Ухвала

від 29.05.2019 по справі 2240/2902/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2019 року

Київ

справа №2240/2902/18

касаційне провадження №К/9901/14543/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 у справі № 2240/2902/18 за позовом приватне підприємство "Капітал-Ресурс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, третя особа: Приватне підприємство "Електромонтаж-сервіс плюс" про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 29.10.2018, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019, позов задовольнив: скасував рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №858474/41127675 від 25.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної приватного підприємства "Капітал-Ресурс" №2 від 27.06.2018; зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 27.06.2018 і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 2240/2902/18 є вимоги про: скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №858474/41127675 від 25.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №2 від 27.06.2018; зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 27.06.2018 і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, неналежне виконання обов`язків окремих посадових осіб контролюючого органу чи недосконалого програмного забезпечення відповідача щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкових накладних, шляхом не зазначення конкретного підпункту пункту 6 Критеріїв та розкриття його змісту, у розглядуваному випадку, не позбавило можливості позивача надати усі наявні у нього документи первинного бухгалтерського і податкового обліку для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних. При цьому, контролюючим органом не вказано конкретного критерію оцінки ступеня ризику, та які саме із перелічених критеріїв стосуються позивача та не надано жодних доказів щодо приналежності позивача до категорій ризикових платників податків.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2018, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна