Постанова

від 22.05.2019 по справі 910/2689/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2019 р. Справа№ 910/2689/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Богданевич Ю.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018

у справі №910/2689/18 (суддя Якименко М. М.)

за позовом Комунального підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

до Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" про розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 2308 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 14.12.2016 року та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в період часу з 01.02.2017 року по 06.02.2018 року не сплачує орендних платежів, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати спірний договір оренди та виселити відповідача з нежилих приміщень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 у справі № 910/2689/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано Договір № 2308 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 14.12.2016 року, укладений між Благодійною організацією "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР", Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".

Виселено Благодійну організацію "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" з нежитлових приміщень загальною площею 463,20 кв.м, в т.ч. 1 поверх - 85,70 кв.м, 2 поверх - 377,50 кв.м, які знаходяться в будинку № 156 літера А по вул. Харківське шосе в місті Києві.

Стягнуто з Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 3 524 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не спростовано факт порушення останнім обов`язку щодо внесення орендної плати, а також компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємств за користування земельною ділянкою, внаслідок чого утворилася заборгованість з орендних платежів в сумі 231 624,69 грн., з компенсації витрат підприємства в сумі 3192,00 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою 19 443,20 грн., що, з урахуванням вищевикладеного є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного Договору оренди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Благодійна організація "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказав, що в порушення статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви не зазначив фактичне місцезнаходження (для юридичних осіб) боржника - Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "Айдар" (02099, м. Київ, вул.. Харківське шосе, 156), а судом першої інстанції не досліджено Договір №2308 та не з`ясовано, що листування між сторонами договору здійснюється обумовленим договором чином (пункт 9.3. Договору, розділ 11 Договору), а тому відповідач був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді даної справи, надання відзиву та проголошення рішення; судом невірно оцінено договір оренди як доказ, характер взаємовідносин сторін цього договору та їх взаємні права та обов`язки, оскільки в даному випадку саме Департамент, як власник об`єкту оренди та орендодавець, користується усіма правами та обов`язками позивача та має право ініціювати розірвання договору; дії підприємства-балансоутримувача призвели до того, що поліпшення об`єкту оренди здійснювалось без погодження та відома з орендодавцем, а орендар був позбавлений можливості клопотати про зменшення орендної плати; станом на дату порушення провадження у справі на рахунках Благодійної організації нараховувалось 0,00 грн і у разі сплати по Договору суми в розмірі 206 839,55 грн., яка перевищує 20% доходу Організації, відповідачем було б порушено норми Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/2689/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 призначено справу № 910/2689/18 до розгляду на 10.04.2019 колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 враховуючи перебування у відпустці судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, справу № 910/2689/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 09.04.2019, справу № 910/2689/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 справу № 910/2689/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 22.05.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 враховуючи перебування на навчанні в період з 17.05.2019 по 24.05.2019 судді Суліма В. В., який не є головуючим суддею, справу № 910/2689/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 20.05.2019, справу № 910/2689/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 у справі № 910/2689/18 у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження.

Позиції учасників справи

03.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач, заперечуючи проти доводів апелянта, вказав, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Явка представників сторін

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 22.05.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 22.05.2019 за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2019 проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14 грудня 2016 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець за договором, третя особа у справі), Благодійною організацією "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" (орендар за договором, відповідач у справі) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство - балансоутримувач за договором, позивач у справі) укладено Договір № 2308 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 23.07.2015 року № 812/1676 1676 "Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вулиця Харківське шосе, будинок № 156 літ. А, для розміщення благодійної організації, яка здійснює безкоштовну психологічну, соціальну допомогу, реабілітацію та адаптацію дітей-інвалідів, дітей з вадами розвитку, інвалідів та інших осіб - учасників АТО на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі об`єкта (п.2.4 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 463,20 кв.м, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 156, літ. А, що підтверджується відповідним належним чином оформленим тристороннім Актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.12.2016 року, підписаним орендодавцем, орендарем та підприємством - балансоутримувачем без зауважень.

Згідно п.3.1 Договору розрахунок орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 року № 415/1280 та визначена в Додатку №1 Договору (розрахунок орендної плати) за базовий місяць оренди листопад 2016 року в сумі 76,14 грн. за 1 кв. м на площу 363,20 кв.м, що в цілому складає 27654,23 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за листопад 2016 року складає 2367,89 грн. на місяць, компенсацію витрат підприємства на площу 100,00 кв.м, яка за листопад 2016 року складає266,00 грн. на місяць (п.3.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначеному законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно п.3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За умовами п.п. 3.6, 3.7 Договору орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємств за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємств за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно п.6.7 Договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Згідно п.9.1 Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 14 грудня 2016 року до 12 грудня 2019 року.

За умовами п.9.6 Договору на вимогу однієї зі сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору відповідач, починаючи з лютого 2017 року по лютий 2018 року включно, свої договірні зобов`язання щодо перерахування коштів за оренду нежитлового приміщення, та в період з травня 2017 року по лютий 2018 року - щодо компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в обумовлені Договором строки належним чином не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за оренду нежитлового приміщення за період 01.02.2017 року - 06.02.2018 року в сумі 231 624,69 грн., з компенсації витрат підприємства за період з 01.05.2017 року по 06.02.2018 року в сумі 3192,00 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 10.05.2017 року по 06.02.2018 року в сумі 19 443,20 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради було направлено на адресу відповідача лист № 062/05/11-12200 від 14.12.2017 року з повідомленням про необхідність погашення наявної заборгованості, відмову від зазначеного Договору, звільнення орендованого нежитлового приміщення та передачу останнього за актом приймання - передачі підприємству - балансоутримувачу, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 231 624,69 грн. з орендної плати, 3192,00 грн. з компенсації витрат підприємства та 19 443,20 грн. з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, що є підставою для дострокового розірвання спірного Договору в судовому порядку та виселення орендаря з орендованих нежитлових приміщень.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна регулюються зокрема положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як зазначалось судом вище, матеріалами справи належним чином підтверджується передача орендованого нерухомого майна загальною площею 463,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 156, літ. А, в оренду відповідачеві за спірним Договором.

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.

При цьому повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених Договором або Законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач всупереч умовам Договору в обумовлений строк не сплатив орендну плату в сумі 231 624,69 грн., компенсацію витрат підприємства в сумі 3 192,00 грн. та компенсацію підприємства за користування земельною ділянкою 19 443,20 грн., в зв`язку з чим, відповідно, має перед позивачем заборгованість у вказаних сумах.

Факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою також підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/20428/17 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "Айдар" про стягнення 206 839,55 грн., яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019.

Доказів погашення вказаної заборгованості, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, відповідачем суду надано не було.

Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Зі змісту норм Цивільного кодексу України вбачається, що підставою для дострокового розірвання договору оренди є несплата орендної плати (протягом трьох місяців підряд згідно ст. 782 ЦК України). Визначальним, у даному випадку, є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом або договором.

Орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з ч. 3 ст. 26 якого, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач за час дії договору оренди, допустив порушення строків внесення орендної плати за період з 01.02.2017 року по 06.02.2018 року, тобто понад 12 місяців підряд.

Отже, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як сплата орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 року у справі № 5021/966/2011.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

При цьому згідно умов п. 6.7 Договору при невиконанні або порушенні однією зі сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Місцевим господарським судом на підставі правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди та інших наявних у справі доказів встановлено, а апелянтом (орендарем) не спростовано факти систематичного порушення ним обов`язків щодо внесення орендної плати, що згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 ЦК України є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди, у зв`язку з чим судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України.

Також, відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

за умовами п. 7.5 Договору у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству - балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Доказів звільнення орендованого приміщення та/або повернення останнього балансоутримувачу матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови спірного Договору оренди майна, як невнесення орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою більше ніж за 3 місяці підряд є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного Договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна балансотримувачу, з урахуванням задоволення позовної вимоги про розірвання спірного Договору № 2308 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 14.12.2016 року та вищенаведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині виселення Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" з нежилого приміщення, загальною площею 463,20 кв.м, в т.ч. 1 поверх - 85,70 кв.м, 2 поверх - 377,50 кв.м, яке знаходиться в будинку № 156 літера А по вул. Харківське шосе в м. Києві.

Доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції при постановленні рішення положень Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" в частині розміру адміністративних витрат на утримання Благодійного фонду, які не можуть перевищувати 20% його доходу в поточному році, положень Статуту скаржника та факту відсутності коштів на рахунках скаржника є необґрунтованими та суперечать вищевказаним нормам статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є у відповідності до положень статті 617 Цивільного кодексу України підставою для звільнення скаржника, який є самостійною юридичною особою, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Стосовно доводів скаржника, що бездіяльність позивача призвела до позбавлення останнього можливості зменшення орендної плати у зв`язку із проведенням поліпшень у орендованих приміщеннях колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем до апеляційної скарги не додано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження проведення Благодійною організацією поліпшень, ремонтних робіт у орендованих приміщеннях та сум, на які роботи (поліпшення) були проведені.

Не містять матеріали справи й інформації щодо неможливості використання орендованого майна відповідачем, яка згідно умов пункту 3.8. укладеного між сторонами Договору повинна бути підтверджена відповідним актом, складеним орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

Водночас, відповідно до пункту 4.2.6. Договору протягом строку дії Договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі орендар зобов`язаний за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Згідно пункту 4.2.13. Договору орендар зобов`язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ. електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

Стосовно тверджень скаржника щодо невірної оцінки судом першої інстанції характеру взаємовідносин між сторонами договору та прав і обов`язків, що породжує для сторін зазначений Договір, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 року № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112, від 12.05.2011 року № 715", нежитлові приміщення загальною площею 1181,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 156, віднесені до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплені на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах, територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У ч. 1 ст. 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Відповідно до пункту 17.1. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету.

Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна.

Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо погашення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу.

Як вбачається з п. 1.2. Статуту Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація" позивач заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Засновником підприємства є Київська міська державна адміністрація. Власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Пунктом 1.7. Статуту КП "Київжитлоспецексплуатація" визначено, що позивач має право набувати майнові та немайнові права і обов`язки, від свого імені укладати договори, виступати позивачем та відповідачем, третьою особою у судах.

Згідно пунктів 2.1., 2.2.4 Статуту КП "Київжитлоспецексплуатація" основною метою діяльності Підприємства є забезпечення належної експлуатації та ремонту інженерних мереж, споруд та обладнання, утримання нежитлового фонду, який закріплений на праві господарського відання за Підприємством, отримання прибутку. Забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди майна територіальної громади міста Києва, орендодавцем та/або балансоутримувачем якого є підприємство.

Відповідно до п. 4.2 Статуту КП "Київжитлоспецексплуатація" майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадах, передбачених законодавством України та цим Статутом.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав окремо від власника майна.

Враховуючи, що засновником і власником комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада та на праві господарського відання у позивача перебувають нежитлові приміщення загальною площею 1181,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 156, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач наділений всіма правами щодо розпорядження предметом оренди, зокрема, правом на звернення з позовом про розірвання договору оренди та виселення відповідача зі спірного приміщення.

Посилання апелянта на порушення норм процесуального права у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи у суді першої інстанції є безпідставними, оскільки позивачем у встановленому порядку було направлено на юридичну адресу скаржника копію позовної заяви з додатками, про що свідчить опис поштового відправлення та розрахунковий чек, що додані до позовної заяви.

Ухвали суду першої інстанції надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (02099, м. Київ, вул. Борисоглібська, 8), однак, були повернуті підприємством зв`язку до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, відповідач належним чином повідомлявся судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду позовної заяви. Відсутність доказів направлення даних документів на фактичну адресу відповідача, яка вказана у договорі, зазначеної обставини не спростовує.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Місцевим господарським судом на підставі правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди та інших наявних у справі доказів встановлено, а апелянтом (орендарем) не спростовано факти систематичного порушення ним обов`язків щодо внесення орендної плати, що згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 ЦК України є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди, у зв`язку з чим судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині.

Оскільки істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови спірного Договору оренди майна, як невнесення орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою більше ніж за 3 місяці підряд є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного Договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна балансотримувачу, з урахуванням задоволення позовної вимоги про розірвання спірного Договору № 2308 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 14.12.2016 року та вищенаведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині виселення Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" з нежилого приміщення, загальною площею 463,20 (чотириста шістдесят три цілих дві десяті) кв.м, в т.ч. 1 поверх - 85,70 (вісімдесят п`ять цілих сім десятих) кв.м, 2 поверх - 377,50 (триста сімдесят сім цілих п`ять десятих) кв.м, яке знаходиться в будинку № 156 літера А по вул. Харківське шосе в м. Києві.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2018 року у справі № 910/2689/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд "Небесне сузір`я "АЙДАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 року у справі № 910/2689/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 року у справі № 910/2689/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 року у справі № 910/2689/18.

5. Матеріали справи № 910/2689/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.05.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко