Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/16844/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2019 року

Київ

справа №826/16844/15

адміністративне провадження №К/9901/26055/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2016 (суддя - Шулежко В.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 (колегія суддів: головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Губська Л.В., Ісаєнко Ю.А.)

у справі №826/16844/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест

до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Біомедінвест (далі - Товариство, Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі - разом Відповідачі, окремо - Відповідач 1, Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню в розмірі 2 654 804, 00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест ; зобов`язання відповідача-1 підготувати висновок та подати його до відповідного органу Державної казначейської служби України з бюджетного відшкодування ПДВ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест за лютий, березень, квітень 2015 року у розмірі 2 654 804, 00грн. грн.; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 654 804, 00грн. грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в розмірі 2 654 804, 00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест ;

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми ПДВ у розмірі 2 654 804, 00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест за лютий, березень та квітень 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що у відповідності до п.200.12. статті 200 ПК України ДПІ повинна була протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органові державної казначейської служби висновок із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, підставою для неподання ДПІ до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку, не встановлено.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувались, а тому не є предметом касаційного розгляду.

Разом з цим, не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

09.08.2016 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача 1.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили, що не перешкоджає розгляду справи.

20.02.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Біомедінвест зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та є платником податку на додану вартість. Згідно з повідомленням ДПІ від 05.06.2015р. №402801 ТОВ Біомедінвест не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до ст.200 ПК України.

19.03.2015 ТОВ Позивач подав до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (вх. від 19.03.2015) та 27.05.2015 уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року (вх. № 9107568520 від 27.05.2015).

З урахуванням уточнюючого розрахунку у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 875 024 грн. та в рядку 30 задекларовано суму залишку від`ємного значення попередніх (звітних) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 555 532 грн.

20.04.2015 Товариством подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (вх. від 20.04.2015) та 27.05.2015 уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень 2015 року (вх. № 9107644264 від 27.05.2015).

З урахуванням уточнюючого розрахунку у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 829 792 грн.

20.05.2015 ТОВ Біомедінвест подало до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року (вх. № 9101517956 від 20.05.2015) та 27.05.2015 уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за квітень 2015 року (вх. № 9107655722 від 27.05.2015). З урахуванням уточнюючого розрахунку у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 394 456 грн.

Загальна сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, заявлена позивачем, становить 2 654 804грн.

Разом із вказаними податковими деклараціями позивач, відповідно до вимог п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України подав до контролюючого органу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4), розрахунки сум бюджетного відшкодування (додаток 3) та розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (додаток 2).

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Біомедінвест бюджетного відшкодування сум ПДВ, за результатами якої складено довідку від 07.07.2015 №66/26-55-28-02/24740569 про відсутність порушень при відображенні ТОВ Біомедінвест у декларації за лютий 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 в сумі 875 024 грн., та суми залишку від`ємного значення попередніх (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року в сумі 555 532грн., за березень 2015 року в сумі 829 792 грн. та за квітень 2015 року в сумі 394 456грн. (усього - 2 654 804 грн.)

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДКС України у м. Києві та УДКС України у Печерському районі м. Києва з листами з вимогою про надання інформації щодо передачі ДПІ до органу казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, в якій просив контролюючий орган повідомити причини нездійснення відповідних виплат згідно висновку.

У терміни, встановлені чинним законодавством, позивач суму бюджетного відшкодування не отримав, що не заперечується відповідачами, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пунктів 200.14, 200.15 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що бюджетне відшкодування ПДВ раніше здійснювалося органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу відповідного висновку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючими органами в порушення згадуваних норм Податкового кодексу України допущено протиправну бездіяльність що полягає у неподанні органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, що вказує на обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо неподання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню у розмірі 2 654 804 грн. та зобов`язання ДПІ скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми ПДВ у розмірі 2 654 804 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства за лютий, березень, квітень 2015 року.

Відповідно до ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що всупереч вищенаведених вимог законодавства, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у касаційній скарзі не наведено жодного доводу протиправності рішень судів попередніх інстанцій та не спростовано викладені в них висновки.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2016 контролюючому органу відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Положеннями статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на викладене, судовий збір у розмірі 6 021, 79 грн. за подання касаційної скарги у даній справі підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 2, код ЄДРПОУ 39669867) судовий збір за подання касаційної скарги у справі №826/16844/15 у сумі 6 021 (шість тисяч двадцять одна) грн. 79 коп. на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд)".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р.Ф.Ханова