Ухвала

від 29.05.2019 по справі 307/1612/19

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1612/19

Провадження № 2-з/307/17/19

У Х В А Л А

29 травня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову.

Посилається на те, що відповідач може відчужити спірне майно, тому просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 153 ч. 1 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання позивачки суд вважає, що воно підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 149 ч.ч. 1 та 2 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ч. 1 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Із позовної заяви убачається, що між сторонами наявний спір щодо нерухомого майна.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти дії спрямовані на відчуження майна до набрання рішенням законної сили, оскільки не вжиття заходів до забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог, може утруднити виконання рішення суду, або зробити його неможливим, через відчуження спірного майна, що не позбавляє відповідача ОСОБА_2 права і можливості до вирішення справи користуватися спірним майном.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивачки про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , шляхом заборони його відчуження до набрання рішенням по справі законної сили.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України . У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Гримут В.І.