Постанова

від 27.05.2019 по справі 757/31402/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/31402/18-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6383/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу арбітражного керуючогоОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Остапчук Т.В., по справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , треті особи: Донецький міський центр зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі міста Донецьк про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року арбітражний керуючийОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом до ПАТ Райффайзен Банк Аваль , в якому зазначила, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 січня 2013 року, арбітражного керуючого ОСОБА_1. було призначено ліквідатором у справі №27/86б про банкрутство ПП Явис м. Донецьк.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року затверджено оплату послуг ліквідатора ПП Явис - арбітражного керуючого ОСОБА_1 в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, тобто, у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

15 листопада 2017 року ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №27/86б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП Явис м. Донецьк; ліквідовано юридичну особу ПП Явис м. Донецьк, провадження по справі №27/86б припинено.

Провадження у справі №27/86б здійснювалось за загальною процедурою банкрутства і комітет кредиторів в особі ініціюючого кредитора, вимоги якого до банкрута ПП Явис становили 99,99%, тобто 9 185 280,00 грн., визначив порядок оплати - за рахунок коштів ініціюючого кредитора.

На вимогу позивачки до банку щодо оплати послуг за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року та витрат на здійснення ліквідаційної процедури на загальну суму 94 703,00 грн., банк 01 лютого 2018 року листом №140-9-5/112 повідомив про відсутність підстав виплатити основну грошову винагороду та понесені позивачкою витрати на здійснення ліквідаційної процедури, що, на думку позивачки, не відповідає положенням Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Зазначаючи, що у боржника ПП Явис відсутні активи, позивачка вважала, що оплата праці ліквідатора має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів пропорційно до їх кредиторських вимог, а тому просила стягнути з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 87 791,22 грн. в рахунок оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого в якості ліквідатора ПП Явис за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року. (а.с.4-6)

Представник ПАТ Райффайзен Банк Аваль - Кожихов А.Ю. подав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог просив відмовити в задоволенні позову. Вказував, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року було затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 про оплату послуг за період з 03 травня 2015 року до 03 березня 2016 року в сумі 23 844,00 грн. і 26 квітня 2016 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль перерахував на рахунок арбітражного керуючого ОСОБА_1 кошти у розмірі 23 844,00 грн. за здійснення ліквідаційної процедури. Звіт ліквідатора про закінчення ліквідаційної процедури боржника ПП Явис було затверджено ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 травня 2016 року по справі № 27/866, яка в подальшому була скасована постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року, після чого справу №27/866 направлено до Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі №27/866 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено. 01 лютого 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області із заявою в порядку ст. 244 ГПК України про ухвалення додаткового рішення про стягнення за період з 25 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року з ініціюючого кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль на свою користь суму коштів в розмірі 94 703,00 грн., з яких 91 000,00 грн. - оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання повноважень ліквідатора банкрута ПП Явис та 3 703,00 грн. витрат арбітражного керуючого на здійснення ліквідаційної процедури. У задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 про прийняття додаткової ухвали судом першої інстанції відмовлено. Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції Донецький апеляційний господарський суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року також дійшов висновку про неправомірність вимог арбітражного керуючого. (а.с.37-43, 68-74)

Арбітражний керуючийОСОБА_1 . подала відповідь на відзив, в якому підтримала доводи позовної заяви та зазначила, що Господарським судом Донецької області, з яким погодився також суд апеляційної інстанції, відмовлено у винесенні додаткової ухвали у зв`язку з припиненням провадження у справі № 27/86б, а не тому, що арбітражний керуючийне має права на виплату основної винагороди за виконану роботу. (а.с.81-84)

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ Райффайзен Банк Аваль , треті особи: Донецький міський центр зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецьк про стягнення коштів відмовлено. (а.с.99-103)

В апеляційній скарзі арбітражний керуючийОСОБА_1. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування скарги зазначила, що суд неповно з`ясував обставини справи, не врахував фактичних обставин та доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову та дійшов помилкового висновку про відмову в його задоволенні. Вказувала, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено про подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, що не відповідає дійсності, оскільки такої заяви позивач ОСОБА_1 не подавала. Вважала, що в даній справі підлягали застосуванню положення ст.ст. 1, 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції чинній до 19 січня 2013 року, системний аналіз яких дає зробити висновок про те, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі та у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень. Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року у справі №27/86б арбітражному керуючому ОСОБА_1, як ліквідатору, затверджено оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, тобто, у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 3-1 Закону, ухвала не оскаржена, є чинною та підлягає виконанню. Звіт на оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в якості ліквідатора ПП Явис за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 подала на затвердження комітету кредиторів 12 жовтня 2017 року, проте, як вбачається з протоколу комітету кредиторів від 12 жовтня 2017 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль не відмовив арбітражному керуючому ОСОБА_1 в оплаті послуг ліквідатора у позасудовому порядку, прийняв їх до відома та вирішив відкласти розгляд зазначеного питання на 17 грудня 2017 року. При цьому, 15 листопада 2017 року господарський суд затвердив звіт та ліквідаційний баланс банкрута ПП Явис , провадження у справі №27/86б припинив. У подальшому, вимогу арбітражного керуючого ОСОБА_1 про виплату основної грошової винагороди за виконану роботу ПАТ Райффайзен Банк Аваль відхилив, а ухвалою господарського суду Донецької області від 12 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року, у справі №27/866 ліквідатору ПП Явис арбітражному керуючому ОСОБА_1 у прийнятті додаткової ухвали відмовлено, оскільки провадження у справі про банкрутство вже припинено і заява арбітражного керуючого не може бути предметом розгляду у цій справі після постановлення ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство. (а.с.108-113)

Представник ПАТ Райффайзен Банк Аваль - адвокат Міхай-Седова Ю.С. направила до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому із посиланням на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року без змін. Вказувала, що господарським судом Донецької області у справі № 27/86б про банкрутство ПП Явис не було постановлено ухвалу про затвердження розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1. як ліквідатора ПП Явис за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року, а тому, при ухваленні оскаржуваного в даній справі рішення, судом не було порушено вимог ст. ст. 1, 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . (а.с. 163-165)

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - начальник Слов`янського відділення Сидорович О.М. направила до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначила, що відповідно до вимог законодавства передумовою для стягнення витрат понесених арбітражним керуючим повинна слугувати ухвала суду про затвердження таких витрат, а ОСОБА_1 з клопотаннями про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого, відшкодування витрат та стягнення сум з ініціюючого кредитора не зверталася і суд таких ухвал про затвердження звіту не приймав. (а.с. 200-202)

Оскільки за ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 27/86б здійснено заміну кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі міста Донецьк на його правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, подання представником останнього відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів визнала повноважним та долучила до справи.(а.с. 13-17)

Арбітражний керуючийОСОБА_1. у відповіді на відзив вважала доводи відповідача такими, що не спростовують обґрунтованості та законності позовних вимог, апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, скасувавши рішення суду першої інстанції. (а.с. 190-194)

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року розглядається апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 30 червня 2010 року за заявою ініціюючого кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Донецької обласної дирекції м. Донецьк порушена справа про банкрутство ПП Явис , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 липня 2010 року введена процедура розпорядження майном боржника строком на 4 місяці до 15 листопада 2010 року, розпорядником майна призначена арбітражний керуючий Тарасенко Н.Г.

В газеті Голос України №134 від 22 липня 2010 року опубліковано оголошення про порушення справи №27/86б про банкрутство ПП Явис , м. Донецьк.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Донецької області від 26 жовтня 2010 року боржника - ПП Явис визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 26 квітня 2011 року; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тарасенко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12 травня 2011 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі №27/86б про банкрутство ПП Явис та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Тарасенко Н.Г. до 26 жовтня 2011 року.

Ухвалою суду від 03 листопада 2011 року припинено повноваження ліквідатора Тарасенко Н.Г. за її клопотанням, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тверітінова Р.О., строк ліквідаційної процедури встановлено до 03 травня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07 травня 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі №27/86б про банкрутство ПП Явис та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Тверітінова Р.О. до 03 листопада 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 січня 2013 року припинено повноваження ліквідатора Тверітінова Р.О. за його клопотанням та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_1., строк ліквідаційної процедури встановлено до 03 травня 2013 року.

22 квітня 2014 року до суду надійшов узагальнений звіт ліквідатора ПП Явис № 37 від 19 квітня 2014 року, розгляд звіту ліквідатора було відкладено на 22 липня 2014 року, проте судове засідання 22 липня 2014 року не відбулося, а матеріали провадження № 27/86б про банкрутство ПП Явис були втрачені.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року відновлено втрачену справу № 27/86б про банкрутство ПП Явис , розгляд клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відкладено на 26 січня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 травня 2016 року у справі №27/86б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року ухвалу Господарського суду Донецької області від 24 травня 2016 року скасовано, справу №27/86б направлено до Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі №27/86б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено.

01 лютого 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області із заявою в порядку ст. 244 ГПК України про ухвалення додаткового рішення про стягнення за період 25 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року з ініціюючого кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль на свою користь суму коштів в розмірі 94703,00 грн., з яких: 91000,00 грн. - оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання повноважень ліквідатора банкрута ПП Явис та 3703,00 грн. витрат арбітражного керуючого на здійснення ліквідаційної процедури.

Вищевказані обставини були встановлені ухвалою Господарського суду Донецької області від 12 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року, у справі №27/86б, якою відмовлено ліквідатору ПП Явис - арбітражному керуючому ОСОБА_1 у постановленні додаткової ухвали про стягнення за період 25 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року з ініціюючого кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль на свою користь суми коштів в розмірі 94703,00 грн., з яких: 91000,00 грн. - оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання повноважень ліквідатора банкрута ПП Явис та 3703,00 грн. витрат арбітражного керуючого на здійснення ліквідаційної процедури. (а.с. 88-92)

З огляду на положення частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом заявлених позовних вимог у цій справі, ОСОБА_1 заявлено вимоги як фізичною особою, яка виконувала повноваження арбітражного керуючого - ліквідатора ПП Явис до кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль . Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ПАТ Райффайзен Банк Аваль 87 791,22 грн. в рахунок оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого в якості ліквідатора ПП Явис за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року, позивачка посилалася на положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

У зв`язку з набранням чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих положень) Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Закон N 2343-XII викладено в новій редакції.

Згідно з пунктом 7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2343-XII статтю 12 ГПК України доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Відповідно до Закону України від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2343-XII доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи ту обставину, що справа про банкрутство ПП Явис порушена 30 червня 2010 року та постанова про визнання ПП Явис банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури по справі прийнята 26 жовтня 2010 року, до спірних правовідносин мають застосовуватися норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка була чинною до 19 січня 2013 року, окрім питання, які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство.

Згідно ч. 14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній до 18.01.2013р.) оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Водночас, ч. 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній до 18.01.2013р.) передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Виходячи із вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури.

Таким чином, оплата послуг ліквідатора за кожен місяць здійснення ним овноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, та передумовою для стягнення такої суми з кредиторів є саме затвердження такого звіту ухвалою господарського суду.

При цьому, суд зобов`язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Питання щодо розподілу та стягнення сум оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування понесених ним витрат, враховуючи приписи ст. 32Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вирішується по завершенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство - при затвердженні складених звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання арбітражним керуючим обов`язків ліквідатора підлягає оплаті, яка саме сума та з яких джерел підлягає до сплати на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливо без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.

При визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

Набравшою законної сили ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 27/86б, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства "Явис" м. Донецьк, постановлено ліквідувати юридичну особу - Приватне підприємство "Явис" м. Донецьк (83054, Київський район, вул. Економічна, буд. 13; код ЄДРПОУ 33454254), кредиторські вимоги, які не були заявлені в установлений Законом строк або відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, провадження по справі № 27/86б припинено.(а.с. 13-17)

Як встановлено набравшою законної сили ухвалою Господарського суду Донецької області від 12 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року, після подання 06 квітня 2016 року ліквідатором клопотання про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого за період з 03 травня 2015 року по 03 березня 2016 року та відповідно, його затвердження ухвалою Господарського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 не зверталась із іншими вимогами (клопотаннями) про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого, відшкодування витрат та стягнення будь-яких сум з ініціюючого кредитора, в тому числі і на час розгляду справи 15 листопада 2017 року під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.(а.с. 88-92)

У цій цивільній справі позивачкою до районного суду не надано доказів на підтвердження того, які дії вчинялись ліквідатором за період з 24 травня 2016 року по 15 листопада 2017 року, як і доказів складання звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого за цей період, затвердження таких рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

З власної ініціативи суд не вправі вирішувати вищевказані питання, а інших підстав задоволення заявлених позивачкою вимог позовна заява не містить.

Юрисдикційність справ у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, визначено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-370цс18, і зроблено висновок, що якщо справи про банкрутство боржника порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, це не впливає на визначення юрисдикції цих спорів і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства, і підстав для відступу від такої позиції не вбачається.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд справи районним судом підлягають покладенню на позивача.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, яким районним судом надана належна оцінка.

Судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених положеннями пункту 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу арбітражного керуючогоОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених положеннями пункту 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення - 27 травня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б.Левенець

В.М.Ратнікова

О.В.Борисова