Постанова

від 27.05.2019 по справі 917/2033/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/2033/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Гадяцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Слободін М.М.) та на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2018 (суддя Солодюк О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трафік 2013"

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Гадяцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Трафік 2013" (далі - позивач) просило скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Гадяцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі-відповідач), які оформлені протоколами №00002375, № 00002378 (далі-Рішення) з розгляду актів про порушення № 00002375 від 27.10.2017, № 00002378 від 02.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач не довів тих порушень, що в них викладені.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що суди не дослідили акт про порушення від 27.10.2017 № 00002375, показання свідків, письмові докази подані сторонами, та неправильно застосували до спірних правовідносин пункт 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (далі-Методика), що закріплено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 № 923/832/17. При цьому відповідач зазначає, що акт про порушення від 02.11.2017 № 00002378 є допустимим доказом у справі, оскільки підписаний чотирма представниками відповідача, що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 19.02.2015 у справі № 902/598/14. Крім того, відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги відзив позивача, який був поданий поза межами строку, який встановлений судом.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами, 12.01.2014 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії № 854.

В обслуговуванні позивача знаходяться виробничі приміщення та територія за адресою: вул. Леніна ( Миру ), 89, с. Біленченківка, Гадяцький район, Полтавська область.

25.10.2017 відповідачем були складені акт про недопущення до електроустановок споживача та попередження про припинення постачання електроенергії № 854, які підписані сторонами.

27.10.2017 представниками відповідача було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ) № 00002375 (далі-Акт № 00002375), у якому зазначено про порушення позивачем пунктів 3.1, п. 6.40 ПКЕЕ, а саме, при включеному навантаженні по фазах В, С електролічильник №3015445 (далі-Лічильник) не враховував спожиту електроенергію. Після обробки даних, які були вичитані з пам`яті електролічильника встановлена періодична відсутність напруги в ланцюгах живлення електролічильника. Електролічильник був знятий, укладений у пакет, який опломбований пломбою №С34831601, порушення продемонстровано споживачу.

Суди встановили, що експертиза Лічильника не проводилась.

27.10.2017 відповідачем складено акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, у якому зазначено, що після складання Акта № 00002375, відповідач замінив Лічильник та встановив лічильник № 7937660. Також зазначено, що схема підключення виконана вірно як до, так і після технічної перевірки. Проведено опломбування клемної кришки лічильника, випробувальної колодки, ввідного рубильника, трансформаторів струму (фази А, В, С), дооблікові кола (4 пломби).

Згідно акта-вимоги від 27.10.2017 позивачу до 06.11.2017 необхідно встановити трансформатори струму з класом точності не гірше 0,5 S; рекомендовано встановити лічильник типу LZQJ-XC, лічильник № 7937660 повернути у власність відповідача; лічильник встановити в шафу з можливістю пломбування та оглядовим вікном для зняття показів.

Суди встановили, що 02.11.2017 відповідачем складено акт про порушення ПКЕЕ № 00002378 (далі-Акт №00002378), у якому зазначено, що позивач порушив пункти 3.34, 6.40 ПКЕЕ, яке полягало в тому, що порушена схема підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії, при почерговому фазному включенні контрольно-фазного навантаження фази В та фази С лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію, спожита електроенергія по фазі С і фазі В не враховується. Знеструмлення виконано шляхом від`єднання ланцюгів напруги від шин В і С. Порушення продемонстровано присутнім. Даний акт був підписаний чотирма представниками відповідача та слідчим СВ Галицького ВП ГУНП в Полтавській області, але позивач відмовився його підписувати, про що було зроблено відповідну позначку, а також зазначено участь представників споживача в особі майстра зміни Лукаш Л.О. та комірника Сармаки В.О.

Листом Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській області від 23.11.2017 № 30-23/25-1079 (далі-Лист) повідомила позивача про те, що відповідач допустив порушення ПКЕЕ при складанні наведених актів.

Суди встановили, що відповідачем були прийняті рішення, яке оформлені протоколами № 00002375, № 00002378, згідно яких позивачу здійснені нарахування згідно з пунктом № 2.1.3 та за формулою № 2.4 Методики, на суму 368 308,76 грн. та 6 219,74 грн. за недовраховану активну електроенергію відповідно.

22.11.2017 сторони уклали угоду про погашення заборгованості за недовраховану електричну енергію згідно Акта № 00002375 та протоколу № 00002375, згідно якої позивач зобов`язався розрахуватись із відповідачем до 30.05.2018 згідно із встановленому угодою графіком у сумі 368 308,76грн.

Також встановлено, що позивачем були сплачені грошові кошти у розмірі 6 219,74 грн. за недовраховану активну електроенергію, яка була нарахована згідно протоколу № 00002378.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, свій висновок мотивував тим, що відповідач не довів факту втручання позивача в роботу Лічильника з метою зниження його показів при користуванні електричною енергією та порушення пломб, а також того, що представники позивача були присутні при складанні Акта №00002378, що свідчить про незаконність прийнятих відповідачем Рішень, які підлягають скасуванню в судовому порядку.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Спеціальним законодавством у сфері електроенергетики визначено підстави, обставини, види порушень і відповідальності в зазначеній галузі, відповідно до вимог якого правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної та теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку (ч.1). До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ч.2). Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання (ч.3).

Згідно частини першої статті 237 наведеного Кодексу підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Згідно пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Приписами пункту 3.33 ПКЕЕ встановлено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, визначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Таким чином пошкодження приладів обліку, пломб, а також факти втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичні центри МВС України, Науково-дослідні інститути судових експертиз тощо), які мають право на виконання таких робіт.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судами встановлено, що в Акті № 00002375 зазначено про порушення позивачем пунктів 3.1, п. 6.40 ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Судами встановлено, що висновки щодо порушення схеми обліку (періодична відсутність напруги в ланцюгах живлення електролічильника), про які зазначено відповідачем в Акті про порушення № 00002375 від 27.10.2017, зроблені енергопостачальником виключно на підставі даних локального устаткування збору та обробки, даних (ЛУЗОД). За аналізом наданих постачальникові даних (том 1, а.с. 164), а також при візуальному огляді лічильника електричної енергії встановлено, що на момент складання Акту напруга в ланцюгах живлення електролічильника була в наявності. За даними ЛУЗОД повернення напруги відбулося після 02 год. 00 хв. 27.10.2017 р., тобто, до часу складання Акту (в Акті зазначено час складання - 12 год. 00 хв. 27.10.2017).

За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що порушення, про яке зазначається Акті № 00002375, не могло бути продемонстровано присутнім на момент складання такого акту.

Судами встановлено, що під час складення акту не було зафіксовано факту втручання позивача в роботу електролічильника з метою розкрадання електричної енергії та факту пошкодження або фальсифікації пломб, встановлених на електролічильнику, трансформаторах струму, випробувальних колодках тощо.

В акті технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 27.10.2017 зазначено, що схема підключення виконана вірно як до, так і після технічної перевірки. Проведено опломбування клемної кришки лічильника, випробувальної колодки, ввідного рубильника, трансформаторів струму (фази А, В, С), дооблікові кола (4 пломби).

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що з акту № 00002375 не вбачається порушення позивачем п. 6.40 ПКЕЕ, відповідно до якого перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.

Також судами було встановлено, що в Акті №00002378 зазначено, що позивач порушив пункти 3.34, 6.40 ПКЕЕ.

Пунктом 3.34 ПКЕЕ визначено, що будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. (п. 6.41 ПКЕЕ).

Судами встановлено, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є представниками споживача.

Відповідач цих обставин не спростував.

Отже слід погодитися із висновками судів у цій частині, оскільки за наведеними вище положеннями процесуального законодавства обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаних обставин доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, про те, що суди не дослідили акт про порушення від 27.10.2017 № 00002375, інші докази подані сторонами, та неправильно застосували до спірних правовідносин пункт 3.1 Методики, є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та положеннях статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин, висновки судів про скасування Рішень є законними та обґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено втручання позивача в роботу Лічильника з метою розкрадання електроенергії та пошкодження або фальсифікації пломб на відповідному обладнанню, що виключало правові підстави для прийняття Рішень.

Більш того, як встановлено судами, в акті технічної перевірки засобів обліку електроенергії від 27.10.2017 зафіксовано, що схема підключення виконана вірно, як до, так і після технічної перевірки.

Заявник касаційної скарги цих висновків не спростував.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій також виходили із того, що у матеріалах справи також наявні зауваження членів комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ Полтаваобленерго з розгляду звернення ТОВ Альфа Трафік 2013 (том 1, а.с. 113-116), а також лист Інспекції держенергонагляду в Полтавській області за № 30-23/25-1079 від 23.11.2017, в якому зазначено про порушення відповідачем вимог ПКЕЕ (том 1, а.с.31-32).

Отже, підстав для скасування оскаржуваних відповідачем судових рішень, колегія суддів не вбачає.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржених судових рішень.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання відповідача на те, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин пункт 3.1 Методики, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 19.07.2018 № 923/832/17, є обґрунтованими, але дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки спір по суті заявлених вимог був вирішений судами правильно.

Доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги відзив позивача, який був поданий поза межами строку, який встановлений судом, відхиляються, оскільки це не тягне за собою скасування прийнятого правильного по суті судового акта.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Відтак аргументи, викладені у відзиві, щодо законності судових рішень, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до приписів статті 315 частини першої пункту 4 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Гадяцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі Господарського суду Полтавської області №917/2033/17, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов