Постанова

від 29.05.2019 по справі 243/781/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року справа №243/781/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Тимченко Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2019 р. (у повному обсязі виготовлено 06 травня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 243/781/19 (головуючий І інстанції суддя Воронков Д.В.) за позовом ОСОБА_2 до начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради Кубиткіної Світлани Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови № 1 від 15.01.2019 року у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) 25 січня 2019 року звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради Кубиткіної Світлани Михайлівни (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2019 року, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Словянської міської ради Кубиткіною С.М. та закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 1-5).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2019 р., з урахуванням ухвали від 08 травня 2019 року, у справі № 243/781/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 133-135).

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів посилається на п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, та вказує на те, що відсутні жодні докази, які б доводили правомірність проведення перевірки на підставі заяви ОСОБА_3 від 08.11.2018 року.

Також апелянт зазначає, що відповідачем при складанні спірної постанови було порушено норми ст. 268, 277 КУпАП.

Крім того, 06.03.2017 року йому були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 11/2017 на будівництво гаражу по АДРЕСА_1 та подана Декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва гаражу по АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки Декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва гаражу по АДРЕСА_1 є чинною.

Представник позивача наполягав на доводах апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Словянської міської ради Пономаренко К.В. надане направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 15.01.2019 р. № 1 для здійснення позапланової перевірки на будівництво гаражу по АДРЕСА_1 щодо дотримання ОСОБА_2 вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу від 15.01.2019 р. № 1-ОД та заяви ОСОБА_3 від 08.11.2018 р. (а.с. 8)

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду 15.01.2019 р. був складений Акт 1, а також Протокол № 1 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що при будівництві гаражу на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером НОМЕР_1 виявлено: порушення ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ( виконання будівельних робіт без належно затвердженого проекту), порушення ч. 1 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466; порушення ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (виконані будівельні роботи без подання повідомлення про початок будівельних робіт) ( а.с. 9-16)

15.01.2019 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Словянської міської ради Кубиткіною С.М. винесено постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. (а.с. 6).

З постанови вбачається, що при проведенні позапланової перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 виконані роботи з будівництва гаражу на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером НОМЕР_1 без належного затвердження проекту, без подання повідомлення про початок будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ч. 1 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466; ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с. 6-7).

15.01.2019 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради винесено припис № 1 щодо усунення виявлених порушень та приведення об`єкту будівництва до вимог чинного законодавства шляхом розроблення та затвердження належним чином проектної документації, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у термін до 15.03.2019 року (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 18).

Згідно договору міни від 18.01.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , між останніми відбулася міна часток земельних ділянок № НОМЕР_3 з боку ОСОБА_2 та № НОМЕР_5 з боку ОСОБА_4 , розмір часток складає по 0.0017 га кожна (а.с. 83-86).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем постанови № 1 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2019 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об`єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

За унормуванням ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після : 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 1 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2ст. 33 КУпАП).

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУпАП).

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом та іншими письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

З відомостей міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 має кадастровий номер НОМЕР_1 , її власник - ОСОБА_2 , підстава - невідомо; цільове використання - 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 51).

Згідно договору міни від 18.01.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , між останніми відбулася міна часток земельних ділянок № НОМЕР_3 з боку ОСОБА_2 та № НОМЕР_5 з боку ОСОБА_4 , розмір часток складає по 0.0017 га кожна (а.с. 83-86).

Відповідно до технічного завдання на складання документації з землеустрою від 22.10.2017 року, станом на 22.10.2017 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 була вільна від забудови, що також підтверджено п.4 договору міни від 18.01.2018 року (а.с. 81-86).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 вбачається, що земельні ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 , яка належала ОСОБА_2 до вказаного договору міни, мала площу 0.003 га. (а.с. 18).

У відповідності до технічної документації, наданої позивачем, площа забудови гаражу складає 22 м.2, площа спірного гаражу складає 17,30 м.2. Тобто, частина земельної ділянки позивача, яка не підлягала міні, мала площу 0.0013 га (0.003 - 0.00017 = 0.0013) та є значно меншою за площу як забудови, так і самого гаражу (а.с. 21) .

Зазначене спростовує твердження апелянта про те, що будівництво гаражу було розпочато до зміни кадастрового номеру земельної ділянки та виключно в межах земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 .

Будь-яких доказів на підтвердження наявності у позивача відповідної документації для забудови земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , суду не надано.

Тобто, на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 позивач здійснює будівництво гаражу без належно затвердженого проекту та без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що вважається самочинним будівництвом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП, оскільки при здійсненні капітального ремонту на позивача покладено обов`язок повідомлення про початок виконання будівельних робіт, адресованого відповідному органу державної архітектурно - будівельної інспекції у відповідності до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому постанова № 1 від 15.01.2019 скасуванню не підлягає.

Посилання апелянта на те, що 6.03.2017 р. йому були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 11/2017 на будівництво гаражу; на його замовлення був розроблений робочий проект на будівництво індивідуального гаражу; ним була подана декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва гаражу по АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області 11.04.2017 р. за № ДЦ 081 171 011022, тобто, ним були виконані будівельні роботи з дотриманням чинного законодавства, не приймаються судом, оскільки всі перелічені документи стосуються земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , яка після укладання договору міни, перестала існувати, а будівництво гаражу було розпочато та відбулося на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Судом не беруться до уваги також доводи апелянта про те, що при винесенні постанови, що оскаржується, були порушені його права, передбачені ст. 268, 277 КУпАП.

Зі змісту протоколу № 1 від 15.01.21018 року вбачається, що позивач був ознайомлений зі своїми правами, про що свідчить його особистий підпис. Будь-яких клопотань про відкладання розгляду справи, про необхідність звернення за юридичною допомогою, останній не заявив, заперечень з цього приводу до протоколу не вніс.

Також суд звертає увагу на те, що ст. 277 КУпАП передбачає максимальний строк розгляду справи, але не містить мінімальних обмежень.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2018 року до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради Кубиткіної С.М. надійшла заява від ОСОБА_3 , в якій остання просила провести перевірку виконання вимог діяльності будівельних норм, стандартів та правил при будівництві гаража гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він порушує законодавство (а.с. 50).

За таких обставин, у відповідача були достатні підстави для проведення позапланової перевірки позивача.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що попри твердження позивача про неправомірність перевірки на підставі заяви ОСОБА_3 , він призначення такої перевірки не оскаржив.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення (ст. 283 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем доведено, що приймаючи спірну постанову він діяв правомірно.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови № 1 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2019 року, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Словянської міської ради Кубиткіною С.М. та закриття справи про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 96 КУпАП суд першої ін6станції відмовив обгрунтовано.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеній у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 569/17294/15-а.

Частиною 3 ст. 286 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі наведеного, керуючись статями 205, 271, ч. 1 ст. 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2019 р. у справі № 243/781/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко