ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27.05.2019 Справа № 917/809/19
Суддя господарського суду Полтавської області Сірош Д.М. розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області
до Фермерського господарство Хазари
про визнання недійсним договору суборенди та зобов`язання повернути земельну ділянку -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області звернувся з позовом до Фермерського господарства Хазари про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , укладеного 18.04.2015 між Водянською загальноосвітньою школою I-III ступенів та Фермерським господарством Хазари ; зобов`язання Фермерського господарства Хазари повернути Опорному закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00: НОМЕР_3 0292, загальною вартістю 1 161 519,99 грн, розташовану на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У даній справі, прокурор, в обґрунтування підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області у Полтавській області зазначає, що протягом двох років школою не вживалися заходи щодо припинення незаконного використання земельної ділянки фермерським господарством Хозари та повернення земельної ділянки.
До того ж, відповідно до листа від 16.04.2019 Опорний заклад Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області у Полтавській області не має можливості пред`явити позовну заяву до суду у зв`язку з відсутністю коштів.
Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
При цьому суд зауважує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).
Як зазначає прокурор, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Опорний заклад Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області у Полтавській області
Зазначаючи про бездіяльність Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області у Полтавській області, прокурор не підтверджує зазначений факт належними та допустимими доказами в розумінні статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України.
Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини першої статті 174 ГПК України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною п`ятою статті 162 ГПК України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт четвертий частини п`ятої статті 174 ГПК України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Також, слід зазначити, що в позовній заяві (аркуш 6) прокурор вказав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (власник земельної ділянки) згода на передачу земельної ділянки в суборенду ФГ Хазари не надавалась. Проте в пункті 32 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 (додаток до позовної заяви) заначено, що орендар земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в суборенду.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надходження судового збору в розмірі 3524,00 грн (платіжне доручення № 1565 від 09.10.2018) до Державного бюджету. Відповідно до даних програми Діловодство зазначена сума судового збору була повернута з Державного бюджету ухвалою господарського суду Полтавської області № 917/1362/18 від 07.11.2018.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше 12.06.2019.
Встановити спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- надання письмового обґрунтування правових підстав пред`явлення даного позову Заступником керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об`єктивних причин, які перешкоджають пред`явленню Опорним закладом Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області даного позову;
- надання належних та допустимих доказів на підтвердження бездіяльності Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області ;
- обґрунтування відсутності згоди власника земельної ділянки на передачу спірної земельної ділянки у суборенду з урахуванням пункту 32 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012;
- надання доказів надходження судового збору в розмірі 3524,00 грн до Державного бюджету (довідка казначейства, тощо).
Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://pl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2019 |
Оприлюднено | 28.05.2019 |
Номер документу | 82006989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні