Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/266/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Галицького районного споживчого товариства,
вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківська область,77100;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будівельні автоматизовані технології",
вул. Коновальця, буд.4, м.Галич, Івано-Франківська область,77100;
про стягнення орендної плати в сумі 17 098,55грн.
за участю:
від позивача: Боднар М.М. - виконуюча обов"язки юрисконсульта, (довіреність №39 від 14.05.2019);
від відповідача: не з"явились.
ВСТАНОВИВ:
Галицьке районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології" про стягнення орендної плати в сумі 17 098,55грн за договорами про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького РСТ №12-О від 01.08.2016, №18-О від 01.01.2018, №20-О від 23.01.2018.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вчиненої в Римі 04.11.1950 ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010, «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов"язання, обумовленого пунктом 4.1.2. договорів про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького РСТ №12-О від 01.08.2016, №18-О від 01.01.2018, №20-О від 23.01.2018, внаслідок чого неоплаченою залишилась орендна плата в сумі 17 098,55грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку, позаяк письмова вимога №06 від 05.02.2019 про оплату коштів за оренду майна залишилась без належного реагування відповідачем.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 06.05.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.05.2019. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Галицьким районним споживчим товариством (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології" (орендар/відповідач) укладено договори про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького РСТ №12-О від 01.08.2016, №18-О від 01.01.2018, №20-О від 23.01.2018, на виконання умов яких, орендодавець передав, а орендар прийняв згідно актів приймання-передачі від 01.08.2016, від 01.01.2018, від 23.01.2018 (а.с. 15, 21, 28) в строкове платне користування приміщення другого поверху адмінбудівлі Галицького райспоживтовариства загальною площею 16,2кв.м за адресою вул.Коновальця, 4 в м.Галич; виробничий цех загальною площею 1297,2кв.м та складське приміщення загальною площею 110,3кв.м, за адресою вул.Рекарська, 36 в смт.Більшівці; частину цокольного приміщення торгового комплексу "Універмаг" загальною площею 96,0кв.м за адресою вул.Коновальця, 4 в м.Галич та земельну ділянку, на якій знаходиться орендоване майно (пункт 1.1. договорів).
У відповідності до пункту 4.1.2. договорів орендар взяв на себе обов"язок своєчасно, не пізніше 10 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендну плату, плату за оренду землі, плату за комунальні послуги та інші платежі згідно виставлених рахунків.
Загальний розмір орендної місячної плати за користування орендованим майном становить 500,00грн (пункт 3.1. договорів №12-О від 01.08.2016, №20-О від 23.01.2018); 1 000,00грн (пункт 3.1. договору №18-О від 01.01.2018).
Доказів здійснення відповідачем оплати за користування орендованим майном за період січень 2017 - лютий 2019 на загальну суму 17 098,55грн у відповідності до виставлених орендодавцем орендарю рахунків (а.с.31-70) матеріали справи не містять.
Предметом судового розгляду є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення орендної плати в сумі 17 098,55грн.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.
В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
В силу частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Отже, позовна вимога позивача визнається судом правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 626-629, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 173, 283, 286 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Галицького районного споживчого товариства до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології" про стягнення орендної плати в сумі 17 098,55грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні автоматизовані технології", вул. Коновальця, буд.4, м.Галич, Івано-Франківська область,77100 (ідентифікаційний код 38230297) на користь Галицького районного споживчого товариства, вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківська область,77100 (ідентифікаційний код 01753115) 17 098,55грн (сімнадцять тисяч дев"яносто вісім грн 55коп.) - орендної плати, 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 29.05.2019
Суддя С.Кобецька
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2019 |
Оприлюднено | 30.05.2019 |
Номер документу | 82036124 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кобецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні