РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 травня 2019 року м. Рівне №460/185/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Середюк С.А., адвокат Бідюк Т.В.,
відповідача: представник Кокіль І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд 8" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд 8" (далі - ТОВ "Промбуд 8", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Рівненській області №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 та 14 листопада 2018 року відповідачем на підставі направлення на інспекційне відвідування від 12.11.2018 було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Промбуд 8" на місцях здійснення господарської діяльності. Підставою для проведення інспекційного відвідування став лист Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 06.11.2018. В межах строків проведення інспекційного відвідування директором ТОВ "Промбуд 8" було передано для інспекторів копії цивільно-правових угод з громадянами та накази про прийняття на роботу працівників. Отож, на момент інспекційного відвідування, відносини між позивачем та вказаними громадянами були і цивільно-правовими, і трудовими.
Повідомив, що за результатами інспекційного відвідування відповідач склав Акт №РВ512/1122/АВ, в якому вказав на встановлені порушення: ч. 1 ст. 21 КЗпП України, зокрема працівники ОСОБА_4., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) без укладених трудових договорів; ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме, працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент інспекційного відвідування виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) без укладених трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не було подано повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.
При цьому, позивач зауважив, що відповідно до складеного Акту у пункті 1 визначено перелік питань, що вивчались під час інспекційного відвідування. Повинні були бути перевірені розділи 3.2, 3.9, 3.10 Акту, форма якого затверджена наказом Мінсоцполітики України від 18.08.2017. В направленні відсутній такий розділ інспекційного відвідування як 3.2, який передбачає здійснення перевірки по дотриманню ч. 3 ст. 21 КЗпП України, а мав би перевірятися розділ 3.1. Акту - ч. 1 ст. 21 КЗпП України. Але, разом з тим, в описі виявлених порушень зазначено порушення ч. 1 ст. 21 КЗпП України, що свідчить про суперечності відомостей під час складання інспекторами Акту.
Позивач вважає, що виявлені порушення суперечать фактичним обставинам, адже згадані особи перебували із ТОВ "Промбуд 8" в трудових, а також в цивільно-правових відносинах. В Акті інспектор зазначив, що ОСОБА_6. , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були залучені до будівництва об`єктів на підставі цивільно-правових угод від 01.11.2018, які визначено додатками 12, 13, 14, 15 до Акту. З Акту слідує, що надання послуг, які визначені предметами цивільно-правових угод з особами, названими вище, суперечить трудовому законодавству, але, разом з тим, розділ про опис стану додержання вимог законодавства про працю містить опис ніби-то порушень законодавства про охорону праці, які не були предметом перевірки відповідачем. Більше того, директор підприємства зазначав, що за юридичною адресою ТОВ "Промбуд 8" ці накази знаходилися, але інспекторами ця інформація була проігнорована, а в подальшому висвітлена в Акті однобоко та суб`єктивно.
Позивач зауважив, що 15.11.2018 він подав зауваження та заперечення на акт перевірки. В зауваженнях позивач вказав, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були прийняті на роботу в ТОВ "Промбуд 8" відповідно до наказів №6-к, №7-к, №8-к, №9-к від 01.11.2018. Після встановлення факту неповідомлення про прийняття на роботу фіскальних органів, прийнято рішення про проведення службового розслідування, за результатами якого бухгалтеру було оголошено догану.
Позивач зазначив, що 21.11.2018 відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 21.11.2018 №РВ512/1122/АВ, яким ТОВ "Промбуд 8" зобов`язано у термін до 30.11.2018 усунути порушення, встановлені актом, а саме: оформити трудові відносини із працівниками наказом чи розпорядженням, а також повідомити про таке прийняття працівників фіскальні органи. ТОВ "Промбуд 8" повідомив, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже перебували з товариством в трудових відносинах, а на момент складання припису було подано повідомлення до фіскальних органів.
Позивач також вказав, що його не повідомлено про розгляд справи рекомендованим листом не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду. Хто і коли ставив підпис на повідомленні про вручення листа, директору товариства не відомо.
На думку позивача, незважаючи на своєчасно надані Управлінню Держпраці у Рівненській області документи, уповноваженою особою Нос М.В. винесено постанову №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018 про накладення штрафу у розмірі 446760,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою від 01.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Відповідач позову не визнав, подав суду відзив на адміністративний позов (а.с.39-43), в якому стверджував, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 12.11.2018 №1310, направлення на інспекційне відвідування від 12.11.2018 №1149-Н/09-27 та на підставі листа Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 06.11.2018 №13/2821 інспектором праці було здійснено інспекційне відвідування ТОВ "Промбуд 8" в період з 13 по 14.11.2018. На момент початку інспекційного відвідування 13.11.2018 на території будівельного майданчику за адресою: вул. Транспортна, 14, м. Рівне, будівельні роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху) виконували 5 осіб (в робочому одязі), а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які надали письмові пояснення про те, що працюють мулярами на даному об`єкті з 01.11.2018 за договорами цивільно-правового характеру, укладеними з ТОВ "Промбуд 8". Також, на 4 поверсі будівельного об`єкта перебував ОСОБА_3 ., який мурував стіни з цегли 4 поверху (усі зазначені особи використовували будівельний інструмент).
Повідомив, що 13.11.2018 директором товариства ОСОБА_11. надано пояснення про те, що працівники, що здійснюють будівельні роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху) за адресою: вул. Транспортна, 14, м. Рівне, окрім ОСОБА_10 (виконроб), який працює за трудовим договором, виконують роботи по муруванню цегляних стін, перемичок за договорами цивільно-правового характеру. Після надання пояснень директором та працівниками, інспектором праці запропоновано директору проїхати в офіс товариства за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненська обл., для надання необхідних документів для проведення інспекційного відвідування, на що директор ОСОБА_11 відмовив та повідомив, що йому необхідно надати час для підготування документів. На його прохання, документи будуть надані ним в Управління Держпраці у Рівненській області 14.11.2018 о 08:00 год.
Зазначив, що 14.11.2018 о 08:15 директором ТОВ "Промбуд 8" надано документи для проведення інспекційного відвідування (в тому числі цивільно-правові договори). Жодних документів, зокрема наказів на прийняття працівників на роботу та повідомлення до ДФС про прийом на роботу директором ТОВ "Промбуд 8" не надавалось та усно не повідомлялось про існування зазначених документів.
Відповідач вказав, що 14.11.2018 о 16:55 год, при підписанні акту інспекційного відвідування, директором товариства надано накази про прийняття на роботу працівників мулярами з 01.11.2018, а саме: ОСОБА_6., ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_4 . Також, надано повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу, проте, відсутня квитанція чи відмітка на повідомленні про його отримання ДФС.
У зв`язку з цим, 14.11.2018 інспектором праці складено акт інспекційного відвідування №РВ512/1122/АВ та зафіксовано порушення вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: працівники товариства 13.11.2018, на момент проведення інспекційного відвідування були присутні на об`єкті відвідування, виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) та були допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення до органів ДФС про прийняття працівників на роботу.
Відповідач вважає, що роботи, які виконували підрядники за цивільно-правовими договорами, а саме: мурування зовнішньої стіни на 4 поверсі будинку, мурування перегородок на 3 поверсі будинку за своїм характером не можуть належати до робіт, що виконуються на висоті. Підрядник, який не є суб`єктом підприємницької діяльності, самостійно не може організовувати процес виконання робіт на висоті понад 1,3 метри.
Також відповідач вказав, що 01.12.2018 ним надіслано рішення щодо розгляду справи суб`єкту господарювання засобом поштового зв`язку. Окрім цього, 05.12.2018 за номером телефону, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, додатково повідомлено про час та дату розгляду справи засобом телефонного зв`язку, а відтак, повідомлено про дату розгляду справи належним чином.
З таких підстав, відповідач просив суд відмовити у позові повністю.
Протокольною ухвалою від 27.02.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою від 05.03.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвалою від 13.03.2019 за заявою позивача про забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Рівненській області №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, - до набрання судовим рішенням у справі №460/185/19 законної сили.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини сторін.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд 8" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37051967, про що 20.07.2010 внесено запис за номером 1 596 102 0000 000800, основний вид економічної діяльності за КВЕД 41.20: Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.65-68).
Суд встановив, що на підставі листа Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 06.11.2018 №13/2821 вих. (а.с.45) та направлення на інспекційне відвідування від 12.11.2018 №1149-Н/09-27 (а.с.44) посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області проведено інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю у ТОВ "Промбуд 8", 35702, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, буд. 1, зокрема перевірено розділи 3.1; 3.9; 3.10 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 №1500/31368. Інспекційне відвідування було проведено: з 13 листопада 2018 року по 14 листопада 2018 року включно.
За результатом проведеного інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_7., службове посвідчення №1122, відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ512/1122/АВ від 14.11.2018, яким встановлено порушення:
частини першої статті 21 КЗпП України - "трудовий договір не укладено між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Так, на момент інспекційного відвідування 13.11.2018 на будівельному майданчику перебували працівник ОСОБА_4 , ОСОБА_1. , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ., які виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) без укладених трудових договорів";
частини третьої статті 24 КЗпП України - "працівники ОСОБА_4 . , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент інспекційного відвідування 13.11.2018 виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу (а.с.10-15).
Акт інспекційного відвідування підписаний уповноваженою особою позивача з запереченнями.
15.11.2018 ТОВ "Промбуд 8" подало до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження та заперечення на акт головного державного інспектора сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів №РВ512/1122/АВ, в якому вказало, що акт перевірки не відповідає фактичним обставинам справи й суперечить чинному цивільному та трудовому законодавству України, а тому просило скасувати даний акт (а.с.56-57).
Листом від 19.11.2018 №04-16/6273 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило ТОВ "Промбуд 8", що інспекційне відвідування проводилось в період з 13.11.2018 по 14.11.2018 включно. Протягом інспекційного відвідування директором ТОВ "Промбуд 8" надавались письмові пояснення, документи, жодної інформації чи документів про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у трудових відносинах з підприємством під час інспекційного відвідування не надавалось. При підписанні акту інспекційного відвідування, а саме о 16:55 год. директор товариства надав накази про прийняття вказаних працівників на роботу. Також, надано повідомлення про прийняття працівників на роботу, проте на повідомленні відсутня відмітка (або квитанція) про отримання ДФС даного повідомлення. З наведених підстав, відповідач вказав, що аргументи, наведені у запереченнях, не спростовуються порушення, викладеного в Акті інспекційного відвідування №РВ512/1122/АВ від 14.11.2018 (а.с.21).
21.11.2018 інспектором праці ОСОБА_7., службове посвідчення 1122, за наслідками проведення інспекційного відвідування винесено припис №РВ512/1122/АВ/П, яким директора ТОВ "Промбуд 8" ОСОБА_11. зобов`язано усунути виявлені порушення у акті інспекційного відвідування №РВ512/1122/АВ від 14.11.2018 у строк до 30.11.2018, про що надати письмове повідомлення з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Управління Держпраці у Рівненській області (а.с.22-23).
26.11.2018 позивач подав до Управління Держпраці у Рівненській області скаргу та відповідь на припис інспектора праці про усунення виявлених порушень №РВ512/1122/АВ/П, в якому повідомив, що громадяни ОСОБА_4 ., ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . прийняті на посади мулярів за трудовими договорами. Повідомлення про їх прийняття на роботу подано до Державної фіскальної служби з відміткою про отримання, а винна особа, яка невчасно подала вищевказану звітність, бухгалтер ТОВ "Промбуд 8" - ОСОБА_5., притягнута до відповідальності. За наведених обставин вказав, що отриманий припис не може виконати (а.с.24).
Листом від 26.12.2018 №04-16/6916 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило ТОВ "Промбуд 8" про те, що аргументи, наведені у скарзі, не спростовують порушення, а є фактично виконанням припису про усунення виявлених порушень №РВ512/1122/АВ/П від 21.11.2018 (а.с.26).
01.12.2018 Управління Держпраці у Рівненській області рекомендованим листом (номер поштового відправлення 3302803343079) надіслало на адресу позивача Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ512/1122/АВ/П/ПТ/18, в якому повідомило, що розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України відбудеться 06 грудня 2018 року о 10:30 год. за юридичною адресою Управління. Запропоновано прийняти участь у розгляді справи керівника (заступника керівника) або уповноважену особу суб`єкта господарювання (а.с.58, 182).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області Нос М.В. прийнято постанову від 06.12.2018 №РВ512/1122/000511/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на ТОВ "Промбуд 8" накладено штраф у розмірі 446760,00 грн за порушення:
частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір не укладено між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Так, на момент інспекційного відвідування 13.11.2018 на будівельному майданчику перебували працівник ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ., які виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) без укладених трудового договору;
частини третьої статті 24 КЗпП України - працівники ОСОБА_4 ., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент інспекційного відвідування 13.11.2018 виконували роботи (мурування стін та перегородок з цегли 4 поверху будівлі) допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу (а.с.27-28).
Листом від 07.12.2018 №16-11/6666 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило ТОВ "Промбуд 8" про результати розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та надіслало позивачу постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018 (а.с.33).
Перевіряючи правомірність оскарженої постанови, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено територіальні органи Державної служби з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (підпункт 5 пункт 6 Положення №96).
За приписами статті 259 КЗпП України Державна служба України з питань праці реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі Порядок №295).
Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (підпункт 3 пункту 5 Порядку №295).
Відповідно до пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
Згідно із пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
За змістом підпункту 3 пункту 14 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису.
Пунктами 27-28 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Згідно з пунктом 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (частина перша статті 265 КЗпП України).
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
За приписами пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
З 1 січня 2015 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства з метою запобігання тіньовій зайнятості, легалізації заробітної плати.
Так, Законом України від 28.12.2014 №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" статтю 265 було викладено в новій редакції, згідно з якою, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року в Україні було встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3723 гривні.
Відповідач за спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.12.2018 №РВ512/1122/000511/ТД-ФС за порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України застосував до позивача штраф в розмірі 446760,00 грн, з розрахунку 3723 грн х 30 х 4 (кількість працівників).
Суд зазначає, що за змістом статей 21 та 24 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що постанови про накладення штрафу за порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Законодавством визначено досить суворі фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, а метою винесення постанов органами Держпраці є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства задля забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.
Суд встановив, що оскаржена постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з громадянами: ОСОБА_4. , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , оскільки із зазначеними особами укладено цивільно-правові угоди. Відповідач вважає, що громадяни виконували обов`язки мулярів на території будівельного майданчику (огороджена територія) за адресою вул. Транспортна, буд. 14 м. Рівне без укладання трудових договорів, що є порушенням ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України (а.с.52-54).
Оцінюючи вказані доводи відповідача, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.
Суд встановив, що наказом ТОВ "Промбуд 8" від 16.08.2010 №3 затверджено штатний розпис ТОВ "Промбуд 8" з 16.08.2010 (додаток №3 від 16.08.2010), за змістом якого в штаті ТОВ "Промбуд 8" наявні, зокрема, 12 штатних одиниць за посадою "муляр" (а.с.133,134).
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено факт укладання позивачем трудових договорів із працівниками, зазначеними в акті інспекційного відвідування, а саме копіями:
1. Трудової книжки, виписаної на ім`я ОСОБА_3 , серія НОМЕР_2 , що засвідчує прийняття його на посаду муляра в ТОВ "Промбуд 8" з 01.11.2018 (наказ №9-к від 01.11.2018) та звільнення з посади з 27.02.2019 (наказ №12-к від 27.02.2019);
2. Трудової книжки, виписаної на ім`я ОСОБА_2 , серія НОМЕР_5, що засвідчує прийняття його на посаду муляра в ТОВ "Промбуд 8" з 01.11.2018 (наказ №7-к від 01.11.2018) та звільнення з посади з 27.02.2019 (наказ №6-к від 27.02.2019);
3. Трудової книжки, виписаної на ім`я ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 , що засвідчує прийняття його на посаду муляра в ТОВ "Промбуд 8" з 01.11.2018 (наказ №6-к від 01.11.2018) та звільнення з посади з 27.02.2019 (наказ №11-к від 27.02.2019);
4. Трудової книжки, виписаної на ім`я ОСОБА_4 , серія НОМЕР_4 , що засвідчує прийняття його на посаду муляра в ТОВ "Промбуд 8" з 01.11.2018 (наказ №8-к від 01.11.2018) та звільнення з посади з 27.02.2019 (наказ №13-к від 27.02.2019) (а.с.142-145).
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 р. за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників №58), пунктом 2.4 якої визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд встановив, що відповідно до наказів (розпоряджень) від 01.11.2018 №6, №7, №8, №9 ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та ОСОБА_3 . прийнято на роботу з 01.11.2018 на посаду "муляр". З правилами внутрішнього трудового розпорядку працівники ознайомлені під підпис. Зазначені накази були підставою для внесення до трудових книжок працівників відповідних записів про прийняття їх на роботу (а.с.16-19).
Окрім цього, суд встановив, що 14.11.2018 ТОВ "Промбуд 8" надіслало Рівненській ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області повідомлення про прийняття з 01.11.2018 на роботу працівників: ОСОБА_6 . (наказ №5к від 01.11.2018); ОСОБА_1. (наказ №6к від 01.11.2018); ОСОБА_2. (наказ №7к від 01.11.2018); ОСОБА_4. (наказ №8 від 01.11.2018); ОСОБА_3. (наказ №9 від 01.11.2018).
Відповідно до Квитанції №2 від 14.11.2018 повідомлення про прийняття працівника на роботу прийнято Рівненської ОДПІ ГУ ДФС (Здолбунівське відділення) (а.с.20).
Разом з тим, за змістом Акта інспекційного відвідування, 14.11.2018 о 16:55 год. директор ТОВ "Промбуд 8" надано накази від 01.11.2018 №5-к, №6-к, №7-к, №8-к про прийняття на роботу ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (а.с.13).
При цьому, тривалість інспекційного відвідування у Акті інспекційного відвідування була вказана з 13.11.2018 10 год. 00 хв. (початок) до 14.11.2018 17 год. 00 хв. (завершення).
Таким чином, суд встановив, що до завершення інспекційного відвідування позивачем надано відповідачу докази укладення із 01.11.2018 трудових договорів із мулярами ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Суд також встановив, що до адресованих відповідачу зауваження та заперечення на акт інспекційного відвідування від 15.11.2018 ТОВ "Промбуд 8" додало завірену копію наказу про прийняття на посаду муляра ОСОБА_3 від 01.11.2018 та завірену копію повідомлення про прийняття працівників, з відміткою про отримання ДФС у Рівненській області, а до скарги та відповіді на припис від 26.11.2018 було долучено завірені накази про прийняття ОСОБА_4 ., ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на посади мулярів за трудовими договорами від 01.11.2018 (а.с.24, 56-57).
Пунктом 7.1 Розділу 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 передбачено, що на підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:
а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277;
б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277.
Суд встановив, що у ТОВ "Промбуд 8" наявна книга обліку трудових книжок та вкладишів до них, відповідно до якої трудові книжки працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які обіймали посади мулярів, отримано від них у зв`язку з прийняттям на роботу 01.11.2018 та видано при звільненні з роботи 27.02.2019 (а.с.135-138).
Згідно з табелями обліку робочого часу працівники ОСОБА_1., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 в період з листопада 2018 року по лютий 2019 року працювали 8 годинний робочий день/40 годинний робочий тиждень, що відповідає пункту 1 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, ІТП і службовців по ТОВ "Промбуд 8" (а.с. 139-141,146-152).
У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що під час інспекційного відвідування об`єкта відповідача, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали інспектору праці письмові пояснення, за змістом яких ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 працюють на ТОВ "Промбуд 8" по вул. Транспортна мулярами з 01.11.2018 по договору цивільно-правового характеру (а.с.46-48). Разом з тим, ОСОБА_3 повідомив, що він очікував директора підприємства для отримання інформації щодо можливого працевлаштування на об`єкті по вул. Транспортній (а.с.49).
Окрім цього, директор ТОВ "Промбуд 8" надав інспектору праці письмові пояснення, в який вказав, що на об`єкті товариства за адресою: вул . Транспортна, 14, м. Рівне знаходились, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., які виконують роботи по муруванню цегляних стін, монтажу перемичок за договором цивільно-правового характеру, а ОСОБА_3 , не виконуючи жодних робіт, чекав на нього для вирішення питання майбутнього працевлаштування (а.с.50-51).
Оцінюючи наведені фактичні обставини, суд зазначає, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації - працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату роботодавця, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені законодавством про працю гарантії та компенсації.
Проте, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.
За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Суд звертає увагу, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.
Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.
Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, який визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Незважаючи на деякі спільні риси цивільно-правових договорів та трудового договору, вони є різними, оскільки, перш за все, підпадають під сферу дії різних законодавчих актів. Так, відносини між роботодавцем та працівником за трудовим договором регулюються КЗпП України, на нього поширюється дія Закону України "Про охорону праці" та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти з охорони праці. При укладанні цивільно-правової угоди (договору) на сторін (замовника та виконавця) поширюються норми цивільного законодавства України.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.
Оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори (за винятком ч.1 ст.24 КЗпП України), а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд вважає, що сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.
Суд встановив, що 01.11.2018 між ТОВ "Промбуд 8" (замовник) та громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено цивільно-правові договори б/н, за змістом яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: мурування зовнішньої стіни в об`ємі 22 м3 на 4 поверсі будівництва по вул. Транспортна, 14 з матеріалів замовника з 01.11 по 25.11.2018, а замовник сплачує за це виконавцеві винагороду в розмірі 5000,00 грн на протязі місяця після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Підставою для сплати винагороди є виключно підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг, який сторонами підписується за необхідності сплатити винагороду. Замовник має право не підписувати акт у разі наявності обґрунтованих зауважень до виконання послуг виконавцем (а.с.52-54).
Разом з тим, в судовому засіданні директор ТОВ "Промбуд 8" повідомив суду, що вказані цивільно-правові договори були укладені із зазначеними працівниками, враховуючи можливе виконання ними інших робіт, не пов`язаних з виконанням роботи муляра. Проте, будь-які роботи за цивільно-правовими договорами вказаними працівниками не виконувались у зв`язку з відсутністю потреби. При цьому, оформлення працівників на роботу відповідно до наказів підприємства та одночасне підписання з ними цивільно-правових договорів зумовлене юридичною необізнаністю керівника та відсутністю в штатному розписі позивача посади юриста.
В ході розгляду адміністративної справи суд встановив, що жодних послуг за вказаними цивільно-правовими договорами виконавцями не надавалось, актів виконаних робіт не укладалось та не проводилась виплата винагороди. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Окрім цього, позивачем надано суду копії: податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку; таблиці 6 - відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам; таблиці 5 - відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби, які свідчать про те, що ТОВ "Промбуд 8" здійснювало нараховування та виплату працівникам товариства ОСОБА_2. , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заробітної плати за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року, а також сплачувало за вказаних працівників загальнообов`язкові податки і збори (а.с.153-173).
Допитаний в судовому засіданні інспектор праці ОСОБА_7. повідомив суду, що протягом проведення інспекційного відвідування для підтвердження факту трудових відносин працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 директором ТОВ "Промбуд 8" було надано лише договори цивільно-правового характеру та штатні розписи. Жодних документів, які би засвідчили про факт укладання із зазначеними працівниками трудових договорів впродовж інспекційного відвідування директор ТОВ "Промбуд 8" не надав. При цьому, ОСОБА_7. не заперечив, що до зауваження та заперечення на акт інспекційного відвідування від 15.11.2018 ТОВ "Промбуд 8" надало завірену копію наказу про прийняття на посаду муляра ОСОБА_3 від 01.11.2018, а до скарги та відповіді на припис від 26.11.2018 долучено завірені накази про прийняття ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на посади мулярів за трудовими договорами від 01.11.2018.
Свідок ОСОБА_7. ствердив, що станом на дату складання акту інспекційного відвідування 14.11.2018 та припису про усунення виявлених порушень 21.11.2018, у його розпорядженні знаходились договори цивільно-правового характеру, укладені із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яких інспектору з праці було достатньо щоб зробити висновок, що вказані особи не перебувають у трудових відносинах із ТОВ "Промбуд 8" за трудовими договорами. При цьому, свідок не надав чіткої відповіді на запитання суду про підстави врахування ним договорів цивільно-правового характеру та неврахування наданих директором товариства наказів про прийняття на роботу працівників.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомили суду, що в період з 01.11.2018 по 27.02.2019 працювали повний робочий день у ТОВ "Промбуд 8" на посаді муляра та виконували роботи з мурування стін та монтажу перегородок. При цьому, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 працювали на об`єкті по вул. Транспортна у м. Рівне, а ОСОБА_3 на об`єкті по вул. Київська у м. Рівне. В день проведення Управлінням Держпраці у Рівненській області інспекційного відвідування, ОСОБА_3 знаходився на об`єкті будівництва по вул. Транспортна, оскільки очікував на приїзд директора підприємства з метою вирішення питання можливого працевлаштування (переведення) на зазначений об`єкт.
Свідки також пояснили, що в день їх працевлаштування вони передали трудові книжки директору підприємства, які їм повернули у день звільнення із записами про період роботи у ТОВ "Промбуд 8". Також вказали, що на їх думку у ТОВ "Промбуд 8" вони працювали за трудовими договорами, оскільки підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку. При цьому, жодних робіт за укладеними цивільно-правовими договорами не виконували, актів виконаних робіт не складали та не підписували. Письмові пояснення інспектору праці в день інспекційного відвідування надали, не розуміючи суті поняття "договору ЦПХ" (цивільно-правового характеру), оскільки не є спеціалістами в галузі права.
Відтак, матеріали справи та надані пояснення свідків свідчать на користь того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 01.11.2018 по 27.02.2019 перебували у трудових відносинах із ТОВ "Промбуд 8" на підставі укладених у встановленому законом порядку трудових договорів. За таких обставин наявність підписаних з цими особами договорів цивільно-правового характеру не може слугувати достатньою підставою для висновку, що вказані працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, позаяк такі договори були укладені у встановленому порядку з відповідними записами в трудових книжках працівників.
Таким чином, за результатами дослідження наданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що висновок відповідача про порушення ТОВ "Промбуд 8" частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України не відповідає фактичним обставинам справи.
Як зазначалось судом, пунктами 27-28 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Суд встановив, що станом на дату прийняття оскарженої постанови про накладення штрафу у розпорядженні відповідача були наявні докази, які свідчили про те, що із працівниками ТОВ "Промбуд 8" ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 із 01.11.2018 було укладено трудові договори, оформлені наказом.
Разом з тим, судом не встановлено, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що зазначені працівники виконували будівельні роботи на об`єкті за договорами цивільно-правового характеру.
За встановлених обставин, суд критично оцінює висновки відповідача щодо порушення ТОВ "Промбуд 8" законодавства про працю, які зазначені в акті інспекційного відвідування, оскільки такі висновки не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають встановленим судом обставинам справи.
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Тому інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.
Враховуючи, що у ході судового розгляду не підтверджено факту порушення позивачем законодавства про працю, встановлено відсутність правових підстав для винесення постанови про накладення на позивача штрафу, спірну постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці в Рівненській області №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018 суд вважає необґрунтованою та безпідставною, відтак оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності спірної постанови. Натомість доводи позивача ґрунтуються на матеріальному законі, відповідають обставинам справи та дослідженим доказам, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.
Вирішуючи клопотання позивача про понесення судових витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та адвокатом Бідюк Т.В. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги та представництва інтересів в суді від 14.01.2019 №б/н (а.с. 176).
Відповідно до пункту 1 цього договору: замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу, здійснювати представництво замовника у адміністративному процесі, справах про адміністративні правопорушення з питань додержання вимог законодавства про працю, а саме, оскарження постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018.
Пунктами 4, 5 Договору визначено, що оплата за надані послуги здійснюється за домовленістю сторін, визначеній в Угоді про оплату послуг адвоката, яка є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що після підписання цього Договору замовник протягом 3 робочих днів перераховує на розрахунковий рахунок адвоката аванс в розмірі 5000,00 грн без врахування ПДВ.
Договір набуває чинності з 14.01.2019 і діє до 31.12.2019.
Згідно з пунктом 1-3 Угоди про оплату послуг адвоката від 14.01.2019 до Договору про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді від 14.01.2019 б/н (а.с.177) клієнт сплачує адвокату за надання послуг з правової допомоги та представництво клієнта у суді на підставі акту наданих послуг за:
наради з клієнтом щодо погодження тактики захисту та заходів, які вживатимуться ним для захисту інтересів клієнта в суді - 3000,00 грн;
участь адвоката в судових засіданнях у Рівненському окружному адміністративному суді (у підготовчому судовому засіданні та на розгляді справи по суті) - 1000,00 грн за одне засідання;
підготовку заяви про забезпечення позову - 1000,00 грн;
клопотання, заява, запит (крім процесуальних документів та адвокатського запиту) - 400,00 грн за один документ;
скарги (в т.ч. апеляційної та касаційної) - 2500,00 грн;
підготовку адвокатського запиту - 500,00 грн;
гонорар адвоката - 7000,00 грн;
інші послуги - за умови укладення додатку до договору та підписання його сторонами з розрахунку 1000,00 грн за годину вартості роботи адвоката.
Інші витрати відшкодовуються адвокату у разі їх понесення на підставі наданих квитанцій (сплата судових витрат, сплата за видачу/витребуваних документів, витрати на проїзд, витрати на поштові відправлення, тощо) на підставі наявності підтверджуючих документів (чеків, квитанцій, накладних, тощо).
Оплата здійснюється шляхом перерахунку суми 20000,00 грн на рахунок адвоката протягом 20 робочих днів з дня підписання угоди сторонами. В разі, якщо надані послуги перевищать вказану суму, клієнт зобов`язується здійснити доплату шляхом перерахунку на рахунок адвоката на протязі 5 днів від дня підписання акту наданих послуг.
Суд враховує, що відповідно до частин третьої - п`ятої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано Акт наданих послуг від 01.04.2019, як додаток до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді, підписаний клієнтом ТОВ "Промбуд 8" та адвокатом Бідюк Т.В (а.с.178).
Згідно з пунктами 1, 2 вказаного Акту, адвокат з 14 січня 2019 року надав клієнту послуги відповідно до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді від 14.01.2019, а замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг становить 20000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 Акту, розрахунок гонорару адвоката за надані роботи (надані послуги) становить 20000,00 грн, зокрема за:
наради з клієнтом щодо погодження тактики та заходів, які вживатимуться ним для захисту інтересів клієнта в суді - 8 год. загальною вартістю 3000,00 грн;
складення й подання позовної заяви до суду (без урахування додатків та реквізитів сторін) - 7 год. 5000,00 грн;
участь адвоката в судових засіданнях у Рівненському окружному адміністративному суді (у підготовчому судовому засіданні та на розгляді справи по суті) - 4 год. 3000,00 грн;
підготовку заяви про забезпечення позову (2 шт.) - 4 год. 2000,00 грн;
гонорар адвоката - 7000,00 грн.
Пунктом 4 Акту обумовлено, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.
Відповідно до платіжних доручень №24 від 25.01.2019 та від 13.03.2019 №115 ТОВ "Промбуд 8" перерахувало ОСОБА_26 кошти в загальній сумі 20000,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором від 14.01.2019, без ПДВ (а.с.179-180).
За наведених обставин суд дійшов висновку, що сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; та підтверджена належними та допустимими доказами, а тому є обґрунтованою. Відповідачем не спростовано понесених позивачем витрат на правову допомогу. Таким чином, за правилами статті 139 КАС України витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд 8" (35702 Рівненська обл., м.Здолбунів, вул. Шевченка,1, ідентифікаційний код: 37051967) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028 м. Рівне вул. Лермонтова,7, ідентифікаційний код: 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ512/1122/000511/ТД-ФС від 06.12.2018.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд 8" (35702 Рівненська обл., м.Здолбунів, вул. Шевченка,1, ідентифікаційний код: 37051967) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (33028 м. Рівне вул. Лермонтова,7, ідентифікаційний код: 39780243) судові витрати в загальній сумі 26701,40 грн, у тому числі: судовий збір в сумі 6701,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10 травня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2019 |
Оприлюднено | 29.05.2019 |
Номер документу | 82013725 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Дорошенко Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні