Постанова

від 27.05.2019 по справі 910/13986/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. Справа№ 910/13986/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019

у справі №910/13986/18 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд

до Приватного підприємства Архітектурна майстерня Коляденко

про стягнення 220 157,00 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (надалі - КП Спецжитлофонд , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Архітектурна майстерня Коляденко (надалі - ПП Архітектурна майстерня Коляденко , відповідач) про стягнення 220 157,00 грн збитків, завданих завищенням відповідачем обсягів та вартості виконаних робіт за договором на коригування проектної документації № 147 від 02.11.2015, договором на виконання проектних робіт № 151 від 14.04.2016 та договором № 151/1 від 15.07.2017 (далі - договори), що було виявлено Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведеного аудиту діяльності позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №910/13986/18 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були прийняті без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, в тому числі щодо їх обсягу та вартості, а також такі роботи були у повному обсязі оплачені позивачем; мотивована відмова від приймання виконаних відповідачем робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня; наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками позивачем не доведено; за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, при цьому, позивачем було надано суду лише проект Аудиторського звіту; умовами договорів передбачена можливість коригування/зміни ціни договору (вартості робіт), однак, будь-які внесення змін до договорів, в тому числі, щодо ціни договору (вартості робіт) відбуваються за домовленістю сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод; доказів зменшення відповідними додатковими угодами вартості робіт на суму 220 157,00 грн за вказаними договорами матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, КП Спецжитлофонд звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги позивач зазначав, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не було досліджено умови договорів, зокрема, п. 4.4.6 договору № 151 від 14.04.2016 та п. 3.6 договору № 151/1 від 15.07.2017, якими передбачена можливість зміни ціни договору, у разі виявлення завищення вартості (обсягу) робіт, виявленої після проведення експертизи уповноваженим органом; підрядником не виконані зобов`язання взяті перед КП Спецжитлофонд стосовно безумовного повернення коштів у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт, що призвело до виникнення у апелянта заборгованості перед бюджетом м. Києва, яка на його думку, є збитками; аудиторський висновок має наслідок для позивача, а саме, зобов`язує його повернути до бюджету 220 157,00 грн та відзвітувати до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про використання бюджетних коштів, а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що такий документ не має обов`язкового характеру, не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП Спецжитлофонд на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №910/13986/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2019, встановлено ПП Архітектурна майстерня Коляденко строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач наголошував на тому, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається; апелянтом не доведено обставин щодо завищення відповідачем цін на виконані ним роботи, з огляду на те, що такі ціни були погоджені сторонами в договорах; апеляційні вимоги мотивовані внутрішнім проектом аудиторського звіту, здійсненим Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якому надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів місцевого бюджету та у разі виявлення порушень пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень, проте, зазначений проект аудиторського звіту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, визначені договором та підтверджені актами виконаних робіт; проект аудиторського звіту не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, а відтак, не є належним та допустимим доказом неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами; позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з відповідача 220 157,00 грн в якості збитків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, у розгляді апеляційної скарги було оголошено перерву до 27.05.2019.

У судове засідання представник відповідача явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши думку представника позивача, враховуючи, що відповідач не повідомив суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції та не заявив клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаної особи.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

27.05.2019 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №973 Про передачу функцій замовника будівництва ліцею на 22 класи на ділянці №13 в шостому мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі передано КП Спецжитлофонд функції замовника будівництва ліцею на 22 класи на ділянці №13 в шостому мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі (а.с. 26).

14.04.2016 між КП Спецжитлофонд (у тексті договору - замовник) та ПП Архітектурна майстерня Коляденко (у тексті договору - підрядник) було укладено договір на виконання проектних робіт №151 (далі - Договір №151), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов договору виконання проектних робіт по розробці проектної документації стадії Робоча документація по об`єкту Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва .

Відповідно до п. 3.1 Договору №151 договірна ціна цього договору визначена у кошторисі (Додаток №1) та складає 1 132 935,30 грн разом з ПДВ.

Згідно з Додатком №1 до Договору №151 (Протокол погодження договірної ціни) розмір договірної ціни за вказаним договором становить 1 132 935,30 грн разом з ПДВ.

Відповідно до Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (Додаток №3 до Договору №151) повна вартість робіт за Договором №151 на виконання проектних робіт від 14.04.2016 становить 1 132 935,30 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 15.12.2016 до Договору №151 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 договору, погодивши, що загальна вартість складає 1 164 216,07 грн разом з ПДВ.

Згідно з п. 5.3 Договору №151 передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється шляхом підписання та скріплення печатками сторін акта приймання-передачі виконаних робіт, який надається підрядником.

Відповідно до п. 12.1 Договору №151 (в редакції Додаткової угоди №3 від 29.12.2016) цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, однак, в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №1-151 від 20.05.2016 відповідач виконав роботи за Договором №151 у сумі 300 000,00 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №2-151 від 23.09.2016 - у сумі 200 000,00 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №3-151 від 28.10.2016 - у сумі 300 000,00 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №4-151 від 15.12.2016 - у сумі 210 000,00 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №5-151 від 19.12.2016 - у сумі 122 935,30 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №6-151-ДУ2 від 19.12.2016 - у сумі 31 280,77 грн (а.с. 142-147).

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками КП Спецжитлофонд та ПП Архітектурна майстерня Коляденко .

Таким чином, позивачем у повному обсязі були виконані роботи за Договором №151, а відповідачем вказані роботи були прийняті, що підтверджується вище вказаним актами приймання-передачі робіт на загальну суму 1 164 216,07 грн, що відповідає ціні Договору №151, встановленій у п. 3.1 в редакції Додаткової угоди №2 від 15.12.2016.

Як вбачається з довідки про обороти з рахунка 631 за період 01.10.2015 - 16.10.2018, позивач сплатив відповідачеві грошові кошти у розмірі 1 164 216,07 грн (а.с. 87).

Крім того, 25.07.2017 між КП Спецжитлофонд (у тексті договору - замовник) та ПП Архітектурна майстерня Коляденко (у тексті договору - підрядник) було укладено Договір про виконання додаткових проектних робіт №151/1 (далі - Договір №151/1), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов договору, розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації стадії Проект , що надається замовником, виконати додаткові роботи з розроблення проектної документації стадії Робоча документація по об`єкту Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1 Договору №151/1 ціна договору є плата підряднику за належним чином виконані проектні роботи за цим договором, яка складає 89 912,70 грн.

Згідно з Додатком №3 до Договору №151/1 (Договірна ціна) ціна договору становить 89 912,70 грн разом з ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору №151/1 визначено, що останній набуває чинності з дня його укладення сторонами й діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 5.1 Договору №151/1 результати проектних робіт за договором передаються замовникові по мірі готовності, але не пізніше строку виконання проектних робіт, встановлених календарним графіком виконання та фінансування проектних робіт за видатковою накладною та оформлюється підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт за кожним окремим етапом або його частиною.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №1-151/1 від 31.07.2017 відповідач виконав роботи за Договором №151/1 на суму 36 000,00 грн; відповідно до акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №2-151/1 від 28.09.2017 - на суму 53 912,70 грн (а.с. 148-149).

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками КП Спецжитлофонд та ПП Архітектурна майстерня Коляденко .

Таким чином, позивачем у повному обсязі були виконані роботи за Договором №151/1, а відповідачем вказані роботи були прийняті, що підтверджується вище вказаним актами приймання-передачі робіт на загальну суму 89 912,70 грн, що відповідає ціні договору, встановленій у п. 3.1 Договору №151/1.

Як вбачається з довідки про обороти з рахунка 631 за період 01.10.2015 - 16.10.2018, позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 89 912,70 грн (а.с. 87).

Також, 02.11.2015 між КП Спецжитлофонд (у тексті договору - замовник) та ПП Архітектурна майстерня Коляденко (у тексті договору - підрядник) було укладено Договір на коригування проектної документації №147 (далі - Договір №147), відповідно до умов якого підрядник в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере на себе зобов`язання своїми силами, на власний ризик у строки, обумовлені цим договором, виконати в межах кошторису на проектні роботи по об`єкті Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва коригування стадія Проект , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору №147 ціна договору становить 357 276,74 грн разом з ПДВ.

Згідно з Додатком №1 до Договору №147 (Протокол погодження договірної ціни) ціна договору становить 357276,74 грн разом з ПДВ.

15.12.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору №147, якою сторони дійшли згоди внести зміни до договірної ціни, визначивши її у сумі 379 024,26 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору №147 по завершенню робіт по кожній стадії чи окремого етапу підрядник передає замовнику комплект проектної документації за накладною та актом прийому-передачі проектної документації.

Відповідно до п. 13.1 Договору №147 (в редакції Додаткової угоди №4 від 29.12.2016) цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання усіх зобов`язань сторонами.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем були виконані роботи за вказаним договором та з довідки про обороти з рахунка 631 за період 01.10.2015 - 16.10.2018 вбачається, що позивач сплатив відповідачеві грошові кошти у розмірі 379 024,26 грн (а.с. 87).

Разом з тим, на виконання п. 19 плану роботи Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2 півріччя 2017 року, Департамент провів аудит відповідності діяльності КП Спецжитлофонд , як служби замовника, щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з будівництва ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 5-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва, за результатами чого було складено та листом №070-5-18/528 від 06.03.2018 направлено позивачеві для ознайомлення та підписання проект Аудиторського звіту (а.с. 88-98).

У вказаному проекті Аудиторського звіту зазначено, що відповідно до висновку КП Київекспертиза загальна вартість перевірених робіт за актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаних між позивачем та відповідачем, складає 1 633 152,00 грн; внаслідок завищення ПП Архітектурна майстерня Коляденко обсягів і вартості виконаних проектно-вишукувальних робіт замовником робіт зайво перераховано кошти міського бюджету на суму 220 157,00 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до відповідача з листом №056/24-1477 від 11.06.2018 та з листом №056/24-1524 від 19.06.2018, в яких просив повернути на рахунок КП Спецжитлофонд зайво перераховані грошові кошти у сумі 220 157,00 грн (а.с. 99-102).

З огляду на те, що вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, грошові кошти у сумі 220 157,00 грн не було повернуто позивачеві, останній, посилаючись на норми ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог КП Спецжитлофонд , а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вищевказаних договорів, місцевий господарський суд правильно зазначив, що такі за своєю правовою природою є договорами підряду, за якими, відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення ПП Архітектурна майстерня Коляденко та КП Спецжитлофонд вищевказаних договорів підряду було спрямоване на отримання останнім результатів виконаних робіт і одночасного обов`язку по здійсненню їх оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач у повному обсязі виконав роботи, передбачені умовами Договору №151 на виконання проектних робіт від 14.04.2016, Договору №151/1 про виконання додаткових проектних робіт від 25.07.2017 та Договору №147 на коригування проектної документації від 02.11.2015, що підтверджується вищевказаними актами приймання-передачі робіт, а також визнається обома сторонами у справі.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень та застережень, виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені договорами підряду, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що КП Спецжитлофонд погодилося як з обсягом таких робіт, так і з їх вартістю, яка погоджена сторонами умовами укладених договорів підряду та додаткових угод до них.

При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано відсутність у матеріалах справи мотивованої відмови від приймання виконаних відповідачем робіт з боку позивача та ту обставину, що погоджений сторонами обсяг виконаних робіт та їх вартість повністю оплачені позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання визначені статтями 599-609 ЦК України. Так, зокрема, відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умови Договору №151 на виконання проектних робіт від 14.04.2016, Договору №151/1 про виконання додаткових проектних робіт від 25.07.2017 та Договору №147 на коригування проектної документації від 02.11.2015 сторони виконали повністю.

Водночас, доводи позивача про те, що КП Спецжитлофонд здійснило надмірну сплату на користь ПП Архітектурна майстерня Коляденко за роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договорами, у зв`язку з чим позивач зазнав збитків у сумі 220 157,00 грн, які, на його думку, підлягають відшкодуванню, правомірно відхилені місцевим господарським судом, виходячи з наступного.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Водночас, господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Місцевий господарський суд правильно зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч.1,2 ст. 614 ЦК України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала та завданими збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Визначаючи розмір заподіяних збитків внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відшкодуванню підлягають прямі збитки, що стали безпосереднім та невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Проте, ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного провадження у справі позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме, протиправних дій відповідача, розміру збитків, а також наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків.

Посилання позивача на проект Аудиторського звіту, складеного за результатами аудиту відповідності діяльності КП Спецжитлофонд як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з будівництва ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 5-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва, проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правомірно відхилені судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, укладення сторонами у справі вищевказаних договорів підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін у справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт).

Крім того, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Враховуючи викладене, Аудиторський звіт, складений за результатами аудиту фінансово-господарської діяльності КП Спецжитлофонд , сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами підряду та не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем грошові кошти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17.

Крім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивачем надано лише проект Аудиторського звіту.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано умов договорів, якими передбачена можливість зміни ціни договору у разі завищення вартості робіт, виявленої після проведення експертизи уповноваженими органами.

Так, згідно з п. 3.2 Договору №151 договірна ціна, вказана у п. 3.1 договору, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткового договору.

У п. 3.3 Договору №151 сторони погодили, що приблизна договірна ціна підлягає зміні, зокрема, при встановленні іншої ціни на вказані роботи згідно з висновком про вартість виконаних робіт та/або висновком комплексної державної експертизи та/або іншими документами відповідних компетентних та уповноважених органів.

Відповідно до п. 4.4.6 Договору №151 підрядник зобов`язаний здійснювати коригування актів при встановленні іншої ціни на вказані роботи згідно з висновком про вартість робіт та/або висновком комплексної державної експертизи та/або іншими документами відповідних компетентних та уповноважених органів.

Згідно з п. 5.5 Договору №151, у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті.

Відповідно до п. 3.3 Договору №151/1 ціна за цим договором є динамічною і може бути переглянута сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством України, протягом строку дії цього договору. Зміна ціни договору можлива у разі зміни замовником обсягів робіт, за необхідності в залученні державних служб і спеціалізованих організацій в процесі виконання та в інших випадках, передбачених договором. Зміна ціни договору та/або обсягів робіт оформлюється сторонами лише шляхом укладення додаткових угод. Додаткові роботи, що виконані без узгодження із замовником, оплаті не підлягають.

Згідно з п. 3.6 Договору №151/1, у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті.

Пунктом 2.3 Договору №147 передбачено, що ціна за цим договором є динамічною і може бути переглянута сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством протягом строку дії договору лише у сторону зменшення.

Водночас, згідно з п.п. 11.2, 11.3 Договору №151 зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткового договору. Внесення змін до договору чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. У разі відсутності такої згоди зацікавлена сторона має право звернутися до суду.

Згідно з п. 12.9 Договору №151/1 зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору №147 перегляд ціни здійснюється шляхом укладення додаткових договорів до цього договору у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 11.1 Договору №147 встановлено, що усі зміни до цього договору вносяться в період його дії письмово шляхом підписання додаткового договору, що стає невід`ємною частиною цього договору і набирає чинності лише після його підписання уповноваженими особами сторін.

Враховуючи наведене, як правильно встановлено судом першої інстанції, умовами вказаних договорів передбачена можливість коригування/зміни ціни договору (вартості робіт), однак, будь-які внесення змін до договорів в тому числі щодо ціни договору (вартості робіт) відбуваються за домовленістю сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами вносились зміни до Договору №151 та Договору №147 в частині ціни договору (вартості робіт), зокрема, укладались відповідні додаткові угоди. При цьому, відповідачем були виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи вартістю, погодженою сторонами саме у додаткових угодах до вказаних договорів.

Доказів зменшення вартості робіт на суму 220 157,00 грн (ціна позову) з вказаними договорами, а саме, відповідних додаткових угод, укладених між сторонами, матеріали справи не містять.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Проте, всупереч наведених вище правових норм, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, складу господарського правопорушення зі сторони відповідача, як підстави для стягнення збитків, а також того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КП Спецжитлофонд про стягнення з ПП Архітектурна майстерня Коляденко збитків у розмірі 220 157,00 грн.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/13986/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга КП Спецжитлофонд має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253, 255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/13986/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/13986/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13986/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська