Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/5170/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 травня 2019 року

справа №826/5170/15

адміністративне провадження №К/9901/28668/18, №К/9901/28667/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокуратури міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року у складі судді Данилишина В.М.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у складі суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

у справі № 826/5170/15

за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Інтерагротек

про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Інтерагротек (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі), у якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 13565209,32 грн, з податку на прибуток в розмірі 28929,10 грн, з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 18624,00 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2556,24 грн.

04 червня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду позов задоволено в повному обсязі. Ця постанова не оскаржена в апеляційному порядку.

ТОВ Інтерагротек подало заяву про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

10 березня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2015 року за заявою позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Інтерагротек про стягнення податкового боргу у розмірі 13615318,66 грн. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, стягнуто з Товариства податкову заборгованість з податку на прибуток в розмірі 28929,10 грн, з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 18624,00 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2556,24 грн. Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог суди, попередніх інстанцій висновувалися з того, що станом на час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем не надано суду належних доказів набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7220/14, а тому грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25 грудня 2013 року № 0008312207 є неузгодженим. Таким чином, позов податкового органу в частині стягнення із заявника податкової заборгованості по податку на додану вартість є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню в цій частині.

У жовтні 2016 року Державна податкова інспекція в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокуратура міста Києва подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, податковий орган просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, прокуратура просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2015 року.

Заявники касаційних скарг зазначають, що на момент задоволення заяви Товариства у справі № 826/5170/15 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2016 року у справі № 826/7220/14 вже підтверджено законність стягнення з позивача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13565209,32 грн.

19 жовтня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури міста Києва та витребувано справу №826/5170/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

30 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 27 жовтня 2016 року, справа №826/5170/16 витребувана з суду першої інстанції.

03 листопада 2016 року справа №826/5170/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

26 лютого 2018 року справа №826/5170/16 та матеріали касаційних проваджень №К/9901/28667/18 та №К/9901/28668/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що предметом спору у справі є наявність у позивача податкового боргу, що підтверджується:

- з податку на додану вартість - податковим повідомленням-рішенням №0008312207 від 25 грудня 2013 року на суму 12298496,50 грн, судовими рішеннями у справі №826/7220/14, зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого несплачена пеня складає 1308959, 41 грн та 42246, 59 грн переплата, повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07;

- з податку на прибуток - податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 03 березня 2014 року № 9091079739, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 28932,00 грн; зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого часткове погашення заборгованості з податку на прибуток - 2,90 грн; повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07;

- з авансових внесків з податку на прибуток - зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого заборгованість з авансованого внеску з податку на прибуток становить 18624,00 грн та повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року №1597/26-50-23-01-07;

- з податку з доходів фізичних осіб - податковим повідомленням-рішенням від 27 серпня 2014 року № 0000731702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3705,30 грн, зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на момент звернення позивача до суду, становить 2556,24 грн; повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивами заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами стало наявність неузгодженого податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25 грудня 2013 року №0008312207.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року у справі № 826/7220/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 грудня 2013 року №0008312207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 12298496,50 грн.

29 липня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України вказані вище судові рішення у справі № 826/7220/14 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Товариство визначило дві підстави для такого перегляду, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди попередніх інстанцій визнали зазначені у заяві Товариства обставини нововиявленими та вказали на їх істотність, висновуючись виключно на факті скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України судових рішень у справі № 826/7220/14, якими Товариству було відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 грудня 2013 року №0008312207 про збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 12298496,50 грн, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Зазначене обумовило неузгодженість податкового зобов`язання.

Суд вважає такі висновки передчасними виходячи з наступного.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) .

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Щодо підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Згідно з цим пунктом підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд визнає, що істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Суд вважає, що скасування судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення, сума грошового зобов`язання за яким включена до податкового боргу, що стягується у цій справі, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не є істотною для справи обставиною, оскільки розгляд справи не завершений, правомірність/протиправність рішення податкового органу ще не встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, а відтак встановлення істотної обставини, яка має юридичне значення для взаємовідносин сторін не доведено Товариством при зверненні з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суд звертає увагу на те, що механізм, який врегульовує розгляд спорів пов`язаних між собою (преюдиціальні), закріплений процесуальним законом, зокрема пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), яким передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Щодо підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Цим пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій взагалі проігнорована дана підстава для перегляду судового рішення, відсутні мотиви з приводу її наявності або відсутності в межах цих правовідносин.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом із тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

В межах цієї справи на час розгляду заяви про нововиявлені обставини, судового рішення (яке набрало законної сили), мотивованого протилежним вирішенням питання, зокрема про задоволення позову Товариства та скасування податкового повідомлення-рішення з мотивів його протиправності, Товариством не надано. Новий судовий розгляд справи не свідчить про наявність нововиявленої обставини (юридично значимої), скасування судових рішень в преюдиційній справі, без прийняття остаточного судового рішення, не доводить протиправність рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, не встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підстави для такого перегляду, що обумовлює скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції (в частині розгляду заяви Товариства про перегляд постанови суду першої інстанції).

Відповідно до частини п`ятої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У зв`язку з вищенаведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційних скарг та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, 361, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокуратури міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року скасувати, а справу № 826/5170/15 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер