Постанова

від 28.05.2019 по справі 237/5076/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1101/19

237/5076/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 237/5076/17

Номер провадження 22-ц/804/1101/19

28 травня 2019 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Зайцевої С.А., Попової С.А.

за участю секретаря - Єфремової О.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю СТАРТ КЕПІТАЛ , Гатаулін Рафік Самігулович,

сторони за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю СТАРТ КЕПІТАЛ , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 липня 2018 року, у складі судді Ліпчанського С.М.

В С Т А Н О В И Л А:

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ , ОСОБА_2 з позовною заявою про визнання недійсним договору поруки від 20 травня 2017 року.

05 липня 2018 року, відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

05 липня 2018 року відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_5 Н ОСОБА_6 подала до суду заяву про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 липня 2018 року заяву ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з однієї сторони, ОСОБА_2 з другої сторони та ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ з третьої сторони, в редакції поданій до суду, згідно якої стягнуто солідарно з ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ (ЄДРПОУ 41341824), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) суму боргу в розмірі 11 500 000 грн.

Встановлено спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання за стягувачем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) права власності на належне ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) нерухоме майно, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,0846 га, кадастровий номер НОМЕР_3 .

Забов`язано ОСОБА_2 продати земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 119 площею 1,0846 га, кадастровий номер НОМЕР_3 за ціною не нижче 3 550 738,00 грн.

Забов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 грошові кошти отримані від реалізації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,0846 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , в розмірі, що перевищує суму 3 550 738,00 грн.

Передано ОСОБА_2 права на подання та отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, комунальних підприємствах, державних реєстраторів та нотаріусів будь-яких документів, заяв та інформацію (їх копії, дублікати, витяги з державних реєстрів, довідки, інформаційні довідки, довідки форми, тощо) необхідних для продажу, державної реєстрації майна, а саме: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,0846 га, кадастровий номер НОМЕР_3 .

Сторонами досягнута домовленість про те, що витрати з оплати судових зборів, послуг за надання правової допомоги та будь - яких інших послуг не відшкодовуються одна одній та покладаються виключно на ту сторону, яка їх понесла.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, та вважає, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваною ухвалою суду вирішено юридичну долю майна, законним власником якого є апелянт. Відповідно до державного акту на право власності, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,0846 га належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2012 року. Будь-який правочинів, спрямованих на відчуження належної йому земельної ділянки на користь інших осіб він не здійснював. Посилаючись на ст. 319 ЦК України, зазначає, що на момент укладання зазначеної мирової угоди жодна із сторін не мала права визначати юридичну долю земельної ділянки, оскільки її власник участі у справі не приймав. Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд мав залучити стороною у справі реального власника земельної ділянки. Державний акт підтверджуючий його право власності на земельну ділянку залишається чинним на теперішній час. Зазначає, що користуючись ухвалою суду, що оскаржується, ОСОБА_2 вніс земельну ділянку до статутного фонду юридичної особи та зареєстрував відповідні зміни у державному реєстрі. Отже, відновлення прав заявника, як законного власника, неможливо без скасування оскаржуваної ухвали.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ надав відзив, в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що апелянт ОСОБА_4 05 жовтня 2012 року продав земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 10,0846 га ОСОБА_3 , та відповідний запис зроблений на Державному акті про право власності на земельну ділянку. Отже, остання мала право розпоряджатись належній їй земельною ділянкою та укладати мирову угоду. У свою чергу, ОСОБА_4 не є тією особою, інтересів якої може стосуватись ухвала Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 липня 2018 року про затвердження мирової угоди.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного суду розгляд справи був призначений на 21.05. 2019 року.

16.05.2019 року на адресу апеляційного суду надійшли письмові клопотання від від ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які просили відкласти розгляд справи ( а.с. 94-96, 97-99, 100-102), які апеляційним судом у судовому засіданні від 21.05.2019 року були розглянуті та задоволені, та розгляд справи відкладено на 28.05.2019 року. ( а.с. 107)

У судове засідання, призначене на 28 травня 2019 року, сторони , належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з`явились, клопотань до апеляційного суду не надавали, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі за їх відсутність.

Зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .(а.с. 113,114,117) ОСОБА_2 додатково повідомлений ,у відповідності до частини 5 ст. 130 ЦПК України, через свого адвоката Муратову О.О. ( а.с. 118,119,120)

Судова колегія відхилила письмове клопотання про відкладення розгляду справи, що надійшло на адресу апеляційного суду від ТОВ ІРІДА2018 , що не є учасником справи, оскільки відповідно до частини 3 статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу, та не передбачає виклик інших осіб. ( а.с. 136-140)

Заслухавши суддю - доповідача,дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їхні права , свободи та ( або) інтереси, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" № 5 від 12 червня 2009 року, з метою врегулювання спору до судового розгляду суди мають з`ясовувати: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду. Зазначені процесуальні дії можуть бути вчинені лише в позовному провадженні та повинні здійснюватися не формально; суди мають вживати дієві заходи для примирення сторін та врегулювання спору до судового розгляду, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість. Закриваючи провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову чи визнанням укладеної між сторонами мирової угоди, суди повинні враховувати положення ст.ст. 174, 175 ЦПК та до ухвалення відповідного судового рішення роз`яснювати сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

За змістом вказаної статті мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з`ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання. Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд ( частина 5 статті 207 ЦПК України )

Із місту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до суду з позовною заявою до відповідачів ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, укладеним на забезпечення договору позики.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою до ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення грошових коштів, отриманих на підставі договору позики, та саме наведені обставини становили предмет спору, і саме така позовна вимога була первинною. Питання щодо визнання права власності на земельну ділянку та зобов`язання нею розпорядитись шляхом продажу, не було предметом розгляду суду.

Затверджуючи мирову угоду сторін, суд першої інстанції виходив з того, що дії сторін відповідають закону та не порушують прав та інтересів інших осіб.

Такі висновки суду є помилковими, оскільки не підтверджуються належними доказами та суперечать вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2018 року до суду надійшла заява від ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди про стягнення з ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ на користь ОСОБА_2 11 500 000 гривень, та встановлення спосібу та порядку виконання рішення шляхом визнання за стягувачем ОСОБА_2 право власності на належну їй земельну ділянку.

Одночасно з даною заявою надані письмові докази, зокрема, договір поруки від 20.05.2017 року у двох примірниках, підписи в яких кредитора та позичальника відмінні один від одного. ( а.с. 21,22) Крім того, один з договорів поруки є непосвідченою належним чином ксерокопією, на якій зроблено два мокрих підписи. ( а.с. 21 обор.)

Затверджуючи мирову угоду сторін, суд першої інстанції виходив з того, що дії сторін відповідають закону, не порушують прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до умов зазначеної мирової угоди поручитель ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,0846 га, кадастровий номер НОМЕР_3 .( а.с.16)

Проте ,на підтвердження зазначеного, жодного належного та допустимого доказу не надано.

Договір куплі-продажу зазначеної земельної ділянки від 05 жовтня 2012 року, від імені продавця ОСОБА_4 , в особі представника Самойленко В.М., що діє на підставі довіреності від 11.05.2005 року, як продавця, та ОСОБА_3 як покупця, що міститься в матеріалах справи , є ксерокопією, яка належним чином не засвідчена, що не відповідає вимогам статті 95 ЦПК України, та заперечується ОСОБА_4 ( а.с. 26)

Надана копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.06.2018 року, сформовану державним реєстратором Ісаєвим В.В., не має підпису та печатки даної особи. ( а.с. 27)

Разом з цим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданим на запит Донецького апеляційного суду, станом на 07 травня 2019 року року вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , що розташована в АДРЕСА_1 , площею 1,0846 га є ОСОБА_4 . ( а.с. 87-88)

Разом з тим, суд першої інстанції не виконав вимог закону та не перевірив, чи належить вказана земельна ділянка ОСОБА_3 , та якими належними доказами це підтверджується.

При цьому, судова колегія не приймає як належний доказ, ксерокопію плану меж земельної ділянки до державного акту на земельну ділянку, яка є нечитабельною , надану з відзивом на апеляційну скаргу ТОВ СТАРТ КЕПІТАЛ , як таку, що не відповідає вимогам статті 95 ЦПК України та до того ж відрізняється за наявністю письмових символів з ксерокопією акту на земельну ділянку, що міститься в матеріалах справи. ( а.с.41, 133)

Крім того, відповідно до частини 2,3 статтті 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2018 року до суду надійшла заява від ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди , яка підписана нею особисто та не містить підписів усіх учасників справи.( а.с. 14-15)

За змістом мирової угоди не вбачається, що сторони усвідомлюють наслідки такого рішення. У свою чергу, суд ухвалив рішення за відсутності сторін, отже, вимоги частини 2 статті 207 ЦПК України не виконані.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що дії сторін відповідають закону, не порушують прав та інтересів інших осіб необґрунтовані.

За таких обставин, судове рішення, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 липня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 травня 2019 року.

Головуючий Гаврилова Г.Л.

Судді Зайцева С.А.

Попова С.А.