ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29.05.2019 р. Справа № 914/857/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши заяву
ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі №914/857/19
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання
про стягнення 2026547,95 грн. вартості частки майна товариства
ВСТАНОВИВ
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/857/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання про стягнення 2026547,95 грн. вартості частки майна товариства.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
28.05.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№1386/19) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 914/857/19, в якій позивач просить:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Львівська, будинок 3, ідентифікаційний код 02968651) вчиняти дії спрямовані на припинення юридичної особи, приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації будь-яким шляхом, в тому числі шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та реєстрації припинення діяльності юридичної особи.
- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Львівська, будинок 3, ідентифікаційний код 02968651) щодо реєстрації рішення про ліквідацію, реорганізації будь-яким шляхом, в тому числі шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та реєстрації припинення діяльності юридичної особи.
Необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову заявник обгрунтовує таким.
ОСОБА_1 , був одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання . Частка в Статутному капіталі товариства ОСОБА_1 становить 21,385%.
12.03.2018р. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання (відповідач) із заявою про вихід із складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання . Заява посвідчена приватним нотаріусом Вегера Н.Б. Пустомитівського районного нотаріального округу.
Відповідно до п.4.14. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 р. №4, під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.
Заявник зазначає, що відповідно до ст.54 Закону України Про господарські товариства (чинним станом на час виникнення спірних відносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Проте, як зазначає позивач, відповідачем пропущено 12-місячний строк, протягом якого товариство зобов`язано провести розрахунок вартості належної позивачу частки у розмірі 21,385% майна та прибутку товариства, такий розрахунок позивачу відповідачем надано не було, а також не було надано йому документів фінансової звітності та не було сплачено належну позивачу грошову суму.
Натомість, після настання строку виплати частки позивачу, відповідач вчинив дії щодо відчуження майна, за рахунок якого, у разі задоволення позову, могло б бути виконане судове рішення.
Так, 04.04.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передано все належне товариству на праві власності майно, а саме: будівлі загальною площею 7813,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1794993646236) за адресою: 81110, Львівська область , Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вулиця Львівська, будинок,3 .
21.05.2019р. позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову у даній справі №914/857/19.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.05.2019р. у даній справі №914/857/19 було вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівський завод нестандартного обладнання" (адреса: 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, буд.3, код ЄДРПОУ 02968651), розташованого за адресою - що знаходиться за адресою - 81110, Львівська обл. , Пустомитівський р -н, с.Зимна Вода, буд.3, а саме: будівля літ.А-1, склад площею 375,0 кв.м; будівля літ. Е-2, адміністративний корпус площею 330,7 кв.м; будівля літ.Д-1, котельня площею 188,4 кв.м; будівля літ. З-2, інструментальний цех площею 720,6 кв.м; будівля літ. Ц-2, корпус цеху дипломатів площею 819,9 кв.м; будівля літ. Б-1, склад №1 площею 518,6 кв.м; будівля літ. В-2, цех площею 863,9 кв.м; будівля літ.Г-3, механічний цех площею 1613,1 кв.м; будівля літ.Ж-2, виробничий цех площею 1046,4 кв.м; будівля літ. І-1, прохідна-склад площею 309,3 кв.м; будівля Л-2, цех площею 812,3 кв.м; будівля літ.Л-1, склад площею 145,8 кв.м; будівля Т-1, цех-перукарня площею 69,6 кв.м - до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Однак, в той самий день, 22.05.2019р. право власності було перереєстровано на ОСОБА_2 (Інформаційна довідка № 167805987 від 23.05.2019р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Номер запису про право власності: 31665778).
Крім того, позивач стверджує, що йому стало відомо про проведення загальних зборів, а відтак, на його думку існує великий ризик, що на зборах буде прийняте рішення про ліквідацію товариства.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарсьукого процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарсьукого процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 137 Господарсьукого процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі Хорнсбі проти Греції зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Згідно з частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з статтею 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставами для відмови у державній реєстрації, є наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Частиною 5 статті 14 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Таким чином, такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій прямо передбачений Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань .
Відповідно до п.6.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання Вищим керівним органом товариства є Загальні збори учасників.
Згідно п.п. 10 п.6.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Відповідно до п.11.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання припинення діяльності товариства відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи ліквідації.
Згідно п.11.3.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання ліквідація товариства проводиться за рішенням Зборів Учасників.
Отже з огляду на викладене, розглянувши доводи позивача зазначені у заяві про забезпечення позову, враховуючи те, що право власності на належне відповідачу нерухоме майно перейшло у власність іншої особи під час розгляду даної справи №914/857/19 та у день вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, є обгрунтовані підстави вважати, що тим самим відповідач спричиняє загрозу виникнення фінансової неспроможності товариства, що може призвести до його ліквідації і неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно з ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1 . Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №914/857/19 задовольнити.
2 . Вжити заходів до забезпечення позову, а саме:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Львівська, будинок 3, ідентифікаційний код 02968651) вчиняти дії спрямовані на припинення юридичної особи, приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації будь-яким шляхом, в тому числі шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та реєстрації припинення діяльності юридичної особи.
- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод нестандартного обладнання (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Львівська, будинок 3, ідентифікаційний код 02968651) щодо реєстрації рішення про ліквідацію, реорганізації будь-яким шляхом, в тому числі шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та реєстрації припинення діяльності юридичної особи.
Стягувач : ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ).
Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський завод нестандартного обладнання" (адреса: 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, вул.Львівська, буд.3, код ЄДРПОУ 02968651).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями)( стаття 235 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з 29.05.2019р.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 29.05.2019 |
Номер документу | 82036748 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Петрашко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні