Рішення

від 20.05.2019 по справі 540/580/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/580/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Веремієнко М.О., Романової Ю.Ю., Броніної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання незаконними та скасування наказу від 09.01.2019 р. № 39, податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати незаконними та скасувати наказ від 09.01.2019 р. № 39 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )"; податкові повідомлення-рішення від 27.03.2019 р. № 0017301305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 7011759,65 грн.; № 0017311305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 570162,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що документальну позапланову невиїзну перевірку призначено та проведено без наявності для цього підстав, передбачених податковим законодавством. Зокрема, від відповідача надійшов лист від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04, в якому з посиланням на пп.20.1.2, пп.20.1.7 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, було вказано на необхідність надання письмових пояснень та первинних документів про отримані доходи за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. без зазначення будь-яких передбачених законом підстав для його направлення. Вважаючи, що вказаний лист не є обов`язковим письмовим запитом контролюючого органу, надіслання якого на адресу платника податків передбачено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, позивач не надав ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі витребуваних ним пояснень та первинних документів, зазначивши у листі від 28.01.2019 р. причини їх не надання. 09.03.2019 р. позивачем отримано складений відповідачем акт від 06.03.2019 р. № 130/21-22-13-05/2297301592 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти та сплати ним податків та зборів за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. Про проведення перевірки позивач у встановленому порядку повідомлений не був, наказ про проведення перевірки та повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки не отримував. Копію наказу від 09.01.2019 р. № 19 та копію повідомлення про проведення перевірки отримано представником позивача у порядку відповіді на адвокатський запит від 12.03.2019 р. Вважає, що відсутність законних підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки призводить до незаконності наказу про проведення перевірки та до відсутності правових наслідків такої перевірки, тобто до незаконності прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень від 27.03.2019 р.

Ухвалою від 28.03.2019 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 04.04.2019 р. у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2019 р. о 09:00 год.

26.04.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополя надійшов лист від 15.11.2018 р. № 885/21-22-29-03-01 про необхідність проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування і сплати податків ОСОБА_2 На адресу позивача було направлено лист від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04 "Про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності", яких позивач не надав. Дана обставина стала підставою для прийняття наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_2 Про проведення перевірки позивача проінформовано письмовим повідомленням від 09.01.2019 р. № 19/21-22-13-04, яке разом з наказом від 09.01.2019 р. № 39 надіслано рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулося 14.02.2019 р. до контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Таким чином, відповідачем при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки ОСОБА_2 дотримано вимоги Податкового кодексу України. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ ВКП "ССМУ-10" та позивачем протягом 2015-2017 років укладалися договори поворотної фінансової допомоги. Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства ТОВ ВКП "ССМУ-10" отримано від ОСОБА_2 поворотної фінансової допомоги у розмірі 55456543 грн. ТОВ ВКП "ССМУ-10" проводилося повернення коштів з каси у сумі 16298839 грн. та з розрахункового рахунку у сумі 1121220 грн., а саме: у 2015 році - 13389759 грн., у 2016 році - 4030300 грн. Залишок неповернутих коштів становить у 2016 році - 15073896 грн., у 2017 році - 22962588 грн., всього - 38036484 грн. За даними інформації з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_2 у період з 01.01.1998 р. по 01.01.2015 р. отримав дохід у загальній сумі 6320945 грн., як ФОП протягом 2015-2017 років - 937692,41 грн., а також доходи, отримані від надання майна в лізинг, продаж рухомого майна у сумі 369160,78 грн. Отже, невідповідність між понесеними витратами та одержаними з офіційних джерел доходами становить: 6822663,40 грн. - не задекларований дохід у 2015 році; 5338744,14 грн. - не задекларований дохід у 2016 році; 18247278,27 грн. - не задекларований дохід у 2017 році. Тобто, за результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму5609407,72 грн., чим порушено пп.164.2.6 п.164.2 ст.164 ПК України. Дохід платника податку фізичної особи - резидента, не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податків або нарахований контролюючим органом згідно з ПК України включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню, з урахуванням норм ст.173 ПК України, військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Вказані фактичні обставини справи підтверджують правомірність дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 26.04.2019 р. за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 06.05.2019 р. на 09:00 год.

Ухвалою від 06.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.05.2019 р. на 10:00 год.

03.05.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначається про невідповідність наведеного відповідачем у листі від 27.11.2018 р. правового обґрунтування підстави витребування від позивача пояснень та документів правовим підставам проведення документальної позапланової перевірки, зазначеним в наказі про проведення перевірки від 09.01.2019 р. № 39 та в акті перевірки від 09.03.2019 р. Крім цього, відсутність у відповідача даних про те, що позивача було повідомлено про надходження на його адресу рекомендованого листа, яким направлено наказ від 09.01.2019 р. № 39 та повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки, свідчить про порушення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі права платника податків бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення з питань, що виникають під час перевірок. Зазначає, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки є необґрунтованими, оскільки не враховують наявність у позивача грошових заощаджень та використання їх для надання фінансової допомоги, розрахунок заниження податкових зобов`язань не враховує неодноразовий обіг тих саме коштів (сум) та здійснений на підставі неналежних доказів.

Протокольною ухвалою від 10.05.2019 р. оголошено перерву до 13.05.2019 р. до 10:00 год.

Ухвалою від 13.05.2019 р. за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи на 20.05.2019 р. на 13:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з вказаних у відзиві підстав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , як фізична особа - платник податку, перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Херсонське відділення), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

01.04.2004 р. позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності згідно з КВЕД 68.20 "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" та перебуває на обліку як платник податків і платник єдиного внеску. Протягом 2015 - 2017 років позивачем як фізичною особою-підприємцем до контролюючого органу подавалися річні податкові декларації платника єдиного податку -ФОП.

Також ОСОБА_2 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ССМУ-10" (код ЄДРПОУ 01273266).

Листом від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04 "Про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності" ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіки Крим та м.Севастополі, посилаючись на пп.20.1.2, 20.1.7 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК, запропонувало позивачу надати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту письмові пояснення з наданням первинних документів про отримані доходи за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. (а.с.60 т.1).

Вказаний лист відправлено відповідачем 27.12.2018 р. та отримано позивачем 24.01.2019 р., про що свідчить інформація на конверті рекомендованого поштового відправлення № 7302800379662 (а.с.61 т.1), а також відкрита інформація з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku).

В порядку відповіді на лист відповідача від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04, листом від 28.01.2019 р. позивач з метою надання ним вичерпної відповіді на запит, пояснень та первинних документів запропонував повідомити які саме порушення валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України допущено ним, як платником податків. Лист отримано відповідачем 29.01.2019 р. (а.с.62 т.1).

09.01.2019 р. ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято наказ № 39 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )", згідно з яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, пп.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 25 лютого 2019 р. тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2015 р. по 31.12.017 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.65 т.1).

Також відповідачем винесено повідомлення від 09.01.2019 р. № 19/21-22-13-04 про проведення перевірки (а.с.66 т.1).

Згідно з інформацією на конверті рекомендованого поштового відправлення № 7300304290225 (а.с.67 т.1) та відкритою інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (http://ukrposta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), рекомендований лист відправлено відповідачем на адресу позивача 10.01.2019 р., повернутий відправнику 14.02.2019 р. за закінченням встановленого строку зберігання.

Суду не надано доказів про повідомлення поштою позивача про надходження на його адресу рекомендованого листа та про отримання позивачем до проведення перевірки наказу від 09.01.2019 р. № 39 і повідомлення № 19/21-22-13-04.

В період з 25.02.2019 р. по 27.02.2019 р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складено акт від 06.03.2019 р. № 130/21-22-03-05/2297301592.

У висновках акту зазначено, що встановлено порушення:

1. пп.164.2.6 п.164.2 ст.164 ПК України, платником податку у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу минулих податкових періодів та самостійно виявлена у звітному періоді платником податків або нарахована контролюючим органом згідно з цим Кодексом у розмірі 30408685,81 грн., що призвело до не нарахування та несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 5609407,72 грн.;

2. пп.1.4 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України, платником податку у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу минулих податкових періодів та самостійно виявлена у звітному періоді платником податків або нарахована контролюючим органом згідно з цим Кодексом у розмірі 30408685,81 грн., що призвело до не нарахування та несплати військового збору за 2016 рік у сумі 456130,28 грн.

Акт перевірки від 06.03.2019 р. № 130/21-22-03-05/2297301592 отримано позивачем 09.03.2019р. (а.с.58, 59 т.1).

18.03.2019 р. ОСОБА_2 подав до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі заперечення на акт перевірки, посилаючись на проведення перевірки з порушенням вимог податкового законодавства.

Листом від 25.03.2019 р. № 1344/ФОП/21-22-13-05 відповідач повідомив позивача про відхилення його заперечень як безпідставних та про залишення без змін акту перевірки.

На підставі акту перевірки 27.03.2019 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0017301305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7011759,65 грн., з яких за основним платежем на 5609407,72 грн., за штрафними санкціями на 1402351,93 грн.; № 0017311305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 570162,85 грн., з яких за основним платежем на 456130,28 грн., за штрафними санкціями на 114032,57 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1 ст.1 ПК України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчить зміст наказу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 09.01.2019 р. № 39, підставами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача зазначено, у т.ч. пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України виникає у контролюючого органу при наявності одночасно двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником податків у встановлений строк пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст.79 ПК України.

Згідно п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З огляду на зміст вищенаведених правових норм суд зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документі, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Зі змісту листа від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04, надісланого ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на адресу позивача вбачається, що в ньому не зазначено жодних обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного чи іншого законодавства, не вказано конкретної фактичної підстави його надіслання, зокрема, не зазначено виявлену недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та відповідну декларацію.

Правовою підставою для витребування від позивача письмових пояснень та первинних документів у вказаному листі відповідачем зазначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, яким передбачено право контролюючого органу здійснити документальну позапланову перевірку у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано приписів п.73.3 ст.73 ПК України про надіслання обов`язкового письмового запиту платнику податків, оскільки зміст листа від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04 не відповідає вимогам п.73.3 ст.73, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: не містить інформації, яка підтверджує підстави для його надіслання, а також жодного виявленого факту, який свідчив би про порушення ОСОБА_2 податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що відповідачем не спростовано в ході розгляду адміністративної справи.

Таким чином, з огляду на вимоги податкового законодавства, позивач правомірно відмовив відповідачу в наданні письмових пояснень та первинних документів у зв`язку з не відповідністю зазначеного листа положенням Податкового кодексу України.

Крім того, при прийнятті наказу від 09.01.2019 р. № 39 про проведення перевірки відповідачем не додержано другої умови, визначеної у пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України щодо виникнення права на проведення перевірки після спливу строку, відведеного платнику податків для надання відповіді на обов`язковій запит. Оскільки позивачем було отримано лист ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 27.11.2018 р. про надання інформації 29.01.2019 р., то наказ про проведення документальної позапланової перевірки повинен був прийнятий не раніше ніж 20.02.2019 р.

Згідно п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими на обов`язків письмовий запит поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Платник податків вправі не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень платника податків та їх документальне обґрунтування.

Не зазначення в запиті контролюючим органом конкретних фактичних порушень податкового та іншого законодавства позбавляє позивача можливості бути обізнаним про обставини щодо підстави перевірки, підготування та подання належних пояснень щодо підстав самої перевірки, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Суд не приймає до уваги посилання ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на те, що передумовою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача стало отримання листа слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС від 15.11.2018 р. № 885/21-22-29-03-01 про необхідність проведення такої перевірки позивача у зв`язку з встановленням фактів порушення податкового законодавства в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32018230000000009 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ ВКП "ССМУ-10" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, оскільки про це не зазначено в оскаржуваному наказі в якості фактичної підстави для проведення зазначеної перевірки.

До того ж станом на дату винесення наказу про призначення перевірки вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 28.12.2018 р.

Вищевикладене свідчить про відсутність у відповідача визначених п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для призначення документальної позапланової перевірки позивача.

Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 р. у справах № 813/3614/15, № 813/1574/17.

Відтак, встановлені судом обставини свідчать про недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначених пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, та дає підстави суду для висновку про протиправність наказу від 09.01.2019 р. № 39 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не отримав до початку проведення перевірки копію наказу від 09.01.2019 р. № 39 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про початок і місце її проведення.

Згідно п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до положення абз.6 пп.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Проте, виходячи із інформації про рух рекомендованого поштового відправлення № 7300304290225, яка була наявна у відповідача на визначену дату початку перевірки, поштою не було надано підтверджень неможливості вручити платнику податків вказаного відправлення з наказом про проведення перевірки та повідомленням від 09.01.2019 р.

Так, згідно п.21 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

Відповідно до п.91 Правил № 270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка. За бажанням адресата реєстроване поштове відправлення, поштовий переказ можуть бути доставлені йому за поштовою адресою, зазначеною відправником, кур`єром за додаткову плату.

Пунктом 92 Правил № 270 встановлено, що рекомендовані поштові листи підлягають доставці додому.

Згідно п.99 Правил № 270 рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Проте доказів повідомлення позивача про надходження на його адресу рекомендованого (реєстрованого) поштового відправлення, тобто про його обізнаність про таке надходження й ухилення від отримання поштової кореспонденції, відповідачу надано не було, що з огляду на приписи ст.17 Податкового кодексу України виключає обґрунтованість доводу відповідача про належне вручення позивачу копії наказу від 09.01.2019 р. № 39 та повідомлення про проведення перевірки.

Згідно ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів тощо.

Отже, в даному випадку не вручення позивачу до початку проведення перевірки копії наказу є порушенням вимог ст.ст.21, 79 ПК України, яке унеможливлює проведення на законних підставах документальної позапланової невиїзної перевірки.

Системний аналіз положень п.78.4 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК України дає підстави для висновку, що проведення позапланової документальної невиїзної перевірки має відбуватись із дотриманням загальних правил, що ставляться до позапланових документальних перевірок із дотримання особливостей, встановлених п.79.2 ст.79 ПК України.

Загальне правило п.78.4 ст.78 ПК України покладає обов`язок на контролюючий орган до початку проведення перевірки вручити платнику податків, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Наслідки недотримання вказаних умов передбачені п.79.2 ст.79 ПК України, а саме - відсутність у контролюючого органу права на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у контролюючого органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги або будь-якого іншого рішення за наслідком проведення перевірки).

Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 р. по справі № 2а/1570/4582/11 (адміністративне провадження К/9901/924/18) зазначено наступне: "перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої".

В свою чергу слід також відмітити, що акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, в цілях доведення наявності порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства.

У справі № 820/19845/14 (адміністративне провадження № К/9901/8919/18) (предмет позову - визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства), Верховний Суд не погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відповідність таких запитів вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, у зв`язку з тим, що у запитах не зазначено конкретних підстав для отримання податковим органом інформації у контексті походження та змісту податкової інформації , на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення Товариством вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення Товариством вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення Товариством податкового законодавства.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позивач був звільнений від обов`язку надавати пояснення та документи на запити податкового органу, тому у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки Товариства відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв`язку з чим оспорюваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду визнала безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ не підлягає скасуванню, оскільки був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням, з огляду на те, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов`язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_2 .

Щодо правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов`язань є порушення ОСОБА_2 . п.164.2.6 п.164.2 ст.164 ПК України внаслідок не включення у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу минулих податкових періодів та самостійно виявлена у звітному періоді платником податків або нарахована контролюючим органом згідно з цим Кодексом у розмірі 30408685,81 грн., що призвело до не нарахування та не сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 5609407,72 грн. та військового збору за 2016 рік у сумі 456130,28 грн.

Вказаний висновок відповідача обґрунтований в описовій частині акту перевірки (арк.5-26 акту), зокрема, за результатами перевірки встановлено, що протягом 2015-2017 років між ТОВ ВКП "ССМУ-10" (позичальник) та ОСОБА_2 , як засновником ТОВ ВКП "ССМУ-10" (позикодавець), укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги, на виконання яких відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ ВКП "ССМУ-10" отримано поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_2 у загальній сумі 55456543 грн., у т.ч. 2015 р. - 13389759 грн., у 2016 р. - 19104196 грн., у 2017 р. - 22962588 грн. ТОВ ВКП "ССМУ-10" проводилось повернення коштів, як повернення фінансової допомоги ОСОБА_2 , у 2015 році в сумі 13389759 грн., у 2016 році - в сумі 4030300 грн. Залишок неповернутих коштів становить у 2016 році - 15073896 грн., у 2017 році - 22962588 грн. на загальну суму 38036484 грн., яка протягом перевіряємого періоду не повернута. За даними інформації з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) у період з 01.01.1998 р. по 01.01.2015 р. отримав доходи у загальній сумі 6320945 грн. (п.1.5 акту), як ФОГ протягом 2015-2017 років - 937692,41 грн. (платник єдиного податку 3 група), а також доходи на загальну суму 369160,78 грн. отримані від надання майна в лізинг у 1 кварталі 2015 на суму 48160,78 грн. (ПАТ "КБ "Надра"): продаж рухомого майна у сумі 17400 грн. та нерухомого у сумі 43600 грн. у 2 кварталі 2016 року; продаж рухомого майна у сумі 260000 грн. у 2 кварталі 2017 році.

На підставі вказаних обставин, зроблено висновок про невідповідність між понесеними витратами та одержаними з офіційних джерел доходами, становить:

- 13389759 (сума внеску в 2015 році) - 6320945 (дохід отриманий до 2015 року) - 197989,82 (задекларовано у 2015 році) - 48160,78 (106 ознака у 2015 році) = 6822663,40 грн. - не задекларований дохід у 2015 році;

- 19104196 (сума внеску в 2016 році) - 13389759 (сума повернутої фінансової допомоги за 2015 рік) - 314692,86 (задекларовано у 2016 році) - 61000 (104, 105 ознаки у 2016 році) = 5338744,14 грн. - не задекларований дохід у 2016 році;

- 22962588 (сума внеску в 2017 році) - 4030300 (сума повернутої фінансової допомоги за 2016 рік) - 425009,73 (задекларовано у 2017 році) - 260000 (105 ознака у 2017 році) = 18247278,27 грн. - не задекларований дохід у 2017 році.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача на предмет його узгодженості з нормами Податкового кодексу України та встановленими обставинами, суд вказує наступне.

Індивідуальне прибуткове оподаткування громадян в Україні здійснюється у формі податку на доходи фізичних осіб, яке регулюється IV розділом Податкового кодексу України.

Так, платниками податку на доходи фізичних осіб є, серед інших, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп.162.1.1 п.162.1 ст.161 ПК України).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1); доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (пп.163.1.2); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп.163.1.3).

При цьому, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (п.164.1 ст.164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (п.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України).

Отже, загальний оподатковуваний дохід платника ПДФО складається з: доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом України.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом (пп.164.2.6 п.164.2 ст.164 ПК України).

При цьому, перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, наведено у підпунктах 164.2.1-164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Зокрема, абз."ґ" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Отже, до переліку доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, включено суми безповоротної фінансової допомоги.

Проте, в межах розгляду даної справи, суми безповоротної фінансової допомоги позивач не отримував, а навпаки надавав поворотну фінансову допомогу, яка складає його витрати, а не доходи.

Відповідно до п.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, матеріали перевірки не містять посилання на джерела доходу позивача, які за позицією контролюючого органу він отримав та не включив до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів, що є порушенням вищевказаних приписів Порядку № 727.

Окрім цього, відповідно до висновку відповідача, обґрунтованому посиланням на п.44.6 ст.44 ПК України (арк.27 акту), внаслідок не надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на лист ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 27.11.2018 р. № 2545/ФОП/21-22-13-04 вважається, що документи, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, відсутні.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи тощо проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, підставою виникнення у платника обов`язку щодо надання контролюючому органу документів є початок проведення перевірки.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності передбачених приписами ПК України підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та відомостей про повідомлення позивача про її проведення, є безпідставним висновок відповідача щодо відсутності у платника податків документів про його доходи.

Відповідно п.п.1.1-1.6 п.16-1 підрозд.10 розд.XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, серед яких фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування збором є доходи резидента, визначені у п.163.1 ст.163 ПК України, серед яких: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

З огляду на наведені норми, військовий збір є похідним від податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи, що в ході розгляду даної справи не встановлено правомірності нарахування контролюючим органом оподатковуваного доходу позивача, тому відсутній об`єкт оподаткування для військового збору, що свідчить про протиправність рішення відповідача про збільшення грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" у сумі 456130,28 грн.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. При цьому суд звертає увагу на те, що особливості регулювання проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, встановлені ст.79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наказ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 09.01.2019 р. № 39 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 , як й сама перевірка, результати якої оформлено актом перевірки від 06.03.2019 р. № 130/21-22-03-05/2297301592, є незаконними, що є безумовною підставою для визнання протиправними прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч.4 ст.9 КАС України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій та рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 10373,40 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання незаконними та скасування наказу від 09.01.2019 р. № 39, податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 09.01.2019 р. № 39 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 )".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2019 р. № 0017301305, № 0017311305, прийняті Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 10373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 травня 2019 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 111030200