Постанова

від 16.05.2019 по справі 923/787/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 року м. Дніпро Справа № 923/787/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 р.

( суддя Макаренко Т.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 14.02.2019 р.)

у справі

за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури,

( Херсонська обл., Новотроїцький район, смт. Новотроїцьке )

в інтересах держави в особі Новотроїцької районної ради,

( Херсонська обл., смт. Новотроїцьке )

та Новотроїцького районного центру з обслуговування

навчальних закладів та установ освіти,

( Херсонська обл., смт. Новотроїцьке )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Вугільна Компанія Оріон",

( Кіровоградська обл., м. Кропивницький )

про стягнення 292 422,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Новотроїцької районної ради та Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" про стягнення на користь Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти штрафу на підставі п. 8.2 Договору у розмірі 79 986,60 грн. і пені у розмірі 79 124,53 грн., а також на підставі п. 8.4 Договору штраф у розмірі 133 311 грн., а усього 292 422,13 грн. з покладенням судового збору на Відповідача.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" на користь Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти 263 179,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" на користь прокуратури Херсонської області судовий збір у сумі 4 386,33 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" на користь Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти 263 179, 92 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржник не погоджується з рішення господарського суду та вважає його незаконними і прийнятими з порушенням норм матеріального ст. 61 Конституції України, ст. ст. 549, 254 ЦК України, ст. 231 ГК України та ст. ст. 53, 79, 86, 236, 237 ГПК України.

В обгрунтування своїх доводів та заперечень, Скаржник посилається на те, що неправильне дослідження чи оцінка доказів призвели до ухвалення судом необгрунтованого рішення на користь Позивача та надмірного стягнення з Відповідача штрафних санкції. Докази покладені судом в обгрунтування оскаржуваного рішення, за твердженням Скаржника підлягають повторній оцінці та дослідженню.

Скаржник наголошує на тому, що повідомив Позивача завчасно, про те, що не має можливості виконати умови укладеного Договору з підстав які від нього не залежить і які він рахує як непереборну силу. Однак, Позивач зволікав та не припинив договірні відносини одразу та не вчиняв необхідні дії (або зволікав) у пошуку нового ОСОБА_1 . При цьому, Відповідач сплатив Позивачеві за порушення умов Договору своїми коштами - банківську гарантію у сумі 26 662,20 грн.

Скаржник вважає, що Договір припинив свою дію для сторін 31.12.2017 р. і з цього моменту штраф та пені не можуть застосовуватися до Відповідача. Застосування до Відповідача стягнення пені і штрафу (двічі) за одне і те ж порушення, не поставлення Товару (вугілля), - це є подвійною відповідальністю, що суперечить Конституції. Стягнення штрафу за пунктами 8.2. та 8.4. є тотожними.

Від Першого заступника прокурора Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що ТОВ Вугільна Компанія Оріон , ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні до апеляційної скарги не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин непереборної сили. Крім того, рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 923/1183/17 встановлено факти невиконання зобов`язання у строк, та ті обставини, що ТОВ Вугільна Компанія Оріон не приступило до виконання зобов`язання, що набрало законної сили 27.04.2018 р., а тому не потребують доказування.

Прокурор також вказує на те, що оскільки, ТОВ Вугільна компанія Оріон взяті на себе зобов`язання взагалі не виконало та взагалі не приступило до їх виконання, що свідчить про односторонню відмову від виконання зобов`язань у Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти виникло право вимоги штрафних санкцій, передбачених п. 8.4 Договору. Крім того, Прокурор зазначає про те, що сплачена банківська гарантія є забезпеченням виконання Договору і не є видом відповідальності за невиконання умов Договору.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 р. у справі № 923/787/18 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, для надання доказів доплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 11.04.2019 р.

11.04.2019 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, розгляд справи № 923/787/18 в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку із усуненням обставин, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2019 р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 р. у справі № 923/787/18 призначено в судове засідання на 16.05.2019 р.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.05.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Прокурора, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 923/1183/17 від 27.03.2018 р., що набрало законної сили 27.04.2018 р. встановлено наступне: " 20.06.2017 р. між Новотроїцьким РЦОНЗУО (покупець) та ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" (продавець) укладено Договір про закупівлю товарів №23-ТВ (далі -Договір, а.с. 15-16), відповідно до умов якого продавець зобов`язується у період з липня по грудень 2017 року поставити покупцю товар зазначений у специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Згідно п. п. 1.2, 1.3 Договору та специфікації №1 до Договору найменування товару: вугілля кам`яне (за кодом СРV згідно ДК 021:2015-0911 "Тверде паливо"): лот №1 - вугілля кам`яне марки АМ (13-25)-09111100 (вугілля) 84 т на суму 293 748,00 грн.; лот №2 - вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) - 09111100 (вугілля) 102 т на суму 239 496,00 грн. Кількість товару: лот №1-84,0 т, лот №2-102,0 т.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 Договору строк (термін) поставки товару липень-грудень 2017 року партіями у 2 (двох) денний термін, згідно рознарядки окремо по кожному навчальному закладу та установі освіти, що обслуговує Покупець. Прийом-передача вугілля по кількості повинна проводитися безпосередньо у навчальних закладах та установах освіти, що обслуговує Покупець (їх склади). При відсутності рознарядки поставка не проводиться.

Пунктом 6.1.1. Договору визначено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений Договором.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. ... Згідно матеріалів даної справи, та що не спростовано відповідачем, останній свої зобов`язання за договором закупівлі товару по поставці товару не виконав, товар позивачу не поставив .

Ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Вказаним рішенням господарського суду розірвано договір № 23-ТВ від 20.06.2017 р. про закупівлю, укладений між Новотроїцьким районним центром з обслуговування навчальних закладів та установ освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вугільна компанія Оріон" на загальну суму 533 244,00 грн.

У даній справі з огляду на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором № 23-ТВ від 20.06.2017 р. щодо постачання вугілля кам`яного Заступником керівника Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новотроїцької районної ради та Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти подано позов про стягнення на користь Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти штрафу на підставі п. 8.2 Договору у розмірі 79 986,60 грн. і пені у розмірі 79 124,53 грн., а також на підставі п. 8.4 Договору штраф у розмірі 133 311 грн., а усього 292 422,13 грн. з покладенням судового збору на відповідача.

В обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор посилається на те, що відповідно до п. 1.1 Статуту Новотроїцького РЦОНЗУО, останній є бюджетною установою, що здійснює координаційну, науково-методичну, фінансово-господарську, організаційну та інші види діяльності з обслуговування навчальних закладів та установ освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району. Засновником центру є Новотроїцька районна рада.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Новотроїцького РЦОНЗУО органом управління Центру є Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації. Центр у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Новотроїцькій районній раді та Новотроїцькій районній державній адміністрації Херсонської області. Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації є органом управління системою освіти у районі і головним розпорядником бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, даний позов Прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивачів, оскільки внаслідок порушення умов договору відповідачем, порушено інтереси як позивача-1 (розпорядника коштів), так і позивача-2 (сторони договору № 23-ТВ від 20.06.17р.).

Місцевим господарським судом встановлено, що Відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по поставці товару не здійснив, тому дійшов висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов`язань і він вважається таким, що прострочив зобов`язання по поставці товару, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Господарський суд не прийняв до уваги доводи Відповідача щодо неможливості виконання умов договору з підстав, які від нього не залежать та які він рахує як непереборна сила.

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для стягненню з Відповідача на користь Позивача пені у розмірі 71 212,07 грн., штрафу на підставі п. 8.2 Договору у розмірі 71 987,94 грн. та штрафу на підставі п.8.4 Договору у сумі 119 979,91 грн., а усього 263 179,92 грн. З метою дотримання балансу майнових інтересів сторін, а також враховуючи правову природу та призначення штрафних санкцій, господарський суд зменшив пред`явлені до стягнення суми неустойки на 10 % - до 90 %.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги Прокурора про стягнення з Відповідача на користь одного із Позивачів суми штрафних санкцій внаслідок невиконання останнім зобов`язань за Договором № 23-ТВ від 20.06.2017 р. щодо постачання вугілля кам`яного, укладеного між Новотроїцьким районним центром з обслуговування навчальних закладів та установ освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вугільна компанія Оріон".

Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави Прокурор вказав на те, що даний позов заявлено на захист інтересів держави, в особі позивачів, оскільки внаслідок порушення умов договору Відповідачем, порушено інтереси як Позивача-1 ( розпорядника коштів ), так і Позивача-2 (сторони договору № 23-ТВ від 20.06.2017 р.).

Як наголошує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18 прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

П. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У даній справі місцевим господарським судом не встановлено, а Прокурором не доведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Новотроїцькою районною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Відсутні докази невиконання або неналежне виконання і Новотроїцьким районним центром з обслуговування навчальних закладів та установ освіти, своїх функцій щодо захисту своїх майнових інтересів, який не тільки є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, але ще є і стороною за Договором № 23-ТВ від 20.06.2017 р. щодо постачання вугілля, умови якого не виконані з боку Відповідача.

Сама по собі обставина не звернення Позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18.

Також, як вказано вище, господарський суд повинен дослідити дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема відповідно до ч. 4 вказаної статті прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Як доказ такого завчасного повідомлення Прокурор подає суду копії листів "в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", які адресовані Новотроїцькій районній раді та Новотроїцькому районному центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти. Проте доказів направлення таких повідомлень вказаним юридичним особам суду не подано.

Отже, Прокурором не доведено, що ним виконано імперативні вимоги ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині повідомлення позивачів про намір здійснювати представництво у суді інтересів держави.

Обставини дотримання прокурором встановленої ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст. ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що Прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, при цьому Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

З огляду на зазначене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позову без розгляду.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Стосовно сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви, то на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" він підлягає поверненню у разі звернення заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури, із відповідним клопотанням.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 р. у справі № 923/787/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов залишити без розгляду.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.05.2019 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд