Рішення

від 16.05.2019 по справі 910/2550/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/2550/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС НАДДНІПРЯНСЬКИЙ"

про стягнення 19 498 680,68 грн.

за участю представників:

від позивача: Деруга Н.О.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АГРАРНИЙ ФОНД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС НАДДНІПРЯНСЬКИЙ" про стягнення 19 498 680,68 грн., з яких: 17 481 377,60 грн. - основний борг, 2 017 303,08 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №284-10/18 від 20.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2550/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.03.2019.

В судовому засіданні 26.03.2019 відкладено розгляд справи на 16.04.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання.

29.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 16.04.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2550/19 до судового розгляду по суті на 16.05.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2019 не з`явився, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 16.04.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 16.04.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, ухвалою суду від 16.04.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "АГРАРНИЙ ФОНД" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС НАДДНІПРЯНСЬКИЙ" (продавець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №284-10/18 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві 4027,000 тонн товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ТМЦ. В якості ТМЦ може бути використана лише сільськогосподарська продукція, а саме зерно пшениці м`якої 3 класу згідно з ДСТУ 3768-2010.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на моменту укладення цього договору для здійснення попередньої оплати за одиницю ТМЦ 4600,00 грн. з урахуванням ПДВ є базовою.

Згідно із п. 3.1. договору покупець зобов`язується до 6 липня 2018 року перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця, що вказаний в розділі 10 цього договору в розмірі 18524200,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 06.07.2018 сторони погодили внести зміни до договору та дійшли згоди, що авансовий платіж позивач зобов`язаний здійснити до 31 липня 2018 року.

У відповідності до п. 3.2. договору, продавець повинен закрити авансові платежі поставками ТМЦ згідно із умовами договору. Авансовий платіж вважається закритим, якщо здійснено поставку ТМЦ на загальну вартість, що дорівнює розміру такого авансового платежу. Вартість ТМЦ визначається шляхом множення базової ціни на дату поставки на кількість поставлених ТМЦ.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що продавець зобов`язаний передати ТМЦ покупцеві в кількості та з якісними показниками, що вказані в специфікації до цього договору, а покупець - прийняти ТМЦ згідно умов цього договору.

Специфікацією №1 від 20.06.2018 у редакції додаткової угоди №2 від 07.09.2018 до договору сторони погодили, що строк поставки ТМЦ - до 31.10.2018.

За змістом п. 8.2. договору за невиконання або неналежне виконання узятих на себе зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах згідно законодавства України та цим договором.

Відповідно до п. 8.4. договору сторони встановили, що у разі не передачі або передачі продавцем ТМЦ з порушенням строків, передбачених в специфікації, продавець сплачує покупцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення, від вартості ТМЦ, непоставлених або поставлених з прострочкою, за кожен день прострочення виконання умов щодо передачі (поставки) ТМЦ встановлених в специфікації до цього договору.

На виконання умов договору ПАТ "АГРАРНИЙ ФОНД" здійснено перерахування коштів на рахунок відповідача у сумі 18 524 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.07.2018, 06.07.2018, 09.07.2018, 10.07.2018, 11.07.2018, 12.07.2018, 13.07.2018, 16.07.2018.

Відповідач, у відповідності до умов договору, здійснив часткову поставку ТМЦ позивачу (зерно пшениці м`якої 3 класу 2018 року врожаю у кількості 194,403 тонн) на загальну суму 1 042 822,40 грн., що підтверджується актом передавання-приймання зерна від 10.09.2018.

В порушення умов договору, відповідач не здійснив поставку ТМЦ на суму 17481377,60 грн. (18524200,00 грн. - 1 042 822,40 грн.).

Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 02-08/3/168 від 31.01.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.01.2019 та чеком про оплату поштових послуг від31.01.2019. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №284-10/18 від 20.06.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 481 377,60 грн. та пені у сумі 2017303,08 грн., нарахованої за період з 01.11.2018 по 25.02.2019.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що позивач здійснює оплату (авансовий платіж) у сумі 18524200,00 грн. в строк до 31 липня 2018 року.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками, на виконання умов договору, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 18524200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За умовами Специфікації №1 від 20.06.2018 до договору, відповідач здійснює поставку ТМЦ в строк до 31.10.2018.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено актом передавання-приймання зерна від 10.09.2018, відповідач на виконання взятих на себе зобов`язань здійснив часткову поставку ТМЦ позивачу (зерно пшениці м`якої 3 класу 2018 року врожаю у кількості 194,403 тонн) на загальну суму 1 042 822,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, покупець в силу положень ст. 693 ЦК України, матиме право вимоги до продавця щодо передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі якщо продавець не передасть товар у встановлений строк.

З урахуванням встановлених судом обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу ТМЦ на суму 17481377,60 грн., строк поставки ТМЦ у відповідності до Специфікації до договору настав, то відповідач зобов`язаний здійснити поставку товару на суму 17481377,60 грн. або повернути позивачу вказану суму попередньої оплати.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не було здійснено поставки товару у повному обсязі на перераховані позивачем грошові кошти, попередньої оплати у сумі 17481377,60 грн. не повернуто.

Доказів поставки ТМЦ чи повернення суми попередньої оплати у розмірі 17481377,60 грн. відповідачем суду не надано, обставин зазначених позивачем у позові не спростовано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 17481377,60 грн. або поставки ТМЦ на вказану суму, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 17481377,60 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

В пункті 8.4. договору сторони погодили, що у разі не передачі або передачі продавцем ТМЦ з порушенням строків, передбачених в специфікації, продавець сплачує покупцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення, від вартості ТМЦ, непоставлених або поставлених з прострочкою, за кожен день прострочення виконання умов щодо передачі (поставки) ТМЦ встановлених в специфікації до цього договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків поставки ТМЦ, позивачем правомірно нарахована пеня у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки ТМЦ.

Розрахунок пені у сумі 2017303,08 грн., нарахованої за період з 01.11.2018 по 25.02.2019 є арифметично вірним, у зв`язку із чим суд задовольняє позов у цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС НАДДНІПРЯНСЬКИЙ" про стягнення заборгованості у розмірі 17 481 377,60 грн., пені у сумі 2 017 303,08 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС НАДДНІПРЯНСЬКИЙ" (03056, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАДИМА ГЕТЬМАНА, будинок 27, офіс 28, ідентифікаційний код 41344825) на користь Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1, ідентифікаційний код 38926880) заборгованість у розмірі 17 481 377,60 грн., пеню у сумі 2 017 303,08 грн. та судовий збір у сумі 292 480,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.05.2019 .

Суддя О.В. Гулевець