Ухвала

від 17.05.2019 по справі 521/4556/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 травня 2019 року

м. Київ

справа № 521/4556/18

провадження № 61-8833ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення помилково перерахованих коштів,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_3 про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 347 100 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року,

залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій 07 травня 2019 року, представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що постанову суду апеляційної інстанції, повний текст якої виготовлений 25 березня 2019 року, було отримано ним 12 квітня 2019 року. Просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень

заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,

що суди безпідставно ототожнили правовідносини між юридичними і фізичними особами, а тому дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судами встановлено, що сторони цієї справи не заперечують факт існування на підставі укладених у вересні 2016 року договорів правовідносин між юридичними особами - ТОВ Їжа для роздумів , директором якого є ОСОБА_1 , та ТОВ Тімірязівське , директором якого є ОСОБА_3 За таких обставин, суди дійшли висновку, що у жовтні 2016 року позивач перерахував грошові кошти у сумі 347 100 грн на користь відповідача у межах вищезазначених правовідносин. Логічних пояснень щодо можливого допущення помилки, яка призвела до перерахування грошових коштів саме відповідачу, позивач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши вказані вище обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 1212 ЦК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року

та постанови Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження

рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року

та постанови Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року

та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення помилково перерахованих коштів - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта