Ухвала

від 27.05.2019 по справі 308/4190/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/4190/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27.05.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,

адвокатів ОСОБА_6 та Лещинець ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/253/19, за апеляційними скаргами, які подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Хім-Каскад» та ТОВ «Ужгородміськбуд»,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі слідчий) і накладено арешт шляхом заборони користування та проведення будівельних робіт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:26:001:0234, що розташована по вул. Митній у м. Ужгород, власником якої є ТОВ «Хім-Каскад, код ЄДРПОУ 41353604 (далі земельна ділянка).

З матеріалівсудового провадженнявбачається,що 15.04.2019до Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областізвернувся слідчийіз клопотаннямпро накладенняарешту наземельну ділянку,яка належитьТОВ «Хім-Каскад»,шляхом забороникористування,проведення будівельнихробіт тазаборони назміну цільовогопризначення.У клопотанніслідчий вказуєна те,що СУГУНП вЗакарпатській областіпроводиться досудоверозслідування кримінальногопровадження №12018070000000268відомості прокримінальне правопорушенняв якому16.10.2018внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза фактомвчинення передбаченогоч.2ст.364КК України кримінального правопорушення. Крім того, вказує на те, що у ході розслідування встановлено, що посадові особи Ужгородської міської ради, достовірно знаючи, що вищевказана земельна ділянка за адресою в районі вулиці Митної належить до земель комунальної власності, які згідно вимог земельного законодавства підлягають продажу з аукціону, а у відповідності до викопіювання з генерального плану та плану зонування території міста віднесені до земель категорії Ж3с, тобто виключно багатоквартирна та громадська забудова, надали відповідні висновки, погодження та забезпечили таким чином перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:26:001:0234 площею 0,10 га. до іншої фізичної особи з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків (класифікатор Ж1), чим інтересам Ужгородської міської ради спричинено тяжкі наслідки. Зазначає, що відповідно до постанови від 05.12.2018 земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, так як по своїй суті є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, який є об`єктом кримінально-протиправних дій. Слідчий посилається на те, що метою накладення арешту на земельну ділянку є забезпечення збереження речового доказу в незмінному правовому статусі, тобто як земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд, не обтяжена заборонами та іпотеками у власності однієї юридичної особи, а підставою для накладення арешту є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме, передача її безоплатно у приватну власність з порушенням норм Земельного кодексу України. Вважає, що невжиття заходів щодо заборони відчуження земельної ділянки, призведе до зміни цільового призначення та можливого її продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку, та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельної ділянки у власність Ужгородської міської ради. Стверджує, що співставляючи обмеження права власності ТОВ «Хім-Каскад» шляхом заборони користування, проведення будівельних робіт та заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, орган досудового розслідування жодним чином не намагається впливати на його права в частині володіння належним йому майном. Просить накласти арешт на земельну ділянку шляхом заборони користування, проведення будівельних робіт та заборони на зміну цільового призначення.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що додані до клопотання матеріали містять достатньо даних, які підтверджують відповідність земельної ділянки визначеним ст. 98 КПК України критеріям та, відповідно, можливості її використання стороною обвинувачення як доказу в кримінальному провадженні. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування, зокрема, збереження речового доказу, на земельну ділянку необхідно накласти арешт, у зв`язку з чим, задовольнив клопотання.

В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною у зв`язку з невідповідністю викладених у ній висновків фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів незаконності користування земельною ділянкою чи здійснення будівельних робіт, так як будівництво не є самочинним, а проводиться на підставі відповідних дозвільних документів та містобудівних умов й обмежень забудови земельної ділянки, які є чинними та ніким не скасовані. При цьому, стверджує, що ТОВ «Хім-Каскад» та ТОВ «Ужгородміськбуд» не є сторонами в кримінальному провадженні, набули права на забудову в передбаченому законодавством України порядку, а заборона будівництва спричинить значної матеріальної шкоди вказаним підприємствам, яка складатиметься з такого: для ТОВ «Ужгородміськбуд» - оплата послуг будівельних бригад, які не зможуть виконувати свої обов`язки по будівництву, оплата простою орендованої спецтехніки, яка залучена для виконання будівельних робіт, упущена вигода в розмірі 3000000 гривень, згідно договору між ТОВ «Хім-Каскад» та ТОВ «Ужгородміськбуд»; для ТОВ «Хім-Каскад» - оплата послуг підрядника, згідно з договором підряду; оплата заробітної плати спеціалістів-будівельників; оплата простою орендованої спецтехніки, яка залучена для виконання будівельних робіт, вартість закуплених та не використаних будівельних матеріалів. Крім того, вважає, що заборона користування земельною ділянкою та проведення будівельних робіт є необґрунтованою з огляду на те, що наявні в матеріалах кримінального провадження відомості свідчать про те, що земельна ділянка з моменту надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення з подальшою передачею її у власність та під час прийняття рішення про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно Генерального плану м. Ужгорода розташована на території садибної житлової забудови, а відповідно до плану зонування території ділянка знаходиться в зоні ЖЗс (підзона багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони), тобто виключно багатоквартирної та громадської забудови, і на цій земельній ділянці здійснюється саме будівництво багатоквартирного будинку, що в свою чергу свідчить про те, що здійснення на ній будівельних робіт жодним чином не суперечить вимогам закону, містобудівним умовам та обмеженням, а також інтересам сторін у кримінальному провадженні. Разом із тим, посилається на те, що факт проведення чи не проведення будівельних робіт жодним чином не може приховати земельну ділянку від органа досудового розслідування, а також приховати чи спотворити факт наявності в діях посадових осіб Ужгородської міської ради ознак передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення, навіть за умови якщо такі й мали місце, чого на даний час не доведено. Також зазначає, що на земельну ділянку вже накладено арешт в рамках даного кримінального провадження шляхом заборони її відчуження, що є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення адвокатів ОСОБА_6 та Лещинець, які підтримали апеляційні скарги; прокурора ОСОБА_5 , яка ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою і просила відмовити в задоволенні апеляційних скарг, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3ст. 170 КПК Українипередбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положеньст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положеньч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею належним чином були враховані вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.

Як убачається із приєднаних до клопотання матеріалів, старшим слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018070000000268 відомості про кримінальне правопорушення в якому 16.10.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення. У ході розслідування встановлено, що посадові особи Ужгородської міської ради, достовірно знаючи, що вищевказана земельна ділянка за адресою в районі вулиці Митної належить до земель комунальної власності, які згідно вимог земельного законодавства підлягають продажу з аукціону, а у відповідності до викопіювання з генерального плану та плану зонування території міста віднесені до земель категорії Ж3с, тобто виключно багатоквартирна та громадська забудова, надали відповідні висновки, погодження та забезпечили таким чином перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:26:001:0234 площею 0,10 га. до іншої фізичної особи з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків (класифікатор Ж1), чим інтересам Ужгородської міської ради спричинено тяжкі наслідки.

Відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області від 05.12.2018 земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, по своїй суті є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та набута кримінально-протиправним шляхом.

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано пришов до висновку про необхідність накладення арешту на земельну ділянку з метою забезпечення збереження її як речового доказу, що невжиття заходів щодо заборони користування та проведення на ній будівельних робіт, призведе до зміни цільового призначення та можливого її продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку, та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельної ділянки у власність Ужгородської міської громади.

Враховуючи наведене, колегія судів також погоджується і з висновком слідчого судді про те, що вказане у клопотанні майно у кримінальному провадженні відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям. При цьому, колегія суддів враховує те, що вказане майно земельна ділянка, має істотне значення для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин під час досудового розслідування кримінального провадження, може бути використано як доказ факту злочинних дій вчинених посадовими особами Ужгородської міської ради.

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, що незастосування арешту майна може призвести до настання й інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При оцінці доводів апеляційних скарг про те, що на земельну ділянку вже накладено арешт в рамках даного кримінального провадження шляхом заборони її відчуження, колегія суддів зазначає, що заборона відчуження не свідчить про необґрунтованість накладення на земельну ділянку інших обтяжень, зокрема, тих на які посилається слідчий, у тому числі оспорюваних. Тому доводи апеляційної скарги у цій частині відхиляються.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує й те, що апелянт не вказує на те порушення яких норм кримінального процесуального закону були допущені при розгляді клопотання, у чому саме полягає невідповідність висновків суду викладених у судовому рішення фактичним обставинам справи, а також у чому полягає істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що будівництво на земельній ділянці не є самочинним і проводиться на підставі відповідних дозвільних документів, що накладення арешту на земельну ділянку призведе до заподіяння збитків ТОВ «Хім- Каскад» та ТОВ «Ужгородміськбуд», колегія суддів вважає такими, що не спростовують викладених у судовому рішенні висновків. При оцінці цих доводів колегія суддів також зазначає, що саме з метою унеможливлення псування, знищення та перетворення на земельну ділянку необхідно накласти арешт.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на вищезазначене майно.

Тому, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою,такою, що постановлена з метою забезпечення своєчасногота якісного проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні та запобіганню неправомірним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення і не вбачає підстав для її скасування.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що апелянтом не заявлялось жодних клопотань як в апеляційній скарзі, так і під час її розгляду, у тому числі клопотань, які би підтверджували обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги, які подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Хім-Каскад» та ТОВ «Ужгородміськбуд», залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2019 року, якою накладено арешт шляхом заборони користування та проведення будівельних робіт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:26:001:0234, що розташована по вул. Митній у м. Ужгород, власником якої є ТОВ «Хім-Каскад, код ЄДРПОУ 41353604, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: