Постанова

від 21.05.2019 по справі 328/635/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.05.2019 Справа № 328/635/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 328/635/18 Головуючий у 1 інстанції Курдюков В.М.

Провадження №22ц/807/1425/19-2 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.

суддів: Крилової О.В.

Бєлки В.Ю.

при секретарі: Кулабуховій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГОС ПЛЮС , орган опіки та піклування Токмацької районної державної адміністрації, про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ТОВ ЮГОС ПЛЮС , орган опіки та піклування Токмацької районної державної адміністрації, про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_1 , виданого 08 травня 2003 року на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 24 вересня 2002 року №250, йому на праві власності належить земельна ділянка площею 5,81 гектарів, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району, Запорізької області.

Зазначена земельна ділянка є об`єктом оренди за договором оренди земельної ділянки, який 02.12.2015 року був укладений між позивачем та ОСОБА_10 строком на 10 років. Державна реєстрація вказаного договору відбулася 24.12.2015 року.

Влітку 2017 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до п. 36 умов договору оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року: право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. Між тим, договором не передбачено право орендаря без відому позивача передавати належну на праві приватної власності земельну ділянку позивача іншим особам. При таких обставинах позивачем проявлена ініціатива розшукати спадкоємців першої черги померлого орендаря ОСОБА_10 , щоб визначитися з тим, хто конкретно буде мати права та зобов`язання орендаря за договором оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року.

Окрім цього, зазначав, що за договором оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року порушені строки сплати орендної плати, внаслідок чого існує заборгованість по орендній платі за 2017 рік в сумі 1853,86 грн., яка виникла через невиконанне зобов`язання ОСОБА_10 внаслідок його смерті у 2017 році. Спадкоємці першої черги не повідомляли позивача про відкриття спадщини, той факт, що за договором оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року не виконанні зобов`язання вони ігнорують.

Відсутність у відповідачів, спадкоємців померлого ОСОБА_10 , бажання спілкуватися з позивачем, як орендодавцем по договору оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року дають позивачу підстави вважати, що спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_10 відмовляються від виконання умов договору оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року, але в позивача відсутні письмові заяви спадкоємців орендаря про їх відмову стати орендарями. А отже ОСОБА_1 позбавлений можливості у визначеному порядку звернутися до державного реєстратора для припинення правовідносин. Крім того, земельна ділянка позивачу не повернута згідно акту прийому-передачі.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 з урахуванням уточнень, просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року між ним та ОСОБА_10 у зв`язку зі смертю останнього, порушення умов договору оренди земельної ділянки та відсутності волевиявлення спадкоємців померлого на виконання укладеного договору оренди земельної ділянки. Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , спадкоємців після смерті ОСОБА_10 , заборгованість по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки від 02.12.2015 року за 2017 рік в розмірі 1853 грн. 86 коп. в солідарному порядку. Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 21 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

Додатковим рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, зокрема зазначав, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 270 ЦПК України та безпідставно належним чином не повідомив його представника про дату, час та місце судового засідання і незаконно розглянув справу без участі ОСОБА_2 З огляду на зазначене просив додаткове рішення суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 21 січня 2019 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1

Разом з цим, суд першої інстанції не вирішив питання про судові витрати у відповідності до статті 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ухваливши 04 лютого 2019 року додаткове рішення у справі, суд першої інстанції послався на те, що відповідно копії товарного чеку від 06.04.2018 року, 17.01.2019 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 , сплатила за юридичні послуги загальної сумою 6500,00 грн., їх слід стягнути з позивача на користь ОСОБА_3

Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до копій ордерів про надання правової допомоги серії ЗП №038734 від 06.04.2018 року №17, ЗП №038735 від 06.04.2018 року №18, ЗП №038740 від 03.05.2018 року №23, ЗП №038741 від 23.05.2018 року №24 між відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та адвокатом Кірічок В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001262 від 28.04.2017 року №8, було укладено договір про надання юридичних послуг. (т. 1 а.с. 41, 42, 113, 114).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 надано розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, акт виконаних робіт та копії товарних чеків від 06.04.2018 року, та від 17.01.2019 року (т. 1 а.с.240-242).

Так, у справі East/West Alliance Limited проти України (остаточне рішення 2 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Доводи апеляційної скарги представника позивача щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 270 ЦПК України, оскільки суд безпідставно не повідомив його належним чином про дату, час та місце судового засідання, і незаконно розглянув справу без його часті, є безпідставними з огляду на те, що згідно положень ст. 270 ЦПК України виклик сторін в судове засідання при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення є правом, а не обов`язком суду. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Окрім цього, як вбачається з протоколу судового засідання, сам позивач ОСОБА_1 був присутній на ухваленні додаткового рішення (т. 2 а.с. 19-20).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що витрати в розмірі 6500 грн. є документально підтвердженими судовими витратами ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу. А отже, з урахуванням положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 , у зв`язку з чим додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 28 травня 2019 року.

Головуючий:

Судді: