Справа № 199/4190/19
(1-кс/199/1369/19)
УХВАЛА
Іменем України
28 травня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддяАмур-Нижньодніпровськогорайонного судуміста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019042630000085, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27.05.2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з повноважним прокурором, про арешт майна.
Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42019042630000085 від 10.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911) протягом 2019 року шляхом зловживання своїм службовим становищем здійснили розтрату майна підприємства.
08.05.2019 року на лінію 102 надійшов виклик про те, що на території заводу ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911) планується крадіжка обладнання, а саме металобрухту. На місце злочину прибули співробітники патрульної поліції, яких тривалий час не пропускали на територію заводу, причин при цьому не поясняли, також співробітникам поліції повідомляли, що на території заводу ніяких протиправних дій не відбувається.
09.05.2019 року на інформаційному сайті «Інформатор» https://dp.informator.ua/2019/05/09/v-dnepre-pytalis-razobrat-zavod-na-metall/ було оприлюднено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
10.05.2019 року Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 було розпочато досудове розслідування за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911).
10.05.2019 року в проміжок часу з 13:00 годин по 16:00 годин було проведено огляд території ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911), яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 98, у ході якого на території ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» було виявлено вантажний автомобіль марки DAF XF д.н. НОМЕР_1 , до якого приєднано причеп д.н. НОМЕР_2 , в середні якого знаходяться металеві фрагменти у вигляді плит у кількості 27 шт.
На відстані приблизно двадцяти одного метра від зазначеного вантажного автомобіля було виявлено, ще один вантажний автомобіль марки DAF XF д.н. НОМЕР_3 , до якого приєднано причеп д.н. НОМЕР_4 , в середні якого знаходяться металеві фрагменти у вигляді плит у кількості 25 шт. Поряд із вказаним автомобілем було виявлено груду металобрухту, кількість якого під час проведення огляду встановити не виявилось можливим, виявлені вантажні автомобілі з причепами були вилучені та опечатані.
В якості свідка було допитано охоронця ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911) ОСОБА_4 , який в свої свідченнях вказав, що на пропускних пунктах заводу запис в`їзду, виїзду транспорту не ведеться. Інші співробітники відмовилась надавати будь які свідчення.
В ході подальшого проведення слідчих дій було встановлено, що вантажні автомобілі належать ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» (ЄРДПОУ 41412601), які надали документи: ксерокопію договору на перевезення вантажу № 33утл/19 від 25 квітня 2019 року, та заяву на переміщення по заводу № 274 від 08.05.2019, які підписані між ТОВ «ДЖЕРЕЛО ЄК» (ЄРДПОУ 42627434) та ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» (ЄРДПОУ 41412601), однак ТОВ «ДЖЕРЕЛО СК» (ЄРДПОУ 42627434) жодного відношення до заводу ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911) не має.
На даний час ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» (ЄРДПОУ 00218911) перебуває в стані ліквідації на підставі рішення суду у справі № 904/8661/14. про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Враховуючи той факт, що металеві фрагменти у вигляді плит у кількості 52 шт., є предметом вчинення кримінального правопорушення, а також має суттєве значення у даному кримінальному провадженні, з метою запобігання будь-якими особами та будь-яким способом їх продажу, слідчий просить суд накласти арешт на металеві фрагменти у вигляді плит у кількості 52 шт., які були виявлені під час проведення огляду вантажних автомобілів.
В судовому засідані прокурор ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні викладеним в клопотанні, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Вивчивши подане клопотання та долучені до нього матеріали, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на металеві фрагменти у вигляді плит, важає клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019042630000085 від 10.05.2019 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Зокрема, самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення. Службові особи ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» протягом 2019 року шляхом зловживання своїм службовим становищем здійснили розтрату майна підприємства. Осіб, які підозрюються у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, не зазначено.
З долучених та досліджених в судовому засіданні документів слідує, що металеві фрагменти у вигляді плит у кількості 52 шт., на які прокурор просить накласти арешт, належить ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» та були вилучені і опечатані на території ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ».
Відповідно до змісту клопотання прокурора та витягу з ЄРДР внесені відомості лише щодо службових осіб ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» які протягом 2019 року шляхом зловживання своїм службовим становищем здійснили розтрату майна підприємства. Однак дані щодо саме яких службових осіб (ПІБ) до витягу з ЄРДР не внесено.
Фактів розтрати майна підприємства до ЄРДР та отримання за це вигоди, не вносилося та про це у клопотанні прокурора не зазначено.
Відповідно до змісту клопотання службовим особам ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» які протягом 2019 року шляхом зловживання своїм службовим становищем здійснили розтрату майна підприємства на цей час підозра у вчиненні злочину не пред`явлена.
Будь-якої шкоди, завданої діями службових осіб ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ», не встановлено, а тому в клопотанні прокурора про це не зазначається, цивільний позов до службових осіб ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» не пред`явлений.
За таких обставин викликає об`єктивний сумнів щодо підстави для арешту майна визнання металевих фрагментів у вигляді плит у кількості 52 шт., речовими доказами, оскільки прокурор не обґрунтував можливість використання вилучених у ПАТ «ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ» металевих фрагментів у вигляді плит як доказу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 191 КК України.
У зв`язку з цим слід зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії». Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції».
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».
Викладені обставини свідчать про те, що прокурор не довів необхідності арешту металевих фрагментів у вигляді плит, оскільки інформації, яка б свідчила про незаконний характер знаходження вказаних металевих фрагментів у вигляді плит до клопотання не долучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що металевих фрагментів у вигляді плит у кількості 52 шт., які виявлені під час проведення огляду вантажних автомобілів в даному випадку не буде відповідати критеріям розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 110, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019042630000085, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
28.05.2019
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82027117 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Богун О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні