ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.19 Справа № 917/809/19
Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д.М., при секретарі судового засідання Бойченко Л.О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області
до Фермерського господарство Хазари
про визнання недійсним договору суборенди та зобов`язання повернути земельну ділянку
за участі представників сторін
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
від прокуратури: Соболь Т.В., посвідчення № 035936 від 05.10.2015
Обставини справи: Заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах Опорного закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області звернувся з позовом до Фермерського господарства Хазари про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, укладеного 18.04.2015 між Водянською загальноосвітньою школою I-III ступенів та Фермерським господарством Хазари ; зобов`язання Фермерського господарства Хазари повернути Опорному закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, загальною вартістю 1161 519,99 грн, розташовану на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір суборенди земельної ділянки від 18.04.2015 укладено всупереч вимогам чинного законодавства та договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012, тому він підлягає визнанню недійсним.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 6759 від 02.07.2019) визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до пункту першого частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з положеннями частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 18.06.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 17.07.2019 - 10:20.
Ухвалою від 12.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.10.2019 10:20.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 10.10.2019, відповідно до частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Кобеляцькою місцевою прокуратурою Полтавської області в порядку встановлення підстав для здійснення представництва відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру вивчено стан дотримання законності передачі в суборенду земель, наданих навчальним закладам для дослідних і навчальних цілей, на території Чутівського району Полтавської області.
Встановлено, що 01.11.2012 Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області та орендар - Водянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів уклали договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі), з кадастровим номером №5325455100:00:001:0292, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області. Договір укладено на 10 років, та зареєстровано у Відділі Держкомзему у Чутівському районі 13.12.2012.
Пунктом 14 зазначеного договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та забезпечення школи продуктами харчування.
Також, згідно з пунктом 28 договору на орендовану земельну ділянку встановлено правове обмеження, а саме: заборона зміни цільового призначення землі.
У подальшому, 18.04.2015 Водянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, в особі директора школи ОСОБА_1 Ю.О. та Фермерського господарства Хазари в особі керівника Моргачова С.В. уклали договір суборенди зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером №5325455100:00:001:0292, загальною площею 39,51 га (ріллі).
Згідно з договором земельна ділянка передається в суборенду для вирощування сільськогосподарських культур.
Орендна плата вноситься Фермерським господарством Хазари на спецрахунок школи з моменту підписання договору у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Термін дії вказаного договору до 13.12.2022.
Невід`ємною частиною договору є акт прийому-передачі земельної ділянки від 18.04.2015, підписаного сторонами: директором школи ОСОБА_2 та керівником ФГ Хазари Моргачовим Є.В.
Позивач вважає, що зазначений договір від 18.04.2015 укладено усупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Згідно з частиною 1 статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.
Сільськогосподарські науково-дослідні установи - установи, у яких проводяться наукові дослідження з різних питань сільського господарства, до яких належать дослідні поля, дослідні станції й інститути спеціального призначення.
Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» , наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.
Проте з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Фермерське господарство "Хазари» не здійснює діяльності, яка пов`язана із дослідними і навчальними цілями. Основним видом економічної діяльності зазначеного господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Також, згідно з Порядком проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.072017 № 540, науково - дослідні установи підлягають державній атестації.
Фермерське господарство "Хазари" не має свідоцтва про державну атестацію наукової установи та не є навчальним закладом.
Крім того, у пункті 12 договору визначено, що земельна ділянка передається в суборенду для вирощування сільськогосподарських культур. При цьому, пунктом 13 передбачене цільове призначення земельної ділянки - для дослідних і навчальних цілей. Зазначені пункти є суперечними та взаємовиключними.
У будь-якому випадку, Школа безпідставно розпорядилася вказаною земельною ділянкою, цільове призначення якої, для дослідних і навчальних цілей, уклавши договір суборенди відносно останньої з фермерським господарством, діяльність якого жодним чином не пов`язана з науковими дослідженнями.
Слід зазначити, що Наказом Державного Комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованого в Мін`юсті 01.11.2010 за № 1011/18306 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» , передбачено що землі сільськогосподарського призначення (стаття 19 Земельного кодексу України) класифікуються на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності.
Розділом II Наказу, код та цільове призначення земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визначений 01.01, а для дослідних і навчальних цілей код 01.09.
Згідно з пунктом 14 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 земельна ділянка передається в оренду для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та забезпечення школи продуктами харчування.
Відповідно до пункту 12 договору суборенди від 18.03.2015 Школа передає господарству земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур.
Отже, при укладенні спірного договору суборенди від 18.04.2015 відбулась зміна виду використання земельної ділянки державної власності, що є компетенцією органу виконавчої влади.
Верховний Суд України у постанові від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15 сформулював правовий висновок про те, що стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки» , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Суд, крім того, зазначив, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива. Виходячи із принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, суд вважає, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.
У відповідності до частити 2 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.01.2015 № 68, визначено порядок організації діяльності учнівських навчально-дослідних земельних ділянок, що створюються у загальноосвітньому та позашкільному навчальному закладі з метою проведення лабораторних і практичних занять з природознавства, біології, трудового навчання, навчальних практик, науково - дослідницької та природоохоронної діяльності учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів, учнів, вихованців (учнів, слухачів) позашкільних навчальних закладів.
Пунктом 3 розділу І вказаного положення прямо заборонено використовувати земельні ділянки вказаної категорії не за цільовим призначенням, а підпунктами 2-11 розділу II положення визначено обов`язковий поділ земельної ділянки на різні науково-дослідні відділи.
Згідно з інформацією директора Школи будь-які роботи пов`язані з навчанням учнів на ділянці не проводилися, плани роботи учнів на ділянці не розроблялися, завідувач ділянки не призначався.
До того ж, у пункті 25 договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що суборендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору, а також отримувати продукцію і доходи з даної ділянки, що є порушенням пункту 17 Положення, згідно з яким вирощена на ділянці продукція може бути використана для потреб загальноосвітнього навчального закладу або реалізована відповідно пункту 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778. Кошти від реалізації вирощеної продукції перераховуються на спецрахунок навчального закладу та використовуються в установленому законодавством порядку.
Як убачається з пояснень директора школи, реалізацією вирощеної продукції займається Фермерське господарство «Хазари» , кошти від такої реалізації на рахунки школи не перераховуються, будь-які договори про спільну діяльність не укладались. Господарство лише сплачує орендну плату на спецрахунок школи з моменту підписання договору у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, як передбачено пунктом 9 спірного договору.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до статей 122 та 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Як роз`яснено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Так, підставою недійсності правочину, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також особа, яка вчиняє правочин, повинна маги необхідний обсяг цивільної дієздатності та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, передача Водянською ЗОШ І-ІІ ступенів в користування фермерському господарству «Хазари» земельної ділянки державної форми власності шляхом укладення оспорюваного договору суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки, під час укладення спірного договору суборенди від 18.04.2015 відбулась зміна виду використання земельної ділянки державної власності, що є компетенцією органу виконавчої влади
Відповідач у відзиві на позов визнав, що договір суборенди земельної ділянки від 18.04.2015 укладено всупереч вимогам чинного законодавства та договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012, а тому з огляду на вимоги статей 203, 215, Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, укладеного 18.04.2015 між Водянською загальноосвітньою школою I-III ступенів та Фермерським господарством Хазари .
У зв`язку з визнанням спірного договору суборенди недійсним, підлягає задоволенню, також вимога про зобов`язання Фермерського господарства Хазари повернути Опорному закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, загальною вартістю 1161519,99 грн, розташовану на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом враховано наступне.
Під час звернення з позовом позивач сплатив 3524,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 1565 від 09.10.2018.
Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України Про судовий збір.
Враховуючи викладене, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 1762,00 грн. Судовий збір в сумі 1762,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, укладений 18.04.2015 Водянською загальноосвітньою школою I-III ступенів та Фермерським господарством Хазари .
Зобов`язати Фермерське господарство Хазари повернути Опорному закладу Чутівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чутівської районної ради Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 39,51 га (ріллі) з кадастровим номером № 5325455100:00:001:0292, загальною вартістю 1161519,99 грн, розташовану на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки.
Повернути Прокуратурі Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060 з Державного бюджету України 1762,00 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1565 від 09.10.2018 на суму 3524,00 грн, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Стягнути з Фермерського господарства Хазари (Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, вул. Шевченка, буд. 21, код ЄДРПОУ 13938742 на користь Прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 21.10.2019.
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2019 |
Оприлюднено | 22.10.2019 |
Номер документу | 85081190 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні