Рішення

від 08.05.2019 по справі 548/384/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/384/18

Провадження № 2/548/57/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2019 р. Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря - Комаренко В.М.,

представників позивачів - адвокатів Колотія С.М. та Сенкевича В.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Хорол позовну об`єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Протягом лютого-травня 2018 року на розгляд Хорольського районного суду Полтавської області надійшли позовні заяви, по яких відкрито провадження за позовами:

- ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі;

- ОСОБА_10 , ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03.07.2018 року вищевказані цивільні справи були об`єднані в одне провадження під № 548/384/18.

Вищевказана об`єднана цивільна справа перебувала на розгляді суддів Хорольського районного суду Полтавської області спочатку ОСОБА_11 . потім Коновода О.В.

Після задоволення заявлених цим суддям заяв про відводи, в порядку ст. 33 ЦПК України справу було передано на розгляд судді Старокожко В.П.

Об`єднана цивільна справа розглядалася за правилами загального позовного провадження.

22 листопада 2018 року об`єднану цивільну справу призначено до підготовчого судового засідання.

14 грудня 2018 року ухвалами Хорольського районного суду Полтавської області цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування своїх позовів позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вказали, що між ними та відповідачем ОСОБА_1 кожним окремо укладено договори оренди належних позивачам на праві приватної власності земельних ділянок, для ведення товарного сільського виробництва, які розташовані в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Свої зобов`язання за договорами оренди відповідач ОСОБА_1 не виконував, в наслідок чого позивачі не отримували орендну плату за землю в 2016-2017 роках, крім того відповідач без їх згоди передав належні їм земельні ділянки в користування СВК Андріївський , що також є грубим порушенням умов договору, а тому просили суд розірвати укладені між ними по відповідачем договори оренди належних їм земельних ділянок.

Позивачі шляхом подання суду письмових заяв просили справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники позивачів - адвокати Колотій С.М. та ОСОБА_12 В. ОСОБА_13 позовні вимог підтримали з підстав зазначених в позовах.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондаренко О.В. проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач не здійснив обмін правами користування земельними ділянками позивачів з СВК Андріївський , а використовував належні їм земельні ділянки самостійно, як передбачено умовами укладених з позивачами договорів, крім того зазначили, що за усною домовленістю орендна плата, яка підлягала сплаті в 2016-2017 роках позивачам була сплачена юристу, який займався питаннями правового оформлення документів на земельні ділянки. Крам того ОСОБА_1 зазначив, що весною 2018 року повністю сплатив позивачам орендну плату за землю. Також вказали, що судом не залучено до справи в якості третьої особи СВК Андріївський , що також є підставою для відмови в задоволенні позову.

Допитавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою статті 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 та позивачка ОСОБА_2 у встановленому законодавством України порядку уклали 4 договори оренди належних останній на праві власності та розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на :

1)земельну ділянку площею 3,8979 га за кадастровим № НОМЕР_1 ;

2)земельну ділянку площею 1,9715 га за кадастровим № НОМЕР_2 ;

3)земельну ділянку площею 4,5925 га за кадастровим № НОМЕР_3 ;

4)земельну ділянку площею 1,9316 га за кадастровим № НОМЕР_4 .

Відповідно до укладених в цей же день актів приймання - передачі ОСОБА_2 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказані земельні ділянки у стані, придатному для використання.

7 березня 2016 року відповідач ОСОБА_1 і позивачка ОСОБА_3 у встановленому законодавством України порядку уклали договір оренди належної останній на праві власності та розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1)земельну ділянку площею 3,9002 га за кадастровим № НОМЕР_5 .

Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання - передачі ОСОБА_3 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.

12 лютого 2016 року між відповідачем ОСОБА_1 позивачем ОСОБА_5 у встановленому законодавством України порядку уклали договір оренди належної останньому на праві власності та розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1)земельну ділянку площею 4,81 га за кадастровим № НОМЕР_6 .

Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання - передачі ОСОБА_5 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.

7 березня 2016 року ОСОБА_1 та позивачка ОСОБА_6 уклали договір оренди належної останній на праві власності та розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1)земельну ділянку площею 3,9005 га за кадастровим № НОМЕР_7 .

ала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.

7 березня 2017 року ОСОБА_1 і позивач ОСОБА_7 уклали 2 договори оренди належних останньому на праві власності та розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1)земельну ділянку площею 1,977 га за кадастровим № НОМЕР_8 ;

2)земельну ділянку площею 1,9236 га за кадастровим № НОМЕР_9 .

Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання - передачі ОСОБА_7 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.

21 вересня 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_8 уклали договір оренди належної останній на праві власності та розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Ѕ частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1) земельну ділянку площею 4,6999 га за кадастровим № НОМЕР_10 .

Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання - передачі ОСОБА_8 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв Ѕ частину вказаної земельної ділянки у стані, придатному для використання.

Всі вищезазначені договори оренди відповідно до діючого законодавства посвідчені нотаріально та зареєстровані.

За змістом пунктів 1, 9, 11, 19, 36, 38 укладених орендарем ОСОБА_1 і орендодавцями - позивачами договорів оренди землі:

- орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- орендна плата вноситься орендарем щорічно у строк до 31 грудня поточного року;

- зміна умов договору здійснюється виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 листопада 2016 року в с АДРЕСА_1 району Полтавської області між позивачем ОСОБА_1 (Сторона 1) та відповідачем СВК Андріївський (Сторона 2) в особі його директора ОСОБА_14 був укладений договір обміну правами користування земельними ділянками.

Згідно п.1 цього договору, з метою ефективного обробітку земельних ділянок, єдиним масивом орендованих Стороною 1 , а також більш зручного обробітку земельних ділянок Стороною 2 проводиться наступний обмін правами користування земельними ділянками:

-Право користування земельними ділянками, що перебувають в оренді Сторони1 загальною площею 59.1119 га., визначені в реєстрі земельних ділянок, права на які обмінюються, які є невід`ємною частиною договору, передається для обробітку та користування Сторони2

-Право користування земельними ділянками, що перебувають в оренді Сторони2 загальною площею 59.1119 га., визначені в реєстрі земельних ділянок, права на які обмінюються, які є невід`ємною частиною договору, передається для обробітку та користування Сторони1

Договір укладено строком на 2 роки і 360 днів. З укладенням та підписанням цього договору Сторони вважають, що обмін правами користування земельними ділянками відбувся.

Згідно Додатку 1 до Договору, від Сторони 1 до Сторони 2 переходить право користування наступними земельними ділянками:

5324880300 НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_15 , НОМЕР_10 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_14 , загальною площею 59.1119 га.

Від Сторони АДРЕСА_2 до Сторони 1 переходить право користування наступними земельними ділянками:

НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_25 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , загальною площею 59.1119 га.

Наявні в матеріалах справи довідки ТОВ СВК Андріївський та пояснення в судовому засіданні представника цього товариства підтверджують ту обставину, що фактичний обмін правами користування вищевказаним земельними ділянками між відповідачем ОСОБА_1 та СВК Андріївський відбувся.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За частиною першою статті 627 та статтею 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму ( оренди ) земельної ділянки, є цивільно - правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна норма закріплена і в статті 31 Закону України Про оренду землі .

За нормами статті 178 ЦК України:

- об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід»ємними від фізичної чи юридичної особи;

- види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається ( об`єкти, вилучені з цивільного обороту ), мають бути прямо встановлені у законі.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом частини першої статті 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки:

- має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження ( обтяження ) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

а орендодавець відповідно до частини першої статті 24 цього Закону має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Аналогічна норма закріплена і в статті 96 Земельного кодексу України ( далі по тексту - ЗК України ), згідно якої землекористувачі зобов`язані

забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 8 Закону України Про оренду землі задекларовано, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця ( крім випадків, визначених законом ).

Суд констатує, що відповідно до пункту 19 укладених між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди землі орендарю надається право обміну орендованої земельної ділянки на період дії цих договорів виключно за згодою орендодавців; зміна умов укладених позивачами і відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди земельних ділянок в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилась; письмова згода позивачів на обмін належних їм на праві власності земельних ділянок відповідачеві ОСОБА_1 не надавалася.

Таким чином, залучення третіх осіб до обробітку землі з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованих земельних ділянок виходить за межі діяльності, які може здійснювати орендар без погодження з орендодавцями.

Таким чином, ОСОБА_1 , уклавши 17 листопада 2016 року з сільськогосподарським виробничим кооперативом Андріївський договір обміну правами користування належними позивачам земельними ділянками, порушив:

1)пункт 19 укладених ним та позивачами договорів оренди землі, відповідно до якого право обміну орендованих земельних ділянок надається орендарю лише за згодою орендодавців;

2)пункт 31 укладених ним та позивачами договорів оренди землі, відповідно до якого він зобов`язаний був безпосередньо приступити до використання орендованих земельних ділянок та здійснювати це в межах терміну дії договорів оренди, а також виконувати встановлені щодо орендованих земельних ділянок обмеження в обсязі, передбаченому договором оренди, зокрема обмеження, встановленого пунктом 19 договорів;

3)норми статті 25 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких він зобов`язаний був безпосередньо приступити до використання орендованих земельних ділянок в строки, встановлені договорами оренди землі, а також виконувати встановлені щодо об`єктів оренди обмеження в обсязі, передбаченому договорами оренди землі, зокрема обмеження, встановленого пунктом 19 договорів.

Відповідно до пункту 38 укладених ОСОБА_1 і позивачами договорів оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків , передбачених договором.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ця норма знайшла свої відображення і в статті 32 Закону України Про оренду землі , згідно якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Все вищезазначене свідчить про наявність беззаперечних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та прийняття рішення про дострокове розірвання укладених відповідачем та позивачами договорів оренди належних останнім на праві власності земельних ділянок.

Крім того, суд констатує, що відповідно до пункту 11 укладених позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди землі останній взяв на себе беззастережні зобов`язання щодо виплати протягом дії договорів належної позивачам як власникам земельних ділянок щорічної плати за користування їхніми земельними ділянками виключно до 31 грудня поточного року господарювання.

Зміст досліджених в судовому засіданні договорів оренди землі вказує на те, що вони не містять будь - яких застережень, додаткових умов, відтермінувань, пролонгацій, бланкетних норм, форс - мажорних обставин, мирових угод щодо зміни календарної дати щорічної сплати позивачам як орендодавцям орендних платежів відповідачем ОСОБА_1 .

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо сплати орендної плати позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 як власникам земельних ділянок в 2016-2017 роках.

Твердження відповідача, що він сплатив за надання позивачам юридичних послуг за оформлення права власності на орендовані земельні ділянки, не можуть бути прийняті судом як підтвердження факту сплати відповідачем орендної плати позивачам, так як таке твердження відповідача не підтверджується ніякими доказами.

Відповідно до пункту 11 укладених позивачами і відповідачем договорів оренди земельних ділянок останній зобов`язаний був провести розрахунок з кожним орендодавцем виключно до 31 грудня календарного року щорічної дії укладених договорів оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, і це не заперечується сторонами по справі, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 уклавши договори оренди земельних ділянок в 2016 році, а ОСОБА_7 в 2017 році, про те повний розрахунок за оренду земельних ділянок отримали в 2018 році, вже після звернення позивачів до суду.

Таким чином, позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 не отримували орендну плату за землю в 2016 та 2017 роках, а позивач ОСОБА_7 в 2017 році.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Пункт » д « частини першої статті 141 ЗК України дає підстави припинення права користування земельною ділянкою у випадку систематичної несплати орендної плати; при цьому відносини оренди землі регулюються в тому числі й положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним при цьому є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушення строків сплати орендної плати 2 роки поспіль є систематичним порушенням в розумінні пункту » д « статті 141 ЗК України та істотним порушенням, що значною мірою позбавило орендодавців того, на що вони розраховували при укладенні договорів в розумінні статті 651 ЦК України.

Таким чином, така систематична несвоєчасна сплата орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договорів оренди судом на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За частиною другою статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Статтею 319 ЦК України задекларовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

За частиною першою статті 321, статтею 391 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується Конституцією України.

Аналіз вищезазначених норм земельного і цивільного законодавства дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної ( два та більше випадків ) несплати орендної плати, передбаченої договорами, як підстави для дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавців можливості отримати гарантовані договорами кошти за те, що їхні земельні ділянки використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6 - 1449цс17 від 11 жовтня 2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних зорендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом » д « статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України, а саме у:

= правовому висновку у справі № 6 - 977цс16 від 28 вересня 2016 року;

= правовому висновку у справі № 6 - 146цс12 від 12 грудня 2012 року;

= правовому висновку у справі № 6 - 1449цс17 від 11 жовтня 2017 року;

= правовому висновку у справі № 484/301/18 від 14 листопада 2018 року;

= правовому висновку у справі № 6 -172цс14 від 5 листопада 2014 року.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі і у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для дострокового розірвання такого договору.

Оскільки під час розгляду справи встановлено факт систематичної несплати відповідачем ОСОБА_1 орендної плати позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , що є істотним порушенням, маються всі передбачені законом підстави для дострокового розірвання договорів оренди, уклаених між цими позивачами та відповідачем.

Той факт, що відповідачем ОСОБА_1 проведена сплата орендної плати після пред`явлення позовів про дострокове розірвання договорів оренди землі не спростовує встановлених по справі фактів систематичної несплати відповідачем орендної плати за землю та не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки доказаним є факт її систематичної несплати протягом періоду дії договорів оренди землі, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України та умов договорів оренди землі є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання цих договорів.

Крім того, відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Виконання відповідачем зобов`язання щодо внесення орендної плати за 2016 - 2017 роки з порушенням строків, встановлених договорами, є порушенням зобов`язання, правовим наслідком якого є, в тому числі, розірвання договору.

На переконання суду підстав для залучення до справи в якості третьої особи СВК Андріївський немає, так як це товариство не є стороною договорів, питання про розірвання яких ставить позивач, крім того рішення по справі ніяким чином не впливає на права та обов`язки цього товариства.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що за відсутності заяв орендодавців він не мав обов`язку сплачувати орендну плату. Такі доводи є надуманими і не відповідають умовам договорів; крім того, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту спроби сплатити орендну плату та факту ухилення позивачів від отримання такої плати.

Оскільки внесення орендної плати є грошовим зобов`язанням саме відповідача, саме він має докладати зусиль для його виконання.

Орендодавці, якими є позивачі, відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі мають лише право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

За нормою частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому

відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини і особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання ( постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6 - 170цс12 ).

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

Відповідачем ОСОБА_1 не було надано суду доказів про те, що він приймав заходи щодо внесення орендної плати за договорами оренди за місцем проживання орендодавців щороку до 31 грудня.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів відсутності кредиторів, тобто позивачів, у місці виконання зобов`язання, а саме, за місцем їх проживання впродовж 2016 - 2018 років, як і доказів про те, що позивачі відмовилися прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2016 - 2017 роки у строки та на умовах, що встановлені договорами оренди.

Посилання представника відповідача у своїх відзивах на позови на те, що позивачі не зверталися за орендною платою до відповідача і не надали доказів їхнього звернення до орендаря ОСОБА_1 та доказів відмови ОСОБА_1 у виплаті орендної плати, не ґрунтуються на законі.

Крім того, договорами оренди не встановлено обов`язок орендодавців з»являтися до орендаря для виконання останнім свого зобов`язання щодо внесення орендної плати, тобто не встановлено, що місцем виконання орендарем грошового зобов`язання щодо внесення орендної плати є місцезнаходження орендаря.

В процесі судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 не доведена відсутність своєї вини у порушення зобов`язань щодо внесення орендної плати у строки, встановлені договорами оренди землі, що беззаперечно свідчить про те, що строки внесення орендної плати за 2016 - 2017 роки відповідачем порушені саме з його вини.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 уклали 3 договори оренди належних останньому на праві власності та розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

1) земельну ділянку площею 3,9000 га за кадастровим № НОМЕР_13 ;

2) земельну ділянку площею 3,9022 га за кадастровим № НОМЕР_12 ;

3) земельну ділянку площею 3,9043 га за кадастровим № НОМЕР_32 .

Відповідно до укладених в цей же день актів приймання - передачі ОСОБА_4 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказані земельні ділянки у стані, придатному для використання. Ці договори були нотаріально посвідчені та зареєстровані.

Суд констатує, що позивачем ОСОБА_4 та його представниками не надано суду як оригіналу так і копії спірних договорів, не надано суду доказів, що цей позивач позбавлений можливості надати їх суду, не заявлено клопотань про витребування цих договорів у відповідача.

Зміст спірних договорів суду невідомий, а тому суд позбавлений можливості зробити висновок про те чи виконувалися спірні договори сторонами.

Сам по собі факт укладення спірних договорів не є підставою для їх розірвання.

При цьому суд вважає необхідним констатувати, що обов`язок невиконання умов договору покладається на позивача, який також зобов`язаний надати всі наявні у його розпорядженні докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Позивач ОСОБА_4 , та його представники цього не зробили.

Твердження представників позивача ОСОБА_15 Р ОСОБА_16 ., що всі договори, які укладалися із відповідачем ОСОБА_1 є типовими, а тому їх зміст є однаковий для всіх позивачів, не може бути прийнято судом до уваги, так як лише безпосереднє дослідження судом змісту договорів питання про розірвання яких ставить позивач, є підставою для встановлення факту невиконання відповідачем тих чи інших умов договору.

Відсутність в матеріалах справи договорів оренди земельних ділянок укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вказує на недоведеність позивачем ОСОБА_4 своїх позовних вимог.

Виходячи з того, що судом задоволено позовні вимоги позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з відповідача на користь цих позивачів необхідно стягнути понесени ними судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9005 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_7 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 09.03.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,81 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 21.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6999 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_10 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , зареєстрований 28.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9002 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_5 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.03.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5925 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9316 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_4 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9715 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8979 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.09.2016 року.

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9236 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_9 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,977 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_8 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 818,40 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 704,80 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 1 409,60 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 704,80 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 704,80 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 352,40 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду або, у відповідності до п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до Хорольського районного суду Полтавської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2019 року.

Сторони:

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_33 ,

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_34 ,

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , ІПН - НОМЕР_35 ,

ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_36 ,

ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5 , ІПН - НОМЕР_37 ,

ОСОБА_7 , АДРЕСА_6 , ІПН - НОМЕР_38 ,

ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_6 Полтавської області, ІПН - НОМЕР_39 ,

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , ІПН - НОМЕР_40 .

Головуючий