Рішення

від 24.05.2019 по справі 612/752/18

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/752/18

2/612/15/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.

за участю секретаря Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія-Близнюки про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія-Близнюки , в якому просить розірвати укладений між ними договір оренди земельної ділянки від 15 лютого 2011 року та стягнути з відповідача суму невиплаченої орендної плати за останні три роки, обґрунтовуючи його наступним.

30 січня 2012 року відділом Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області було зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 5,2681 га, від 15 лютого 2011 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Оскільки позивачеві не було відомо про реєстрацію вказаної угоди та про її умови, нею 14 березня 2014 року було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), який у 2014 році приступив до її використання.

Після цього ТОВ Софія - Близнюки у 2014 році звернулося до Близнюківського районного суду Харківської області з позовом, у якому просили визнати договір, укладений 14 березня 2014 року, недійсним. У свою чергу позивачем було подано зустрічний позов, у якому вона просила визнати договір оренди від 15 лютого 2011 року недійним.

16 лютого 2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено рішення, яким у задоволені позовних вимог ТОВ Софія - Близнюки відмовлено. На вказане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої 22 грудня 2016 року суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ Софія- Близнюки та задовольнив повністю первісний позов ТОВ Софія - Близнюки , визнавши недійсним договір оренди від 14 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що посилання ОСОБА_1 на невиплату їй орендної плати за користування земельною ділянкою не є підставою для визнання договору оренди від 15 лютого 2011 року недійсним, а є підставою для розірвання вищевказаного договору, однак позивач з таким позовом до суду не зверталась.

Верховний Суд, переглядаючи рішення апеляційного суду, погодився із вищезазначеним висновком.

У позовній заяві позивач вказує, що невиконання умов договору щодо своєчасно сплати орендної плати за 2011-2013 роки включно підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. Бокаріуса №8417 від 17 грудня 2015 року, згідно якого підписи у відомостях про отримання орендної плати за вказаний період виконані не ОСОБА_1

При цьому, за 2015 - 2017 роки позивач знову не отримувала орендну плату. У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить позовну заяву задовольнити, договір оренди земельної ділянки від 15 лютого 2011 року розірвати та стягнути з відповідача суму невиплаченої орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно за останні три роки (2015-2017) у розмірі 14 813 гривень 52 копійки. Під час розгляду справи позивач уточнила суму невиплаченої орендної плати, вказавши, що п.9 Договору оренди земельної ділянки від 15 лютого 2011 року передбачено розмір орендної плати 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не 3%, як вона зазначала раніше, тому просила стягнути з відповідача несплачену орендну плату за останні три роки (2015-2017) в сумі 7406,76 грн.

14 листопада 2018 року директором ТОВ Софія - Близнюки , через канцелярію суду, подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив наступне.

З моменту укладення договору оренди від 15 лютого 2011 року ні ОСОБА_1 ні її представник ОСОБА_2 претензій щодо виконання умов договору, в тому числі і з питань виплати орендної плати, не мали.

Щодо посилань на висновок № 8417 від 17 грудня 2015 року зазначив, що підписи за ОСОБА_1 , за її згоди, здійснювали інші особи, у тому числі і її син.

Крім того, у відзиві відповідач вказав, що вимоги позивача щодо неотримання орендної плати за період 2011 - 2013 пред`явлені більше ніж через чотири з половиною роки після закінчення строків позовної давності. Також зазначає, що з аналогічним позовом представник позивача ОСОБА_3 вже звертався до Близнюківського районного суду, який ухвалою суду від 08 листопада 2017 року було залишено без розгляду.

Щодо невиплати орендної плати ОСОБА_1 за 2014 рік пояснив, що 14 березня 2014 року позивач уклала з ФОП ОСОБА_2 договір оренди, чим фактично здійснила приховану реалізацію земельної ділянки. При цьому, 22 грудня 2016 року рішенням Апеляційного суду Харківської області вказаний договір визнано недійсним. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 у 2014 році захватив та використовував земельну ділянку, яка перебувала в оренді ТОВ Софія - Близнюки , чим ТОВ було завдано збитки.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про неотримання нею орендної плати за 2015-2017 роки зазначає, що всі конфлікти та непорозуміння на даний час улагоджено. Товариством на особистий картковий банківський рахунок ОСОБА_1 була перерахована орендна плата за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 у повному обсязі за 2015-2017 року в сумі, яка перевищує зазначену у позові. Таким чином доводи представника позивача є надуманими, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

26 листопада 2018 року представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , через канцелярію суду надано відповідь на відзив, в якій зазначено що сплив строку позовної давності розпочався саме з січня 2016 року, коли позивачеві стало відомо про складання фіктивних відомостей відповідачем про виплачену орендну плату за 2011-2013 роки, тобто після отримання отримання даних почеркознавчої експертизи.

Щодо посилання відповідача на зайняття у 2014 році ФОП ОСОБА_2 спірної земельної ділянки зазначає, що з цього приводу у господарському суді у 2014 році на розгляді перебувала справа за позовом ТОВ Софія - Близнюки до ФОП ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 216202,00 гривень. Рішенням суду від 04 жовтня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено, після чого, переглядаючи справи суди апеляційної та касаційної інстанції залишили вказане рішення без змін.

Крім того, вказує, що посилання відповідача на факт перерахування орендної плати за договором оренди вищевказаної земельної ділянки у повному обсязі за 2015-2017 роки у сумі, яка перевищує зазначену у позові, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 12, ст..ст.79-81 ЦПК України. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов у повному обсязі.

18 грудня 2018 року директором ТОВ Софія - Близнюки , через канцелярію суду, подано заперечення, в яких зазначено, що з моменту укладення договору оренди від 15 лютого 2011 року ні ОСОБА_1 , ні її представник ОСОБА_2 претензій щодо виконання умов договору, у тому числі з питань виплати орендної плати, не мали. Зазначає, що доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, щодо невиплати орендної плати ОСОБА_1 , є надуманими та недоведеними, сама ОСОБА_1 ніяких претензій до відповідача не має, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Здєльник С.І., у судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Софія - Близнюки , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення судової повістки, у судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,2681 га, розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 . (а.с. 21)

15 лютого 2011 року між позивачем та ТОВ Софія - Близнюки було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач передала в оренду відповідачу вищезазначену земельну ділянку строком на п`ятнадцять років. Вказаний договір оренди був зареєстрований 30 січня 2012 року відділом Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області за № 632068634000229 (а.с 15-16).

Згідно п.9 вказаного договору орендна плата визначена в розмірі 1,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору оренди - 15 лютого 2011 року складала 62538, 62 грн. За домовленістю сторін орендна плата за цим Договором сплачується в грошовій або натуральній формі в строк, відповідно до п.11 Договору, з 01.08. по 31.12. кожного року.

Між позивачем та відповідачем також було складено акт прийому-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі. (а.с. 17-20)

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно пункту 6 договору оренди земельної ділянки від 15 лютого 2011 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 62538,62 гривень.

Орендна плата, передбачена пунктом 9 вищевказаного договору, складає 1,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 938,08 гривень

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Саме такий правовий висновок зроблено у Постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі № 183/3993/16.

Отже, якщо у договорі оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку до 31 грудня за весь рік оренди земельної ділянки, то систематичність її несплати матиме місце у випадку порушення такого зобов`язання хоча б за два роки.

За змістом ст.611 ЦК України, правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

Згідно до ст.77 ЦПК України, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності ст.81 ЦПК України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження спростування позовних вимог, а саме, щодо належного виконання умов договору оренди стосовно виплати орендної плати із зазначенням її розміру, строків, порядку її внесення. Крім того, суд зазначає, що неотримання орендної плати позбавило позивача права отримати прибуток на який вона розраховувала, що свідчить про істотне порушення умов договору та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди.

Посилання відповідача щодо виплати орендної плати за 2015-2017 роки на особовий картковий рахунок позивача ОСОБА_1 в сумі, яка значно перевищує зазначену в позові , належними та допустимими доказами не підтверджені, а, крім того, спростовуються направленою 23 квітня 2019 року на адресу суду заявою ОСОБА_1 , в якій вона в підтвердила факт невиплати їй орендної плати за 2015-2017 роки, незважаючи на її неодноразові звернення до відповідача та уточнила її суму - 7406,76 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає повністю доведеним факт систематичної несплати ТОВ СОФІЯ-БЛИЗНЮКИ орендної плати за договором оренди землі від 15 лютого 2011 року, що є підставою для його розірвання.

Судом також встановлено, що на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість по орендній платі за 2015-2017 роки.

Невиконанням свого зобов`язання щодо виплати орендної плати відповідачем порушені права та інтереси позивача на отримання доходу у вигляді орендної плати.

Разом з тим, відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата визначена у розмірі 1,5 % нормативної грошової оцінки землі (яка за 2015 - 2017 роки, з урахуванням коефіцієнту індексації складає 164594,92 грн. і не оспорюються відповідачем) в грошовій та натуральній формі за домовленістю сторін, що у грошовому еквіваленті складає: у 2015 році - 164594,92 грн. х 1,5% = 2468,92 грн.; у 2016 році - 164594,92 грн. х 1,5% = 2468,92 грн.; у 2017 році - 164594,92 грн. х 1,5% = 2468,92 грн., а всього - 7406,76 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок несплаченої орендної плати за 2015-2017 роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є достатньо обґрунтованими, законними, підтверджені належними доказами, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати в сумі 1409 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268,273 Цивільного процесуального кодексу України, ст.141 Земельного кодексу України, ст.ст. 611, 651 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія-Близнюки про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати - задовольнити.

Розірвати договір оренди б/н від 15 лютого 2011 року земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СОФІЯ-БЛИЗНЮКИ , зареєстрований у відділі Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області 30 січня 2012 року за №632068634000229.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІЯ-БЛИЗНЮКИ , ЄДРПОУ 35462911 на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої орендної плати у розмірі 7406 (сім тисяч чотириста шість) гривень 76 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІЯ-БЛИЗНЮКИ , ЄДРПОУ 35462911 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 24 травня 2019 року.

Суддя С.М. Лобановська