Постанова

від 02.09.2019 по справі 920/306/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. Справа№ 920/306/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2019 у справі №920/306/19 (суддя Резніченко О.Ю., повний текст складено - 28.05.2019) за позовом керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі - Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області до Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп про стягнення 108 725,63 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Керівник Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 108 725,63 грн. за користування приміщенням котельні з теплотрасою відповідно до умов договору оренди комунального майна б/н від 12.07.2017.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.05.2019 у справі №920/306/19 позов задоволено; стягнуто з Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп на користь Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області 108 725,63 грн. заборгованості з орендної плати; стягнуто з Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп на користь Прокуратури Сумської області 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується борг відповідача перед позивачем в заявленому розмірі, у зв`язку з несплатою орендних платежів згідно умов договору оренди комунального майна б/н від 12.07.2017, докази погашення вказаної заборгованості у справі відсутні, а відтак, за висновком суду позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 108 725,63 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2019 у даній справі та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято за результатами невірного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. За твердженнями відповідача, судом безпідставно було взято до уваги положення п. 4.2 примірника договору оренди наданого позивачем, однак не враховано положень п. 4.2 примірника договору відповідача, за умовами якого Орендна плата проводиться щомісяця за опалювальний період, протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку . Тобто, за доводами апелянта, орендар мав сплачувати орендну плату лише протягом опалювального періоду, а не щомісячно протягом строку дії договору, як зазначено у примірнику договору Синівської сільської ради. На переконання апелянта, застосування вірного пункту договору безпосередньо впливає на розмір необхідної до сплати орендної плати. При цьому, як стверджує скаржник, стосовно оцінки судом наданих сторонами оригіналів обох примірників договору, то місцевим судом було порушено приписи статей процесуального закону щодо належності та допустимості доказів, а також їх оцінки.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі №920/306/19 є вимога про стягнення 108 725,63 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від керівника Роменської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Заяв чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Синівською сільською радою (орендодавець) та Липоводолинським Райсількомунгосп (орендар) 12.07.2017 було укладено договір оренди комунального майна, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення котельні з теплотрасою, площею 276,9 м. кв. та довжиною теплотраси 1 703 м, розміщене за адресою: Сумська обл., Липоводолинський р-н , с. Синівка, вул. Миру, що знаходиться на балансі Синівської сільської ради, вартість якого визначена згідно звіту про оцінку майна 102 365,00 грн., вартість теплотраси 1 959 800,00 грн., з метою виробничої діяльності.

Майно в оренду було передано 12.07.2017 за актом прийому-передачі основних засобів.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна місячна оплата становить 8 592,35 грн.

Орендна плата проводиться щомісяця, протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку (п. 4.2 договору).

Згідно п. 12.1 строк дії договору становить один рік, і діє з 01.07.2017 до 30.06.2018 включно.

Разом з тим, 01.07.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою продовжено строк дії договору до 30.04.2019.

Як зазначає прокурор у тексті позовної заяви, орендарем положення договору оренди від 12.07.2017 не виконуються належним чином, орендна плата вноситься несвоєчасно.

Так, з наданої Синівською сільською радою довідки-розрахунку заборгованості з орендної плати №02-14/210 від 12.03.2019 вбачається, що у лютому 2018 року відповідачем сплачено оренду частково, з нарахованих 8 592,35 грн., внесено лише 2 974,92 грн., а починаючи з березня 2018 року відповідач взагалі припинив вносити орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість за лютий-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року у загальному розмірі - 108 725,63 грн.

З метою досудового вирішення спору, позивачем на адресу відповідача було надіслано ряд претензій з вимогою терміново здійснити погашення існуючого боргу (№198 від 03.03.2018; №337 від 02.05.2018; №422 від 07.06.2018; від 25.06.2018; від 05.10.2018; №31 від 11.01.2019; №133 від 14.07.2019; №02-14/200 від 05.03.2019), які було залишено без відповіді.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди в частині оплати оренди за період з лютого по грудень 2018 року та з січня по лютий 2019 року, Роменська місцева прокуратура Сумської області в інтересах держави в особі Синівської сільської ради звернулася до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції позов задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору оренди 12.07.2017 Синівська сільська рада передала, а Липоводолинський Райсількомунгосп прийняв приміщення центральної котельні площею 276,9 м. кв., вартістю 102 365,00 грн. та теплотрасу, протяжністю 1 703 м, вартістю 1 959 800,00 грн., розміщене за адресою: Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Синівка, вул. Миру, що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів.

Відтак, актом підтверджується факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди щодо передачі майна в оренду відповідачу.

В свою чергу, орендар - відповідач у справі за користування майном на умовах договору оренди від 12.07.2017 (з урахуванням внесених змін) за визначений позивачем спірний період з лютого по грудень 2018 року та з січня по лютий 2019 року, мав сплатити 108 725,63 грн. (з розрахунку щомісячного орендного платежу у розмірі 8 592,35 грн.).

Натомість, відповідач будучи обізнаним про суми орендної плати, не виконав покладений на нього обов`язок щодо перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця в зазначеному розмірі.

Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 108 725,63 грн.

З позовом про стягнення з відповідача вказаного боргу за спірним договором звернувся Керівник Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Наявність підстав для представництва прокурор пояснює порушенням інтересів держави, що полягає у несплаті відповідачем коштів за використання комунального майна, і позбавляє територіальну громаду с. Синівка на отримання своєчасного і стабільного доходу у вигляді орендної плати (одного з основних джерел наповнення бюджету), що в свою чергу порушує економічні інтереси держави. Крім того, позивачем вживались заходи для досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача претензій, однак вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення. Позивач звернувшись до прокуратури з листом від 20.03.2019 зазначив, що сільська рада не має фінансової можливості для звернення до суду самостійно, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору в розмірі, передбаченому вимогами Закону України Про судовий збір , а тому просить прокурора вжити заходи представницького характеру по стягненню заборгованості в судовому порядку. Відсутність коштів для сплати судового збору позивачем підтверджується наявною у справі розшифровкою видатків на 2019 рік. Отже, звернення Синівської сільської ради до відповідача лише з претензіями і не подання нею позову до суду є неналежним захистом прав громади.

Таким чином, наведені підстави є достатніми та обґрунтованими для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах Синівської сільської ради, про що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погоджуючись із заявленою до стягнення сумою боргу, посилався на те, що під час дії договору оренди ним було проведено капітальний ремонт речі переданої у найм на суму 31 160,10 грн. Крім того, позивач заборгував відповідачу за опалення приміщення сільської ради 46 639,68 грн. Тому, оскільки, на думку відповідача, борг позивача перед відповідачем складає 77 799,78 грн., а відповідача перед позивачем 60 144 грн., то жодної заборгованості по сплаті оренди не існує.

Також, відповідач зазначив, що згідно положень п. 4.2 наявного у нього примірника договору оренди, підписаного між тими самими сторонами орендна плата проводиться щомісяця за опалювальний період, протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку . Тобто, нарахування орендної плати має здійснюватися не щомісячно протягом строку дії договору, як зазначає позивач, а лише за опалювальний період.

Враховуючи розбіжності у доводах сторін щодо положень п. 4.2 договору оренду, судом першої інстанції було витребувано у позивача та відповідача оригінал договору оренди комунального майна від 12.07.2017.

Сторони вимоги суду виконали та надали кожен свій примірник оригіналу договору оренди.

Так, щодо наданого позивачем оригіналу договору, суд встановив, що договір підписаний з боку Синівської сільської ради ОСОБА_1, а з боку Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп - ОСОБА_2 Крім того, на кожній сторінці договору містяться підписи вказаних осіб, скріплені їх печатками.

Разом з тим, у примірнику договору відповідача дійсно пункт 4.2 викладено у наступній редакції: Орендна плата проводиться щомісяця за опалювальний період, протягом 3-х робочих днів з дня одержання рахунку , при цьому, договір теж містить підписи тих самих представників сторін, але не містить печаток сторін та не містить даних про розмір загальної місячної орендної плати.

Крім того, не дивлячись на те, що законодавчо використання печатки не є обов`язковим, утім у даному випадку присутність відтисків печаток кожної зі сторін на всіх сторінках договору позивача є додатковим підтвердженням волевиявлення сторін щодо укладення саме цього договору.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що місцевим судом було в повній мірі проаналізовано та надано достатню оцінку кожному з примірників договору, за результатами якої, правомірно взято до уваги саме примірник договору оренди комунального майна від 12.07.2017, поданого позивачем.

Відтак, доводи скаржника стосовно того, що судом безпідставно було взято до уваги положення п. 4.2 примірника договору оренди наданого позивачем, та посилання на порушення місцевим судом приписів статей процесуального закону щодо належності та допустимості доказів, а також їх оцінки, не знаходять свого підтвердження, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Порушень норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, апеляційним судом теж не виявлено.

При цьому, колегія суддів зауважує, що посилання відповідача на проведення капітального ремонту речі переданої у найм та на наявність у позивача боргу за опалення приміщення сільської ради, не є підставою для невиконання орендарем умов договору оренди та ухилення від сплати орендних платежів.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди комунального майна від 12.07.2017 щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном в період з лютого по грудень 2018 року та з січня по лютий 2019 року, та оскільки факт наявності такого боргу відповідачем не спростовано, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача 108 725,63 грн.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню Райсількомунгосп залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2019 у справі №920/306/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.09.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова