Рішення

від 20.05.2019 по справі 910/2773/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 м Київ Справа № 910/2773/19

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-ЦЕНТР";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВО";

про: стягнення 22.176,16 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача: Владімірова О.В.;

відповідача: Сторонський Р.Я., Терещенко М.І.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-ЦЕНТР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВО" (далі - відповідач) про стягнення 22.176,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, який прийняти останнім, але не оплачений на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 22.176,16 грн., з яких: 21.344,60 грн. - основна заборгованість та 831,56 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2773/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2019 за клопотанням відповідача розгляд справи № 910/2773/19 вирішено здійснювати порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 20.05.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відмови останнього від договору у зв`язку із відсутністю надання позивачем документів, що стосуються поставленого товару.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказав про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у зв`язку з підписанням сторонами видаткової накладної, що є підставою для розрахунку.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вдруге зазначив про невиконання позивачем вимог Цивільного кодексу України в частині надання документації на поставлений товар, а також вказав про безпідставність заявленої до стягнення суми пені.

В судовому засіданні 20.05.2019 заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача на загальну суму 43.392,60 грн., що підтверджується накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 11.12.2018 № 2033 на суму 22.048,00 грн.;

- від 11.12.2018 № 2036 на суму 21.344,60 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за накладними свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як стверджує позивач, поставлений товар за вказаними вище видатковими накладними відповідачем сплачений частково, а саме:в сумі 22.048,00 грн., відповідно до видаткової накладної від 11.12.2018 № 2033.

Враховуючи те, що відповідачем не здійснено розрахунок за поставлений товар за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036 на суму 21.344,60 грн., позивач звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 21.344,60 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 831,56 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Приписами частини 2 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У зв`язку з тим, що позивачем при поставці товару за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036 на суму 21.344,60 грн. не було передано відповідачу керівництво з експлуатації та сертифікати якості товару, відповідачем направлені на адресу позивача листи від 20.12.2018 № 193 та від 09.01.2019 № 3, відповідно до яких відповідач, зокрема, просив направити вказані документи.

Проте, позивачем не було передано відповідачу керівництво з експлуатації та сертифікати якості товару. Водночас, позивачем направлений на адресу відповідача лист від 28.12.2018 № 24, із вимогою оплатити товар за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036.

Положеннями частини 1 статті 666 Цивільного кодекс України визначено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Так відповідачем, направлено на адресу відповідача лист від 22.01.2019 № 2201/19-01 щодо надання документів, що стосуються товару за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036, в якому вказане повторне прохання передачі документів, що стосуються товару за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036, а саме: керівництво з експлуатації, сертифікати якості товару та заповнений гарантійний талон. Також у вказаному листі відповідачем встановлений строк для подання зазначених документів 5 календарних днів з моменту отримання вказаного листа та повідомлено про те, що відповідно до ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України відповідач має право відмовитися від договору.

Проте, зазначені документи позивачем відповідачу надані не були.

Частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Так відповідач, листом від 08.02.2019 № 0802/19-01 повідомив позивача про відмову від договору у зв`язку з тим, що позивачем не було надано запитувані документи у встановлений строк. Також у вказаному листі відповідач повідомив про те, що позивач має можливість отримати товар за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036 із зазначенням адреси його перебування.

Проте, позивачем не здійснено отримання товару за видатковою накладною від 11.12.2018 № 2036.

Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 21.344,60 грн. задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 831,56 грн. задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у задоволенні якої судом відмовлено.

Крім того, відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді пені між сторонами спору у письмовій формі не закріплена.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27 травня 2019 року

Суддя С.В. Балац