ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 548/384/18 Номер провадження 22-ц/814/1956/19Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.
Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.
секретар: Ткаченко Т.І.
за участю: відповідача - ОСОБА_1 представника відповідача- ОСОБА_2
представників позивачів - адв.Сенкевича В.І., Колотій С.М.
представника позивача ОСОБА_3 - адв. Янченко С.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_3
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И В :
Протягом лютого-травня 2018 року позивачі звернулись до місцевого суду з вказаними позовами до ОСОБА_1 ,посилаючись на те, що між ними та відповідачем кожним окремо укладено договори оренди належних позивачам на праві приватної власності земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області.
Зазначають, що свої зобов`язання за договорами оренди відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого позивачі не отримували орендну плату за землю в 2016-2017 роках, окрім того, відповідач без їх згоди передав належні їм земельні ділянки в користування СВК Андріївський , що також є грубим порушенням умов договору
З урахуванням наведеного прохали розірвати укладені між ними та відповідачем договори оренди належних їм земельних ділянок.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року
позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, задоволено повністю.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9005 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 09.03.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,81 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 21.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6999 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , зареєстрований 28.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9002 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_4 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 09.03.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5925 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_5 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9316 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9715 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_7 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8979 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_8 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21.09.2016 року.
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9236 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_9 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
Розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,977 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_10 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договоріворенди землі, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2818,40 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 704,80 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 1409,60 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 704,80 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 704,80 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 352,40 грн. судових витрат.
З вказаним рішенням не погодився відповідач - ОСОБА_1 , який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених вимог та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про систематичну несплату позивачу ОСОБА_8 орендної плати в розумінні п. Д ст. 141 ЗУ України.
Вказує, що позивачі, з якими договори оренди землі були укладені в кінці 2016 року, не надали суду доказів того, що ОСОБА_1 користувався належними їм земельними ділянками від моменту початку весняно-польових робіт та отримав прибуток, а тому вимога щодо сплати орендної плати за повний рік та посилання на систематичну несплату, включно з 2016 року, є необгрунтованою.
Зауважує, що матеріалами справи не встановлено, що відповідач дійсно передавав в суборенду належні позивачам земельні ділянки СВК Андріївський .
Також, вказує на безпідставність розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_9 та відповідачем, оскільки вона є власником лише 1/2 частки земельної ділянки, що є предметом оренди, без врахування прав іншого співвласника.
Окрім того, посилається на порушення місцевим судом процесуальних норм, зокрема, щодо безпідставності прийняття до провадження заяв про зміну підстав позову, та відхилення відводу.
З апеляційною скаргою на рішення суду звернувся також позивач ОСОБА_3 , який, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить розірвати договори оренди землі від 17.10.2016 року, яка розташована в адміністративних межах Андріївської міської ради Хорольського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеними між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : - площею 3,9000 га, кадастровий номер НОМЕР_11 , який зареєстрований 20.10.2016 року; - площею 3,9022 га, кадастровий номер НОМЕР_12 , який зареєстрований 20.10.2016 року; - площею 3,9043 га, кадастровий номер НОМЕР_13 , який зареєстрований 20.10.2016 року; вирішити витання судових витрат.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що залучення третіх осіб до обробітку землі з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованих земельних ділянок виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцями. Відтак, укладення 17.11.2016 року між відповідачем та СВК Андріївський договору обміну правами користування належними позивачам земельними ділянками є порушенням умов, укладених між сторонами по справі договорів та вимог ЗУ Про оренду землі .
Також, вказує. що відповідачем орендна плата за користування земельними ділянками протягом 2016-2017 років не сплачувалась, у строки встановлені договором, тобто наявна систематична несплата орендної плати, що є самостійною підставою для розірвання договору.
Також, зауважує, що при подачі позову ним було додано до матеріалів справи копії оспорюваних договорів оренди. При цьому, їх відсутність у матеріалах справи, сталась не з його вини, при цьому вказує, що позивач не зобов`язаний слідкувати за матеріалами справи.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 прохав її відхилити, а рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 залишити без змін.
Вказував, що матеріали справи не містять копії договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відтак, вимоги про їх розірвання не можуть бути задоволені за відсутності можливості належного вивчення його змісту.
Відтак, доказ, на який ОСОБА_3 посилався як на підставу своїх в вимог в розумінні ч.2 ст.78 ЦПК України, не досліджувався судом.
У судовому засіданні відповідач та його представник доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , підтримали та прохали її задовольнити, у задоволенні скарги ОСОБА_3 прохали відмовити.
Представник позивача ОСОБА_3 свою апеляційну скаргу підтримав, прохав її задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача відхилити.
Представники позивачів апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримали та прохали її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечували з підстав, викладених у відзиві, прохали її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 та про задоволення скарги ОСОБА_3 з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судом першої інстанції, 31 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено 4 договори оренди належних останній на праві приватної власності земельних ділянок, розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на :
1) земельну ділянку площею 3,8979 га з кадастровим № НОМЕР_8 ;
2) земельну ділянку площею 1,9715 га з кадастровим № НОМЕР_7 ;
3) земельну ділянку площею 4,5925 га з кадастровим № НОМЕР_5 ;
4) земельну ділянку площею 1,9316 га з кадастровим № НОМЕР_6 .
Відповідно до укладених в цей же день актів приймання-передачі ОСОБА_4 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказані земельні ділянки у стані, придатному для використання (т.1, а.с.150-152,т.2, а.с.97-99, 202-204, т.3, а.с.49-51).
7 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір оренди належної останній на праві приватної власності земельної ділянки площею 3,9002 га з кадастровим № НОМЕР_4 , розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.3, 146-148).
Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання-передачі ОСОБА_5 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.
12 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено договір оренди належної останній на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,81 га з кадастровим № НОМЕР_2 , розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.4, 194-196).
Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання-передачі ОСОБА_6 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.
7 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено договір оренди належної останній на праві приватної власності земельної ділянки площею 3,9005 га з кадастровим № НОМЕР_14 , розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.5, 19-21).
Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання-передачі ОСОБА_7 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання.
7 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено договори оренди належних останньому на праві приватної власності земельних ділянок: площею 1,977 га з кадастровим № НОМЕР_10 ; площею 1,9236 га з кадастровим № НОМЕР_9 , розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.7-12, 80-85).
Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання-передачі ОСОБА_8 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказані земельні ділянки у стані, придатному для використання.
21 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено договір оренди належної останній на праві приватної власності у частці 1/2 земельної ділянки площею 4,6999 га з кадастровим № НОМЕР_3 розташованої на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.5, 192-196).
Відповідно до укладеного в цей же день акту приймання-передачі ОСОБА_9 фактично передала, а ОСОБА_1 фактично прийняв належну орендодавцю 1/2 частку вказаної земельної ділянки у стані, придатному для використання.
Як установлено місцевим судом, всі вищезазначені договори оренди відповідно до діючого законодавства посвідчені нотаріально та зареєстровані.
Окрім того, судом першої інстанції установлено, що 17 листопада 2016 року між ОСОБА_1 (Сторона 1) та відповідачем СВК Андріївський (Сторона 2) було укладено договір обміну правами користування земельними ділянками (т.7, а.с.3-9).
Згідно п.1 вказаного договору, з метою ефективного обробітку земельних ділянок, єдиним масивом орендованих Стороною 1 , а також більш зручного обробітку земельних ділянок Стороною 2 проводиться наступний обмін правами користування земельними ділянками:
- Право користування земельними ділянками, що перебувають в оренді Сторони1 загальною площею 59.1119 га., визначені в реєстрі земельних ділянок, права на які обмінюються, які є невід`ємною частиною договору, передається для обробітку та користування Сторони2
- Право користування земельними ділянками, що перебувають в оренді Сторони2 загальною площею 59.1119 га., визначені в реєстрі земельних ділянок, права на які обмінюються, які є невід`ємною частиною договору, передається для обробітку та користування Сторони1 .
Договір укладено строком на 2 роки і 360 днів. З укладенням та підписанням цього договору Сторони вважають, що обмін правами користування земельними ділянками відбувся.
Згідно Додатку 1 до Договору, від Сторони 1 до Сторони 2 переходить право користування наступними земельними ділянками:
НОМЕР_13 , НОМЕР_12 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_16 , загальною площею 59.1119 га.
Від Сторони 2 до Сторони 1 переходить право користування наступними земельними ділянками:
НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 , загальною площею 59.1119 га.
Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив із того, що відповідач належним чином умови договорів оренди не виконував, зокрема, щодо сплати орендної плати та неправомірно, без наявності на те в укладених між сторонами правочинах, права, здійснив обмін належних позивачам земельних ділянок, відтак, прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції посилався на відсутність у матеріалах справи як оригіналу, так і копії спірних договорів, відтак, оскільки їх зміст суду невідомий, суд позбавлений можливості зробити висновок про те чи виконувалися спірні договори сторонами.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За нормою ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції установлено, що 17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали три договори оренди належних останньому на праві приватної власності земельних ділянок: площею 3,9000 га з кадастровим № НОМЕР_11 ; площею 3,9022 га з кадастровим № НОМЕР_12 ; площею 3,9043 га з кадастровим № НОМЕР_13 , розташованих на території Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.8, а.с.72-92). Вказані договори були нотаріально посвідчені та зареєстровані, що підтверджується наявними у матеріалах справи Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Т.4, а.с.9-10, 96-98; Т.5, а.с.105-107).
Відповідно до укладених в цей же день актів приймання-передачі ОСОБА_3 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв вказані земельні ділянки у стані, придатному для використання.
За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав факт укладення зазначених договорів оренди землі з ОСОБА_3 , а тому ці обставини не підлягають доказуванню.
Разом із тим позивачем ОСОБА_3 в суді першої інстанції не надано ні оригіналів, ні копій укладених між ним та відповідачем договорів оренди землі, відтак, у суду першої інстанції не було можливості їх належного вивчення та дослідження для встановлення факту наявності чи відсутності підстав для їх розірвання.
Згідно ч.6 ст.95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
При апеляційному перегляді судового рішення стороною апелянта ОСОБА_3 було надано копії відповідних договорів та актів приймання - передачі земельних ділянок (Т.8, а.с.71-92), які суд вважає за можливе долучити до справи, як належні докази на підтвердження позовних вимог, та зважаючи на пояснення позивача та його представника щодо відсутності їх під час розгляду справи судом першої інстанції, з урахуванням того, що заяв від інших учасників справи про сумніви у відповідності поданих копій оригіналу, не надходило.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність, на підставі належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, а саме оспорюваних договорів від 17.10.2016 року, вимог ОСОБА_3 , відтак, рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо розірвання договорів оренди землі підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по суті даних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки та, встановивши його умови на власний розсуд, склали і підписали договір, надавши свою згоду встановленої форми та затвердивши її власними підписами.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до пункту 11 укладених між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди землі, останній зобов`язався провести розрахунок з Орендодавцем до 31 грудня кожного року.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не надано суду доказів щодо сплати орендної плати позивачу ОСОБА_3 як власнику земельних ділянок у 2016-2017 роках.
Установлено та не заперечується сторонами, що повний розрахунок за оренду земельних ділянок ОСОБА_3 , який уклав договори оренди у 2016 році, отримав лише у 2018 році, вже після звернення з позовом до суду. Таким чином, всупереч умов договору, ОСОБА_3 не отримав орендну плату за землю у 2016 та 2017 роках, відтак, відповідачем ОСОБА_1 в цій частині було порушено як умови договору (п.11), так і вимоги закону, а саме ст.ст.530, 526 ЦК України, якими визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Виходячи з аналізу правових норм пункту д частини першої статті 141 ЗК України, яка дає підстави припинення права користування земельною ділянкою у випадку систематичної несплати орендної плати; статті 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним при цьому є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що порушення строків сплати орендної плати два роки поспіль є систематичним порушенням в розумінні пункту д частини першої статті 141 ЗК України та істотним порушенням договору в розумінні статті 651 ЦК України з передбаченими нею наслідками.
З урахуванням наведеного систематична несвоєчасна сплата орендної плати є достатньою підставою дострокового розірвання договорів оренди судом на вимогу однієї із сторін, зокрема, і щодо ОСОБА_3 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що позивачі, з якими договори оренди землі були укладені в кінці 2016 року, не надали суду доказів того, що ОСОБА_1 користувався належними їм земельними ділянками від моменту початку весняно-польових робіт та отримав прибуток, а тому вимога щодо сплати орендної плати за повний рік та посиланням на систематичну несплату, включно з 2016 року, є необґрунтованою, колегія суддів до уваги не приймає оскільки договори оренди землі набувають чинності та починають діяти з моменту підписання та державної реєстрації, якщо сторонами не обумовлено інше. При цьому, договори оренди, укладені між позивачами, кожен окремо, та відповідачем не містять пунктів щодо відстрочення сплати орендної плати, відтак, таке зобов`язання підлягало виконанню, зокрема, і в 2016 році.
Окрім того, відповідно до п.19 договорів оренди землі, укладених між позивачами, кожен окремо, та відповідачем визначено, що інші умови передачі земельної ділянки в оренду - орендарю надається право обміну орендованої земельної ділянки на період дії цього договору лише за згодою орендодавця .
При цьому матеріалами справи установлено, що 17 листопада 2016 року між ОСОБА_1 (Сторона 1) та відповідачем СВК Андріївський (Сторона 2) було укладено договір обміну правами користування земельними ділянками на строк 2 роки і 360 днів, а саме, згідно Додатку 1 до Договору, від Сторони 1 до Сторони 2 переходить право користування наступними земельними ділянками:
НОМЕР_13 , НОМЕР_12 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_16 , загальною площею 59.1119 га.
Від Сторони 2 до Сторони 1 переходить право користування наступними земельними ділянками:
НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 , загальною площею 59.1119 га (т.7, а.с.3-9).
При цьому, матеріали справи не містять доказів, та це заперечується позивачами, що відповідач ОСОБА_1 отримував їх згоду на обмін належних їм земельних ділянок із СВК Андріївський .
Доводи апеляційної скарги відповідача стовно того, що матеріалами справи не встановлено, що відповідач дійсно передавав в суборенду належні позивачу земельні ділянки СВК Андріївський , колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як зазначено вище, в матеріалах справи наявна копія договору від 17 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем СВК Андріївський про обмін правами користування земельними ділянками, де значаться і передані в суборенду три земельні ділянки ОСОБА_3 , що є належним та допустимим доказом на підтвердження позовних вимог. Окрім того, дана обставина підтверджена СВК Андріївський .
З огляду на наведене місцевим судом було вірно визначено про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_1 та розірвання укладених між ними та відповідачем договорів оренди землі.
При цьому, оскільки вказані порушення були здійсненні і щодо договірних зобов`язань відповідача з ОСОБА_3 , то розірванню підлягають і договори від 17.10.2016 року, укладені між ними щодо трьох належних позивачу земельних ділянок.
Твердження апелянта ОСОБА_1 стосовно порушення місцевим судом процесуальних норм, зокрема, щодо безпідставності прийняття до провадження заяв про зміну підстав позову, та відхилення відводу, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення місцевого суду за їх необґрунтованості.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.
Статтею 141 ЦПК України визначено механізм розподілу судових витрат між сторонами, частиною один якої встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, оскільки даною постановою апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, а при подачі позову ним було сплачено 704,00 грн. судового збору, при подачі апеляційної скарги - 1057,20 грн. то вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь апелянта.
У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , - задовольнити.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9000 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_11 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20.10.2016 року.
Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9022 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_12 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20.10.2016 року.
Розірвати договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9043 га, яка розташована в адміністративних межах Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_13 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20.10.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1761,20 (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню 20 коп.) судового збору.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ С.М. Бондаревська
В.М. Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 28.07.2019 |
Номер документу | 83283918 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Кривчун Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні