Рішення

від 27.05.2019 по справі 467/1092/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1092/18

2/467/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.

представника позивача ОСОБА_13

представника відповідача ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат її чоловіка ОСОБА_5 , поховання якого здійснила вона за свій рахунок. Під час організації та проведення поховання вона понесла витрати на загальну суму 10750 грн., в т.ч.: оформлення договору - замовлення на організацію та проведення поховання - 50 грн., копання могили ручним способом при довжині могили 2.4 м та захоронення померлого - 1600 грн., закопування могили ручним способом при довжині могили 2.4 м, монтаж надмогильної тимчасової споруди - 350 грн., встановлення намогильних пам`ятних знаків та обрамлення намогильної споруди - 250 грн., труна - 3500 грн., хрест - 350 грн., тюль - 320 грн., вінок із стрічкою - 620 грн., вінок із стрічкою - 510 грн., рушники в кількості 6 шт. вартістю 50 грн./од. - 300 грн., рушники в кількості 5 шт. вартістю 40 грн./од. - 200 грн., ікона - 180 грн., транспорт - 300 грн., покривало тюль - 180 грн., покривало (дорога) - 180 грн., рушник на хрест -130 грн., рушники в кількості 10 шт. вартістю 15 грн./од. - 150 грн., простирадло - 80 грн., платки в кількості 50 шт. вартістю 4 грн./од. - 200 грн. Посилаючись на те, що відповідач, яка є спадкоємцем померлого та прийняла спадщину разом з матір`ю померлого ОСОБА_6 , матеріальної участі у похованні не приймала, витрати на поховання відшкодувати у добровільному порядку відмовилася, позивач прохала стягнути з відповідача половину вартості витрат на поховання у сумі 5375 грн. та судові витрати.

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов не визнає, до позовної заяви не надано доказів про те, що саме позивач здійснила оплату ритуальних послуг за свої кошти. Їй відомо, що її батько знав тривалий час про свою хворобу та відкладав кошти на поховання. Позивач отримала соціальну допомогу на поховання у розмірі двомісячної пенсії померлого. Товарний чек на поховання № 184 від 06.04.2017 року виписаний за день до смерті батька, у ньому також зазначені предмети, які надавала на похорон її бабуся - покривало, тюль, рушники, носовики, простиня.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідач здійснила поховання померлого не за рахунок свої особистих витрат, а за рахунок коштів, які вона взяла у матері померлого ОСОБА_6 Наказом № 193 від 19 листопада 2003 року Держжитлокомунгоспу визначено необхідний мінімальний перелік ритуальних послуг, до якого включені: витрати на оформлення договору замовлення, видачу свідоцтва про поховання, витрати на копання могили. Всі інші витрати відшкодуванню не підлягають. Витрати на придбання речей для похорону значно завищені.

У подальшому представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 11 квітня 2017 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину законом, посвідченого 13 лютого 2018 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. спадщину за законом після смерті останнього прийняли відповідач ОСОБА_4 та матір померлого ОСОБА_6 кожен у Ѕ частині.

Відповідно до частини першої статі 8 Закону України Про поховання та похоронну справу організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Статтями 9, 10 цього Закону визначено, що ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону. Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності,

виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється з дотриманням вимог державних стандартів, інших норм і правил, встановлених законодавством.

Факт організації проведення поховання померлого ОСОБА_5 позивачем ОСОБА_3 відповідачем не оспорюється, підтверджується також показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Згідно договору замовлення № 56 на організацію та проведення поховання від 8 квітня 2017 року сторонами цього договору є: ОСОБА_3 як замовник та приватне підприємство БАКАРАА як виконавець.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності приватного підприємства БАКАРАА є організування поховань і надання суміжних послуг, надання інших індивідуальних послуг, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, інший пасажирський наземний транспорт.

Оскільки статтею 10Закону України Про поховання та похоронну справу передбачено надання ритуальних послуг за договором суб`єктами господарювання інших форм власності, крім комунальної, то необхідно вважати, що вказаний договір замовлення № 56 на організацію та проведення поховання позивачем укладено з належним суб`єктом.

Вказаний договір укладений на загальну суму 3150 грн., в т.ч. на надання наступних послуг:оформлення договору - замовлення на організацію та проведення поховання - 50 грн., копання могили ручним способом при довжині могили 2.4 м та захоронення померлого - 1600 грн., закопування могили ручним способом при довжині могили 2.4 м - 900 грн., монтаж надмогильної тимчасової споруди - 350 грн., встановлення намогильних пам`ятних знаків та обрамлення намогильної споруди - 250 грн.

Факт оплати позивачем вказаних витрат підтверджується рахунком № 482 від 08.04.2017 року.

Крім цього, позивачем підтверджено придбання речей для поховання, а також отримання транспортних послуг на загальну суму 7600 грн. у відповідності до товарного чеку № 184 від 06.04.2017 року, виданого приватним підприємцем ОСОБА_7 .

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до вимог частини 1 статті 77, частини 1 статті 78 та частини 1 статті 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Товарний чек № 184 від 06.04.2017 року як доказ суд вважає належним та допустимим, незважаючи на помилку у даті його видачі - зазначено 6 квітня 2017 року замість 8 квітня 2017 року, оскільки відповідачем не заперечувались об`єм та найменування вищезазначених послуг та предметів, він виданий суб`єктом господарювання, який має право на здійснення згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 , виданого Южноукраїнською ОДПІ 30 травня 2012 року, наступних видів господарської діяльності: роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльності автомобільного вантажного транспорту, організації поховань та надання пов`язаних з ними послуг. Також вказаний товарний чек містить вказівку на те, що послуги та товари здійснені на поховання ОСОБА_5

Доводи представника відповідача про те, що рахунок № 482 від 08.04.2017 року, виданий приватним підприємством БАКАРАА не може бути належним доказом по справі, так якприватне підприємство БАКАРАА не могло здійснювати роботи щодо копання могили та участі у похоронній процесії по несенню тіла померлого чотирма особами у зв`язку з тим, що відповідно до листа Южноукраїнського управління ГУ ДФС у Миколаївській області від 18 березня 2018 року № 189 згідно поданої звітності ПП БАКАРАА ЄДРПОУ 40328268 на підприємстві станом на квітень 2017 року працював один найманий працівник - ОСОБА_14 , а також з урахуванням того, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 показали, що на кладовищі труну з тілом померлого несли копачі ОСОБА_11 з братом, ОСОБА_15 та інша особа, суд відхиляє та вважає вказаний доказ достовірним, оскільки відсутність найманих працівників не свідчить про неможливість виконання приватним підприємством БАКАРАА вказаних робіт, так як вказане підприємство могло залучати осіб, на яких вказують свідки, до поховальних процедур на підставі договорів цивільно-правового характеру, а не тільки на підставі трудових угод.

Як випливає із змісту статті 12 Закону України Про поховання та похоронну справу особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг. Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом. Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Суб`єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством. Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах: доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій; визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни; відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни; відкритості, доступності та прозорості структури ціни; оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам. Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом № 193 від 19 листопада 2003 року Держжитлокомунгоспу визначено необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, до якого включені: витрати на оформлення договору замовлення, оформлення свідоцтва про поховання, копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили), монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу, кремація тіл померлих, поховання та підпоховання урни з прахом померлих у

колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю, зберігання урн з прахом померлих у крематорії, організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України, запаювання оцинкованої труни, замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що перелік послуг, наданий за договором - замовленням № 56 від 8 квітня 2017 року відповідає мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, визначений наказом № 193 від 19 листопада 2003 року Держжитлокомунгоспу.

Крім того, статтею 10 Закону України Про поховання та похоронну справу визначена можливість надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності за цінами, встановленими за згодою сторін.

Суд не приймає до уваги як доказ по справі щодо визначення вартості тарифів на ритуальні послуги рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 311 від 21 грудня 2016 року, оскільки дія вказаного рішення не поширюється на територію Арбузинського району Миколаївської області.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу поховання померлого передбачає комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Таким чином, витрати на придбання речей, необхідних для поховання особи відповідно до християнських традицій (труни, хреста, вінків, ікони, покриття рушником хреста, покривала, тюлі та простині для застелення труни), доставка тіла покійного транспортом до кладовища, роздача присутнім на похованні чоловікам рушників та носових платків суд вважає розумними та достатніми.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що загальна сума понесених позивачем витрат на поховання покійного склала 10750 грн.

Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Зазначені позивачем витрати на поховання суд вважає розумними, оскільки вони підтверджуються наданими суду доказами та з вищенаведених підстав.

Відповідачем же не надано належних доказів на їх спростування, також відповідачем не доведено те, щопозивач здійснила поховання померлого не за рахунок своїх особистих витрат, а за рахунок коштів матері померлого ОСОБА_6

Разом з тим, статтею 13 Закону Про поховання та похоронну справу передбачена допомога на поховання як компенсація державою витрат, понесених виконавцем волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, на проведення комплексу заходів та обрядових дій, визначених ч.1 ст. 2 цього Закону, та облаштування і утримання місця поховання.

Оскільки така допомога на поховання ОСОБА_5 була отримана позивачем ОСОБА_3 в розмірі 2214 грн. 90 коп., про що свідчить довідка № 2380/03 від 15 листопада 2018 року, видана Южноукраїнським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, то розмір компенсації витрат на його поховання має бути зменшеним на вказану суму, оскільки частина цих витрат компенсована державою.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 та її бабуся ОСОБА_6 є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 , відшкодуванню підлягає половина понесених позивачем витрат на поховання за вирахуванням половини отриманої позивачем компенсації витрат на його поховання, тобто 10750 грн. : 2 - 2214 грн. 90 коп.:2 = 4267 грн. 55 к.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позивачем заявлено позовні вимоги на суму 5375 грн., які оплачені судовим збором в розмірі 704 грн. 80 к., а судом задоволено позов лише на суму 4267 грн. 55 к., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 559 грн. 61 к. у відшкодування суми сплаченого судового збору пропорційно до розміру заявлених позовних вимог у розмірі 79, 40%.

Представником відповідача ОСОБА_12 заявлено клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого необхідно стягнути з позивача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 6258 грн.

Між відповідачем ОСОБА_4 та адвокатським бюро Сорочан 20 листопада 2018 року укладено договір № 1 про надання правової допомоги. Пунктом 4 вказаного договору визначено, що вартість наданих юридичних послуг визначається додатковою угодою до цього договору.

Додатковою угодою до договору від 18 березня 2019 року передбачено, що за надання правової допомоги та послуг представництва в суді клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 25% від мінімальної заробітної плати на 1 січня того року, в якому буде виноситися рішення у справі, за годину роботи адвоката, або один судодень, відповідно до акту прийому - передачі виконаних робіт.

Відповідно до квитанцій від 19 березня 2019 року та 20 листопада 2018 року і акту виконаних робіт ОСОБА_4 адвокатському бюро Сорочан сплачено гонорар у розмірі 6258 грн. за виконання наступних послуг: консультація та правовий аналіз з визначенням судової перспективи справи - 1043 грн., оцінка відзиву, підготовка заяв, запитів, клопотань, визначення обсягу доказів, збирання доказів - 1043 грн., представництво сторони в судових засіданнях 28 грудня 2018 року, 15 січня 2019 року, 30 січня 2019 року, 11 квітня 2019 року по 1043 грн. за кожне, всього 4172 грн.

Крім того, представником позивача ОСОБА_13 . заявлено клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого необхідно стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 6258 грн.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір № 93 про надання правової допомоги від 10 жовтня 2018 року, укладений між ним як адвокатом та позивачем ОСОБА_3 Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному додатком №1 до договору.

Додатком № 1 до договору від 10 жовтня 2018 року передбачено, що за надання правової допомоги замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі 25% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому буде підписано акт прийому-передачі виконаних робіт, за одну годину роботи адвоката, або один судодень відповідно до акту прийому - передачі виконаних робіт.

Відповідно до квитанції від 8 травня 2019 року і акту виконаних робіт ОСОБА_3 сплачено гонорар у розмірі 6258 грн. за виконання наступних послуг: консультація та правовий аналіз з визначенням судової перспективи справи - 1043 грн., підготовка позовної заяви, збір доказів, оцінка відзиву, підготовка клопотань- 1043 грн., представництво сторони в судових засіданнях 12 листопада 2018 року, 28 грудня 2018 року, 14 березня 2019 року, 11 квітня 2019 року по 1043 грн. за кожне, всього 4172 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Частинами 5 та 6 ст.137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами . Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань представником позивача та представником відповідача про зменшення витрат на правничу допомогуне заявлялось.

У цій справі позов задоволено на 79, 40 %, отже понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 20,6%. Відтак, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1289 грн. 15 к. (20.6 % х 6258 грн. : 100%). Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4968 грн. 85 к. (79.4 % х 6258 грн. : 100%).

Згідно з частиною 10 статті 141 ЦПК України у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку з тим, що при розподілі судових витрат на відповідача покладено більшу суму судових витрат, різниця судових витрат на правову допомогу у розмірі 3679 грн. 70 к. (4968 грн. 85 к. - 1289 грн. 15 к.)підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )витрати на поховання у розмірі 4267 (чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн. 55 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )витрати на оплату судового збору у розмірі 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 61 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )витрати на оплату правової допомоги у розмірі 3679 (три тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 70 к.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива