Рішення

від 15.05.2019 по справі 520/948/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/948/19

Провадження № 2/520/2343/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Луняченко В.О.

за участю секретаря Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Комунальної установи Міський спеціалізований будинок дитини №1 (код ЄДРПОУ 04056813) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи Білгород-Дністровська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

16.01.2019 року КУ Міський спеціалізований будинок дитини №1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача до судового засідання надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також розглядати справу за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи Білгород- Дністровської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені до вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини; жорстоко поводяться з дитиною.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав за № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Орган опіки та піклування Білгород- Дністровської районної державної адміністрації Одеської області 01.02.2018 року дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач тривалий час нехтувала виконанням батьківських обов`язків, жодного разу не відвідала дитину, не цікавиться дитиною ні в усній, ні в письмовій формі, вона самоусунулась від виховання та утримання дитини (а.с. 19-20).

Відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 577 від 03.08.2016 року, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 (а.с.4).

Батьком дитини зазначений ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Так судом встановлено, встановлено, що мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Білгород - Дністровським МВ ГУМВС України в Одеській області, 30.12.2011 року), зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 проживала в АДРЕСА_3 . За інформацією районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді родина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах з 2014 року по 21.09.2017 року.

З 25.09.2017 року родина ОСОБА_1 перебуває на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах у Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження:серія НОМЕР_1 , дата видачі - 03 серпня 2016 року; актовий запис про народження № 577 від 03.08.2016 року, місце реєстрації: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області), згідно заяви матері про важке матеріальне становиш;е та відповідно до розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 30.08.2016 року № 429/А-2016, з 09.09.2016 року по теперішній час перебуває на вихованні та повному державному утриманні в КУ Міський спеціалізований будинок дитини №1 м. Одеса пров. Монастирський, 3, (згідно заяви матері від 09.03.2017 року № М-141 було видане розпорядження голови Білгород- Дністровської районної державної адміністрації від 20.04.2017 року № 144/А-2017, на підставі якого термін перебування дитини у державному закладі було подовжено).

Термін перебування у державному закладі малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчився 19.10.2017 року.

За час перебування малолітнього в дитячому закладі мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного разу не відвідала дитину, не цікавилася її життям та розвитком, не повідомила про поважну причину своєї неявки, не вжила жодних дій щодо повернення дитини в сім`ю.

До цього часу мати дитини-відповідач станом дитини не цікавиться, за місцем реєстрації не проживає, матеріально дитину не утримує.

Дитина потребує встановлення соціального статуту та подальшого влаштування в сімейні форми.

Більш того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 на ім`я начальника служби у справах дітей Білгород- Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 24.11.2017 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач дійсно не виконує свої батьківські обов`язки, оскільки не приділяє увагу вихованню дитини, не здійснює за ним належного догляду та контролю, не піклується про його духовний і фізичний розвиток, не забезпечує його необхідним харчуванням, не цікавиться його здоров`ям, не створює умови для отримання ним освіти, а також не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід задовольнити, оскільки позбавлення її батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватиме малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, враховуючи вимог ст. 191 СК України, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 16.01.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору розміром 1536,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141 ЦПК України, ст.ст.141,150,164,165,166,180,182,191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунальної установи Міський спеціалізований будинок дитини №1 (код ЄДРПОУ 04056813) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи Білгород-Дністровська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 залізничної дороги) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1536,80 гривень.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.