Постанова

від 30.05.2019 по справі 640/8159/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/8159/19

н/п 3/640/1780/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Мацегори В.О.

особи, відносно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення,

пов`язане з корупцією - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Гряніка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , який працює головним державним ревізором-інспектором відділу Східного управління Головного управління ДФС у Харківській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив :

ОСОБА_1 , будучи головним державним ревізором-інспектором відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління погашення боргу Головного управління ДФС у Харківській області, являючись, відповідно до підпункту в пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після придбання автомобіля MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 765 350,00 коп.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № МК-00223 від 21.09.2017 ТОВ АККО Моторс (далі - Продавець) продало ОСОБА_1 . (далі - Покупець) автомобіль MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 . Відповідно до п. 2.1 договору вартість автомобіля складає 765 350,00 коп.

Згідно п. 4.2 договору право власності на автомобіль переходить Покупцю ( ОСОБА_1 .) в момент підписання Акту приймання - передачі. Дата підписання Акта прийому-передачі є датою продажу автомобіля Покупцю. 29.09.2017 між ОСОБА_1 та TOB АККО Моторс підписано Акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до якого 29.09.2017 ОСОБА_1 прийняв автомобіль MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку розповсюджується дія Закону України Про запобігання корупції , був зобов`язаний до 00 години 00 хвилини 10.10.2017 подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з придбанням автомобіля MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 29.09.2017 за 765 350,00 коп., у встановлений Законом України Про запобігання корупції строк, а саме до 00 години 00 хвилин 10.10.2017 ОСОБА_1 не подано, а подано лише 14.11.2017.

Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог Закону України Про запобігання корупції , та несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав протокол про адміністративне правопорушення, подав також письмово викладені пояснення (а.с. 115-118), зазначав, зокрема, що він повинен був подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з придбанням автомобіля до 00 години 00 хвилин 10.10.2017, але з технічних причин, які від нього не залежать, не зміг повідомити про це своєчасно. На підтвердження даних обставин посилався на електронні листи НАЗК, які надійшли на його електронну адресу та свідчать про те, що ним, з метою своєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до Єдиного Державного Реєстру Декларацій 03.10.2017 був надісланий запит на зміну ЕЦП для отримання доступу до Реєстру, про зміну якого йому довели до відома за місцем його роботи напередодні, та що така зміна ЕЦП ніяким чином не залежить від його дій чи бажань. 03.10.2017, тобто, за неділю до спливу встановленого законом строку для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, його заявка на зміну ЕЦП, була успішно прийнята, про що йому було повідомлено електронним листом від НАЗК, а також у цьому листі йому було повідомлено про те, що на час розгляду вищевказаної заявки він не зможе користуватись Реєстром. Крім того, у цьому листі було повідомлення про те, що після перегляду його заявки він отримає електронний лист з подальшими інструкціями, але станом на теперішній час ніякий електронний лист від НАЗК з подальшими інструкціями йому не надходив. Таким чином, він не мав ніякої можливості навіть теоретично повідомити своєчасно про вищевказані суттєві зміни в своєму майновому стані.

Після отриманих 03.10.2017 вказаних електронних листів від НАЗК він продовжував кожного дня пробувати зайти до Реєстру, однак, не міг отримати доступ до нього аж до 14.11.2017, коли нарешті отримав доступ до Реєстру, після чого негайно повідомив про суттєві зміни в майновому стані відповідно до вимог закону у той же день.

Про всі вищевказані факти та обставини, які стали причиною несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані він повідомив НАЗК у своєму листі, який був складений ним в одному примірнику та направлений до НАЗК поштою.

Таким чином, в несвоєчасному поданні повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з придбанням автомобіля відсутня його вина як у формі прямого так і непрямого умислу, оскільки причиною несвоєчасного повідомлення була неможливість її подати з технічних причин, а саме, порушення в роботі ресурсу, а саме, офіційного веб-сайту Національного агентства.

Вважав, що за відсутності суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, не може наступати відповідальність.

Також ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначав про незгоду з вказівками в протоколі головного спеціалісту відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя - уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції ?Цюкало Р.В. щодо направлення на його адресу листів, вказаних в протоколі, так як дані листи взагалі не надходили за місцем його проживання на адресу АДРЕСА_2 в АДРЕСА_3 , а ті листи, які були направлені йому на роботу на адресу: АДРЕСА_3 , надходили до нього несвоєчасно. Стосовно листів, які надходили на його особисту електронну пошту, він дізнався про них лише тоді, коли зайшов на інтернет сторінку його електронної пошти, але це сталося значно пізніше, що виключало можливість його явки до Національного агентства для дачі пояснень. Крім того, вищевказані запрошення, по-перше, не є обов`язковими до виконання, а по-друге, він не з`являвся до Національного агентства за їх запрошенням з поважних причин, так як не мав такої можливості взагалі, що прямо спростовує інформацію вказану в додатках до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме Актах про неприбуття від 12.02.2019; від 05.03.2019.; від 26.03.2019 р. та 09.04.2019. Звертав також увагу на те, що відповідно до Положення про відділ контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя, а також Посадової інструкції Головний спеціаліст мав змогу організовувати надсилання до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, які, на його думку, свідчать про факти таких правопорушень, у даному випадку до Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Харківській області Національної поліції України, що дійсно б сприяло реалізації його прав на захист. Вважав, що при складанні протоколу відносно нього були порушені ст. ст. 254, 256 КУпАП.

ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Грянік О.В. в судовому засіданні просили закрити провадження по адміністративному матеріалу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, про що захисник також подав письмово викладене клопотання (а.с. 147).

Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, тобто несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приміткою до ст. 172-6 КпАП України визначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45, п.п. в п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII Про запобігання корупції ОСОБА_1 є суб`єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону України Про запобігання корупції .

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України Про запобігання корупції за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно з абз. 15 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, пунктах а і в пункту 2, пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

У відповідності до підпункту в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці. ОСОБА_1 є суб`єктом, зазначеним в підпункті в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , та відповідно, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язанні з корупцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції , у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 №180-VIII, встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Таким чином, з 01.01.2017 суб`єкти декларування зобов`язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме, отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 80 000 гр.

Положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.04.2019 за № 44-01/_227_/19 (а.с. 1-8); в завірених копіях: Присягою державного службовця Колака від 20.11.2013 (а.с. 23), витягом з наказу від 27.06.2017 № 330-о про призначення працівників, згідно якого, ОСОБА_1 призначено з 27.06.2017 у порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Східної ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області (а.с. 14); заявою ОСОБА_1 від 27.06.2017, згідно якої ОСОБА_1 , головний державний ревізор-інспектора відділу організації стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Східної ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області підтвердив, що прочитав та зрозумів та зобов`язується виконувати Правила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затверджених наказом ДФС України від 01.12.2016 № 979 (а.с. 24); листом Реогінального сервісного цетру в Харківській області від 16.01.2019 № 31/20/2-38 (а.с. 30-31) та доданими до нього ксерокопіями підстав проведення реєстраційних дій з транспортним засобом (а.с. 32-42), в тому числі договором купівлі-продажу автомобіля № МК-00223 від 21.09.2017, згідно якого ТОВ АККО Моторс (далі - Продавець) продало ОСОБА_1 (далі - Покупець) автомобіль MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 , вартістю, відповідно до п. 2.1 договору, 765 350,00 коп.; згідно п. 4.2 договору право власності на автомобіль переходить Покупцю ( ОСОБА_1 .) в момент підписання Акту приймання - передачі (а.с. 34-35); Актом прийому-передачі № МК-00155 від 29.09.2017 між ОСОБА_1 та TOB АККО Моторс , відповідно до якого 29.09.2017 ОСОБА_1 прийняв автомобіль MAZDA 6, номер кузова НОМЕР_2 (а.с. 36-37); витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо поданих документів ОСОБА_1 , згідно якого, датою публікації повідомлення про суттєві зміни в майновому стані є 14.11.2017 (а.с. 44).

Таким чином, в ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено дату подачі повідомлення про суттєві зміни ОСОБА_1 14.11.2017, тобто несвоєчасно (а.с. 44).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, під час розгляду даного матеріалу судом не встановлено.

Щодо доводів ОСОБА_1 та його захисника Гряніка О.В. про відсутність умислу на вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, та відсутності складу адміністративного правопорушення, суддя вважає ці доводи безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинено тільки умисно.

Дана стаття КУпАП є бланкетною, а склад правопорушення формальний.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування у відповідності до Закону України Про запобігання корупції , та будучи достовірно обізнаним з положеннями цього Закону, без поважних причин, умисно не виконав своєчасно вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції , що свідчить про наявність в його діях умислу на несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а відповідно - суб`єктивної сторони правопорушення, що є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_1 мав намір у встановлений законом десятиденний строк подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та виконував у зв`язку з цим необхідні дії, та що існували об`єктивні поважні причини, які б завадили йому виконати свій обов`язок суб`єкта декларування.

Доводи ОСОБА_1 та захисника щодо необхідності зміни ЕЦП не спростовують вказаних висновків суду.

Більш того, як вже зазначалося вище, договір купівлі-продажу автомобіля датовано ще 21.09.2017, тобто вже 21.09.2017 ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про придбання майна на зазначену суму, що потребує подальшого обов`язкового повідомлення про зміни в майновому стані, в даному випадку, після переходу права власності згідно п. 4.2 договору купівлі-продажу в момент підписання Акту приймання - передачі, який було укладено 29.09.2017 між ОСОБА_1 та TOB АККО Моторс (а.с. 36-37). Однак, запит на зміну ЕЦП у Єдиному Державному Реєстрі Декларацій було надіслано ОСОБА_1 лише 03.10.2017 о 20 год. 24 хв. (а.с. 119).

Перебування ОСОБА_1 у відрядженні терміном 07 днів з 08.10.2017 по 14.10.2017 згідно наказу від 02.10.2017 № 169-к (а.с. 139) також не може свідчити про поважність причин несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, як на те посилався ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Крім того, особа, яка є суб`єктом декларування, регламентована законом Про запобігання корупції лише в часі подачі декларації, а місце, з якого здійснюється вхід до електронного ресурсу НАЗК, може розташовуватись будь-де, як на території України, так і за її межами. Відсутність ЕЦП не звільняє суб`єктів декларування від обов`язку подання документів до Реєстру та юридичної відповідальності за неподання або несвоєчасне їх подання. Тому доводи ОСОБА_1 щодо необхідності зміни ЕЦП не є підставою до визнання поважними причин пропуску строку подання ним повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування поза розумним сумнівом .

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Ушаков проти України (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: Суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою .

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі Вєрєнцов проти України ).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливість дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю за встановлених судом обставин.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП, Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.06.2016 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2016 за № 1019/29149.

Матеріали справи не містять доказів того, що до Колака ОСОБА_2 зі сторони головного спеціалісту відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя - уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції ? ОСОБА_3 Р.В., яким складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, було необ`єктивне ставлення, чи порушено законодавство при складанні протоколу та його направленні ОСОБА_1

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який згідно наданої копії нагороди, нагороджений відзнакою Президента України за участь в Антитерористичній операції (а.с. 141), має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно посвідчення серії АБ № 468970 (а.с. 142), подяки (а.с. 143-144), ступінь його вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП та накладає на нього стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді штрафу на користь держави. Враховуючи викладені позитивні дані про ОСОБА_1 , суд також вважає можливим не накладати на нього штраф у максимальному розмірі, як просив прокурор.

У відповідності до ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір , ст. 40-1 КУпАП,суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ч. 2 ст.172-6, ст.ст. 33, 283, 284, 40-1 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6 КпАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень) в дохід держави (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХар Київський/21081100, розрахунковий рахунок: № 31115106020004, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ").

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Муратова С.О.