Рішення

від 20.05.2019 по справі 906/1218/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1218/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Верещагін М.В. ордер серія ЗП № 029653 від 10.01.2019 ( в режимі відеоконференції)

від відповідача: Кириленко О . О . ордер серія ЖТ № 42967 від 21.12.2018,

Калініна М.С. паспорт серія НОМЕР_1 від 05.03.2009 виданий Житомирським РВ УМВС України - ФОП

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід"

до Фізичної особи-підприємця Калініної Марини Станіславівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача RUSAL MARKETING GMBН

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокийтранс"

про стягнення 1 039 845,10грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпровід" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Калініної Марини Станіславівни про стягнення вартості втраченого вантажу на суму 1036818,13грн (що еквівалентно 40201,10дол.США станом на 17.10.2016), а також 2726,97грн 3% річних та 300,00грн штрафу.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилався на те, що відповідач, взявши на себе обов`язок по організації перевезення вантажу, згідно із заявкою-договором №31/10 від 31.10.2016, несе відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу перевізником, зокрема, за втрату вантажу на суму 1036818,13грн (що станом на 17.10.2016 згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 40201,10дол.США); вартість товару визначена міжнародною накладною та фінальним інвойсом від 31.10.2016.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.01.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКИЙТРАНС".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.03.2017 року у справі № 906/1218/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" до Фізичної особи-підприємця Калініної Марини Станіславівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКИЙТРАНС" про стягнення 1039845,10грн задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Калініної Марини Станіславівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" :

- 1036818,13грн вартості втраченого вантажу; 15552,27гр. судового збору.

У стягненні 2726,97грн 3% річних та 300грн штрафу відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року р. з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки RUSAL MARKETING GMBH щодо однієї з сторін, було залучено RUSAL MARKETING GMBH (постачальника за Договором № №RM-TEXPROVOD-2016 від 06.06.2016 р.) до розгляду справи № 906/1218/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 рішення господарського суду Житомирської області від 14.03.2017р. у справі № 906/1218/16 скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 30.05.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення господарського суду Житомирської області від 14.03.2017р. у справі № 906/1218/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31.07.2018 справу № 906/1218/16 передано на розгляд судді Маріщенко Л.О.

Ухвалою суду від 06.08.2018 справу № 906/1218/16 прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

29.10.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов з якого вбачається, що в даному випадку відповідач є експедитором, а перевізником виступає ТОВ "Єврокийтранс", тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми права, які регулюють діяльність відповідача як експедитора. Заявкою - договором № 31/10 від 31.10.2016 передбачено, що перевізник під час виконання ним взятих на себе обов`язків несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу. Таким чином, на думку відповідача, в разі надання доказів відвантаження товару, позивач мав право пред`явити вимоги до перевізника, якщо товар було втрачено, а не до відповідача, який не мав статусу перевізника, а надавав експедиційні послуги. Обов`язки відповідача за заявкою - договором № 31/10 від 31.10.2016 полягали саме в організації перевезення вантажу, тобто пошуку перевізника, узгодження вартості послуг з перевезення, тощо, обов`язок перевезення вантажу у відповідача був відсутній. Також, відповідач вказує на те, що позивачем у позовній заяві не зазначає, в чому саме полягає вина відповідача, хоча дана обставина є обов`язковою умовою настання відповідальності відповідача в разі порушення зобов`язання. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не було надано належних доказів того, що вантаж дійсно був відвантажений 31.10.2016 у м. Щецин (Польща). Міжнародна накладна СМR № PAI/16/504-CIS від 31.10.2016 не може вважатися достовірним та достатнім доказом передачі вантажу перевізнику, так як позивач під час розгляду справи підтвердив той факт, що в нього відсутній оригінал вищевказаної накладної, відповідно він не мав права засвідчувати її копію, на вимогу суду оригінал накладної не був наданий для огляду в судовому засіданні, тому відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України даний документ не є належним доказом. Крім того, відповідач посилається на те, що вказана міжнародна накладна заповнена некоректно, має виправлення, не містить відомостей про перевізника. Дані, які повинні бути відображені у вантажній накладній зазначені в ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Зміст доданої до позовної заяви копії вантажної накладної СМR № PAI/16/504-CIS від 31.10.2016 не відповідає вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Також, відповідач зазначає, що лист RUSAL MARKETING GMB від 02.11.2016 не може вважатися доказом того, що вантаж був переданий перевізнику, так як не містить відповідної відмітки перевізника про отримання вантажу і не виключає змови між постачальником та одержувачем вантажу з метою подальшого пред`явлення вимог до експедитора. Заявка-договір від 31.10.2016 підтверджує лише домовленість між позивачем та відповідачем щодо надання послуг, але не містить жодних відомостей про отримання вантажу перевізником. Ураховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

17.01.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування з Публічного акціонерного товариства" Креді Агріколь банк", інформацію про те, чи було знято з валютного контролю, а у разі зняття - з якої дати було знято з валютного контролю та на якій підставі, імпортну операцію резидента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" за контрактом № RM-TEXPROVOD-2016 від 06.06.2016 з компанією RUSAL MARKETING GMBН, за інвойсом № RM-10045/16-TEXPROVOD від 10.10.2016 та інвойсом № RM-10046/16-TEXPROVOD від 10.10.2016, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпровід" здійснило передоплату на користь компанії RUSAL MARKETING GMBН в сумі 79607,29 доларів США, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №12 від 17.10.2016

17.01.2019 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.

В ухвалі від 24.01.2019 зазначено, що суд не розглядає надісланий відповідачем 29.10.2018 відзив на позовну заяву оскільки він був поданий з порушенням встановленого в ухвалі суду від 06.08.2018 процесуального строку. При цьому не розглядається судом і клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву та доповнення до відзиву, оскільки відповідна заява учасника справи повинна бути подана до закінчення встановленого судом процесуального строку. Що стосується клопотання відповідача про витребування доказів, то відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Обґрунтованих причин відповідач у своєму клопотанні не зазначив.

28.01.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує на те, що з моменту залучення експедитором до виконання ним своїх обов`язків третіх осіб, останній відповідає перед клієнтом за їх дії чи бездіяльність, в межах та обсягах визначених нормами закону для перевізника.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не заперечується, 26.10.2016 між експедитором та ТОВ "Єврокийтранс", якому належить вказаний експедитором у заявці-договорі № 31/10 автомобіль з напівпричепом, було укладено договір на постачання послуг по перевезенню міжнародних вантажів автомобільним транспортом № 194/26/10/16. Таким чином, позивач не перебував у договірних правовідносинах з ТОВ "Єврокийтранс", і тому саме відповідач має право звертатись з вимогами до перевізника.

Щодо належності доказів що містяться в матеріалах справи, позивач зазначає, що в постанові ВС Касаційного господарського суду по даній справі зазначено, що судом апеляційної інстанції при наданні оцінки даним СМR № PAI/16/504-CIS від 31.10.2016 не враховано, що відповідно до статей 5, 13 Конвенції покупець (позивач) не бере участі в оформленні оригіналів вантажної накладної та, відповідно, не може нести відповідальність за недоліки її заповнення, а має можливість отримати відповідний примірник СМR тільки від перевізника в момент доставки товару в місце призначення. У зв`язку з цим з метою достовірного встановлення факту прийняття товару до перевезення відповідна вантажна накладна повинна бути оцінена судом у сукупності з іншими доказами, які безпосередньо стосуються спірного перевезення.

06.03.2019 від відповідача до суду надійшли клопотання про поновлення строку для подачі даного клопотання та витребування від ПАТ "Креді Агріколь Банк" інформації про те, чи було знято з валютного контролю, а уразі зняття - з якої дати було знято з валютного контролю та на якій підставі, імпортну операцію резидента - ТОВ "Техпровід" за контрактом №RM - TEXPROVOD-2016 від 06.06.2016 з компанією RUSAL MARKETING GMBН, за інвойсом № № RM-10045/16 - TEXPROVOD від 10.10.2016 та інвойсом № RM-10046/16 - TEXPROVOD від 10.10.2016, згідно з яких ТОВ "Техпровід" здійснило передоплату на користь компанії RUSAL MARKETING GMBН в сумі 79 607,29 доларів США, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 12 від 17.10.2016 , а також витребувати від Головного управління ДФС у Запорізькій області інформацію про те, чи надсилало ПАТ "Креді Агріколь Банк" Головному управлінню ДФС у Запорізькій області повідомлення про ненадходження ( не здійснення поставки) у законодавчо встановлені строки товарів за імпортною операцією з поставки на користь ТОВ "Техпровід" за договором №RM - TEXPROVOD-2016 від 06.06.2016 з компанією RUSAL MARKETING GMBН, за інвойсом № № RM-10045/16 - TEXPROVOD від 10.10.2016 та інвойсом № RM-10046/16 - TEXPROVOD від 10.10.2016, згідно з яких ТОВ "Техпровід" здійснило передоплату на користь компанії RUSAL MARKETING GMBН в сумі 79 607,29 доларів США, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 12 від 17.10.2016, а в разі надходження вказаного повідомлення, чи було нараховано ТОВ "Техпровід" пеню, розмір якої передбачений ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та який загальний розмір нарахованої пені.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 12.03.2019 в даному клопотанні було відмовлено, оскільки воно на думку суду не має відношення до даної справи.

Також, 06.03.2019 відповідач надав суду письмові пояснення в яких не визнає факт прийняття перевізником ТОВ "Єврокийтранс" вантажу до перевезення, а тому враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт прийняття перевізником вантажу до перевезення , тому відповідач не може нести відповідальність за втрату вантажу.

Крім того, 06.03.2019 відповідачем надано суду клопотання, в якому він просить суд під час ухвалення рішення не брати до уваги наявні в матеріалах справи копії вантажної накладної СМR № PAI/16/504-CIS від 31.10.2016 та копію листа RUSAL MARKETING GMB від 02.11.2016 та визнати вказані накладну і лист недопустимими та недостовірними доказами.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, від відповідача 06.03.2019 до суду надійшло клопотання про визнання поважними причини неподання додаткових доказів та долучити до матеріалів справи лист ТОВ "Воліта-Трейд", копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , посвідчену ТОВ "Воліта-Трейд", копію вантажної накладної CMR, посвідчену ТОВ "Воліта - Трейд", дві копії митних декларацій, переклад копії CMR № PAI/16/504-CIS, що міститься в матеріалах справи , переклад проекту копії транзитної декларації, що міститься в матеріалах справи. Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (покупець, позивач) та RUSAL MARKETING GMBH (постачальник) укладено договір №RM-TEXPROVOD-2016 на поставку алюмінієвої продукції, виробник, номенклатура та перелік якої визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною укладеного договору (далі - Договір поставки від 06.06.2016).

Додатковою угодою №4 від 07.10.2016 до Договору поставки від 06.06.2016 сторони дійшли згоди здійснити чергове відвантаження продукції, а саме - алюмінієвої катанки марки ІІ AKLP-PT-7E 9, 5d (TC 445-09-01) у кількості 42 тон (+/-5%), загальна вартість якої склала 79607,29 доларів США.

10.10.2016 постачальник направив покупцю рахунки, попередні інвойси №RM-10045/16-TEXPROVOD та №RM-10046/16-TEXPROVOD на умовах 100% попередньої оплати товару, згідно яких поставка товару мала відбутись у період 01.10.2016-31.10.2016

Позивач на підставі вказаного договору за платіжним дорученням від 17.10.2016 №12 здійснив 100% попередню оплату товару (алюмінієва катанка) на загальну суму 79 607,29 доларів США.

З метою доставки вказаного товару в Україну позивач 31.10.2016 уклав з відповідачем заявку-договір № 31/10 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, за якою останній, як експедитор, зобов`язався за винагороду забезпечити доставку вантажу позивача за маршрутом Польща (завантаження 31.10.2016) - Україна (доставка до 03.11.2016), залучивши для цього перевізника - ТОВ "Єврокийтранс".

При цьому в зазначеній заявці сторонами погоджено належний перевізнику автомобіль, який безпосередньо буде здійснювати перевезення - Іveko НОМЕР_4 з напівпричепом Krone НОМЕР_5, водій ОСОБА_1 .

Станом на дату укладення договору експедирування, відповідач та третя особа (ТОВ "Єврокийтранс") перебували в договірних відносинах згідно укладеного 26.10.2016 договору на постачання послуг з перевезення міжнародних вантажів автомобільним транспортом №194/26/10/16.

Згідно п.1.2 договору перевезення перевізник на підставі письмових заявок експедитора виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, належних перевізнику, у відповідності до умов даного договору і заявок.

Договір експедирування передбачав, що товар буде відвантажено в м. Щецин, Польща - 31.10.2016 та доставлено за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32 - 03.11.2016.

Також, договір експедирування містить умову про те, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за схоронність вантажу та що за відмову від роботи винна сторона сплачує штраф 300 грн.

31.10.2016 постачальник оформив фінальний інвойс №RM-10045/16-TEXPROVOD, згідно з яким вартість відвантаженого товару (вагою 21 544 кг) складає 40 201,10 доларів США, а поставка товару мала відбутись у період 01.10.2016-31.10.2016.

Залучена до справи копія міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016 свідчить про відвантаження постачальником товару (алюмінієвої катанки) у кількості 21 544 кг.

Листом від 02.11.2016 постачальник RUSAL MARKETING GMB повідомив позивача, що при оформленні документів на товар, відвантажений згідно фінального інвойсу RM-10045/16-TEXPROVOD від 31.10.2016, були некоректно вказані прізвища водіїв, зокрема в CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016 замість "Bogdan Mihail" необхідно читати "Chernysov Petro".

Проте у встановлений в договорі перевезення строк товар доставлений позивачу не був, що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення вартості втраченого вантажу на суму 1 036 818,12 грн., що еквівалентно 40 201,10 дол. США.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (далі - Закон).

За визначенням Закону клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України, ст.316 ГК України та ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч.2 ст.316 ГК України Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідно до умов договору експедирування від 31.10.2016 експедитор взяла на себе зобов`язання організувати перевезення товару автомобільним транспортом і за маршрутом, вибраним покупцем та уклала від свого імені договір перевезення товару з Перевізником.

За умовою п.2.3 договору перевезення кількість, рід вантажу, вантажовідправники, вантажоодержувачі, графік подання транспорту, ціни, а також інші необхідні умови, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зазначаються в разових заявках на кожне перевезення, та за умовами п. 3.1.1. та п. 3.1.6 цього договору, перевізник зобов`язався письмово підтверджувати прийняття заявки до виконання шляхом її підписання уповноваженою посадовою особою перевізника і скріплення печаткою, та забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, і своєчасно доставити його вантажоотримувачу.

Відповідно до абз.6 ч.1 ст.10 цього Закону експедитор має право не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування.

У ч.3 ст.933 ЦК України також передбачено, що у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.

Експедитор приступив до виконання зобов`язання за Договором експедирування шляхом оформлення з перевізником письмової заявки №271 від 28.10.2016 на перевезення товару постачальника автомобільним транспортом і за маршрутом, вибраним покупцем вантажним автомобілем Iveko НОМЕР_4, н/п Krone НОМЕР_5, водій ОСОБА_1 . Власником вантажного автомобіля Iveko НОМЕР_4 з напівпричепом Krone НОМЕР_5 є ТОВ " Єврокийтранс".

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

На підтвердження прийняття вантажу до перевезення , позивачем надано копію CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016.

Листом від 02.11.2016 постачальник повідомив Покупця, що при оформленні документів на товар, відвантажений згідно фінального інвойсу RM-10045/16-TEXPROVOD від 31.10.2016, були некоректно вказані прізвища водіїв, зокрема в CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016 замість "Bogdan Mihail" необхідно читати "Chernysov Petro".

Згідно статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Україна приєдналася до Конвенції із застереженням згідно із Законом №57-V від 01.08.2006) (далі - Конвенція) вантажна накладна (у даному спорі - міжнародна автомобільна накладна (CMR) складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що вантажна накладна (у даному спорі-міжнародна автомобільна накладна (CMR) має містити, зокрема, такі дані:

- дату і місце складання вантажної накладної;

- ім`я та адресу відправника;

- ім`я та адресу перевізника;

- місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

- ім`я та адресу одержувача.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити, зокрема, перелік документів, переданих перевізнику.

За приписами статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. У той же час відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції (стаття 4 Конвенції).

Оскільки, міжнародна автомобільна накладна (CMR) за загальним правилом складається в трьох оригінальних примірниках (відправнику, отримувачу і перевізнику), а експедитор може бути четвертою стороною операції перевезення (якщо він не є одночасно перевізником), для експедитора не передбачений оригінальний екземпляр міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Оцінюючи подану позивачем до матеріалів справи копію міжнародної автомобільної накладної CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016, засвідчену начебто з оригіналу, суд враховує, що всі три її оригінальні примірники мають бути у перевізника в особі його водія. За умовою п.5.2.2 Договору перевезення саме перевізник несе відповідальність за правильність і повноту оформлення документів на перевезення вантажу.

В свою чергу, у п. 3.3 Договору поставки покупець та постачальник домовились, що датою відвантаження є дата штемпеля вантажовідправника в CMR, а за умовою п. 3.9 цього Договору на протязі доби з дати відвантаження партії товару постачальник письмово повідомляє Покупця про проведене відвантаження з вказівкою наступних даних: дата відвантаження, номер CMR, номер авто та вагу відвантаженого товару.

Саме в такий спосіб покупець отримав від постачальника копію CMR № №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016 , яку засвідчив начебто з оригіналу, який у нього дійсно відсутній.

Водночас оригінальний примірник CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016р. відсутній і в експедитора , який мав бути йому наданий перевізником за умовою п. 4.2 договору перевезення.

Відсутність в експедитора оригінального примірника CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016р. доводить відсутність факту надання ним послуги експедитора покупцю , тоді як саме цей транспортний документ в силу Закону міг засвідчити належне виконання ним умов Договору експедирування.

Заперечуючи використання покупцем копії CMR №РАІ/16/504-СІS від 31.10.2016 як належного та допустимого доказу у справі, експедитор надає оцінку її змісту, зокрема, графам 16,17, 23 тощо.

При цьому суд враховує, що відповідно до статей 5, 13 Конвенції Покупець (Позивач) не бере участі в оформленні оригіналів вантажної накладної та, відповідно, не може нести відповідальність за недоліки її заповнення, а має можливість отримати відповідний примірник CMR тільки від перевізника в момент доставки товару в місце призначення.

У зв`язку з цим з метою достовірного встановлення факту прийняття товару до перевезення відповідна вантажна накладна повинна бути оцінена судом у сукупності з іншими доказами, які безпосередньо стосуються спірного перевезення.

Так, як було встановлено у справі, укладена між позивачем та відповідачем заявка-договір від 31.10.2016 № 31/10 містила конкретні дані та реквізити спірного перевезення, зокрема дані про контактну особу у місті завантаження товару, марку та номерні знаки автомобіля перевізника та дані про водія.

31.10.2016 постачальником було оформлено фінальний інвойс за № RM-10045/16-TEXPROVOD згідно з яким поставка товару мала відбутись у період з 01.10.2016 по 31.10.2016.

Відповідно до фінального інвойсу від 31.10.2016 № RM-10045/16-TEXPROVOD вартість відвантаженого товару у кількості 21 544 кг склала 40 201,10 доларів США.

Також у справі міститься датований 02.11.2016 лист RUSAL MARKETING GMB, у якому постачальник повідомляє позивача про відвантаження товару згідно фінального інвойсу від 31.10.2016 № RM-10045/16-TEXPROVOD та про здійснення виправлення щодо прізвища водія у CMR від 31.10.2016 №РАІ/16/504-СІS.

За умовою п.5.2.2 Договору перевезення саме перевізник несе відповідальність за правильність і повноту оформлення документів на перевезення вантажу.

Відповідно до частини 1 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Аналогічні вимоги щодо моменту настання відповідальності перевізника за збереження вантажу встановлені частиною 1 статті 924 Цивільного кодексу України.

Отже, встановлення факту прийняття вантажу до перевезення є необхідною передумовою для вирішення судом питання про наявність правових підстав для покладення на перевізника відповідальності за втрату вантажу.

Судом встановлено, що відповідач, як експедитор, приступила до виконання укладеного з позивачем договору транспортного експедирування та самостійно залучила до його виконання перевізника - ТОВ "Єврокийтранс".

Отже, в силу положень частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" та частини 2 статті 932 Цивільного кодексу України саме експедитор несе відповідальність перед замовником за дії залученої ним до виконання договору транспортного експедирування особи - перевізника.

Таким чином, за втрату вантажу відповідальним перед клієнтом лишається експедитор, який в подальшому має право в порядку регресу відшкодувати збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням обов`язків іншою особою, а також застосувати інші засоби відповідальності, що передбачені договором між експедитором та іншою особою або цивільним законодавством.

Отже, право на позов до експедитора, що випливає з договору транспортного експедирування, має лише клієнт, в тому числі на позов у зв`язку з втратою вантажу.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині вартості втраченого вантажу в сумі 1 036 818,13 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Натомість вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 2 726,97 грн 3% річних, задоволенню не підлягає, оскільки станом на 03.11.2016 у відповідача не існувало грошового зобов`язання перед позивачем, а тому не існувало строку його виконання та факту прострочення у період з 03.11.16 по 05.12.2016.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 300,00 грн, оскільки зазначена відповідальність настає за умови відмови експедитора від виконання договору експедирування , тоді як відповідач приступила до його виконання, і саме через це визнаний позивачем належним відповідачем за позовом.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 1 036 818,13 грн. та відмови в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калініної Марини Станіславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (69096, м. Запоріжжя, вул.Каховська, б.32, ідентифікаційний код 31806384):

- 1036818,13грн вартості втраченого вантажу;

- 15552,27грн судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.05.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов)

3- відповідачу (рек.)

4 - ТОВ "Єврокийтранс" (рек. з повід.) 01004, м. Київ, вул.Горького,9

5- третій особі - RUSAL MARKETING GMBН (рек. з повід.) Baarerstrasse 22,6300 ZUG, Switzerland