Рішення

від 19.12.2018 по справі 0440/6905/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Справа № 0440/6905/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної казначейської служби України, відповідача-2: Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України (далі - ДКС України, відповідач-1) у вигляді відмови провести розрахунок заборгованості за допомогою на оздоровлення за 2011 рік згідно постанови від 21.09.2011 року Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області по справі №2-а-1511/2011 в повному обсязі ОСОБА_1 як особі на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції 2011 року в повному обсязі;

- зобов`язання ДКС України вчинити дії по уточненню суми заборгованості, перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоплачену суму заборгованості за допомогою на оздоровлення за 2011 рік згідно постанови від 21.09.2011 року Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області по справі №2-а-1511/2011 як особі на яку розповсюджується дія п.3 ч.4, ч.7 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції 2011 року в повному обсязі;

- визнання протиправною бездіяльності ДКС України у вигляді відмови провести розрахунок заборгованості за допомогою на оздоровлення за 2012 рік згідно постанови від 04.07.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №406/1529/2012 в повному обсязі ОСОБА_1 як особі на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції 2012 року в повному обсязі;

- зобов`язання ДКС України вчинити дії по уточненню суми заборгованості, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму заборгованості за допомогою на оздоровлення за 2012 рік згідно постанови від 04.07.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №406/1529/2012 як особі на яку розповсюджується дія п.3 ч.4, ч.7 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції 2012 року в повному обсязі.В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що листом від 09.08.2018р. №П12042-18 позивачу відмовлено у застосуванні до розрахунку довідки №18.01-03/П-33 від 18.04.2017р., виданої трудовим сектором Адміністрації міста Горлівка, посилаючись на те, що оскільки установа, якою видано та засвідчено довідки, знаходиться на тимчасово неконтрольованій території України, бланки та печатки яких видано та якими засвідчено документи, видані такою установою не мають законної сили .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.01.2013р. набрав чинності Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , яким встановлено, що виконання судових рішень суб`єктами владних повноважень відносно фізичних осіб здійснюється органом державного казначейства, а сааме: Державною казначейською службою України (далі - відповідач-1). Таким чином нарахування здійснює відповідач-2, а саму виплату здійснює відповідач-1.

Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013р. відповідач-2 повинен був здійснити нарахування та виплату недорахованої суми на оздоровлення виходячи з роміру 5-ти мінімальних заробітних плат, де згідно ч.7 ст.48 Закону: Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .

Ухвалою суду від 19.09.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвалою суду від 19.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та, відповідно приписів ст.12 КАС України, ухвалено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання.

27.11.2018р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що рахунок або уточнення суми заборгованості за рішеннями суду не входить до компетенції казначейства. Здійснення нарахувань виплат за судовими рішеннями відноситься до компетенції боржника, а саме: УПСЗН Верхньодніпровської РДА Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи 1-ої категорії та є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987 році.

Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2011р. по справі №2-а-1511/2011 задоволено позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Упроавління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2011 рік в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, де згідно ч.7 ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

04.07.2013р. постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №406/1529/2012 скасовано постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2012р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов`язано Управління праці та соціального захисту Верхньодніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік, у відповідності до ст..48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, за урахуванням виплачених сум.

10..07.2018р. ОСОБА_1 звернувся зі заявою до Голови Державної казначейської служби України, в якій просив, прийняти рішення та провести перерахунок з виплатою заборгованості за виконавчим документом, оскільки 25 та 26 червня 2018 року він отримав кошти, нараховані на особистий рахунок в загальній сумі 11' 980грн., згідно виписки банківської установи це є кошти по стягненню згідно виконавчих листів по справам №2-а-1511/2011 та №406/1526/2012, виданих Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області на виконання вимог Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень . Але виплачена сума не відповідає рішенню суду та вимогам ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Розмір виплати на момент перерахунку коштів повинен складати 37' 030грн.00коп., недоплата складає 25' 050грн.00коп. Внаслідок неповної виплати, рішення суду по даному виконавчому документу виконаним вважати не можна.

18.08.2018р. Державна казначейська служба листом №5-13/997 повідомлено позивача, зокрема, про те, що згідно довідок боржника за виконавчими листами,Управління праці та соціального населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, від 01.07.2015р. за №25 та №26, суми, що підлягали до виплати становили 5' 990грн.00коп. та 5' 990грн.00коп. Казначейством на виконання виконавчих листів Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 по справі №2-а-1511/2011 та №406/1526/2012 здійснено перерахування коштів на користь ОСОБА_1 у сумах 5'990грн.00коп. та 5' 990грн.00коп. згідно платіжних доручень від 22.06.2018 за №130448 та №130452.

Вважаючи неправомірними дії відповідача-1, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - Закон про гарантії"), який набрав чинність 01.01.2013, встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Відповідно до статті 3 Закону про гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону про гарантії виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, або ухвалені до набрання чинності цим Законом (01.01.2013), подаються до органу виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. З метою реалізації_пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону про постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок №440).

Заборгованість погашається у такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та пальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також в`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку № 440 передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги кварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

До рішень зобов`язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 440 передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання. Акти приймання-передавання складаються окремо до кожної черги погашення заборгованості.

До акта приймання-передавання додається витяг з Реєстру щодо рішень, які передаються.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Казначейством відповідно до платіжних доручень від 22.06.2018 за № 130448 та № 130452 (а.с.16) здійснено перерахування коштів ОСОБА_1 за судовими рішеннями по справах №2-а-1511/2011 та №406/1529/2012 в повному обсязі.

Таким чином, свої зобов`язання перед позивачем Казначейство виконало в повному обсязі, рахунок або уточнення суми заборгованості за рішеннями суду не входить до компетенції Казначейства. Здійснення нарахувань виплат за судовими рішеннями відноситься до компетенції боржника, а саме: УПСЗН Верхньодніпровської РДА Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до положень ст.139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної казначейської служби України, відповідача-2: Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова