Рішення

від 14.05.2019 по справі 520/1735/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. № 520/1735/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Кравцова С.О.,

представника відповідача - Петриченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"(61046, м.Харків, вул. Єнакіївська, 1, код ЄДРПОУ 4029735) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд :

- скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК2264/289/НД/АВ/П від 23.10.2018;

- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС від 14.11.2018;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39779919, адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ: 40299735, адреса: 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 1) судовий збір у сумі 19210 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23 жовтня 2018 року працівниками Головного управління державної служби праці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХК2264/289/НД/АВ. В ході проведеного інспекційного відвідування відповідачем зроблено висновок, що 25 працівників було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. На підставі зазначеного акту інспекційного відвідування відповідачем, 23.10.2018 р. прийнято припис про усунення виявлених порушень №ХК2264/289/НД/АВ/П, а 14.11.2018 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 2792 250 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач вважає, що висновки відповідача є помилковими, упередженими та такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а також зроблені без повного з`ясування обставин справи та їх аналізу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у письмовому відзиві та у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області під час проведення інспекційного відвідування для проведення заходу державного контролю у сфері інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю, в тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин ТОВ "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" позивача встановлено, що 25 працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

У зв`язку з виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС від 14.11.2018 року та складено припис № ХК2264/289/НД/АВ/П від 23.10.2018 року.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19,31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 та наказу № 01.01-07/1504 від 03.10.2018 року інспекторами праці проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об`єктом відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ".

За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці в Харківській області було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка, використовує найману працю №ХК2264/289/АВ від 23.10.2018 р.

Згідно розділу III акту Опис виявлених порушень було визначено порушення частини першої, третьої статті 24 КЗпП, а саме 25 працівників опущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. а саме: Андрієнко М.Г., Іванов В.В., Григоренко О.І., Гуглич О ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 О.С., Мусієнко В.А., Онацкий О.О., Петров О.Ф., Пампура О.М., Павлов Ф.О., Редько А.В., Серкіз А.С., Таран С.О., Удовенко В.О., Ярмолов В.В., Хачатурян Р.Р., Цепило М.О., Швец С.О., Шунко В.І., Музика В.Б., Карнаул В.В., Шевченко В.І.

На підставі висновків акту відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК2264/289/НД/АВ/П від 23.10.2018 року, яким зобов`язано директора ТОВ "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" Зайцева С.Г. усунути порушення частини першої, третьої статті 24 КЗпП та зазначено, що про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Харківській області.

14.11.2018 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу № ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС , згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 2 792 250 грн. за порушення частини першої, третьої КЗпП стосовно допущення до роботи без укладення трудового договору 25 працівників.

Не погодившись з винесеними контролюючим органом рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. № 295 (далі - Постанова № 295), тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно п. 19 та п. 20 Постанови № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Тобто інспекційне відвідування закінчується днем складання акту.

Відповідно до норм ст. ч.3 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначаються дата початку та дата закінчення заходу, і тип заходу (плановий або позаплановий).

Згідно до норм ч.4 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Всупереч вказаним вимогам, у посвідченні (направленні) на проведення заходу не зазначено тип заходу (плановий або позаплановий).

Відповідно до приписів частини 6 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Судом встановлено, що всупереч зазначеним вимогам Закону при складанні інспектором відповідача акту в ньому не було відображено інформації щодо типу заходу (плановий або позаплановий) та прізвище, ім`я та по батькові керівника або уповноваженої особи об`єкта відвідування чи інших осіб, присутніх при проведенні інспекційного відвідування.

Судом також встановлено, що згідно Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ГУ Держпраці у Харківській області на 2018 рік, затвердженого Наказом ГУ Держпраці у Харківській області №01.01-07/1583 від 29.11.2017 позивач відсутній в переліку юридичних осіб щодо яких заплановано проведення в 2018 році заходів державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

З наведеного можна дійти висновку, що інспектування мало позаплановий характер.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якої, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як встановлено судом відповідач не надав копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) щодо проведення позапланових заходів контролю відносно позивача.

Згідно з ч. 2 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

Вищезазначене свідчить про недотримання відповідачем вимог законодавства під час здійснення інспекційного відвідування підприємства позивача.

Судом під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ є підприємством, основним видом економічної діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протягом 2018р. ТОВ "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ були укладені наступні цивільно-правові договори.

Між позивачем та фізичною особою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено цивільно-правовий договір підряду №5 від 01.10.2018.

Між позивачем та фізичною особою - ОСОБА_7 , 21.01.1985 р ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено цивільно-правовий договір підряду №3 від 01.10.2018.

Між позивачем та фізичною особою - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено цивільно-правовий договір підряду №1 від 01.10.2018 .

Між позивачем та фізичною особою - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено цивільно-правовий договір підряду №2 від 01.10.2018 .

За наслідками вищезазначених договорів позивачем сплачена належна винагорода, що підтверджується відповідними відомостями розподілу витрат від 20.11.2018 року № 181120СТ709113 та від 05.12.2018 року № 181205СТ984974.

Факт виконання робіт по вказаним договорам підтверджено актами прийняття-передачі робіт.

Отже, судом встановлено, що зазначені в акті 4 працівників мали відносини з позивачем на підставі договорів цивільно-правового характеру, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України. Статтею 22 КЗпП встановлено гарантії щодо укладення трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. У трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

За трудовим договором громадянин набуває статусу працівник , його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.

Предметом трудового договору є процес праці - виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконанням іншим. Працівник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні, не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов`язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та інші випадках.

Натомість у договорі підряду/ цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору Цивільним кодексом не передбачені. За договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов`язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.

За договором підряду сторони рівноправні і замовник не зобов`язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (глави 61 та 63 ЦК). ЦК України не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Працівник за договором такого характеру є незахищеним та позбавлений будь-яких соціальних гарантій. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, здійснюється добровільно. Договір підряду припиняється у зв`язку з виконанням обумовленої при його укладенні роботи, про що складається акт завдання-приймання, який підписується обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є цивільно-правовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України закріплено юридичну конструкцію договору про надання послуг, яка передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, договір про надання послуг не є трудовим договором, та відносини, що виникають між його сторонами вимогами законодавства про працю не регулюються.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про виконання робіт.

Так, відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому особливості цих договорів є різними.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу.

Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Результат праці визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його рамками, метою договору є отримання певного матеріального результату. Особа, яка виконує роботу на підставі цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.

Саме за цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, за цивільно-правовим договором відносини регламентуються не трудовим законодавством, а виключно цивільним. Тобто дві рівноправних сторони домовляються: про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі. Факт виконання обов`язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг; конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу; вартості виконання робіт, надання послуг.

Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за результат. Його не включають до штатного розпису, він не підпорядковується правилам трудового розпорядку і не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір.

Крім того, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, а строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, відповідно до ст. 846 ЦКУ. Тобто законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися цивільно-правовий договір. Водночас цивільно-правові договори не можуть укладатися на невизначений строк.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, чинним законодавством передбачена можливість укладання цивільно-правових договорів.

Суд також зауважує, що системний аналіз діючого законодавства дає можливість зробити висновок, що відповідачу повноважень щодо встановлення фактів заміни та приховування трудових відносин договорами цивільно-правового характеру чинним законодавством не надано. У чинному законодавстві відсутні критерії та ознаки, за якими інспектор з праці може зробити означені висновки щодо такої заміни та приховування. Чинне законодавство не містить визначення заміни та приховування трудових відносин договорами цивільно-правового характеру.

Суд також звертає увагу на те, що вище означена в приписі вимога відповідача є покладанням на позивача додаткового тягаря виконання укладених та не розірваних, не визнаних недійсними в установленому законом порядку договорів цивільно-правового характеру й одночасно оформлення наказу на цих же осіб - виконавців за договорами цивільно-правового характеру про прийняття на роботу з відповідними наслідками щодо оплати тих самих робіт, що передбачені укладеними договорами з відповідною оплатою. Винагорода у такому випадку буде сплачуватись одній і тій же особі як за роботи, виконувані за договором підряду, так і за таку ж саму роботу, виконувану цією ж особою згідно штатного розкладу у разі видання наказу про прийняття на роботу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає судження відповідача як суб`єкта владних повноважень про наявність ознак трудових відносин за цивільно-правовими угодами помилковими. Відповідач дійшов хибного висновку про те, що позивач та 25 осіб фактично вступили у трудові відносини, що мають бути оформлені наказом чи розпорядженням роботодавця.

Крім того, статями 6, 627 Цивільного кодексу України декларується принцип свободи договору. Тобто сторони мають право укладати договори, в тому числі й не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають його загальним принципам. При цьому сторони на власний розсуд визначають і узгоджують умови договорів. Укладаючи цивільно-правовий договір, його сторони самостійно визначають його характер, узгоджують усі його істотні умови і скріплюють їх своїми підписами. Законодавство не встановлює обмежень щодо статусу виконавців (за винятком того, що для деяких робіт потрібна ліцензія) і щодо тривалості виконання робіт або надання послуг.

Твердження щодо можливості фізичної особи виконувати роботи як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового договору неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики у листах № 151/06/186-11 від 16.05.2011 р. та № 64/06/187-12 від 20.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Частинами 1 та 2 статті 213 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на дату подачі позовної заяви відсутнє жодне судове рішення, згідно якого вищезазначені цивільно-правові договори вважались би неукладеними, розірваними чи визнаними недійсними. У разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої статтею 204 Цивільного кодексу України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Щодо інших осіб вказаних в акті перевірки суд зазначає наступне.

Позивачем не заперечувався той факт, що на будівельному майданчику за адресою : м.Харків, пров. Пискунівський ріг пров. Лосівського , 11 жовтня 2018 року о 15 год 00 хв. на момент проведення інспекційного відвідування могли перебувати особи, які виконували підрядні ремонтні роботи за домовленістю з особами, які мають майнові права (паї) на відповідні квартири у багатоквартириому будинку, що будується.

Однак позивач зазначив, що вказані особи йому не відомі і ніяких відношень у позивача з ними не існувало. Належним чином відповідачем вказані в акті особи не встановлювались. В поясненням їх дані вказані зі слів.

Відповідачем під час судового засідання протилежного не доведено належними доказами.

Фактично, під час інспекційного відвідування інспектори з праці обмежилися лише відібранням пояснень у осіб, які не були ідентифіковані у якості працівника позивача, а тому суд вважає, що усі свої висновки побудували на помилковому ствердженні того, що вказані особи мають трудові відносини з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм трудового законодавства.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що припис про усунення виявлених порушень №ХК2264/289/НД/АВ/П від 23.10.2018 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС від 14.11.2018 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"(61046, м.Харків, вул. Єнакіївська, 1, код ЄДРПОУ 4029735) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування припису та постанови - задовольнити.

Скасувати припис про усунення виявлених порушень Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК2264/289/НД/АВ/П від 23.10.2018.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК2264/289/АВ/НД/П/ТД-ФС від 14.11.2018.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"(61046, м.Харків, вул. Єнакіївська, 1, код ЄДРПОУ 4029735) у розмірі 21 131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 29.05.2019 року.

Суддя Рубан В.В.