Рішення

від 24.05.2019 по справі 920/306/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.2019 Справа № 920/306/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі - Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області,

до - Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп ,

про стягнення 108725 грн 63 коп.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Дубова О.В.,

від позивача - Тихоненко О.І. (в режимі відеоконференції),

від відповідача - представник Пономаренко О.В.,

УСТАНОВИВ:

Прокурор 26.03.2019 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 108725 грн 63 коп. заборгованості з орендної плати за користуванням приміщенням котельні з теплотрасою, відповідно до договору оренди комунального майна, укладеного між позивачем та відповідачем 12.07.2017. Крім того, прокурор просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було грубо порушено істотні умови п. 5.2 договору оренди комунального майна, стосовно сплати орендної плати, що є порушенням прав позивача та норм ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

15.04.2019 позивач надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що підтримує позовні вимоги прокурора та просить судові засідання в справі проводити без участі представника позивача.

02.05.2019 позивач надав до суду клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 03.05.2019 клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні 13.05.2019 було оголошено перерву та представником позивача було заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 13.05.2019 клопотання було задоволено судом.

Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача (в режимі відеоконференції) усно зазначив, що підтримує позовні вимоги прокурора.

10.05.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач обгрунтовує заперечення тим, що під час дії договору оренди відповідачем було проведено капітальний ремонт речі переданої у найм, а саме на суму 31160 грн 10 коп. Крім того, позивач заборгував відповідачу за опалення приміщення сільської ради 46639 грн. 68 коп. Тому, оскільки, на думку відповідача, борг позивача перед відповідачем складає 77799 грн 78 коп., а відповідача перед позивачем 60144 грн, то вимоги позивача є необгрунтованими. Крім цього, відповідно до п. 4.2 зазначеного договору орендна плата проводиться щомісяця за опалювальний період, однак вказане не враховано прокурором при розрахунках суми боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

13.05.2019 прокурор надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що в п. 4.2 договору оренди від 12.07.2017 відсутні положення про опалювальний період, про які зазначає відповідач у відзиві, а зазначений відповідачем капітальний ремонт майна не узгоджувався з позивачем, що є порушенням норм п.п. 6.1-6.4 договору оренди.

Представник відповідача надав до суду оригінал договору від 12.07.2017 року та оригінал додаткової угоди № 1 від 01.07.2018.

Крім того, позивачем суду 14.05.2019 також було надано оригінал договору від 12.07.2017, додаткова угода № 1 до вказаного договору, акт прийому-передачі основних засобів від 12.07.2017, розрахунок орендної плати за оренду приміщення.

Суд дослідив оригінали вказаних документів. Надані сторонами оригінали документів зберігаються в матеріалах справи та будуть повернуті сторонам, однак після набрання рішенням суду законної сили, відповідно до ст. 92 Господарського процессуального кодексу України (надалі - ГПК україни).

Інші процесуальні дії судом не вчинялись, інших клопотань або заяв, в тому числі і про призначення експертизи по справі, сторонами по справі надано суду не було.

Суд дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що 12.07.2017 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна (надалі - Договір) (а.с.16-17).

Позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення центральної котельні площею 276,9 м. кв., що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів (а.с.18).

Крім того, 01.07.2018 між сторонами було укладено додаткову угод № 1, якою продовжено строк дії договору до 30.04.2019 (а.с.20).

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата становить 8592 грн 35 коп. Прокурором наданий розрахунок орендної плати за оренду приміщення (а.с. 19).

Позивачем, на підтвердження позиції прокурора, було надано оригінал наявного у нього Договору. Оригінал Договору підписаний з боку позивача Тихоненком О.І., а з боку відповідача - Пилипенко О.І. Крім того, оригінал Договору містить підписи вказаних осіб на кожній сторінці Договору та додатково скріплений печатками сторін на кожному підписі.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п. 4.2 Договору орендна плата проводиться щомісяця за опалювальний період , протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку.

Відповідачем було надано оригінал наявного у нього Договору. Оригінал Договору підписаний з боку позивача Тихоненком О. ОСОБА_1 ., а з боку відповідача - Пилипенко О.І. Крім того, оригінал Договору містить підписи вказаних осіб на кожній сторінці Договору однак, на відміну від наданого позивачем оригіналу, Договір не містить печаток сторін та не містить даних про розмір загальної місячної орендної плати (п.4.1 Договору).

Представник відповідача усно зазначив, що не може пояснити причин відсутності печаток на наданому ним оригіналі Договору та наявності їх на оригіналі Договору, який наданий позивачем.

Стосовно правової оцінки наданим сторонами оригіналам Договорів, то згідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями від 23.03.2017 №1982-VIII скасовано норму про обов`язкове використання печаток.

Відповідно до ст. 58 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) використання печатки не є обов`язковим.

В той же час, учасники господарських правовідносин не позбавлені такого права. Юридичні особи можуть самі вирішувати, чи використовувати їм печатку, чи ні. Використання печаток є усталеним звичаєм.

На думку суду, в даному випадку відбиток печаток сторін має юридична значення, оскільки сторони не спростовують наявності у них таких печаток та не заявляють про їх втрату, а використання печаток на оригіналі Договору, який наданий позивачем, свідчить про те, що сторонами вжиті додаткові заходи для юридичних гарантій укладеного Договору та присвоєні Договору додаткових ознак, які його характеризують.

Згідно з ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, оцінивши такі докази, як надані сторонами оригінали Договорів, дійшов висновку, що наданий позивачем оригінал Договору має більше ознак, за допомогою яких можна ідентифікувати волевиявлення сторін під час укладення Договору, а саме, окрім підписів сторін, Договір добровільно скріплений сторонами їх печатками. Тому, суд приймає вказаний доказ позивача саме для оцінки судом змісту Договору та відхиляє наданий відповідачем оригінал Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору (в редакції наданій позивачем) орендна плата проводиться щомісяця, протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку.

Орендну плату відповідач не сплачував, а саме в лютому 2018 році сплатив 2974 грн 92 коп. Починаючи з березня 2018 року відповідач взагалі не сплачував орендну плату, в наслідок чого виникла заборгованість за лютий - грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року у розмірі 108725 грн 63 коп.

Розрахунок заборгованості підтверджується листом позивача від 12.03.2019 та розшифровкою заборгованості (а.с.35-36). Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості (а.с.27-34).

Прокуратурою було запропоновано, після направлення матеріалів до прокуратури позивачем про порушення його прав відповідачем, звернутись до відповідача з позовом самостійно (а.с.41). Позивач листом від 20.03.2019 зазначив, що сільська рада не має фінансової можливості для звернення до суду самостійно, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору в розмірі, передбаченому вимогами Закону України Про судовий збір . Позивач просить прокурора вжити заходи представницького характеру по стягненню заборгованості в судовому порядку (а.с.42). Крім того, 14.05.2019 позивачем до суду, на підтвердження відсутності коштів, була надана розшифровка видатків на 2019 рік.

Позивачем надана прокурору довідка від 07.03.2019, що розрахунки штрафних санкцій і пені до відповідача не передбачені по Договору (а.с.43).

22.03.2019 прокурором була підготовлена позовна заява в інтересах позивача (а.с.44). Позивач 22.03.2019 в листі зазначив, що підтримує позицію прокуратури в повному обсязі (а.с.42).

Тому, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 108725 грн 63 коп. орендної плати по Договору (за лютий-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року).

Згідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.

Суд погоджується з доводами прокурора про необхідність здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі позивача, виходячи з наступного.

Порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем коштів за використання комунального майна, що позбавляє територіальну громаду с. Синівка на отримання своєчасного і стабільного доходу у вигляді орендної плати (одного з основних джерел наповнення бюджету), що в свою чергу порушує економічні інтереси держави. Крім того, позивачем вживались заходи для досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача претензій, однак законні вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення. Поряд з цим, у зв`язку із відсутністю бюджетних призначень для сплати судового збору, позивачем у справі заходи спрямовані на стягнення заборгованості в судовому порядку вжиті не були.

Стосовно доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, то відповідачем не спростовується факт користування орендованим майном та факт наявності заборгованості по Договору.

В той же час, відповідач зазначає, по-перше, що під час дії Договору відповідачем було проведено капітальний ремонт речі переданої у найм, а саме на суму 31160 грн 10 коп., а тому на вказану суму, на думку відповідача, необхідно зменшувати суму боргу.

Однак, всупереч ст.ст. 13,14, 73-74 ГПК України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують зазначені обставини. Крім того, відповідно до п.п. 6.1-6.4 Договору такий ремонт можливий лише за письмовою згодою позивача. Проте відповідачем не надано доказів звернення до позивача з заявою про надання такої згоди, а позивач такий факт заперечує. Тому, зазначені факти визнаються судом не доведеними відповідачем.

По-друге, відповідач зазначає, що прокурором не враховано той факт, що Договір у п. 4.2 містить фразу за опалювальний період , а тому заборгованість склала 60144 грн (2,5 місяці - лютий - квітень 2018) та з 15.10.2018 по 01.03.2019. Проте суд не приймає зазначені доводи до уваги, оскільки, як встановлено вище, оригінал Договору, який наданий позивачем та взятий судом до уваги не містить слів за опалювальний період . Тому, розрахунок відповідача є необгрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, суд не приймає до уваги і те, що, на думку відповідача, за надані відповідачем послуги за опалення приміщення сільської ради згідно рахунку № 12 від 01.04.2019 та рахунку № 20 від 02.05.2019 позивач заборгував відповідачу 46639 грн 68 коп., а тому на вказану суму необхідно зменшувати суму боргу (а.с.66-67).

Можливий факт наявності чи відсутності вищезазначеної заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом даного спору та не підлягає дослідженню в даній справі, оскільки не входить в предмет доказування. Суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутись з окремим позовом до позивача про стягнення вищезазначеної суми за опалення.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Отже, між сторонами було укладено Договір оренди. Позивач відповідачу передав у користування майно. Відповідач майно отримав та ним користувався, що сторонами не заперечується. Тому, позивач свої обов`язки по Договору виконав. В той же час, відповідач не виконав обов`язків стосовно своєчасної сплати орендної плати, чим порушив п. 5.2 Договору та норми вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі спеціальну норму, яка регулює спірні правовідносини - ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права позивача, борг відповідача перед позивачем в розмірі 108725 грн 63 коп. (за лютий-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року) за орендну плату по Договору підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, прокурор правомірно та у вірно обраний спосіб звернувся до суду для захисту інтересів держави в особі позивача, а тому позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо витрат позивача зі сплати судового збору, то згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернення з позовною заявою прокурором було сплачено 1921 грн судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 369 від 19.03.2019 (а.с.13).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі - Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області до Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп про стягнення 108725 грн 63 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп (вул. Русанівська, 3, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код 05400170) на користь Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (вул. Миру, 1, с. Синівка, Липоводолинський район, Сумська область, 42533, код 04388455) 108725 грн 63 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп (вул. Русанівська, 3, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код 05400170) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Видати Синівській сільськой раді Липоводолинського району Сумської області та прокуратурі Сумської області накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.05.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко