Ухвала

від 27.05.2019 по справі 1840/2892/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №1840/2892/18

адміністративне провадження №К/9901/13875/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1840/2892/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2018 року "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23.05.2018 №720528/38397730, № 720583/38397730, від 30.05.2018 №744777/38397730, зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 05.04.2018 №2, від 17.04.2018 №11, від 30.04.2018 №19 й вважати їх прийнятими і зареєстрованими датою направлення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та задоволено позов.

На зазначене рішення апеляційного суду відповідачами подано касаційну скаргу, яка 15.05.2019 зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім не є вичерпним й, при цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Сумській області не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області належить відмовити.

Окрім цього статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому за змістом частин першої та третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Касаційна ж скарга від імені Державної фіскальної служби України підписана ОСОБА_1 як представником й на підтвердження таких повноважень подано довіреність, якою, втім на представництво інтересів цього податкового органу уповноважено іншу особу, а саме - ОСОБА_2 . До того ж вказана довіреність видана і підписана директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження цього податкового органу Антоненко І. О . на підставі наказу від 02.07.2018 №421 "Про надання права підпису та засвідчення копій", втім будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 КАС України (згідно закону, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано, що не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.

За правилами пункту першого частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин та враховуючи наведені приписи процесуального закону, касаційну скаргу Державної фіскальної служби України належить повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 332, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1840/2892/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1840/2892/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. С. Пасічник

Судді: І. А. Васильєва

В. П. Юрченко