1434/6-16, Т-1811/0-1437/6-16, Т-1811/0-1439/6-16, Т-1811/0-1435/6-16, Т-1811/0-1433/6-16 позивачці відмовлено у передачі в оренду зазначених земельних ділянок у зв`язку із включенням їх до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставлені на земельні торги, відповідно до наказу № 23 СГ від 29 січня 2016 року.

Рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, 25 жовтня 2016, 28 жовтня 2016, 7 листопада 2016 року, 9 листопада 2016 року, 29 листопада 2016 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, викладену у листах від 6 червня 2016 року, у передачі ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок:

НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_10 , НОМЕР_11,НОМЕР_2,НОМЕР_9 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1

та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення та надання земельних ділянок в оренду .

Рішення набрали чинності та підлягають виконанню.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року, яке згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року залишено без змін, скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 січня 2016 року № 23-СГ в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, щодо земельних ділянок:

НОМЕР_7,НОМЕР_10,НОМЕР_11 , НОМЕР_2 , НОМЕР_9 , НОМЕР_3 .

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що організатор земельних торгів неправомірно включив до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги вищезазначені спірні земельні ділянки і підготував лоти до проведення земельних торгів.

Порушення організатором земельних торгів визначення переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами відповідно до вимог ст. 136 ЗК України, унеможливлює проведення торгів та подальше укладання договорів оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 ЗК України, земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування.

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 2213-СГ від 20 жовтня 2016 року прийнято рішення про продаж права оренди на спірні земельні ділянки. Земельні торги призначено на 25 листопада 2016 року у м. Краматорську Донецької області.

За результатами проведених земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, 25 листопада 2016 року укладено договори оренди з ТОВ Агромакспром щодо земельних ділянок НОМЕР_7 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_3 .

Договори оренди зареєстровані 8 грудня 2016 року. Строк дії договору - 7 років.

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області залишено без виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, 25 жовтня 2016, 28 жовтня 2016, 7 листопада 2016 року, 9 листопада 2016 року, 29 листопада 2016 року, якими зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення та надання земельних ділянок в оренду.

Відтак, організатором земельних торгів - Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та виконавцем - товарною біржою Мегаполіс порушені також вимоги ст. 137 ЗК України щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів.

Крім того, ухвалою від 10 листопада 2016 року Донецького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову, було зупинено дію наказів № 23-СГ Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги спірних земельних ділянок і НОМЕР_6 від 20 жовтня 2016 року Про проведення земельних торгів у формі аукціону та заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області разом з товарною біржою Мегаполіс вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення щодо розпорядження цими спірними ділянками.

Відповідно до п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області визначено, що управління, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, тобто, може включати земельні ділянки до переліку, які виставляються на земельні торги, не на власний розсуд, а лише на підставі та в порядку, визначеному ст. ст. 136, 137 ЗК України, що не було дотримано під час проведення оспорюваних торгів.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання представника ТОВ Агромакспром на те, що права позивачки не могли бути порушені та не підлягають судовому захисту, а Держгеокадастр правомірно виставив спірні земельні ділянки на торги протирічать встановленим в судовому засіданні обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення недодержання Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області вимог закону під час підготовки та проведення земельних торгів, останні є недійсними з часу вчинення. А відтак, укладені договори оренди земельних ділянок за результатами проведених торгів також є недійсними з тих же підстав.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вдавався до оцінки наявності або відсутності порушень прав та інтересів ОСОБА_1 при проведенні земельних торгів та має важливе значення для визначення наявності права на звернення до суду позивачки, є безпідставними, оскільки статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 5 вказаної вище статті, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Доводи апеляційної скарги відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про те, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди лише за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору, є безпідставними, оскільки постановою Апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року встановлено, що Постановами Донецького окружного адміністративного суду по справам № 80 5/2346/16-а від 12 жовтня 2016 року, № 805/3441/16-а від 09 листопада 2016 року, № 805/3442/16-а від 29 листопада 2016 року, № 805/3443/16-а від 09 листопада 2016 року, № 805/3444/16-а від 28 жовтня 2016 року, № 805/3445/16-а від 07 листопада 2016 року, № 805/3446/16-а від 09 листопада 2016 року, № 805/3447/16-а від 25 жовтня 2016 року, які набрали законної сили, визнано протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у передачі ОСОБА_1 в оренду відповідних земельних ділянок та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання позивачки про затвердження проектів землеустрою.

Згідно із ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України (в редакції на час спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, тощо.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів від 18 лютого 2016 року №1012-VIII, який набрав чинності 03 квітня 2016 року, фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного Кодексу України, що виключаються цим Законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, оскільки позивачка до дня набрання чинності вказаним Законом одержала в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у користування, вона має право на отримання вказаних земельних ділянок без проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром про те, що суд першої інстанції 10 грудня 2018 року ухвалив рішення за відсутності представника відповідача, порушивши принцип змагальності судочинства та незаконно позбавивши можливості брати участь у судових засіданнях та не розглянув клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 233/3927/17, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агромакспром своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи на 10 грудня 2018 року.

Що стосується зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 233/3927/17, то відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було підстав зупиняти провадження по даній цивільній справі, оскільки зібрані по даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Посилання в апеляційній скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром на рішення Європейського Суду з прав людини, а саме: справи: Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року.

є недоречним, оскільки у вказаних вище рішеннях ЄСПЛ мова йде про інші обставини справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року і задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агромакспром залишити без задоволення, рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 травня 2019 року

Судді: