Рішення

від 20.05.2019 по справі 908/234/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/33/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 Справа № 908/234/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/234/19

за позовною заявою: акціонерного товариства «Українська залізниця» , 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» ,

юридична адреса : 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61

адреса для листування : 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 80 А

до відповідача: комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради, 72330, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новобогданівка, вул. Центральна, 137/2

про стягнення 297 911,79 грн.

Присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

31.01.19 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 16.01.19 № ТУ БМЕС-3-10/132 з вимогами акціонерного товариства «Українська залізниця» , в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця» , в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» ) до комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради (надалі КП «Новобогданівське» Новобогданівської СР) про стягнення 297 911,79 грн. за договором на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.12.17 № 421, а саме: 231 871,85 грн. основного боргу, 46 253,39 грн. пені, 15 862,29 грн. інфляційних втрат та 3 924,26 грн. 3 % річних. Позов обґрунтовано п.п. 1.1., 1.2., 4.2., 6.1., 7.1., 7.2. договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.12.17 № 421, ст.ст. 526, 530, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 230, 231 ГК України, ст. 162-164, 172 ГПК України.

31.01.19 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.02.19 судом позовну заяву АТ «Українська залізниця» , в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» від 16.01.19 № ТУ БМЕС-3-10/132 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

14.02.19 до суду надійшла заява про усунення недоліків від 14.01.19 № ТУ БМЕС-3-10/519, в якій позивач усунув недоліки вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 05.02.19.

Ухвалою від 19.02.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/234/19, якій присвоєно № провадження 17/33/19. Судом ухвалено про розгляд справи № 908/234/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.03.19.

Ухвалою від 21.03.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22.05.19 включно та відкладено підготовче засіданні у справі № 908/234/19 на 22.04.19.

Ухвалою від 22.04.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/234/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.19.

У засіданні суду 20.05.19 судом прийнято процесуальне рішення по суті спору.

Позивач в судові засідання жодного разу не з`явився, про дату, час та місце судових засідань позивача повідомлено належним чином.

Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (рекомендованих), оригінали яких знаходиться у справі, позивачем отримано 25.02.19 ухвалу суду від 19.02.19 (про відкриття провадження у справі) та 02.05.19 ухвалу від 22.04.19 (про закриття підготовчого провадження).

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення позивача про дату, місце і час розгляду справи № 908/234/19.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні 21.03.19 визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав відзив за вих. від 21.03.19, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторін належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/234/19, враховуючи неявку в судові засідання сторін (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.17 між публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (Виконавець) та комунальним підприємством «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради (Споживач) укладено договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 421 (ПР/БМЕС-17751/НЮдч, за умовами якого (п. 1.1. договору) Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в об`ємі нормативного розрахунку та в межах встановленого ліміту (договірних об`ємах), (далі - Послуги), а Споживач бере на себе зобов`язання приймати їх та своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому Послуги, керуючись при цьому Водним і Цивільним кодексами України. Законом України Про питну воду та питне водопостачання , Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.08 №190, надалі Правила користування... . Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України , затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30, надалі Правила технічної експлуатації... . ДСаНПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною та іншими нормативними актами, прийнятими Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами.

Згідно п. 1.2. договору, Споживач здійснює споживання води та скид стічних вод в межах встановленого ліміту та сплачує Виконавцю за надані послуги в строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. договору, в разі, якщо Споживач отримує лише послуги з водопостачання, - умови цього Договору в частині водовідведення не застосовуються.

У відповідності до п. 3.1. договору, Виконавець забезпечує Споживачу:

- подачу води в об`ємі нормативного розрахунку та в межах встановленого ліміту -78 095 м. куб./рік, у тому числі:

- населення 51 119 м. куб./рік.;

- власні витрати та втрати 26 976 м. куб./рік;

- приймання стічних вод в об`ємі - ;

- населення - ;

- власні витрати та втрати - ,

за місцем надання послуги за адресами Споживача зазначеними в розрахунку водоспоживання для населення КП Новобогданівське (від водопровідних мереж ТУ БМЕС-3 філії ЦБМЕС ПАТ Укрзалізниця).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки між Виконавцем і Споживачем здійснюються відповідно до регульованих тарифів (цін), які затверджені Постановою Національної комісії, то здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) і на момент укладення Договору складають:

- централізоване водопостачання: 11-74 грн./м. куб. (14-088 грн./м.куб. з ПДВ);

- централізоване водовідведення: - грн./м. куб.

Сума договору становить 1 100 202,36 грн. у т.ч. ПДВ 183 367,06 грн.

У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору.

Згідно із п. 4.2. договору, Споживач зобов`язаний сплатити рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, за узгодженням з Виконавцем за нормами водоспоживання, затвердженими в установленому порядку та/або відповідно до встановленого ліміту або згідно з п. 3.4. цього договору. Підставою для розрахунку є двосторонній акт.

У відповідності до п. 4.3. договору, у випадку виникнення розбіжностей по сумах оплати остаточний розрахунок здійснюється на підставі узгодженого і підписаного сторонами акту звірки. Відмова від підписання акту або незгода з сумами оплат не звільняє Споживача від зобов`язань по оплаті рахунків.

Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань відповідно до чинного законодавства України і вказаними в ньому договорі нормативними документами (п. 7.1. договору).

Пунктом 8.3. договору визначено, що відповідальною особою за виконання цмов даного договору Споживач призначає: директора КП «Новобогданівське» ОСОБА_1 А.М. (0619) 446555, бухгалтер ОСОБА_2 НОМЕР_1 .

Згідно із п. 9.1. договору, договір вступає в силу з дати підписання, діє по 31.12.18, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

18.09.18 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. від 17.09.18 № 3357 (докази направлення вказаної претензії долучено до матеріалів справи), в якій позивач вимагає у відповідача перерахувати борг у сумі 241 871,85 грн.

Крім того, позивачем було направлено акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.18 на загальну суму 241 871,85 грн.

Вказаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.18 підписаний відповідачем на суму 231 871,85 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.11.18, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, свідчить, що у КП «Новобогданівське» Новобогданівської СР рахується заборгованість у розмірі 231 871,85 грн.

21.12.18 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. від 19.12.18 № ТУ БМЕС-3-10/4382 (докази направлення вказаної претензії долучено до матеріалів справи), в якій позивач вимагає у відповідача перерахувати борг у сумі 283 200,42 грн.

Крім того, позивачем було направлено акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.18 на загальну суму 283 200,42 грн.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд вирішував спір виходячи із наданих до справи документів та дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з грудня 2017 р. по вересень 2018 р. надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 470 873,00 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг за вказані періоди (копії яких долучені до матеріалів справи).

На підставі зазначених актів приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт та надання послуг.

Відповідно до п. 4.2. договору, Споживач зобов`язаний сплатити рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, за узгодженням з Виконавцем за нормами водоспоживання, затвердженими в установленому порядку та/або відповідно до встановленого ліміту або згідно з п. 3.4. цього договору. Підставою для розрахунку є двосторонній акт.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за виконання робіт та надання послуг за період з грудня 2017 р. по вересень 2018 р. здійснив не в повному обсязі, сплативши за вказаний період лише 239 001,15 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 231 871,85 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 231 871,85 грн. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, в судовому засіданні 21.03.19 представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі про що було зазначено у відзиві від 21.03.19.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання. Зобов`язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити надані позивачем послуги за період з грудня 2017 р. по вересень 2018 р. включно не виконано , відповідач оплату за надані послуги суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 231 871,85 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 46 253,39 грн. пені за період прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення термінів оплати послуг, що надаються, Споживач оплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати наданих послуг за період прострочення, позивачем заявлено до стягнення 46 253,39 грн. пені (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати надання послуг матеріалами справи № 908/234/19 доведено.

Разом з тим, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку пені позивачем за період просрочки за грудень 2017 р. та за вересень 2018 р., а саме з 20.01.18 по 11.04.18 та з 20.10.18 по 29.10.18 не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, та у відповідному випадку повинен рахуватись відповідно з 23.01.18 (а не з 20.01.18) по 10.04.18 включно та з 23.10.18 (а не з 20.10.18) по 28.10.18 включно.

Крім того у підрахунку позивача за просрочення платежів позивачем допущено помилку при нарахуванні пені.

З огляду на викладене, суд зазначає, що за заявлений позивачем період часу, виходячи з дати початку порушення грошового зобов`язання, суми боргу, що існувала у спірний період належний до стягнення, розмір пені становить суму 45 934,25 грн. (розрахунок перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство ).

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 45 934,25 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 3 924,26 грн. (розрахунок міститься в матеріалах цієї справи).

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та визнано його частково невірним через не врахування позивачем під час здійснення розрахунку приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, за період просрочки за грудень 2017 р. та за вересень 2018 р., а саме з 20.01.18 по 11.04.18 та з 20.10.18 по 29.10.18, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, та у відповідному випадку повинен рахуватись відповідно 23.01.18 (а не з 20.01.18) по 10.04.18 включно та з 23.10.18 (а не з 20.10.18) по 28.10.18 включно.

За розрахунком суду, розмір 3 % річних за заявлений позивачем період, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України та виходячи з дати початку порушення грошового зобов`язання, суми боргу, що існувала у спірний період, дат здійснення відповідачем оплат, окремо за кожним актом виконаних робіт та надання послуг, становить суму 3 899,69 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3 899,69 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються судом через необґрунтованість.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 15 862,29 грн. індексу інфляції (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Перевіривши (за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство ) наданий позивачем розрахунок індексу інфляції за загальний період з лютого по жовтень 2018 р. встановлено, що позивачем не вірно розраховано інфляційні втрати за вказаний період.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 13 167,48 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються судом через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

При підрахунку судового збору судом встановлено, що пропорційна сума судового збору до стягуваної суми боргу задоволеної судом становить 4 423,12 грн.

Однак, представник відповідача в судовому засіданні 21.03.19 визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 21.03.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22.05.2019 включно та відкладено підготовче засіданні у справі № 908/234/19 на 22.04.19.

Ухвалою від 22.04.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/234/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.19.

Отже, відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову .

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином відповідно до норм ст. ст. 129, 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , судовий збір покладається на відповідача в сумі 2 211,56 грн., а сума судового збору у розмірі 2 211,56 грн. повертається позивачу з Державного бюджету України згідно із ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 130, 202, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради (72330, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новобогданівка, вул. Центральна, 137/2, код ЄДРПОУ 30876597) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, код ЄДРПОУ 41149437) - 231 871 (двісті тридцять одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн. 85 коп. суми основного боргу, 45 934 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 25 коп. пені, 3 899 (три тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 69 коп. 3 % річних, 13 167 (тринадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 48 коп. інфляційних втрат та 2 211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 56 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, код ЄДРПОУ 41149437) з державного бюджету 2 211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 56 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно із платіжним дорученням від 23.01.19 № 36 на суму 4 468,69 грн.

Оригінал платіжного доручення від 23.01.19 № 36 на суму 4 468,69 грн. наявний у матеріалах господарської справи № 908/234/19.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.05.19.

Суддя В.Л. Корсун