Ухвала

від 30.03.2021 по справі 908/476/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/31/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.03.2021 Справа № 908/476/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,

розглянувши без виклику учасників справи матеріали подання (вих. № 9761 від 24.03.2021) старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової О. (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 908/476/19

За позовом: Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14)

про стягнення 1553840,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.05.2019 у справі № 908/476/19 позов Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, задоволений. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, код ЄДРПОУ 35421215) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 38025409; р/р 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач УК м. Запоріжжя, МФО 813015, код платежу 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» ) суму 1553840 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп. збитків. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, код ЄДРПОУ 35421215) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 3 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14; код ЄДРПОУ 02909973, р/рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 23307 (двадцять три тисячі триста сім) грн. 60 коп. коштів, витрачених на сплату судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом 24.06.2019 видані відповідні накази.

29.03.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшло у справі № 908/476/19 подання (вих. № 9761 від 24.03.2021) старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - керівника ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» в особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 22.07.2017, орган, що видав 2301, та ER № 61124 від 07.05.2014, орган, що видав 2301.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2021 подано передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Подання мотивоване таким. На примусовому виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження 60231287 з виконання наказу № 908/476/19, виданого 24.06.2019 Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» на користь Запорізької міської ради 1553840,00 грн. 07.10.2019 було відкрите виконавче провадження. У ході проведення виконавчих дій відділом направлені запити до ГУ Держпраці у Запорізькій області, до Держслужби з безпеки на транспорті, до ГУ Держспоживслужби, до Держслужби морського та річкового транспорту України, до Держагенства рибного господарства України, до Держпідприємства Держреєстри України з метою надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником. Нерухомого майна за боржником не виявлено, транспортні засоби відсутні, спецтехніка не зареєстрована. Запис щодо реєстрації за боржником цивільних повітряних суден відсутній. На все рухоме майно накладений арешт відповідно до постанови про арешт майна боржника 09.10.2019. Кошти на банківських рахунка відсутні. Постанова про арешт коштів боржника від 22.11.2019. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку майно відсутнє. Старшим державним виконавцем направлені виклики державного виконавця на домашню адресу керівника Логвиненка Євгена Леонідовича та керівнику за адресою місцезнаходження ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» . Однак керівник у зазначений час до відділу не з`явився, причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв або клопотань від боржника до відділу не надходило. Виходом державного виконавця за адресою фактичного та юридичного місцезнаходження товариства не знайдено, за даною адресою відсутні будь-які вивіски з назвою підприємства, на території перебуває інша юридична особа. У керівника Логвиненка Євгена Леонідовича у наявності два паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 22.07.2017, орган, що видав 2301, та ER № 61124 від 07.05.2014, орган, що видав 2301. Керівник ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» Логвиненко Є.Л. ігнорує законні вимоги виконавчої служби та вчиняє комплекс дій з метою ухилення від виконання рішень. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено. Виконавцем зазначено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань та державна виконавча служба намагається виконати рішення суду у примусовому порядку. З боку боржника відсутня співпраця, тобто відсутні заходи для погашення заборгованості та в наявності існують лише перешкоди з його боку. Просив подання розглянути без участі державного виконавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Верховий суд України у листі від 01.02.2013 Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

Враховуючи приписи ст. 337 ГПК України щодо необхідності негайного розгляду подання та зважаючи на клопотання державного виконавця про розгляд подання без його участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаного подання без участі державного виконавця.

Суд, розглянувши подання вих. № 9761 від 24.03.2021 старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» ОСОБА_1 зазначає таке.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 даного Закону встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", на яку посилається державний виконавець, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Така ж позиція простежується й у рішенні Європейського суду з прав людини щодо незаконності обмеження у праві виїзду за кордон у справі Хлюстов проти Росії (№ 28975/05). Суд звернув увагу на необґрунтованість обмеження права заявника залишити країну, оскільки причиною було зазначено лише факт несплати боргу, без пояснення, як заборона сприятиме швидшому його погашенню, з урахуванням індивідуальних особливостей заявника. ЄСПЛ дійшов висновку, що уряд порушив свої зобов`язання встановлювати такі обмеження виправдано і пропорційно, відповідно до частин 2 і 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода залишати свою країну і обмеження цього права виключно на підставі закону і якщо це необхідно у демократичному суспільстві).

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поряд з цим, відповідно норм ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником - фізичною особою; у випадку невиконаним нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Аналіз наведеного Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на таке, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Поряд з цим, подані заявником матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених у судовому документі.

Зокрема, матеріали подання не містять доказів надсилання/вручення ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» постанов про відкриття виконавчого провадження № 60231287, про арешт майна та коштів боржника, а також викликів державного виконавця.

Суд також звертає увагу державного виконавця на ту обставину, що згідно ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язанням усім належним їй майном.

Боржником у виконавчому провадженні № 60231287 є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Логіка» , а не керівник цього товариства відносно якого заявлено подання.

Так, у поданні державний виконавець просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» , посилаючись на ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Разом з цим, у зазначеній статті визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, якщо він (громадянин) ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань.

Водночас, рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/476/19 зобов`язання сплатити борг покладено на юридичну особу ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» , а не на громадянина - керівника юридичної особи.

Державним виконавцем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке гарантовано Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон, а також те, що боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 908/476/19 є юридична особа, а не керівник боржника, подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання (вих. № 9761 від 24.03.2021) старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - керівника ТОВ «Будівельна компанія «Логіка» в особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Копію ухвали направити учасникам справи та старшому державному виконавцю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 30.03.2021.

Суддя М.В. Мірошниченко