Рішення

від 20.05.2019 по справі 908/476/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/31/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 Справа № 908/476/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14)

про стягнення 1553840,00 грн.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Денщиков О.О.- довіреність № 01/03-20/00323 від 01.02.2019 р.;

від відповідача: не з`явився

прокурор: Селезньова Т.В.- посвідчення № 030389 від 17.11.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 1124вих19 від 25.02.2019 р.) Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» про стягнення на користь Запорізької міської ради 1553840,00 грн. збитків. Позов обґрунтований Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» , «Про місцеве самоврядування» , ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст.ст. 22, 324, 1166 ЦК України, рішеннями Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 77, від 10.09.2014 р. № 40.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/476/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/476/19. Присвоєно справі номер провадження 33/31/19. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.04.2019р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 р. відкладено підготовче засідання на 22.04.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2019р., підготовче провадження у справі № 908/476/19 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.05.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Позовні вимоги мотивовані наступним. Запорізькою місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації Запорізької міської ради від 27.12.2018р. щодо заборгованості зі сплати пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, з`ясовано, що 18.05.2012р. Державною архітектурно-будівельного інспекцією у Запорізькій області за № ЗП08212078089 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями готелю: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1/ вул. Айвазовського , далі - об`єкт будівництва. Код об`єкта будівництва -1122.2. За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 -будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні. Замовником вказаних будівельних робіт є відповідач. Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Запорізькій області 23.09.2015 за № ЗП142152541175 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Однак, в порушення приписів ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , відповідач не прийняв участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя і не перерахував до місцевого бюджету міста Запоріжжя кошти пайової участі. За розрахунком Запорізької міської ради, розмір величини пайової участі, яку мав сплатити відповідач становить 1553840,00 грн. Внаслідок неправомірних дій відповідача територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитків в розмірі неотриманих коштів пайової участі. Прокурор вказує, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення та просить стягнути з відповідача збитки в сумі 1553840,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 131-1, 142 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування , ст.ст. 22, 324, 1166 ЦК України, рішеннями Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 77, від 10.09.2014 р. № 40.

В судовому засіданні 20.05.2019 прокурор підтримав заявлені вимоги, просив позов задовольнити.

Позивач (Запорізька міська рада) підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві прокурора, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (відповідач по справі), процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Ухвали суду у даній справі направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, що відповідає вимогам ст.ст. 120, 242 ГПК України.

У судовому засіданні 20.05.2019 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Запорізькій області 23.09.2015 за № ЗП143152541175, Замовником ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» , здійснено будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями готелю, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1/ вул. Айвазовського. Категорія складності ІІІ; код об`єкта будівництва -1122.2.

У розділі 10 Декларації Інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності) зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт, зареєстрований Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 05.09.2008р. за № 406/з та Декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 18.05.2012 № ЗП 08212078089.

Згідно розділу 11 Декларації, датою початку будівництва визначено 05.09.2008, датою закінчення будівництва - 31.08.2015р.

28.03.2016 Запорізькою міською радою на адресу ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» направлено вимогу від 21.03.2016 № 0356/16 про сплату збитків в розмірі 1553840,00 грн. та розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя.

Зазначена вимога залишилася без відповіді та задоволення.

Предметом спору є стягнення суми збитків в розмірі 1553840,00 грн., спричинених територіальній громаді м. Запоріжжя внаслідок невиконання відповідачем встановленого законом обов`язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 3038-VІ порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя.

Вказаний Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов`язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь.

Рішенням Запорізької міської ради від 10.09.2014 № 40 внесено зміни до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77, шляхом викладення його в новій редакції (далі - Порядок).

Рішення Запорізької міської ради від 10.09.2014 № 40 оприлюднено 30.09.2014 в офіційному виданні Запорізької міської ради - газеті Запорозька Січ №196 (5655).

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

В пунктах 1.4, 1.5 Порядку закріплено обов`язок замовника взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя шляхом перерахування коштів замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови, відповідно до встановленого цим Порядком розміру пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури, визначений чинним законодавством. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд, інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до п. 2.2 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить для житлових будинків - 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.6 Порядку).

Аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов`язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Неукладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов`язку укласти відповідний договір та від обов`язку сплатити пайовий внесок.

Згідно із статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з частиною другою статті 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» в порушення вимог частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» .

Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 23.09.2015 за № ЗП143152541175 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 38846 тис.грн., у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 36698 тис.грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 2148 тис. грн.

Частиною шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Прокурором заявлено до стягнення 1553840,00 грн., що становить 4 відсотки від 38846000,00 грн. - загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків.

Суд перевіривши розрахунок щодо суми збитків, визнав його арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам частини шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також пункту 2.2 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя із Радою всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем не укладено;

- збитки: внаслідок не виконання відповідачем вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" територіальна громада міста Запоріжжя в особі Ради не отримала дохід у розмірі 1553840,00грн.;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді міста Запоріжжя завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 1553840,00 грн.;

- вина: відповідач, який в силу вимог частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язаний брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Запорізької міської ради з приводу укладення договору та не перерахував 1553840,00 грн. в якості коштів на створення та розвитку зазначеної інфраструктури міста Запоріжжя.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 3-729гс17 та у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №908/6327/15, від 07.05.2018 у справі № 908/6328/15, від 17.05.2018 у справі № 918/708/17 та від 04.06.2018 у справі № 908/6331/15, від 17.05.2019 у справі № 920/403/18.

Таким чином, Запорізька міська Рада недоотримала кошти пайової участі у створені і розвитку інфраструктури міста у сумі 1553840,00 грн., що є не одержаними нею доходами, які вона могла одержати б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» , що в силу приписів частини другої статті 224 ГК України є упущеною вигодою.

Отже, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» зобов`язане було укласти Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, проте не виконало і не вжило дій, які б свідчили про намір виконати своє зобов`язання, адже всупереч вимогам закону та чинних актів органів місцевого самоврядування зареєструвало декларацію про готовність об`єкту до експлуатації без виконання обов`язку щодо перерахування коштів пайової участі.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Запорізької міської ради у даній справі, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Запорізька міська рада є отримувачем коштів пайової участі, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, при цьому, Радою не вжито заходів щодо стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді пайової участі, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах міської ради.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 та від 23.04.2019 у справі № 916/1469/18.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, код ЄДРПОУ 35421215) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 38025409; р/р 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач УК м. Запоріжжя, МФО 813015, код платежу 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту ) суму 1553840 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, код ЄДРПОУ 35421215) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 3 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14; код ЄДРПОУ 02909973, р/рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 23307 (двадцять три тисячі триста сім) грн. 60 коп. коштів, витрачених на сплату судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 29 травня 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко