Рішення

від 14.05.2019 по справі 200/3116/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. Справа№200/3116/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., за участю представника позивача Азарова О.А., представника відповідача Ярової С.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0033874207 від 29.11.2018р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, управління) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0033874207 від 29 листопада 2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплату згодженої суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб за період травень - липень 2018 року по уточнюючій податковій декларації з плати за землю, за результатами якої складено акт яким встановлено факт порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за 2018 року протягом строків, визначених п. 287 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного податковим органом 29 листопада 2018 року було сформовано рішення № 0033874207 яким визначено штрафні санкції на суму 7 775, 85 грн.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що за даними інтегрованої картки платника податків, контролюючим органом не було проведено уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, що призвело до перекручування даних стану розрахунку з бюджетом.

Ухвалою суду від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

26 березня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що уточнююча податкова декларація з плати за землю не була визнана як податкова звітність, оскільки була надана з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, про що податковим органом було повідомлено позивача листом від 24 грудня 2014 року № 18973/10-05-02-15-02. Представник відповідача зазначає, що дії управління не суперечать вимогам чинного законодавства України, а отже позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 09 квітня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14 травня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер (код ЄДРПОУ 32401484), зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, в стані припинення не перебуває.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Судом встановлено, що позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 9074126775 від 22 грудня 2014 року якої самостійно визначено суму зобов`язання у розмірі 14405,10 грн.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб за 2018 рік по уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2018 рік від 22 травня 2018 року за результатами якої складено акт від 30 жовтня 2018 року № 302/05-99-42-07/32401484.

Вказаним актом встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за 2018 рік зі сплати орендної плати з юридичних осіб протягом строків визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту від 30 жовтня 2018 року № 302/05-99-42-07/32401484 податковим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0033874207 від 29 листопада 2018 року яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % на суму 7775, 85 грн.

Рішенням ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 вказаного Кодексу, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю та право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно.

Позивач самостійно обрав спосіб подання податкової декларації з плати за землю - один раз за весь рік не пізніше 20 лютого поточного року.

Питання внесення змін до податкової звітності врегульовано ст. 50 вказаного Кодексу і відбувається шляхом подання уточнюючого розрахунку чи уточнюючої декларації.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 вказаного Кодексу встановлено строки давності - не більше 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Позивач, скориставшись правом, наданим йому вказаною нормою, подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік від 27.12.2016 року №9251964355, згідно якого сума податкового зобов`язання складає 14405,10 грн.

Порядок подання податкової звітності регламентується статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлений обов`язок контролюючого органу щодо прийняття податкової декларації, перевірки наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу та за умови дотримання платником податків вимог цієї статті реєстрації податкової декларації платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Тобто, законодавцем визначені умови, коли податкова декларація вважається прийнятою, зокрема, у разі, якщо контролюючий орган не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до положень Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року (далі - Порядок) перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Таким чином вбачається, що саме друга квитанція є належним підтвердженням, яким податковий орган зазначає про відмову у прийнятті податкової звітності та повідомляє причини такої відмови.

Факт прийняття податковим уточнюючого розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №1 від 22 грудня 2014 року та № 2 від 22 грудня 2014 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 20145 року у справі № 805/1030/15-а, а тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що податком органом було направлено повідомлення № 18973/10-05-02-15-02 від 24 грудня 2014 року щодо неприйняття уточнюючої податкової декларації за 2014 рік.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.9 визначено, що разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до 95 або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з наданої картки облікового рахунку та не спростовується відповідачем, податковим органом було змінено призначення платежів зі сплати орендної плати за період травень - липень 2018 року в рахунок погашення податкового боргу, однак, оскільки наявність у позивача боргу зі сплати орендної плати з юридичних осіб не відповідає фактичному розрахунку, таке змінення призначення платежів зі сплати орендної плати є протиправним, а отже належними та допустимим доказами, а саме платіжними дорученнями № 1515 від 29 травня 2018 року, № 1571 від 12 червня 2018 року, № 1592 від 19 червня 2018 року, № 1685 від 17 липня 2018 року та №1701 від 20 липня 2018 року підтверджено сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов`язання за період травень-липень 2018 року.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0033874207 від 29 листопада 2018 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0033874207 від 29.11.2018 р. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0033874207 від 29 листопада 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідер (код ЄДРПОУ 32401484) судовий збір у розмірі 1921 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 14 травня 2019 року.

Повний текст рішення складено 24 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.