Постанова

від 10.11.2010 по справі 2а-15046/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2010 року 14:10 № 2а-15046/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Техінвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість; визнання декларацією з ПДВ податковою декларацією.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ ОСПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо невизнання належним чином оформленої декларації з податку на додану вартість (вх. №180106) є протиправними та не відповідають приписам чинного податкового законодавства. Зазначає, що Закон України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`містить вичерпний перелік підстав для невизнання документу податковою декларацією.

Позиція податкового органу полягає в тому, що подана Позивачем податкова декларація містила виправлення, підчищення, помарки, дописки, закреслювання, порвані аркуші, а тому не могла бути визнана Відповідачем. При цьому посилається на положення Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні адміністративного позов відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Техінвест зареєстроване у Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації 31.10.2001 року, ідентифікаційний код 31721971, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 062695.

Згідно довідки серії АА №358295 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД є: монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; консультування з питань інформатизації; нотаріальна та інша юридична діяльність; діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

20 липня 2010 року ВАТ Техінвест`подано до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року (вх. №180106) з додатками. Відповідач подану податкову декларацію не визнав, вказавши на порушення Позивачем правил заповнення декларації, а саме на наявність …порваних аркушів, підчищення, помарок, виправлення, дописки і закреслювання… , про що повідомив ВАТ Техінвет`листом від 21.07.2010 року №1975/10/3/28-312.

Позивач, не погоджуючись з такою позицією податкового органу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Оцінюючи твердження Позивача про неправомірність дій ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон №2181).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 вказаного закону податковою декларацією є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов`язкового платежу).

Приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 визначають, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов`язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Суд, аналізуючи зазначені норми Закону №2181, приходить до висновку, що пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 закріплює вичерпний перелік підстав для невизнання податковим органом декларації, а саме: незазначення обов`язкових реквізитів; непідписання відповідними посадовими особами; нескріплення печаткою платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2010 року №180106 за червень 2010 року відповідає вимогам чинного податкового законодавства, тобто містить всі обов`язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою Позивача.

Як було встановлено, підставами для невизнання Відповідачем податкової декларації стали наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописки і закреслювання.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 з подальшими змінами та доповненнями (далі -Порядок №166).

Згідно пп. 3.3 п. 3 Порядку №166 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Зі змісту вказаного порядку випливає, що він встановлює лише вимоги до оформлення податкової декларації і не визначає наслідків порушення її оформлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки Закон №2181 не передбачає підставами для невизнання податкової декларації наявність …порваних аркушів, підчищення, помарок, виправлення, дописки і закреслювання… , то дії посадових осіб ДПІ в Голосіївському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації від 20.07.2010 року №180106 є неправомірними.

Щодо вимоги Позивача про зобов`язання Відповідача визнати декларацію з ПДВ від 20.07.2010 року №180106 податковою декларацією, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація №180106 за період червень 2010р. подана Позивачем 20.07.2010р., тобто у визначений законом строк.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 фактичне виконання Позивачем обов`язку подання податкової звітності органам державної податкової служби та встановлення судом факту протиправності дій посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року не потребує додаткового захисту Позивача у вигляді зобов`язання Відповідача її визнати.

Враховуючи викладене, вважає за необхідне у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.

Приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України визначають, що органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність та обґрунтованість власних дій.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва з невизнання декларації з податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства Техінвест (код ЄДРПОУ 31721971) за період червень 2010р. як податкової декларації.

3. В іншій частині позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 23.11.10 р.