ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/10182/13-а
адміністративне провадження №К/9901/41386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у складі суддів Бабенка К.А., Беспалова О.О., Кузьменка В.В.
у справі № 826/10182/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Ворлд Грейн Юкрейн
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
27 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Нью Ворлд Грейн Юкрейн (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Межрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України (після реорганізації - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому адміністративний позов Товариства не підлягає задоволенню.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 3 жовтня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою задовольнив адміністративний позов, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2013 року № 0000344050.
Під час розгляду судом апеляційної інстанції досліджено факт реального руху активу по всьому ланцюгу учасників схеми, ким і коли вирощувався придбаний Товариством ячмінь. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.
У березні 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що податковий орган повністю повторює аргументи, зазначені в попередніх скаргах, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що в період з 21 травня 2013 року по 27 травня 2013 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством Благодатне (код за ЄДРПОУ 31140930) за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт № 636/40-50/30577181 від 3 червня 2013 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які проведено на підставі нікчемних правочинів на загальну суму 435145,00 грн.
18 червня 2013 року на підставі акта перевірки № 636/40-50/30577181 від 3 червня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000344050, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 435145,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП Благодатне , як продавцем, та Товариством, як покупцем, укладено договори купівлі-продажу, згідно з пунктом 1.1. яких продавець зобов`язується поставити покупцю у встановлений термін ячмінь для кормових потреб 3-го класу, походження з України, врожаю 2011 року, у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.
Товариством на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.
В подальшому товар реалізовано Товариством у своїй господарській діяльності компанії СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С. (Франція), що підтверджується контрактом №FB 11/001 від 24 червня 2011 року, здавальними актами, актом приймання-передачі товару, вантажно-митною декларацією.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції досліджено факт реального руху активу по всьому ланцюгу учасників схеми, ким і коли вирощувався придбаний Товариством ячмінь.
Придбаний Товариством у ПП Благодатне товар - ячмінь вирощено у 2011 році виробниками в Жовтневому районі Миколаївської області, селі Бармашове Вітовського району Миколаївської області, у Врадіївському районі Миколаївської області, в Очаківському районі Миколаївської області тощо, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вказані первинні документи досліджені судом апеляційної інстанції, копії долучено до матеріалів справи. Податковий орган не зазначив, що надані документи мають дефекти форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів заперечення на позов, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі № 826/10182/13-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2019 |
Оприлюднено | 29.05.2019 |
Номер документу | 82020178 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні