Рішення

від 15.05.2019 по справі 908/2160/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/119/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2019 Справа № 908/2160/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» , 72312, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 118

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант» , 308000, Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Бєлгород, Народний бульвар, буд. 111

про стягнення заборгованості

при секретарі судового засідання Осоцький Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Кравченко С.І., ордер №ЗП 110709 від 22.10.2018;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

22.10.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» , Україна, Запорізька область, м. Мелітополь до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант» , Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Бєлгород про стягнення заборгованості за контрактом № 11/2017-01RU від 06.12.2017 у розмірі 14 369,22 доларів США.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 629, 712 ЦК України, ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 4, 5, 20, 161-164 ГПК України та умови укладеного між сторонами Контракту № 11/2017-01 RU від 06.12.2017. При цьому вказує, що поставлений позивачем на виконання умов контракту товар, відповідачем своєчасно в повному обсязі не оплачений, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем на суму 14 369,22 долара США, що еквівалентно 396 877,86 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018, справу № 908/2160/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2160/19, присвоєно справі номер провадження 15/119/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.04.2019 о/об 11 год. 00 хв.

Відповідно до Угоди та Конвенції господарським судом Запорізької області направлено Арбітражному суду Бєлгородської області (308000, Російська Федерація, м. Бєлгород, Народний бульвар, 135) судове доручення про вручення даної ухвали стороні-нерезиденту Товариству з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант» , Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Бєлгород.

Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

26.12.2019 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла ухвала про судове доручення Арбітражного суду Бєлгородської області про призначення судового засідання з питання вручення процесуальних документів іноземного суду на 18 грудня 2018 року о 10 год. 30 хв.

22.03.2019 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла ухвала Арбітражного суду Бєлгородської області про виконання судового доручення іноземного суду, а саме вручення у судовому засіданні 24.12.2018 директору ТОВ «АВК-Гарант» копії ухвали господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі №908/2160/18.

Ухвалою суду від 16.04.2019 провадження у справі поновлено з 16.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2160/19 до судового розгляду по суті на 15.05.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду про порушення провадження від 25.10.2018 не виконав, письмового відзиву на позов не надав.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі представником відповідача було отримано, про що свідчить наявна в матеріалах справи ухвала Арбітражного суду Бєлгородської області про виконання судового доручення іноземного суду від 24.12.2018, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні 15.05.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право» , Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» , а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» .

Закон України «Про міжнародне приватне право» (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 9.1. контракту сторони погодили, що спори, пов`язані з укладенням, виконання зміною та розірванням даного контракту розглядаються Господарським судом за місцем знаходження продавця.

Враховуючи, що продавець - Товариство з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» зареєстровано за адресою: 72312, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 118, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Вирішуючи питання щодо права, яке застосовується судом, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу VI «Колізійні норми щодо договірних зобов`язань» Закону «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Як вбачається з п. 9.2 контракту, сторони дійшли згоди, що при розгляді спорів застосовується матеріальне право країни за місцем розгляду спору.

З огляду на викладене, саме законодавство України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд зазначає наступне.

06.12.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» , Україна, м. Мелітополь (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант, Росія, м. Білгород (покупець, відповідач) було укладено контракт № 11/2017-01RU, відповідно до умов якого продавець продає та відвантажує, а покупець оплачує та приймає меблі, частини меблів, комплектуючі, фурнітуру для меблів, в кількості, асортименті і цінах визначених в специфікаціях на кожну окрему партію товару, що є невід`ємними частинами даного контракту (п. 1.1 Контракту).

Відповідно до п. 3.1 Контракту, покупець направляє продавцю замовлення по електронній пошті чи факсом з зазначенням асортименту та кількості товару та партії. Продавець протягом двох робочих днів з моменту отримання замовлення направляє покупцю по факсу чи електронній пошті специфікацію з погодженими асортиментом, кількістю та ціною товару. Виставлення продавцем специфікації вважається погодженням продавця замовлення покупця. Якщо специфікація не направлена, замовлення вважається не погодженим продавцем та не підлягає виконанню.

Покупець протягом двох робочих днів з моменту отримання специфікації зобов`язується направити продавцю за допомогою електронної пошти або факсові зв`язку підписану специфікацію, що підтверджує погодження асортименту, кількості, ціни товару. З моменту отримання продавцем підписаної покупцем специфікації замовлення вважається погодженим обома сторонами (п. 3.2 Контракту).

Відповідно до п. 3.3 Контракту сторони узгодили умови поставки, а саме: товар постачається продавцем автомобільним транспортом на умовах (в залежності від вимог покупця) «Франко перевізника» (FCA) Україна, м. Мелітополь, АДРЕСА_1 . Гетьмана Сагайдачного ( АДРЕСА_2 . Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати закінчення митного оформлення, проставленого митними органами України на CMR.

Згідно із п. 3.4 Контракту, продавець зобов`язаний підготувати партію товару до відвантаження не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання передплати покупця за партію товару, відповідно п.п.5.2 договору. Продавець зобов`язується відвантажити товар в транспорт покупця та провести митне оформлення протягом 2 (двох) робочих днів з моменту подання транспорту під завантаження, за умови виконання покупцем всіх взятих на себе зобов`язань по оплаті товару у відповідності до п. 5 Контракту.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, викладеного з урахуванням додатку № 3 від 22.05.2018 до Контракту, валютою платежу за контрактом є долари США чи Євро.

Асортимент, кількість та вартість товару, який постачається по кожній партії визначається у рахунку-фактурі та в специфікації, які є невід`ємними частинами даного Контракту, узгодженої продавцем та покупцем на кожну партію товару у відповідності з п.п. 3.1, 3.2 Контракту (п. 4.2 Контракту).

Пунктом 5.2 Контракту, викладеного з урахуванням додатку №3 від 22.05.2018, сторони узгодили умови оплати партії товару - передплата 7500 доларів США або 6500 євро за кожну окрему партію товару протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату; оплата різниці між загальною сумою рахунка-фактури та передплатою за відвантажену партію товару покупець сплачує не пізніше дати відвантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою відвантаження вважається дата передачі права власності на товар покупцю. Комісія Банка за SWIFT платіж - за рахунок покупця.

Товар оплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку-фактури продавця (п. 5.1 Контракту).

Контракт вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018 року. За закінчення вищевказаного строку, умови договору продовжують діяти відносно всіх партій товару, розрахунки відповідно до яких не закінчені. Даний контракт вважається пролонгований автоматично на кожен наступний рік, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії контракту ні одна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про свій намір завершити дію контракту (п. 10.3 Контракту).

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Аналіз змісту та суб`єктного складу контракту свідчить, що у зв`язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз контракту свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2018 сторонами підписано Специфікацію № 2 до контракту № 11/2017-01 RU, відповідно до якої, сторони визначили кількість, асортимент і ціну товару, що постачається. Загальна вартість товару по специфікації складає 32 209,22 доларів США.

Відповідно укладеної специфікації № 2 від 15.03.2017 Товариством з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» виставлено рахунок № СФ-0000244 від 26.04.2017 на загальну суму 32 209,22 доларів США.

28.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант» здійснив передплату по укладеній специфікації в сумі 7500,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.03.2018, долученим до матеріалів справи.

На виконання п. 1.1 Контракту № 11/2017-01 RU від 06.12.2017 та специфікації № 2 від 15.03.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 32 209,22 дол. США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0076791 від 26.04.2018, вантажно-митною декларацією UA112090/2018/001320 від 26.04.2018 та видатковою накладною РН-0000652 від 02.05.2018.

Пунктом 5.2 Контракту, викладеного з урахуванням додатку № 3 від 22.05.2018, сторони узгодили, що оплата різниці між загальною сумою рахунка-фактури та передплатою за відвантажену партію товару покупець сплачує не пізніше дати відвантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою відвантаження вважається дата передачі права власності на товар покупцю. Комісія Банка за SWIFT платіж - за рахунок покупця.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, якою визначається момент виконання обов`язку продавця передати товар, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Другим пунктом Додатку № 3 від 22.05.2018 до Контракту, сторони погодили, що покупець зобов`язується перерахувати оплату за товар по специфікації № 2 до Контракту № 11/2017-01 RU від 06.12.2017 на розрахунковий рахунок продавця в наступний строк: оплата залишку після передплати суми вартості відвантаженого товару 24 709,22 доларів США протягом 90 (дев`яноста) днів з дня відвантаження, доларами США або Євро по курсу долара на день оплати.

Відповідно до п. 3.6 Контракту, датою відвантаження вважається дата митного оформлення товару продавцем згідно умов поставки в п.п. 3.3 Контракту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

З огляду на п. п. 3.3.1 Контракту, сторонами погоджено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати закінчення митного оформлення, проставленого митними органами України на CMR.

Відповідно до повідомлення про фактичне вивезення вбачається, що товар за вантажно-митною декларацією UA112090/2018/001320 від 26.04.2018 перетнув митний кордон 02.05.2018, Митниця перетину 807120000 Харківська митниця ДФС.

З доданої до позовної заяви вантажно-митної декларації UA112090/2018/001320 від 26.04.2018 та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0076791 від 26.04.2018, вбачається, що позивачем здійснено відвантаження товару на адресу ТОВ «АВК-Гарант» 26.04.2018.

З урахуванням вимог викладених у п.2 Додатку №3 від 22.05.2018 до Контракту №11/2017-01 RU від 06.12.2017, яким визначений термін 90 календарних днів для здійснення відповідачем оплати закінчився 25.07.2018.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 17 840,00 доларів США, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями в іноземній валюті.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про термінову сплату існуючої заборгованості за контрактом №11/2017-01 RU від 06.12.2017 в сумі 14 369,22 дол. США. Направлення підтверджується фіскальним чеком від 07.09.2018. Відповідач відповіді на претензію не надіслав, грошові кошти не сплатив.

Строк оплати за поставлений товар настав, проте відповідач так і не оплатив позивачу поставлений товар, тому станом на дату подання позову заборгованість відповідача за поставлений товар складає 14 369,22 доларів США, що еквівалентно 396 877,86 грн. за курсом НБУ станом на 18.10.2018 року (1 долар США = 27,92 грн.).

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Доказів розірвання вказаного контракту, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, або визнання недійсним контракту внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання контракту в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманого товару є доведеним.

Відповідач доказів оплати в повному обсязі вартості отриманого товару, а також доказів, які спростовують наявність боргу в розмірі 14 369,22 доларів США, в ході розгляду даної справи не надав.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми боргу за контрактом №11/2017-01 RU від 06.12.2017 у сумі 14 369,22 доларів США, що еквівалентно 396 877,86 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 6040,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК-Гарант» , 308000, Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Бєлгород, Народний бульвар, буд. 111, ідентифікаційний податковий номер юридичної особи 3123402805, КПП 3122301001) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» , 72312, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 118, ідентифікаційний код юридичної особи 05486579) заборгованість за контрактом №11/2017-01 RU від 06.12.2017 в сумі 14 369,22 доларів США (чотирнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять доларів США 22 центи), що еквівалентно 396 877,86 грн (триста дев`яносто шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 86 коп.), судовий збір у розмірі 6040,00 грн. (шість тисяч сорок гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 27 травня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов