Ухвала

від 29.05.2019 по справі 2-321/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-321/12

2-зз/295/16/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.

секретаря с/з Давиденко Я. В.

розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про розподіл спільного нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , третя особа ПАТ КБ «Приватбанк» про розподіл спільного майна подружжя ,-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2010 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира по справі №2-1215/10 накладено арешт на відчуження будь-який спосіб автомобіля марки SEAT Cordoba, номерний знак НОМЕР_1 .

На підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 05.08.2014 року визнано мирову угоду між сторонами, провадження по справі закрито.

21.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.02.2010 року про арешт майна.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування арешту підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В свою чергу, за приписами ч. 1 та п.3 ч. 2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Між тим, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності відповідача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, а також враховуючи те, що обставини, які стали підставою для арешту майна заявника, відсутні, а дія арешту порушує права останнього, як власника, суд дійшов висновку, що спосіб захисту, обраний заявником у вигляді зняття арешту з нерухомого майна, обґрунтований та передбачений законом.

З огляду на викладене та керуючись ст. 41 Конституції України , ст. ст.ст. 12 , 76 , 77 , 78 , 79 , 80 , 81 , 185 ЦПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.02.2010 року у цивільній справі №2-12154/10 , а саме з автомобіля марки SEAT Cordoba, номерний знак НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Н.Ф. Слюсарчук