Рішення

від 29.05.2019 по справі 918/7/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/7/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф. , за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малолюбашанської сільської ради, Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області до Публічноного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернення приміщення вартістю 12 193, 00 грн.

у засіданні приймали участь:

за участю представників:

від прокуратури: Равко О. О.;

від відповідача: Даценко Н. А., Дорота В. О.;

від позивача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малолюбашанської сільської ради, Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернення приміщення вартістю 12 193 грн 00 коп. В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури посилається на те, що приміщення використовується ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" для здійснення господарської комерційної діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, що заборонено законодавством, а оспорюванний договір суперечить чинному законодавству України, зокрема, ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту".

Ухвалою суду від 08.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 25.01.2019 року оголошувалась перерва до 19.02.2019 року.

31 січня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній вважає позовні вимоги Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малолюбашанської сільської ради, Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області необґрунтованими та просить суд у їх задоволенні відмовити.

19 лютого 2019 року від Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно з якою останній вважає твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року постановлено справу №918/7/19 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2019 року.

07 березня 2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до яких ПАТ "Укртелеком" зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди.

12 березня 2019 року від Здолбунівської місцевої прокуратури через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зміну підстав позову, згідно якої орган прокуратури, зокрема, просить суд визнати недійсним договір оренди та зобов`язати повернути приміщення вартістю 12 193 грн 00 коп.

У судовому засіданні 12.03.2019 року оголошувалась перерва до 02.04.2019 року.

19 березня 2019 року відповідачем подано відзив на заяву про зміну підстав позову, згідно якого останній просить суд повернути заяву про зміну підстав позову без розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.05.2019 року включно та відкладено розгляд справи на 13.05.2019 року.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2019 року.

У судовому засіданні 14.05.2019 року оголошувалась перерва до 29.05.2019 року.

Розглянувши заяву Здолбунівської місцевої прокуратури про зміну підстав позову судом встановлено, що фактично у заяві про зміну підстав позову позивачем викладено позовні вимоги у новій редакції, підстави позову доповнені новими обставинами при збереженні первісних обставин, а тому цією заявою підстави позову не були змінені.

Заяву подано до початку розгляду справи по суті, її прийнято судом до розгляду, а відтак спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

У судове засідання 29.05.2019 року з`явився представник прокуратури та представники відповідача. Представник позивача в судове засідання 29.05.2019 року не з`явився хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Водночас, матеріали справи містять заяву № 92 від 11.05.2019 року, яка до господарського суду надійшла 14.05.2019 року про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні, заслухавши представника прокуратури та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Статтею 1 ГПК України та ст. ст. 15, 16 ЦК України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

В силу положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановивши наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, за нормою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду приміщення об`єкту освіти, що з огляду на значимість питання забезпечення державою права освіти, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес.

Рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області №20 від 19 січня 2018 року "Про прийняття у комунальну власність Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області Мащанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів", прийнято із спільної власності територіальних громад Костопільського району у комунальну власність Малолюбашанської сільської ради об`єкти та майно, Мащанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Костопільської районної ради та змінено найменування закладу на Мащанський ліцей Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, як опорний навчальний заклад.

Відповідно п. 1.1 Статуту Мащанського ліцею, затвердженого рішенням сесії Малолюбашанської сільської ради №20 від 19 січня 2018 року (далі - Статуту) встановлено, що ліцей створений згідно з вимогами чинного законодавства України, знаходиться у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради Костопіпьського району Рівненської області, є правонаступником Мащанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Костопільської районної ради Рівненської області.

Пунктом 1.3 Статуту визначено, що Мащанський ліцей є повним правонаступником майнових і правових зобов`язань Лісопільської загальноосвітньої школи І ступеня і Глажевської загальноосвітньої школи І ступеня Мащанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Мащанський ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штам, ідентифікаційний номер, рахунок в установі банку.

Згідно з п. 1.4 Статуту, Мащанський ліцей є опорним закладом освіти, має у своєму складі філію у селі Лісопіль (надалі - філія). Філія не є юридичною особою і діє на підставі Положення про Лісопільську філію Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Пунктом 1.5 Статуту визначено, що засновником закладу освіти є Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області.

Управління закладом освіти відповідно до Закону України Про освіту здійснює його Засновник, керівник закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти - педагогічна рада, колегіальний орган громадського самоврядування - загальні збори, піклувальна рада та виконавчий орган Малолюбашанської сільської ради.

Пунктом 1.6 Статуту встановлено, що головною метою закладу освіти є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Пунктом 5.1 Статуту визначено, що матеріально-технічна база закладу освіти включає будівлі, споруди, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу освіти.

Пунктом 5.2 Статуту передбачено, що майно закладу освіти належить йому на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування, цього Статуту та укладених ним угод.

Відповідно до п. 6.1 Положення про Лісопільську філію Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, затвердженого рішенням сесії Малолюбашанської сільської ради №20 від 19 січня 2018 року (далі - Положення) матеріально-технічна база філії включає будівлі, споруди, землю, обладнання, комунікації, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена в балансі опорного закладу.

Пунктом 6.2 Положення встановлено, що майно філії закріплюється за нею та перебуває в оперативному управлінні опорного закладу.

Рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області №50 від 17 квітня 2018 року "Про зміну поштової адреси земельної ділянки та приміщення Лісопільської філії Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області", за клопотанням директора Мащанського ліцею внесено зміни до поштової адреси на земельну ділянку та приміщення Лісопільської філії Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області та присвоєно поштову адресу: вул. Центральна, 84а, село Лісопіль Костопільського району Рівненської області.

03 вересня 2018 року Мащанським ліцеєм Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (далі - Мащанський ліцей, заклад освіти) в особі директора Сиротинської О. В., яка діє на підставі Статуту, укладено договір оренди комунального майна, що перебуває у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради, за №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року (далі - Договір) з ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії (начальник відділу Шмігель О.П.), яким передбачена передача у строкове платне користування приміщення філії с.Лісопіль Мащанського ліцею МалолюбашанськоїІ сільської ради, розташованого за адресою: 35044, Рівненська область, Костопільський район, село Лісопіль, вул.Центральна, 84а, загальною площею 10.4 кв.м.

Відповідно до п.1.2 Договору, майно передається з метою розміщення автоматичної телефонної станції.

На виконання умов Договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі майна від 03.09.2018 року, згідно з яким, Мащанським ліцеєм передано, а Рівненською філією ПАТ "Укртелеком" прийнято приміщення, розташоване за адресою: 35044, Рівненська область, Костопільський район, село Лісопіль, вул.Центральна, 84а, загальною площею 10.4 кв.м, що перебуває на балансі навчального закладу

Розділом 3 договору сторонами погоджено сплату орендної плати, її визначення та порядок сплати.

Права та обов`язки орендаря, сторони передбачили у розділі 4, 5 договору, а розділом 6, 7 договору - права та обов`язки орендодавця.

Пунктами 4.3., 4.4. Договору передбачено, що орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення зазначеного в п. 1.2. цього Договору та умов цього договору. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього Договору незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей Договір діє з 03.09.2018 року до 30.04.2021 року включно.

Згідно висновку про вартість майна, станом на 30.04.2016 року вартість орендованого нежитлового приміщення, площею 10.4 кв.м, за адресою: 35044, Рівненська область, Костопільський район, село Лісопіль, вул. Центральна, 82 складає 12 193, 00 грн.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про охорону дитинства", держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про освіту", освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про освіту").

За умовами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про освіту", державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності.

Необхідно зазначити, що за приписами ст. 4 Закону України "Про загальну середню освіту", систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Крім того, згідно з п. 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 року №563, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об`єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Судом встановлено, що згідно договору оренди комунального майна, що перебуває у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради, №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року, майно передане Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" для розміщення автоматичної телефонної станції, тобто суто в цілях господарської діяльності орендаря, не пов`язаної з навчально-виховним процесом та не з метою надання освітніх послуг.

За умовами ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За приписами ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частинами 1, 2 ст. 78 Закону України "Про освіту" визначено, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМ України від 27.08.2010 року №778 конкретизовано, що джерелами фінансування закладу є доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За приписами ч. 1 ст. 79 Закону України "Про освіту", джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

У підпункті 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001 року та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

При цьому, ч. 1 ст. 80 Закону України "Про освіту" передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством, а в ч. 4 цієї статті встановлено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

З вказаної норми права вбачається, що об`єкт освіти це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту"законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

При цьому, виходячи зі змісту наведених вище правових положень, в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

З огляду на той факт, що майно, яке передано в оренду на момент укладення договору перебувало на балансі Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради, яке є об`єктом освіти і, відповідно до ст. 80 Закону України "Про освіту", не можуть використовуватися не за призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом. Отже, невикористання навчальним закладом майна, не надає права передачі цього майна в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Оскільки майно, яке передане в оренду є будівлею навчального закладу, що перебуває на балансі Мащанського ліцею, а тому воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом.

Зі змісту п. 1.2 договору оренди комунального майна, що перебуває у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради, за №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року, вбачається, що орендоване майно за оспорюваним використовуються з метою розміщення автоматичної телефонної станції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що майно передано в орендне користування не для використання в навчально-виховному процесі, а тому має місце порушення ст. 80 Закону України "Про освіту".

Суд також зазначає, що загальноосвітній державний заклад може надавати платні послуги по передачі в оренду приміщень виключно з метою досягнення передбачених у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту"завдань, якими є виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов`язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров`я та здоров`я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров`я учнів (вихованців).

Як вбачається з матеріалів справи, основний вид економічної діяльності юридичної особи Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік код КВЕД 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв`язку", а за умовами Договору №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року, майно передається в оренду з метою розміщення автоматичної телефонної станції.

При цьому, суд наголошує, що умови вказаного договору оренди не містять положень про взаємовідносини сторін оренди з питань навчально-виховного процесу щодо надання учням та педагогічному складу безкоштовних чи пільгових послуг надання доступу до мережі Internet та проводового телефонного зв`язку. Об`єкт оренди переданий в оренду відповідачу для розміщення суб`єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з надання послуг електрозв`язку, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря, не пов`язаної з навчально-виховним процесом та не з метою надання безоплатних послуг учням та педагогічним працівникам навчального закладу.

Разом з тим, укладення між ПАТ "Укртелеком" та Мащанським ліцеєм Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області договору №5600120102001270 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні, не змінює мети договору оренди №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року, а саме для розміщення АТС, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря.

Крім того, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, або майна, що перебуває у комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За приписами ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження і (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Правові засади здійснення оцінки майна, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів врегульовано Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 7 якого передбачено, що проведення оцінки майна є обов`язковим, зокрема, у випадку оренди майна, що є у комунальній власності.

Згідно з п. 1 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року №629, здійснюється оцінка майна, що передається в оренду, в тому числі, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим, що перебуває у комунальній власності.

Пунктом 2 вказаної Методики визначено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Відповідно до п. 19 Методики, у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка.

За умовами п. 3 Методики поняття "незалежна оцінка" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів здійснення незалежної оцінки майна, що передається в оренду, за вказаною Методикою, у зв`язку із чим розрахунок орендної плати за оренду комунального майна є недостовірним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов`язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов`язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним.

Договір оренди комунального майна, що перебуває у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради, за №56ЕООО-637/18 від 03.09.2018 року укладено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії використовує приміщення для розміщення автоматичної телефонної станції, що не є здійсненням освітньої діяльності з метою досягнення наведених у ст. 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань та суперечить нормам Закону України "Про освіту". При цьому, спірний договір укладений з порушенням вимог ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року №629.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, зважаючи на вищевикладене та враховуючи встановлені обставини в межах розгляду даної справи в суді, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Стосовно тверджень відповідача про те, що орендоване майно не є закладом освіти, не знаходиться за адресою місця розташування Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради та не належить Малолюбашанській сільській раді Костопільського району Рівненської області суд зазначає таке.

Як було вказано вище, засновником Мащанського ліцею є Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області. Майно Лісопільської філії Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, закріплюється за нею та перебуває в оперативному управлінні Мащанського ліцею.

Рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області №50 від 17 квітня 2018 року "Про зміну поштової адреси земельної ділянки та приміщення Лісопільської філії Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області", за клопотанням директора Мащанського ліцею внесено зміни до поштової адреси на земельну ділянку та приміщення Лісопільської філії Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області та присвоєно поштову адресу: вул. Центральна, 84а, село Лісопіль АДРЕСА_1 району Рівненської області.

Відповідно до п. 5.8. статуту Мащанського ліцею, затвердженого рішенням сесії Малолюбашанської сільської ради №20 від 19 січня 2018 року, рішенням Малолюбашанської сільської ради передано навчальному закладу у постійне користування земельну ділянку площею 0, 25 га.

Також, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 5623483903:03:001:0739, остання знаходиться за адресою: вул. Центральна, 84а, село Лісопіль Костопільського району Рівненської області; форма власності: комунальна; цільове призначення: 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; вид використання земельної ділянки: для обслуговування приміщення школи з надвірними будівлями; дата державної реєстрації земельної ділянки: 12.02.2016; площа земельної ділянки, гектарів: 0, 2500.

Крім того, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка за кадастровим номером 5623483903:03: НОМЕР_1 перебуває у постійному користуванні Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, власником є територіальна громада села Лісопіль в особі Малолюбашанської сільської ради.

При цьому, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (далі -Інструкція), технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику; замовник технічної інвентаризації - власник об`єкта нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва; замовник будівництва; особа, яка має право на спадщину (за запитом нотаріуса); особа, яка має інші речові права на об`єкт нерухомого майна, у тому числі на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт; орган, уповноважений управляти майном (у тому числі житлово-будівельні, дачні та гаражні кооперативи, садові товариства).

Згідно з п. 12 Інструкції, складовими частинами матеріалів технічної інвентаризації є, зокрема, експлікація до схеми розташування будівель та споруд;

Відповідно до технічного паспорту на будівлю котельні, виготовленого за замовленням територіальної громади с. Лісопіль в особі Малолюбашанської сільської ради, вбачається, що орендоване приміщення та Лісопільська філія Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області знаходяться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, с. Лісопіль, вул. Центральна, 84а.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.

При цьому, відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй майном та відповідно використовувати способи захисту порушеного права.

З огляду на викладене, вказані твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими. При цьому, інші доводи відповідача викладені у відзиві на позов та письмових запереченнях не спростовують висновків суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 3 524, 00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір оренди комунального майна, що перебуває у комунальній власності Малолюбашанської сільської ради, №56Е000-637/18 від 03.09.2018, укладений між Мащанським ліцеєм Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (35044, Рівненська область, Костопільський район, с. Маща, вул. Центральна, 61а, ідентифікаційний код 24171628) з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, Рівненська область, м Рівне, вул. Міцкевича, 2, ідентифікаційний код 01187526), яким передбачено передачу у строкове платне користування комунального майна загальною площею 10,4 кв.м. для розміщення автоматичної телефонної станції за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Лісопіль, АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , 84а.

3.Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, Рівненська область, м Рівне, вул. Міцкевича, 2, ідентифікаційний код 01187526) звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №56Е000-637/18 від 03.09.2018 майно загальною площею 10,4 кв.м., яке розташоване за адресою: Рівненська область, Костопільський район, с. Лісопіль, вул. Центральна, 84а, вартістю 12 193, 00 грн грн., балансоутримувачу - Мащанському ліцею Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (35044, Рівненська область, Костопільський район, с. Маща, вул. Центральна, 61а, ідентифікаційний код 24171628) шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, Рівненська область, м Рівне, вул. Міцкевича, 2, ідентифікаційний код 01187526) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд 52, ідентифікаційний код 02910077, МФО 820172, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, КЕКВ - 2800, р/р 35214079015371) судовий збір в сумі 3 524, 00 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 30 травня 2019 року.

Суддя Церковна Н. Ф.