Ухвала

від 21.05.2019 по справі 321/1162/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.05.2019 Справа № 321/1162/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження № 11-кп/807/807/19Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №321/1162/18Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія ст.191 ч.2, ст.15 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018080290000102, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Михайлівського районного судуЗапорізької області від 21 грудня 2018 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и л а:

вироком Михайлівського районного судуЗапорізької області від 21 грудня 2018 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду першої інстанції, органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні злочину за таких обставин.

Рішенням № 16 від 16.01.2009 року голови Михайлівської районної ради Запорізької області створено Комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області ЄДРПОУ 36141792, юридична та фактична адреса: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, будинок № 18, поштовий індекс 72002, згідно статуту якого, засновником закладу є Михайлівська районна рада Запорізької області (ЄДРПОУ 20508901), майно закладу становлять необоротні та оборотні активи, грошові кошти, а також інші цінності, вартість, яких відображається в самостійному балансі закладу. Джерело формування майна є: майно спільної власності територіальних громад Михайлівського району, передане в оперативне управління Закладу та закріплене на підставі договору оперативного управління; майно придбане за рахунок коштів місцевого бюджету; благодійні внески організацій, фондів, підприємств, установ; інші джерела, незаборонені чинним законодавством. Майно Закладу є спільною власністю територіальних громад Михайлівського району і передане йому в користування на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Заклад володіє та користується переданим йому майном для цілей, передбачених цим Статутом. Виключно з дозволу Власника Заклад має право розпоряджатися закріпленим за ним майном: передавати, продавати (крім нерухомого майна), здавати в оренду об`єкти нерухомості, списувати з балансу, тощо.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням № 5 від 24.12.2015 року голови Михайлівської районної ради Запорізької області призначений на посаду директора Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області.

Директор закладу є уповноваженим представником закладу під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених актами законодавства, статутом закладу, іншими нормативно-правовими актами. Директор діє на засадах єдиноначальності. З огляду на викладене, ОСОБА_8 , займаючи посаду директора КЗ «КДЮСШ» виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку із чим, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Таким чином, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді директора КЗ «КДЮСШ» Михайлівської районної ради Запорізької області та будучи службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення, при наступних обставинах.

Так, 20.04.2017 року, на підставі акту приймання передачі № 91107261-1z від проекту «Зміцнення спроможності українських територіальних громад до прийняття внутрішньо переміщених осіб в Україні» програми ініціативи інфраструктурної програми для України Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ до КЗ «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області було передано спортивні тренажери моделі «ST-103», «ST-108», «ST-107», «ST-313-728», «Inter Atletika», ST-312-725», «ST-202-Р-713», «ST-302-676», «ST-201-669», «ST-118-709», які були отримані директором КЗ «КДЮСШ» ОСОБА_8 та які, у подальшому, повинні були бути розміщені у приміщенні КЗ «КДЮСШ» для зайняття на них вихованців вказаного закладу.

Того ж дня, у ОСОБА_8 , при виконанні вказаної програми Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, виник прямий умисел на вчинення розтрати майна спільної власності територіальних громад Михайлівського району, а саме: вищевказаних спортивних тренажерів, шляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем та реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, умисно, незаконно та безоплатно, за відсутності нагальної потреби та за наявності реальної можливості фактичного розміщення спортивних тренажерів у КЗ «КДЮСШ», без прийняття відповідного рішення власника майна, з метою поліпшення майнового становища фізичної особи ОСОБА_12 , передав їх у володіння та користування останньому для їх подальшого розміщення у приміщенні спортивного комплексу «Таврія Скіф», за адресою: АДРЕСА_2 , який є приватною власністю ОСОБА_12 , де, в подальшому, вказані спортивні тренажери були розміщені та знаходилися за вищезазначеною адресою до виявлення працівниками Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області під час проведення 15.03.2018 року огляду зазначених спортивних тренажерів за адресою: АДРЕСА_2 та, в подальшому, накладення на них арешту ухвалою слідчого судді Михайлівського районного суду Запорізької області, тим самим виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, чим міг своїми злочинними діями завдати територіальній громаді Михайлівського району майнову шкоду на загальну суму 196 100 гривень.

Дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, як закінчений замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, прийшов до висновку, що ОСОБА_8 необхідно виправдати на підставі п. 2 ч. 1ст. 373 КПК Україничерез недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, так як під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, в якому він обвинувачується.

В апеляційнійскарзі прокурор вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування доводів зазначає, що відповідно до статуту КЗ «КДЮСШ» виключно з дозволу Власника Заклад має право розпоряджатися закріпленим за ним майном. Як встановлено у ході судового розгляду зазначений дозвіл Закладу, який очолює обвинувачений, не надавався. Тобто, майно незаконно передано обвинуваченим іншій особі, яка не має до цього майна жодного відношення. Доступ до спортивного залу за адресою: АДРЕСА_2 , у якому знаходились нові тренажери в кількості 10 штук, можливий лише після згоди на допуск до приміщення ОСОБА_13 , який є приятелем власника спортивного залу «Таврія Скіф» - фізичної особи ОСОБА_12 . Вказує на те, що оригінал договору оренди нерухомого майна від 20.04.2017 року з актом приймання-передачі від 20.04.2017 року, укладеного між КЗ «КДЮСШ» та ОСОБА_12 , відсутній, що свідчить про відсутність наміру в обвинуваченого взагалі використовувати тренажери у навчальному процесі. Крім того, в матеріалах провадження знаходиться акт перевірки стану готовності КЗ «КДЮСШ» до роботи за 2016-2017 навчальні роки та за 2017-2018 навчальні роки, якими встановлено готовність до нових навчальних років, стан та якість ремонту приміщень залу, у тому числі для зайняття важкою атлетикою, на підставі якого приміщення КЗ «КДЮСШ» були готові на прийняття вихованців вказаного закладу, проведення там відповідних тренувань, у тому числі на «старих» тренажерах, які там знаходяться та потребують їх заміни уже при наявності нових тренажерів, які були передані від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ до КЗ «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа». Також зазначає, що суд, в порушення вимог КПК України, у мотивувальній частині вироку взагалі не навів підстави для виправдання обвинуваченого через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченим, та належним чином не обґрунтовуючи своє рішення, безпідставно відкинув докази обвинувачення без зазначення будь-яких на це мотивів. Суд у своєму рішенні виклав лише всі допити свідків, які були допитані в ході судового розгляду, перерахував всі досліджені в суді письмові докази сторони обвинувачення, вказавши при цьому, що надані суду докази, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і отримані у порядку, встановленому чинним КПК України, та без жодної мотивації щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, визнав його невинуватим у вчиненні вказаного злочину та виправдав.

На підставі викладеного, просить дослідити письмові докази, які надані стороною обвинувачення та знаходяться в матеріалах справи, скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу та просила вирок скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції; представника потерпілого на підтримання апеляційної скарги; обвинуваченого, зокрема і в останньому слові, та його захисників із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи виправданою, зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався, ретельно дослідив всі наявні докази в їх сукупності, надав цим доказам належну юридичну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано виправдав ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України.

Так, суд, розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , повно всебічно та об`єктивно встановив всі фактичні обставини провадження, детально дослідив та дав належну оцінку кожному доказу з точки зору допустимості, достовірності і належності, та частину доказів обґрунтовано визнав неналежними та відкинув їх з наведенням відповідного мотивування, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 вину не визнав, та пояснив, що він дійсно з 2016 року призначений на посаду директора КЗ «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області. В кінці 2016 року йому стало відомо, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) має намір безоплатно передати територіальній громаді Михайлівського району спортивні тренажери. Оскільки спортивна школа є єдиним спеціалізованим спортивним закладом в Михайлівському районі, то від нього, як директора, вимагалася згода взяти зазначені спортивні тренажери на баланс комунального закладу, яку він надав з метою сприяння фізичного розвитку територіальної громади. При цьому, однією з умов надання тренажерів було їх розміщення та використання в придатному для цього приміщенні на території Михайлівського району. КЗ «КДЮСШ», яке має в розпорядженні два приміщення, зокрема одне призначене для вільної боротьби та настільного тенісу, розташоване на вул. Центральна в смт. Михайлівка, а друге - для боксу та важкої атлетики, розташоване на вул. Миру в смт. Михайлівка. Жодне з цих приміщень не відповідало умовам розміщення анонсованих тренажерів, що шляхом візуального спостереження було засвідчено двома представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). В той час на території Михайлівського району закінчувався ремонт спортивного комплексу «Таврія Скіф» в с. Високе Михайлівського району, який належить фізичній особі ОСОБА_12 . Після перемовин голови районної ради ОСОБА_14 з ОСОБА_12 останній погодився здати в оренду спортивній школі на безоплатній основі спортивний зал, розташований в приміщенні спортивного комплексу, після чого він також був візуально оглянутий двома представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), якими встановлено його відповідність умовам розміщення та використання тренажерів. 20.04.2017 року в спорткомплекс в с. Високе представники Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) доставили тренажери і розмістили їх в спортивному залі, який був ними схвалений і щодо якого з власником досягнуто домовленості про оренду. Одночасно, між директором проекту ОСОБА_15 , представником партнеру - головною Михайлівської районної ради ОСОБА_14 та ним, як майбутнім балансоутримувачем, був підписаний акт приймання-передачі матеріальних цінностей. Також, того ж дня на виконання умов про забезпечення законності розміщення тренажерів КЗ «КДЮСШ» в приміщенні приватної особи між ним та ОСОБА_12 був укладений договір безоплатної оренди нерухомого майна, а саме: приміщення спортзалу в спорткомплексі в с. Високе. Коли ремонтні роботи були закінчені, восени 2017 року відбулося урочисте відкриття спорткомплексу, в тому числі за участю вихованців спортивної школи було проведено змагання, перед яким відбулося їх тренування на тренажерах. 01.01.2018 року між ним та ОСОБА_12 була підписана угода щодо створення умов для організації проведення навчально-спортивної роботи тренерами з важкої атлетики ОСОБА_16 та футболу ОСОБА_17 . При цьому, у спортивної школи відсутні можливості транспортування тренерів та вихованців в с. Високе, що перешкоджало систематичним тренуванням на тренажерах. Він неодноразово звертався з питанням про організацію проїзду до спортзалу в с. Високе, який є сучасним і більш зручним для тренувань, і до обласної і до місцевої ради, проте воно не було вирішене. Надані Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) тренажери були взяті на баланс спортивної школи не відразу після підписання акту приймання-передачі матеріальних цінностей, а перед початком їх експлуатації, тому що на сесію районної ради планувалося винесення питання про створення спортивного товариства, яке б включало не тільки дітей, а й інші групи населення (дорослі, жінки, люди літнього віку). Саме на баланс цього товариства Михайлівською районною радою планувалося передати тренажери, отримані від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Проте, після того, як депутати районної ради не підтримали рішення про створення спортивного товариства, тренажери були взяті на баланс КЗ «КДЮСШ». Як і безпосередньо після передачі, так і до ухвалення слідчим суддею ухвали про арешт майна тренажери, будучи власністю територіальної громади Михайлівського району, знаходилися в оперативному управлінні КЗ «КДЮСШ», проходили періодичну інвентаризацію, представникам Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) забезпечувалася можливість візуального моніторингу. Він діяв лише в межах своїх повноважень, з метою сприяння територіальній громаді Михайлівського району отримати сучасний спортивний інвентар і жодних протиправних дій не вчиняв.

З об`єктивної сторони ст. 191 КК України передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи та метою незаконного збагачення самого або третіх осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Частина 2 статті 191 КК України передбачає привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Розтрата це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам).

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов`язковими суб`єктивними ознаками є корисливий мотив та корислива мета.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено наявність умислу у обвинуваченого ОСОБА_8 на розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та наявності в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Так, судом першої інстанції був допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що він є депутатом Михайлівської районної ради. На одній з сесій, точної дати не пам`ятає, голова районної ради доповів про те, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) безоплатно передало територіальній громаді Михайлівського району спортивні тренажери, які планувалося передати в оперативне управління КЗ «КДЮСШ», директором якого є ОСОБА_8 . Через деякий час після цієї доповіді він поцікавився в свого онука, який є вихованцем спортивної школи, чи займається він на нових тренажерах, і дізнався про їх відсутність в приміщенні закладу. Після чого, він намагався з`ясувати долю тренажерів у інших депутатів ради і дізнався, що цим питанням вже займаються правоохоронні органи. Так, в січні 2018 року йому стало відомо, що надані Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) тренажери знаходяться в спорткомплексі «Таврія Скіф» в с. Високе. При цьому, на сесії районної ради вирішувалося питання про передачу цього спорткомплексу в комунальну власність, що могло б бути передумовою передачі його на баланс КЗ «КДЮСШ», проте воно не було підтримано депутатами. Учні спортивної школи до теперішнього часу займаються важкою атлетикою з тренером в спортивному залі в смт. Михайлівка, який є придатним для тренування, використовуючи старі тренажери, яким більше 20 років, а не в спортзалі в с. Високе, оскільки їх проїзд туди не забезпечено. Також, йому відомо, що в цьому спорткомплексі проводилися районні змагання. Проте, Михайлівська районна рада не вважає, що їй було завдано якоїсь шкоди, і не вважає себе потерпілим від злочину, хоча ОСОБА_8 , маючи за статутом комунального закладу повноваження укладати договори оренди нерухомого майна, не мав права підписувати акт приймання-передачі до приватного спортзалу спортивних тренажерів без погодження на сесії районної ради.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що вона є єдиним бухгалтером КЗ «КДЮСШ». В січні 2018 року на підставі акту передачі матеріальних цінностей вона поставила на баланс 10 спортивних тренажерів, загальною вартістю 196100 гривень, безкоштовно переданих Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Тренажерам, які за договором безоплатної оренди приміщення знаходилися в спорткомплексі «Таврія Скіф» в с. Високе, були присвоєні інвентарні номери. Всі документи, необхідні для оприбуткування тренажерів їй передав директор ОСОБА_8 . Умов їх отримання та розміщення в спортзалі в с. Високе вона не знає і не має знати. На балансі КЗ «КДЮСШ» є тільки дві будівлі, які розташовані в смт. Михайлівка, на вул. Миру та вул. Центральній. За кожним тренером закріплений свій зал з того виду спорту, який ним викладається. Тренування з важкої атлетики відбуваються в залі по вул. Миру. Це приміщення, хоча і використовується для тренувань, проте потребує ремонту. Також вона була на відкритті спортивного комплексу «Таврія Скіф» в с. Високе і бачила тренажери, які знаходилися там за договором безоплатної оренди спортивною школою приміщення спортзалу. Чи відбувалися на них тренування вихованців КЗ «КДЮСШ» їй не відомо. Відряджень тренерів, витрат на проїзд до с. Високе чи інших витрат, пов`язаних з його орендою спортзалу в приміщенні спорткомплексу, вона не оформляла.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він є тренером з вільної боротьби КЗ «КДЮСШ». З місцевої газети йому відомо, що тренер з важкої атлетики брав участь в змаганні, яке проводилося в спорткомплексі в с. Високе. Перед змаганням там же було проведено тренування на тренажерах, наданих Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Особисто він тренує в приміщенні по вул. Центральна, де відсутні умови для розміщення тренажерів через замалу площу. В приміщенні по вул. Миру, де проходять тренування з важкої атлетики та боксу, розміщуються старі тренажери КЗ «КДЮСШ». Це приміщення потребує ремонту.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні зазначив, що він є тренером з гирьового спорту КЗ «КДЮСШ», проводить тренування в смт. Михайлівка, використовуючи наявні там тренажери. На них також тренуються вихованці тренера з важкої атлетики. Для його тренувань цих тренажерів вистачає, потреби в нових він не має, хоча сучасні були б кращі. Директор комунального закладу не пропонував їх замінити. Крім того, нові і сучасні тренажери в закріпленому за ним залі розміщати ніде. Восени 2017 року ОСОБА_21 запросив його з тренером з важкої атлетики на змагання, яке відбувалося в спорткомплексі в с. Високе. Приїздили туди вони на особистому транспорті, відрядження не оформлялися. Перед змаганням тренер з важкої атлетики проводив тренування на тренажерах, переданих Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Він також бачив ці тренажери, для його виду спорту вони не потрібні, оскільки призначені для іншої групи м`язів.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що він є тренером з важкої атлетики КЗ «КДЮСШ», має 6 вихованців, проводить тренування в смт. Михайлівка, використовуючи наявні там тренажери. Для його тренувань цих тренажерів вистачає, потреби в нових він не має. Директор комунального закладу не пропонував їх замінити. Восени 2017 року директор КЗ «КДЮСШ» ОСОБА_21 запросив його з іншим тренером на змагання, яке відбувалося в спорткомплексі в с. Високе. Приїздили туди вони на особистому транспорті, відрядження не оформлялися. Перед змаганням він мав доступ і проводив тренування на тренажерах, переданих Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що влітку 2018 року він разом з ОСОБА_23 був понятим під час огляду приміщення КЗ «КДЮСШ», розташованого на вул. Центральній в смт. Михайлівка. Зазначене приміщення складалося з двох кімнат, в одній з яких знаходилися спортивні мати, а інше було пустим. Зі слів працівника поліції в цій кімнаті мали знаходитися нові тренажери, проте їх там не було. Після огляду зазначеного приміщення працівником поліції був складений протокол, з яким він ознайомився та підписав. Доповнень та зауважень до протоколу не було.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні надала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що він проживає і працює в с. Високе недалеко від спорткомплексу «Таврія Скіф». З власником зазначеного спорткомплексу ОСОБА_12 він перебуває в приятельських стосунках, у зв`язку з чим останній попросив його приглядати за приміщенням спорткомплексу, надав ключі від дверей котельної. Коли саме не пам`ятає, в приміщенні спортзалу він бачив ОСОБА_8 , який тренував дітей на тренажерах. Зазначені тренажери мали інвентарні номери. При цьому, він повідомляв, що тренування може перевірятися представниками Німецького товариства, яким він мав забезпечити доступ до приміщення. Раніше ОСОБА_12 повідомляв йому, що тренажери були надані територіальній громаді Михайлівського району в рамках міжнародного співробітництва для тренування дітей. Особисто він бачив тренування дітей на тренажерах 2-3 рази. Одного разу йому зателефонував дільничний інспектор поліції і попросив оглянути тренажери. Він показав спортзал з тренажерами працівникам поліції, в тому числі слідчому в присутності двох понятих.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що є власником спортивного комплексу «Таврія Скіф» в с. Високе. Він за власні кошти відремонтував зазначений спортивний комплекс і створив умови для його належної роботи з метою передати його Михайлівській районній раді. Проте, його ініціатива не була підтримана більшістю депутатів. За спорткомплексом приглядав його знайомий ОСОБА_13 . Також, спілкуючись з головою Михайлівської районної ради ОСОБА_14 , він дізнався про програму зміцнення спроможності територіальної громади шляхом надання спортивних тренажерів КЗ «КДЮСШ». При цьому, необхідною умовою було розміщення їх в належному приміщенні, якого комунальний заклад не мав, в результаті чого він погодився надати йому в безоплатну оренду приміщення спортзалу, про що був підписаний договір. Після того, як в орендованому спортивною школою спортзалі були розміщені 10 нових сучасних тренажерів, між ним та ОСОБА_8 була укладена угода про організацію навчань серед дітей. Орендований спортзал, як знаходився, так і знаходиться в користуванні спортивної школи, він не має до нього ніякого відношення, окрім договірних зобов`язань по утриманню приміщення в належному стані (прибирання, оплата комунальних послуг), і взагалі буває в приміщенні спорткомплексу вкрай рідко. Йому відомо, що цільове використання тренажерів для тренувань вихованців спортивної школи контролює Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Одного разу йому зателефонував ОСОБА_13 і повідомив, що тренажери були оглянуті працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_24 , яка за участю адвоката ОСОБА_25 , в судовому засіданні показала, що вона є представником проекту «Зміцнення спроможності українських територіальних громад до прийняття внутрішньо переміщених осіб в України» Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Отримавши запит Михайлівської районної ради на надання спортивного інвентарю в спортивний комплекс «Таврія Скіф» для використання для занять учнями КЗ «КДЮСШ», в рамках зазначеного проекту вони вирішили передати 10 тренажерів. Рішення про їх передачу приймалося директором проекту на підставі тендеру, який був проведений за результатами візуального обстеження приміщень за участю двох представників проекту, де зазначені тренажери мали бути розміщені. Приміщення, які перебували на балансі КЗ «КДЮСШ», умовам тендеру не відповідали, на відміну від спортзалу, розташованого в спорткомплексі «Таврія Скіф» в с. Високе, де закінчувалися ремонтні роботи. Запитувана сторона запевнила, що використання КЗ «КДЮСШ» зазначеного приміщення буде документально оформлено. Таким чином, директором проекту було прийнято рішення про передачу 10 тренажерів виключно до спорткомплексу «Таврія Скіф» в с. Високе. 20.04.2017 року вони були доставлені до спортзалу в с. Високе, після чого з головою Михайлівської районної ради ОСОБА_14 та балансоутримувачем директором КЗ «КДЮСШ» ОСОБА_8 був підписаний акт їх передачі. З моменту підписання зазначеного акту матеріальні цінності вибули з їх розпорядження. При цьому, представниками проекту здійснювався моніторинг використання зазначених тренажерів вихованцями спортивної школи шляхом здійснення візуальних перевірок. Крім того, на їх електронну адресу було направлено договір оренди комунальним закладом спортивного залу в спорткомплексі «Таврія Скіф». Порушень умов передачі, в тому числі нецільового використання матеріальних цінностей, встановлено не було.

Дослідженням письмових доказів у кримінальному провадженні, судом було встановлено наступне.

Рішенням № 5 від 24.12.2015 року голови Михайлівської районної ради Запорізької області на посаду директора Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської районної ради Запорізької області призначено ОСОБА_8 (т. 1, а.п. 115).

Відповідно до посадової інструкції директора КЗ «КДЮСШ» він наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зокрема у встановленому порядку укладає договори та угоди з юридичними та фізичними особами в межах своїх повноважень, розпоряджається майном і коштами, підпорядковується засновнику Михайлівській районній раді, а також начальнику відділу освіти, молоді та спорту (т.1, а.п. 116-118).

Відповідно до посадової інструкції бухгалтер КЗ «КДЮСШ» зобов`язаний контролювати належне оформлення матеріалів щодо нестач грошових коштів та майна, придбання товарів чи надання послуг згідно з умовами укладених договорів (т. 1, а.п. 119-120).

Згідно статуту КЗ «КДЮСШ» засновником є Михайлівська районна рада Запорізької області, директор закладу забезпечує та контролює проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи, несе відповідальність перед засновником за її результати, розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу, укладає угоди, майно закладу становлять необоротні та оборотні активи, грошові кошти, а також інші цінності, вартість, яких відображається в самостійному балансі закладу. Джерело формування майна є: майно спільної власності територіальних громад Михайлівського району, передане в оперативне управління Закладу та закріплене на підставі договору оперативного управління; майно придбане за рахунок коштів місцевого бюджету; благодійні внески організацій, фондів, підприємств, установ; інші джерела незаборонені чинним законодавством. Майно Закладу є спільною власністю територіальних громад Михайлівського району і передане йому в користування на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління Заклад володіє та користується переданим йому майном для цілей, передбачених цим Статутом. Виключно з дозволу Власника Заклад має право розпоряджатися закріпленим за ним майном: передавати, продавати (крім нерухомого майна), здавати в оренду об`єкти нерухомості, списувати з балансу (т. 1, а.п. 121-138).

Згідно акту приймання-передачі від 20.04.2017 року, який був підписаний директором проекту ОСОБА_15 , головою Михайлівської районної ради ОСОБА_14 та балансоутримувачем директором КЗ «КДЮСШ» ОСОБА_8 на баланс КЗ «КДЮСШ» були передані 10 спортивних тренажерів (т. 1, а.п. 112-114).

Відповідно до накопичувальної відомості за розрахунками з дебіторами, зворотної відомості з відміткою про присвоєння інвентарних номерів спортивним тренажерам, довідки про надходження доходів у натуральній формі та зміни до кошторису з січня 2018 року 10 спортивних тренажерів, загальною вартість 196100 грн., отриманих територіальною громадою Михайлівського району в якості благодійної допомоги від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) були оприходовані і на теперішній час перебувають на балансі КЗ «КДЮСШ» (т. 1, а.п. 102-111).

Згідно договору оренди нерухомого майна від 20.04.2017 року з актом приймання-передачі від 20.04.2017 року, укладеного між КЗ «КДЮСШ» в особі директора ОСОБА_8 (далі - орендар) та фізичною особою ОСОБА_12 (далі орендодавець), орендодавець передає, а орендар приймає в користування нерухоме майно, а саме: приміщення спортзалу площею 66,2 кв.м. та спортзалу площею 429 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Оренда майна здійснюється на безоплатній основі (т. 2, а.п. 59-61).

01.01.2018 року між КЗ «КДЮСШ» в особі директора ОСОБА_8 та фізичною особою ОСОБА_12 була укладена угода, за умовами якої в рамках виконання «Програми розвитку фізичної культури і спорту Михайлівського району на 2017-2020 роки» сторони спільними зусиллями створюють умови для організації проведення навчально-спортивної роботи серед дітей та підлітків через заняття в групах футболу та важкої атлетики (т. 2, а.п. 62-65).

Актом перевірки стану готовності КЗ «КДЮСШ» до роботи у новому 2016/2017 навчальному році та 2017/2018 навчальному році встановлена готовність до нових навчальних років, стан та якість ремонту приміщень залу для греко-римської та вільної боротьби визначена - 3, залу для зайняття важкою атлетикою - 2 (т. 1, а.п. 144-147).

Відповідно до листа голови Михайлівської районної ради від 14.05.2018 року взяття КЗ «КДЮСШ» в оренду (користування) спортивних об`єктів, спортивних споруд, культурних, оздоровчих та інших закладів не потребує відповідного рішення ради (т. 1, а.п. 151-152).

Відповідно до листа начальника відділу освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації від 23.05.2018 року підстави для визнання його представником потерпілого у кримінальному провадженні відсутні, оскільки КЗ «КДЮСШ» є самостійним розпорядником бюджетних коштів (т. 1, а.п. 170-171).

Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні до матеріалів провадження були долучені і досліджені в судовому засіданні копія листа голови Михайлівської районної ради ОСОБА_14 на адресу координатору проекту GIZ Україна ОСОБА_26 від 26.12.2016 року з проханням сприяти в придбанні для спортивного комплексу, капітальний ремонт якого завершується в с. Високе Михайлівського району, спортивного обладнання, в тому числі спортивних тренажерів, а також фотографічних знімків проведення тренування тренером КЗ «КДЮСШ» його вихованців на тренажерах в приміщенні спортивного комплексу «Таврія Скіф» в с. Високе (т. 2, а.п. 66).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив у вироку, що висновок сторони обвинувачення про наявність факту закінченого замаху на умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне (назавжди) обернення (витрачання) директором КЗ «КДЮСШ» ОСОБА_8 майна, отриманого територіальною громадою Михайлівського району в якості благодійної допомоги від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке з січня 2018 року було оприходовано і на теперішній час перебуває на балансі зазначеного комунального закладу, у володіння та користування фізичної особи ОСОБА_12 , з метою поліпшення майнового становища останнього, в судовому засіданні не підтвердився.

Також, судом першої інстанції було вірно встановлено, що факт розміщення зазначених тренажерів на підставі договору оренди нерухомого майна в приміщенні спортивного комплексу приватної особи - не є тотожним вчиненню ОСОБА_8 закінченого замаху на розтрату цього майна, під якою слід розуміти обернення винною особою майна на свою користь чи на користь іншої особи та з метою незаконного збагачення його або третіх осіб, в долі яких він зацікавлений.

На думку апеляційного суду, відомості, які містяться в наданих суду матеріалах, не можуть слугувати беззаперечними та достатніми доказами вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, і не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у вищевказаному вироку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини. При цьому, слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На переконання колегії суддів, суд, ухвалюючи виправдувальний вирок, належним чином дослідив вищенаведені показання обвинуваченого, свідків й письмові докази, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом, що в діях ОСОБА_8 є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б у своїй сукупності свідчили б про те, що ОСОБА_8 мав умисел спрямований на розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції прокурором не було надано.

Доводи прокурора про те, що до спортивного комплексу «Таврія Скіф» не було вільного доступу та діти не могли тренуватися, спростовуються матеріалами справи, а саме показаннями свідка ОСОБА_19 , який є тренером з вільної боротьби та зазначив, що його підопічні перед змаганням проводили тренування на зазначених тренажерах, а також показаннями свідка ОСОБА_13 , який зазначив, що особисто бачив тренування дітей на тренажерах. Натомість, свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_16 зазначили, що приїздили до спортивного комплексу «Таврія Скіф» на особистому транспорті та за особистий рахунок, оскільки спортивний комплекс знаходиться в іншому селі, відрядження не оформлялися.

У зв`язку з цим, ОСОБА_8 неодноразово звертався до обласної та місцевої ради з питанням про організацію проїзду до спортивного комплексу «Таврія Скіф», проте воно не було вирішено.

Крім того, доводи сторони обвинувачення про те, що приміщення КЗ «КДЮСШ» були готові на розташування в них 10 нових тренажерів також спростовуються матеріалами провадження, а саме показаннями свідка ОСОБА_19 , який зазначив, що в приміщенні для тренування з вільної боротьби відсутні умови для розташування тренажерів через замалу площу, а приміщення, де проходять тренування з важкої атлетики та боксу потребує ремонту, а тренер з гирьового спорту ОСОБА_20 зазначив, що не має потреби в нових тренажерах, оскільки вони призначені для іншої групи м`язів, для його тренувань наявних в залі тренажерів достатньо.

Вказані покази свідка ОСОБА_19 підтверджуються відомостями, які зазначені в акті перевірки стану готовності КЗ «КДЮСШ» до роботи у новому 2016/2017 навчальному році та 2017/2018 навчальному році, відповідно до якого стан та якість ремонту приміщень залу для греко-римської та вільної боротьби визначена - 3, залу для зайняття важкою атлетикою - 2.

Безпідставними є й доводи прокурора про невідповідність вироку суду вимогам ст. 374 КПК України, оскільки суд, як зазначає прокурор, не вказав чому прийняв одні докази та відкинув інші, зокрема показання свідка ОСОБА_20 , який зазначив, що можливо було замінити старі тренажери на нові, та акт перевірки стану готовності КЗ «КДЮСШ», відповідно до якого приміщення КЗ «КДЮСШ» були готові для прийняття вихованців та проведення тренувань на старих тренажерах, які там знаходяться і потребують їх заміни уже при наявності нових тренажерів, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з вироку, вказаний акт перевірки стану готовності КЗ «КДЮСШ» фактично покладений в основу висновків суду, якому суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 84 КПК України, дав відповідну оцінку, належним чином вмотивувавши свої висновки.

Зазначений прокурором в апеляційній скарзі свідок ОСОБА_20 дійсно повідомив, що директор комунального закладу не пропонував йому замінити старі тренажери на нові, проте також зазначив, що нові і сучасні тренажери в закріпленому за ним залі розміщати ніде, передані Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) тренажери він бачив, проводив на них тренування перед змаганням, але для його виду спорту вони не потрібні, оскільки призначені для іншої групи м`язів.

Суперечностей, як про це зазначає прокурор в апеляційній скарзі, вирок суду не містить.

Аналізуючи оскаржуваний вирок та матеріали кримінального провадження, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав, в тому числі стороною обвинувачення.

Згідно з п. 10 ч. 1, ст. 7, ч. 1, 2, 4 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом і встановлено обвинувальним вироком.

Це кореспондується і з положеннями ст. 62 Конституції України, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Однією з основних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка декларує, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Про що наголошено у рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що провівши судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, діючи в межах своїх повноважень, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов до вірного висновку, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, тому ОСОБА_8 по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, підлягав виправданню, про що вірно зазначено як в мотивувальній, так і в резолютивній частині вироку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим й вмотивованим та правових підстав для його скасування немає.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, жодних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, не може бути скасоване правильне по суті судове рішення з одних лише формальних міркувань.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарга прокурора.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, або порушень, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Вирок Михайлівського районного судуЗапорізької області від 21 грудня 2018 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її оголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4