Постанова

від 19.08.2020 по справі 923/787/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 923/787/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (головуючий - суддя Кощеєв І.М., судді: Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.)

у справі №923/787/18

за позовом заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури (далі - прокурор, скаржник) в інтересах держави в особі Новотроїцької районної ради Херсонської області (далі - Новотроїцька райрада) та Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти (далі - Новотроїцький райцентр)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" (далі - ТОВ "Вугільна Компанія Оріон", відповідач)

про стягнення 292 422, 13 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор в інтересах держави в особі Новотроїцької райради та Новотроїцького райцентру звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" про стягнення на підставі пункту 8.2 договору про закупівлю товарів від 20.06.2017 №23-ТВ (далі - договір №23-ТВ) штрафу у розмірі 79 986,60 грн і пені у розмірі 79 124,53 грн, а також на підставі пункту 8.4 цього договору - штрафу у розмірі 133 311 грн, а всього 292 422,13 грн.

1.2. Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 23-ТВ щодо постачання вугілля кам`яного.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 позов прокурора задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" на користь Новотроїцького райцентру 263 179,92 грн. Стягнуто з ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" на користь прокуратури Херсонської області судовий збір у сумі 4 386,33 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку з поставки товару не здійснив, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, і він вважається таким, що прострочив зобов`язання з поставки товару, відповідно, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 скасовано рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора залишено без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі №923/787/18 та передати справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. Суд апеляційної інстанції:

4.1.1. неправильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу Украєни (далі - ГПК України), оскільки питання наявності у прокурора права заявляти у позові конкретну матеріально-правову вимогу в інтересах визначеного позивача або правильності обраного ним способу захисту у конкретних правовідносинах не може бути підставою для застосування наслідків, передбачених вказаною нормою;

4.1.2. залишаючи позов прокурора без розгляду, вказує на відсутність, у даному випадку, підстав для представництва прокурором інтересів держави з огляду на недоведеність бездіяльності уповноважених органів (позивачів), однак залишає позов без розгляду з інших підстав, а саме у зв`язку з відсутністю у заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури процесуальної дієздатності;

4.1.3. не врахував, що Новотроїцька райрада та Новотроїцький райцентр були обізнані про існування рішення суду від 27.03.2018 у справі №923/1183/17, яке набрало чинності 27.04.2018, а також про виникнення права вимоги штрафних санкцій з 18.10.2017, однак з жовтня 2017 року до серпня 2018 року (до моменту звернення прокурором з позовом) будь яких дій щодо відновлення порушених прав вказаними органами вжито, позов про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язання не пред`явлено, з урахуванням того, що минуло 10 місяців з моменту виникнення підстав для їх стягнення, а позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить 1 рік відповідно до положень статті 258 Цивільного кодексу України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у справі №923/1183/17, що набрало законної сили 27.04.2018, встановлено таке:

- 20.06.2017 Новотроїцьким райцентром (покупець) та ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" (продавець) укладено договір про закупівлю товарів №23-ТВ, відповідно до умов якого продавець зобов`язується у період з липня по грудень 2017 року поставити покупцю товар, зазначений у специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти і оплатити товар;

- згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору та специфікації №1 до Договору найменування товару: вугілля кам`яне (за кодом СРV згідно ДК 021:2015-0911 "Тверде паливо"): лот №1 - вугілля кам`яне марки АМ (13-25)-09111100 (вугілля) 84 т на суму 293 748,00 грн; лот №2 - вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) - 09111100 (вугілля) 102 т на суму 239 496,00 грн. Кількість товару: лот №1-84,0 т, лот №2-102,0 т;

- відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору строк (термін) поставки товару липень-грудень 2017 року партіями у 2 (двох) денний термін, згідно з рознарядки окремо по кожному навчальному закладу та установі освіти, що обслуговує покупець. Прийом-передача вугілля по кількості повинна проводитися безпосередньо у навчальних закладах та установах освіти, що обслуговує покупець (їх склади). При відсутності рознарядки поставка не проводиться;

- пунктом 6.1.1 договору визначено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором;

- відповідач свої зобов`язання за договором закупівлі товару з поставки товару не виконав, товар позивачу не поставив.

6.2. У справі, що переглядається, з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 23-ТВ щодо постачання вугілля кам`яного прокурор в інтересах держави в особі Новотроїцької райради та Новотроїцького райцентру подав позов про стягнення на користь Новотроїцького райцентру штрафу на підставі пункту 8.2 договору №23-ТВ у розмірі 79 986,60 грн і пені у розмірі 79 124,53 грн, а також на підставі пункту 8.4 цього договору - штрафу у розмірі 133 311 грн, а всього 292 422,13 грн з покладенням судового збору на відповідача.

6.3. На обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що відповідно до пункту 1.1 Статуту Новотроїцького райцентру останній є бюджетною установою, що здійснює координаційну, науково-методичну, фінансово-господарську, організаційну та інші види діяльності з обслуговування навчальних закладів та установ освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району. Засновником центру є Новотроїцька райрада.

6.4. Відповідно до пункту 1.3 Статуту Новотроїцького райцентру органом управління Центру є Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації. Центр у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Новотроїцькій райраді та Новотроїцькій районній державній адміністрації Херсонської області. Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації є органом управління системою освіти у районі і головним розпорядником бюджетних коштів.

6.5. Прокурором заявлено позов на захист інтересів держави, в особі позивачів, оскільки внаслідок порушення умов договору відповідачем, порушено інтереси як Новотроїцької райради (розпорядника коштів), так і Новотроїцького райцентру (сторони договору № 23-ТВ).

6.6. Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь одного із позивачів суми штрафних санкцій внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 23-ТВ щодо постачання вугілля кам`яного, укладеного Новотроїцьким райцентром та ТОВ "Вугільна компанія Оріон".

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

7.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

7.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в особі Новотроїцької райради та Новотроїцького райцентру про стягнення з ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" ) штрафу та пені у розмірі 292 422,13 грн.

При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Новотроїцькою райрадою та Новотроїцьким райцентром, які самостійно не вжили заходів щодо відновлення порушених прав у зв`язку невиконанням відповідачем зобов`язання за договором №23-ТВ щодо постачання вугілля кам`яного, стало наслідком порушення прав та інтересів держави.

Зокрема, прокурор зазначив, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо несвоєчасного виконання умов вказаного договору спричинило настання негативних для покупця (Новотроїцького райцентру) наслідків, які полягають у неможливості належного та своєчасного використання замовленого товару, що спричинило порушення конституційних прав установ та закладів освіти щодо неможливості своєчасного початку опалювального сезону та створення сприятливих умов для дітей у процесі здобуття ними освіти, що ставить під загрозу їх права на загальнодоступність освіти.

Крім того, прокурор зазначив, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №23-ТВ наявні негативні наслідки економічного характеру, що зумовлюють необхідність стягнення з відповідача штрафу та пені, оскільки Новотроїцький райцентр був вимушений, з метою недопущення зриву опалювального сезону та навчального процесу в закладах освіти району, додатково здійснити закупівлю вугілля, витратити на це більшу суму бюджетних коштів, які не передбачені річним планом, та отримати за це меншу кількість вугілля, пов`язаного із збільшенням ринкових цін на предмет закупівлі, шляхом укладення додаткових угод, що стало значної шкодою для позивача.

8.2. Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас Касаційний господарський суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу .

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Отже, розумність строку визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи у конкретній справі.

8.3. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що цей позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивачів, оскільки внаслідок порушення умов договору відповідачем, порушено інтереси як Новотроїцької райради (розпорядника коштів), так і Новотроїцького райцентру (сторони договору № 23-ТВ).

8.4. Приймаючи оскаржувану постанову про скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції обґрунтував відповідний висновок непідтвердженням прокурором правових підстав для представництва; незазначенням ним підстав невиконання або неналежного виконання позивачами своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належними суб`єктами; недоведеністю дотримання порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, ухвалюючи зазначене рішення, апеляційний господарський суд виходив з такого:

- саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо);

- у цій справі місцевим господарським судом не встановлено, а прокурором не доведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Новотроїцькою райрадою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Відсутні докази невиконання або неналежне виконання і Новотроїцьким райцентром своїх функцій щодо захисту своїх майнових інтересів, який не тільки є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, але ще є і стороною за договором № 23-ТВ щодо постачання вугілля, умови якого не виконані відповідачем;

- сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави;

- господарський суд повинен дослідити дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Як доказ такого завчасного повідомлення прокурор подав суду копії листів (у порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які адресовані Новотроїцькій райраді та Новотроїцькому райцентру. Проте доказів направлення таких повідомлень вказаним юридичним особам суду не подано. Отже, прокурором не доведено, що ним виконано імперативні вимоги вказаної норми закону в частині повідомлення позивачів про намір здійснювати представництво у суді інтересів держави.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, при цьому прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган. Колегія суддів апеляційного суду вказує про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, а також є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

8.5. У даному випадку суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом, тобто обставину, яка виключає розгляд заявленого прокурором позову по суті, правомірно ухвалив постанову про скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та залишив позов без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

8.6. Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі №925/226/18.

8.7. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України є помилковими.

Оскільки у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України .

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги у цій частині та вважає їх є прийнятними.

8.8. Однак, колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом щодо недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави в даному випадку на підставі встановлених цим судом фактичних обставин справи та оцінки наданих прокурором доказів, виходячи з наведеного у пункті 8.2 цієї постанови.

8.9. Верховний Суд відхиляє аргументи прокуратури щодо дотримання нею порядку повідомлення Новотроїцької райради та Новотроїцького райцентру, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки істинність таких тверджень також потребує доведення у порядку, передбаченому ГПК України, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальність сторін, диспозитивність).

8.10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

8.11. Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

8.12. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б мали наслідком скасування судового рішення та повернення справи для продовження розгляду, при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Враховуючи наведене, мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її в редакції даної постанови. Водночас колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

10. Судові витрати

10.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Генічеської місцевої в інтересах держави в особі Новотроїцької районної ради Херсонської області та Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі №923/787/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко